Культура другої половини 19 - початку 20 століття (тема 17)

1.

1865 р. - відкриття Новоросійського університету;
1875 р. - відкриття Чернівецького університету;
персоналії: Ілля Мечников, Іван Пулюй, Агатангел
Кримський, Дмитро Яворницький, Леся Українка,
Марко Кропивницький, Микола Садовський, Марія
Заньковецька, Михайло Вербицький, Микола
Лисенко,
Соломія
Крушельницька,
Богдан
Ханенко, Василь Симиренко

2.

«меценат» - багатий покровитель наук і мистецтв, особа, що безкорисливо матеріально
підтримує розвиток культури, освіти, та будь-які інші аспекти гуманітарної сфери. Слово
походить від знаменитого прізвища римського багатія Мецената, котрий допомагав митцям
«професійний театр» - Це творчі кадри театрального мистецтва, який є юридичною
особою і має у своєму складі професійну трупу, що знаходиться на самостійному фінансуванні.
Поділяються на театри опери і балету, музичні, музично-драматичні, драматичні, дитячі та
інших жанрів.
«реалізм» - художній метод у мистецтві, що ґрунтується на відтворенні дійсності.
Цей термін, запозичений з філософії, вносить іноді в оцінку художнього твору
моменти позаестетичні: реалізм абсолютно неправильно дорікають у відсутності
морального ідеалізму.
«модернізм» - (дослівно – “осучаснений”, від лат. modernus –
сучасний) – це філософський і мистецький рух, який поряд з
культурними течіями та змінами виник через широкомасштабні та
далекосяжні трансформації у західному суспільстві в кінці 19 –
початку 20 століть.

3.

резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації в м.
Чернівці- 1864-1882 рр.; Володимирський собор у м. Київ1862-1896рр.; будівля оперного театру в м. Одеса - 1884—
1887 рр.; будинок з химерами в м. Київ - 1901— 1903 рр.;
будинок Полтавського губернського земства - 1903-1908 рр.;
будинок страхового товариства «Дністер» у м.Львів- 19051906рр.; пам’ятник Богдану Хмельницькому в м. Київ (скульптор
Михайло Микешин)- 1888 р.; картина Миколи Пимоненка
«Святочне Ворожіння» - 1888 р.; картина Сергія Васильківського
«Козаки в степу» - 1890 р.; картина Іллі Рєпіна «Запорожці
пишуть листа турецькому султанові» - 1880—1891 рр.; картина
Івана Труїла «Портрет Лесі Українки»- 1900р.; картина
Олександра Мурашка «Дівчина в червоному капелюсі» -19021903 рр.

4.

5.

13 травня 1865-го в Одесі
заснували Новоросійський
університет. Сьогодні національний університет імені
Мечникова.
Один із найстаріших закладів
вищої освіти України створили на
базі Рішельївського ліцею в
Одесі.

6.

Першим ректором Чернівецького
університету став ініціатор його
заснування Костянтин Томащук. Для
викладання у виші запросили 127
викладачів і професорів із Відня,
Граца, Праги та Інсбрука, десятьох —
з Німеччини, трьох — зі Швейцарії.
На початках університет мав три
факультети — теологічний,
правничий і філософський. У перший
рік тут навчалися 208 спудеїв, серед
яких 41 українець, решта – румуни,
німці, євреї. А вже 1914-го в
Чернівецькому університеті було
1198 студентів.

7.

70 % населення не вміли читати й писати,
у початкових, неповних середніх і
середніх школах навчалося надзвичайно
мало учнів.
1914-1915 рр. на території
Наддніпрянської України діяло 252 середні
школи, у яких навчалися 140 тис. Учнів
у 27 вищих навчальних закладах, зокрема
в трьох університетах - Харківському,
Київському, Новоросійському, навчалися
35,2 тис. студентів.

8.

на початку 20 ст. третина галицьких сіл не
мала початкових шкіл
кожне шосте село не мало жодної школи
у Галичині налічувалося 49 середніх шкіл, і
тільки в чотирьох з них навчали
українською мовою
на Буковині діяла лише одна українська
гімназія
на Закарпатті в початкових школах мовою
викладання була угорська.

9.

Лише під час революційних подій
1905-1907 рр. царський уряд дозволив
викладати в школах України місцевою
говіркою.
У Львівському університеті мовою
викладання була польська, у Чернівецькому
- німецька. При цьому в 1911 р. серед
студентів українці становили
у Львівському університеті 21 %,
у політехнічному інституті - 4,4 %,
у Чернівецькому університеті - 17,6 %

10.

11.

Данило Заболотний
епідеміолог і мікробіолог
уперше у світовій практиці відкрив шляхи
поширення чуми й запропонував ефективні
методи боротьби з нею.
Іван Пулюй
Уродженець Тернопільщини був першим
деканом першого в Європі електротехнічного
факультету (Німецька вища технічна школа в

12.

