Олександр Довженко «Зачарована Десна». Історія написання, автобіографічна основа

1.

П’ятнадцяте лютого
Класна робота
Олександр Довженко
«Зачарована Десна». Історія
написання, автобіографічна основа

2.

3.

формувати ключові компетентності:
•уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;
•емоційно-ціннісна – познайомитися зі змістом Довженкового
автобіографічного твору, проаналізувати фабулу, коментувати текст
твору, визначати основні теми й мотиви, дати характеристику образамперсонажам, пояснити роль пейзажу та засобів індивідуалізації героїв;
Вивчити основні ознаки кіноповісті; сприяти формуванню активної
громадянської позиції;
•загальнокультурна – дотримуватися культури мовлення,
удосконалювати вміння зв’язно висловлюватися в контексті змісту;
•діяльнісна – розвивати аналітичне мислення через інтеграцію знань
про історію, літературу, кіномистецтво;
•соціокультурна – виховувати такі життєво необхідні риси, як свобода
вибору, незалежність думки, дієвість, політичний оптимізм, бажання
зайняти престижне місце в суспільстві.

4.

Хлопчик, зачарований Десною,
Виріс, щоб усіх нас чарувать.
Щоб усе, що в душі, в серці, в мислі
Визріло з дитячих давніх літ,
Повернуть народові, як пісню,
Як надії слово, мрії зліт.
Петро Дорошенко.

5.

Домашнє завдання
• Напишіть твір-мініатюру за одним із афоризмів Довженка.
• Вивчити конспект уроку за підручником чи презентацією
• Прочитати “Зачарована Десна”, переказувати, виписати цитати до х-ки героїв.
• За бажанням підготувати повідомлення “Історія написання «Зачарованої
Десни», автобіографічна основа, сповідальність.”

6.

Афоризми О.Довженка :
• Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий зорi. Що кому.
• Немає вищої краси, як людина в роботi.
• Велике дiло - добре слово.
• Кiмната без книг - все одно, що людина без душi.
• Нe посадила людина за своє життя жодного дерева плати штраф за користування повiтрям.
• Iсторiя народiв учить нас, що та держава велична, в
якiй велична мала людина.
• Людина завжди повинна знати, звiдки вона пiшла в
життя. Людина не має права бути безбатченком.
• Найбiльший скарб усього людства є сама людина. Хiба
є не так ?

7.

Афоризми Довженка
Цитати з твору:
Народ не хотітиме чтива про війну побутово-описового. Народу треба його зсередини, в його стражданнях, в його сумнівах, в його
боротьбі, оновленні, і показати йому шлях і перспективи. Народ треба возвеличити, й заспокоїти, і виховувати в добрі, бо зла
випало на його долю стільки на одне покоління, що вистачило б і на десять колін. (02.04.1942).
Наш народ нагадує мені тютюн. Його весь час пасинкують. У нього велике, дебеле листя, а цвіту де-не-де. (23.4.1942).
Багатство – сила. Бідність – слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком. (7.08.1942).
Дійсність стала багато страшнішою за всяку, навіть позбавлену смаку, уяву. І її так і треба показати. Душа людська міряється
повною мірою, та такою, про яку навіть і не підозрював світ. Книги і фільми про нашу правду, про наш народ мусять тріщати од
жаху, страждань, гніву і нечуваної сили людського духу. (15.03.1942).
Якщо вибирати між красою і правдою, вибираю красу. У ній більш глибокої істини, ніж у одній лише голій правді. Істинне те, що
прекрасне. (30 04.1944).
Людська душа – це чаша для горя. Зло – від людської дурості. (17.04.1942).
Краще вмерти – загинути героєм, ніж жити рабом. (30.03.1942 – Воронеж).
Найдися, письменнику, рівний талантом красоті материної душі, і напиши для всіх грядущих літ оцей кришталевий прояв
материнської душі. генія української матері. (01.04.1942).
Багата держава, яку утворюють бідні люди,- абсурд!Держава не може будувати свій добробут на бідності й обдертості своїх
громадян. (7.08.1942).
Війну називають мистецтвом. Вона таке ж мистецтво, як шизофренія або чума. Всяка вiйна безнравственна в своїй внутрiшнiй
основi. Тому i зображати її в книгах як благородство i красу людських вчинкiв – злочинство й глупота. Війна – дурна. Війна стала
великою, як життя, як смерть. Воює все людство. Ніби земна куля влетіла в якусь криваву божевільну туманність. Війна стала
життям людства. І тема війни, отже, на довгі роки буде основною темою мистецтва. (15.03.1942 – Ворошиловград, вагон).

8.

Перевірка д\з
• 1. Що таке щоденник?
• “. Чому щоденник Довженка називають “трагiчним документом доби
тоталiтаризму.”?
• Що є особливістю «Щоденника» Довженка?
• Яким постає автор зі сторінок свого твору?
• Які проблеми підіймає Довженко у «Щоденнику»?

9.

Інтерактивний метод "Експрес- опитування
• - Чи знала сталінська влада про те, що Довженко веде записи в "Щоденнику"?
• - Яке місце займає в "Щоденнику" тема Другої світової війни?
• - Чому саме темі жіночої долі присвятив автор так багато записів?
• -Як сприйняв О. Довженко заборону Сталіним " України в огні"?
• - Кого зневажає і кого любить автор " Щоденника"?
• - Як ставиться митець до знищення історико-культурних, релігійних пам'яток?
• - Чи був Довженко атеїстом?
• - У чому вбачає автор "Щоденника" роль митця в житті суспільства?

10.

Проблематика «Щоденника»
• 1. 1. Смiливе осмислення долi України, українського народу, велика любов до нього. Національна ідея в
«Щоденнику».
• Тема Другої Світової війни і доля України у цій війні
• 3. Болючi роздуми про себе та видатних сучасникiв
• Характеристика вождiв (Сталiн, Хрущов, Берiя) та їхнiх прислужникiв.
• Тема жінки, матері, дружини
• Тема історичної спадщини, храмів і Бога в душі людини
• Тема майбутнього . Знищення родючих земель. Будівництво Каховського моря
• Доля тих, хто був на окупованій території
• Масові знищення невинних людей
• Місце і роль митця в суспільстві

11.

Живучи у вигнанні в
Москві, він сумував за
Україною.

12.

Із російської землі звертався до земляків рядками свого заповіту: «Богом
прошу, візьміть мене додому, до рідної Десни, до рідної хати, до рідного
слова, до рідних тополь, цвітучих вишень. Якщо нетлінне моє тіло, то хоча б
моє багатостраждальне серце!!!»
Із різних причин не сталося так, як заповідав Олександр Довженко.

13.

Митець усім серцем прагнув жити в Україні, але саме це й не було йому
дозволено. Олександр Довженко міг їздити до України лише у
відрядження, а решту часу мусив перебувати в Москві.
Багаторічна туга за
Батьківщиною вилилася в
рядках його
надзвичайної кіноповісті
«Зачарована Десна», яку
письменник створював
протягом
1942 – 1956 років.

14.

Зачарована Десна

15.

“ Асоціативний кущ ”
казкова
з країни мрій
Зачарована
застигла в пам'яті; та, яка сниться, згадується
закодована в пам'яті, як найдорожчий спогад
дитинства
дивовижна, дивна

16.

“ Асоціативний кущ ”
ріка, витоки, джерело
Десна
плин життя
ріка, у яку не можна ввійти двічі
час

17.

З історії написання твору
• О. Довженко працював над кіноповістю «Зачарована Десна» з
1942 по 1955 рік, повертаючись до роботи над нею впродовж 14
років. Сам митець називав жанр свого твору «автобіографічним
оповіданням». Перша згадка у «Щоденнику» про задум
написання «Зачарованої Десни» датується 5 квітня 1942
року. «А вчора, пишучи спогади про дитинство, про хату, про
діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнатоньці сміявся і
плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного і доброго було в
моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться! Скільки
краси на Десні, на сінокосі і скрізь – усюди, куди тільки не
гляне моє душевно око…».

18.

Історія написання кіноповісті
. У щоденнику 7 грудня 1945 р. з'являється запис про бажання створити таку картину -
книжку, яка б «принесла людям успіху, відпочинок, добру пораду і розуміння
жити».
У листі до матері та сестри від 9 листопада 1946 р. письменник сповістить: «Пишу одну
повість про діда і батька, матір і про все, одне слово, сосницьке життя, що коли я був маленьким,
мамо, у Вас щасливим, коли дід ще казав мені: «Цить, Сашко, не плач, поїдем на сінокіс, да накосимо
сіна, да наберемо ягід, да наловимо риби, да наваримо каші» . Про всяке таке-от старовиння, що щезло
вже, минуло давно і ніколи не вернеться, як не вертаються літа ще хочу написати. Чомусь я часто,
коли не щодня, згадую про вас, моя рідна старенька мамо. Очевидно тому, що й сам уже сивий, і день
мій вечоріє вже, і хоч не гнеться ще спина, і ходжу ще рівно, я, як дід Семен, зглядуватись став назад,
почав визирати в холодне (чужеє) вікно: а чи не пливуть до мене в гості молоді літа весняною водою на
дубах? Ні, не пливуть» .

19.

• 30 березня 1948 р. письменник уже чітко заявляє про свій
намір написати докладно й абсолютно одверто, як працю
цілого фактичного життя, з великими екскурсами в
біографію, у дитинство, у родину, у природу, пригадати всі
чинники, які створювали й визначали смак, тонкість
сприймання.Довженко знав духовний світ селянина,
народний побут, звичаї, його психологію. Можна сказати, що
«Зачарована Десна» — своєрідна енциклопедія сільського
життя України кінця XIX і початку XX століть.Проте
«Зачарована Десна» була завершена лише в 1955 р., за рік
до його смерті. Вперше твір був опублікований в журналі
«Дніпро» в березні 1956 р., окремим виданням вийшов
після смерті автора, в 1957 р.

20.

Працював над твором упродовж 14 років
У березні 1956 р. журнал «Дніпро»
видрукував повість
У 1957 році повість з’явилась окремою
книжкою
«Зачарована Десна»—художній фільм 1964 року, кіноповість за
однойменним твором Олександра Довженка, знятий українським
режисером Юлією Солнцевою на кіностудії «Мосфільм».

21.

Причина написання твору
У 1957 р. з'явилася друком збірка повістей Олександра
Довженка «Зачарована Десна», від якої фактично почався
«відлік» письменницької слави. Вражаючим документом доби
є «Щоденник» О. Довженка, а шедевром його творчості —
«Зачарована Десна». У преамбулі до кіноповісті письменник
пояснив причину її написання «довгою розлукою з землею батьків»
і бажанням «усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло
самих її первісних джерел».
Перебуваючи у “московському засланні у «Щоденнику»
письменника з'явився запис: “А вчора, пишучи спогади про
дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій
кімнатоньці сміявся і плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного і
дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться!
Скільки краси на Десні, на сінокосі і скрізь-усюди, куди тільки не гляне
моє душевне око...”

22.

Розповідь у кіноповісті ведеться
у двох площинах:
—
бачене і відчуте малим
Сашком, який лише починає
пізнавати навколишній світ;
—
філософські роздуми
досвідченого митця-патріота.

23.

Зауважте! В українській літературі саме Довженко, видатний
кінорежисер і водночас письменник, започаткував новий жанр —
кіноповість, тобто повість, написану з урахуванням специфіки
кіно. Саме до цього жанру належить і «Зачарована Десна»

24.

“Зачарована Десна” аналіз твору
Автор: Олександр Довженко
Рік написання: 1957
Жанр: автобіографічна кіноповість (“автобіографічне кінооповідання”)
Рід літератури – епос
Тема: щира сповідь письменника про дитинство, сповнене радощів і смутку, як джерело
його духовності й мистецького таланту.
Ідея: з’ясування основних факторів формування людської особистості, духовного джерела
справжнього таланту, ролі праці в житті людини, оспівування краси природи, рідного
краю, людей праці.
Основна думка: любити життя, цінувати й берегти все те прекрасне, що робить людину
духовно багатою і щасливою.
“Зачарована Десна” де відбуваються події? Довженко розповідає про своє дитинство у рідному
селі на Чернігівщині.

25.

Автобіографічна кіноповість.
Автобіографічний твір - літературний жанр: опис
власного життєвого шляху на основі спогадів
• Кіноповість – сценарій, перероблений для читання;
жанр художнього твору,що поєднує ознаки кіно
(фрагментарність і динамізм оповіді, багатство
асоціативних моментів і зорових
вражень,монументальність образів) і повісті (епічність
і психологізм, метафоричність і потяг до гіперболи,
широкі пейзажні картини та авторські відступи).

26.

Сюжет та особливості композиції твору
• Твір не має як такого чіткого сюжету з послідовним розвитком подій.
• «Зачарована Десна» складається зі схожих на новели окремих спогадів про життя селянської
родини, про красу хліборобської праці, про народну мораль і мудрість тощо.
• Розповідь має два плани. Перший — це новели про дитинство Сашка (його враження від
природи, захоплення довкіллям; перші враження від тогочасної соціальної дійсності, злиденного
життя хліборобів).
• Другий план — це ліричні відступи Олександра Довженка вже як зрілого майстра
(філософське осмислення краси природи та людської праці, роздуми про роль дитинства у
формуванні особистості, про тяжку долю українського народу тощо).
• У творі можна умовно виділити окремі новели чи епізоди (їх можна назвати, наприклад,
«Город», «Смерть братів», «Смерть прабаби», «Повінь», «Сінокіс» тощо), які перериваються
ліричними й публіцистичними відступами-роздумами.

27.

Сюжет, композиція, жанр твору

28.

Композиція:
твір умовно можна поділити на новели
«Город»
«Хата»
«Смерть
братів»
«Смерть
баби»
«Повінь»
«Сінокіс»
«Коні»
«До школи»
ліричні та
публіцистичні
відступи

29.

Головні герої “Зачарованої Десни”:
два ліричні герої — малий Сашко (у новелах) і Олександр
Довженко (в авторських відступах);
Петро Семенович (батько);
Одарка Єрмолаївна (мати);
прабаба Марусина;
дід Семен;
прадід Тарас;
дядько Самійло.
брати Сашка: Лаврін, Сергій, Василько й Іван;
дід Захарко;
учитель Леонтій Опанасенко

30.

«Сучасне завжди на дорозі з минулого в
майбутнє»

31.

Проблематика :
• сенсу людського буття;
• гармонії людини і природи;
• формування особистості;
• освіти;
• любові до рідної землі;
• поваги до батьків;
• любові до людей.

32.

• У кіноповісті О. Довженко поетично
формулює творче кредо митця: «Митці
покликані народом для того, щоб
показувати світові насамперед, що життя
прекрасне… Бачити зорі навіть у буденних
калюжах на життєвих шляхах».
«Зачарована Десна» є лебединою піснею
автора.

33.

Твір завершується палким зверненням до
рідної Десни:
• «Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе
вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і
щедрим… Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у
незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх
казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і
казання старих про давнину, що й досі, дивлячись часом униз, не
втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на
життєвих шляхах».

34.

• Максим Рильський назвав «Зачаровану Десну»
задушевною ліричною оповіддю, по вінця напоєною
любов'ю до рідного краю, до трудового народу, до
України з її великим, але скорботним минулим і з її
«великим і радісним майбутнім».

35.

Домашнє завдання
1. Підготувати характеристику образів кіноповісті з опорою на виписані
цитати: малий Сашко, Олександр Довженко, Петро Семенович
(батько);Одарка Єрмолаївна (мати);прабаба Марусина;дід Семен;
прадід Тарас; дядько Самійло, дід Захарко; учитель Леонтій
Опанасенко.(конспект)
Вивчити напам’ять уривок із “Зачарованої Десни”
За підручником опрацювати с.136- 139. відповідати на питання
с.139