Ілля Мечников
уродженець Харківщини
28 років (з 1887 р.) пропрацював
в Інституті Луї Пастера в Парижі
очолював кафедру зоології та
порівняльної анатомії в
Новоросійському університеті
завідував організованою ним
(разом з М. Гамалією) першою в
Російській імперії Одеською
бактеріологічною станцією
засновник клітинної
(фагоцитарної) теорії імунітету
1908 р. отримав Нобелівську
премію за вивчення імунної
системи.

13.

1908 р. в Одесі виник перший у Росії
аероклуб, члени якого М. Єфімов та С.
Уточкін демонстрували польоти на
аеропланах
Ігор Сікорський
авіаконструктор
створив у 1913 р. найбільший
на той час у світі літак «Ілля
Муромець»

14.

П. Нестеров
військовий льотчик
першим у світі опанував
техніку вищого пілотажу
під час служби в Україні у
1913-1914 рр. виконав
низку фігур, зокрема
«мертву петлю».

15.

М. Грушевський
автор багатотомної фундаментальної «Історії
України-Русії», обґрунтував ідею тяглості
української історії від часів Київської Русі до
сучасності
В. Липинський
розробив концепцію провідної ролі еліти в
державному будівництві та суспільному житті.

16.

Олександра Єфименко
Автор «Історія українського народу», яка
вийшла у світ російською мовою в Петербурзі
була першою жінкою в Україні та Росії, якій
Харківський університет присудив учений
ступінь почесного доктора історичних наук
(1910 р.).
Дмитро Багалій
вагомий внесок у дослідженні історії
Слобідської України належить.

17.

Дмитро Яворницький
автор книжки «Історія запорозьких
козаків», визнаної класичною працею з
історії українського козацтва.
Федір Вовк
• один з найавторитетніших у Європі
антрополог та археолог
• присвятив себе дослідженню
походження українців
• дійшов висновку, що українці за
антропологічними ознаками близькі
до південних слов’ян.

18.

Степан Рудницький
знаний географ та історик,
автор десятків наукових праць,
підручників, докладних карт України
засновник української наукової географії
Борис Грінченко
порядкування у 1907- 1909
рр. чотиритомного
«Словника української
Агатангел Кримський
тритомна«Українська
граматика»

19.

20.

автор першого в новій українській
літературі історичного роману «Чорна
рада»
зажив слави першого професійного
українського літературного критика й
творця українського правопису
мав власну друкарню, в якій протягом
трьох років випустив 40 книжечок серії
«Сільська бібліотека» з найкращими
творами Т. Шевченка, Г. КвіткиОснов’яненка, Марка Вовчка, Г. Барвінок
переклади українською мовою Біблії,
творів Шекспіра, Байрона, Гете.

21.

Іван Нечуй-Левицький
«Бурлачка», «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», ін.
утвердив в українській літературі жанр соціальної
повісті
Панас Мирний
• автор соціально- психологічних романів і
повістей
• у співавторстві з І. Біликом написав «Хіба ревуть
воли, як ясла повні».

22.

Ознаками нового творчого
методу були естетизм
(«мистецтво для мистецтва»),
інтелектуалізм, європеїзм,
глибокий психологізм, інтерес
до внутрішнього життя й
світогляду людини.

23.

Леся Українка
• творчий псевдонім Лариси Петрівни Косач
• драматург-новатор
• «Одержима», «Вавилонський полон»,
«Кассандра», «Руфін і Прісцілла», «Оргія»,
«Кам’яний господар», «Лісова пісня»
Ольга Кобилянська
західноукраїнська письменниця
новели «Природа», «Меланхолійний вальс»,
«Некультурна»
тонко відтворила злам у суспільній свідомості,
пов’язаний зі зміною становища жінки, її новими
соціальними ролями.

24.

Лідери українського модернізму
Михайло Коцюбинський
Імпресіоністський характер творів «Intermezzo»,
«Сміх», «Цвіт яблуні», «Хвала життю», «Тіні
забутих предків»
Василь Стефаник
майстер соціально-психологічної новели
новели «Новина», «Виводили з села», «Синя
книжечка», «У корчмі», «Катруся», «Кленове
листя», «Стратився», «Бесараби»
змальовує злиденне життя простих селян та
вимушена еміграція галицьких українців до
Канади і США (новела «Камінний хрест»).

25.

Володимир Винниченко
У його творах «Краса і сила»,
«Голота», «Талісман», написаних
напередодні та під час революції
1905-1907 рр., яскраво й
психологічно точно змальовано
мешканців провінційних містечок,
робітників сільського
господарства, підприємців, жахи
солдатчини та царських в’язниць.

26.

27.

Від 1864 р. тут активно діяв
аматорський театр, у якому
робили свої перші кроки майбутні
творці українського театру.
Емський указ 1876 р. призупинив
розвиток українського театру, але
в 1882 р. Єлисаветградці
створили першу професійну
театральну трупу.
Біля її джерел стояла група
драматургів та акторів, за якою
закріпилося визначення «корифеї
українського театру».

28.

Марія
Заньковецька
Брати
Іван КарпенкоКарий
Марко
Кропивницький
та
Михайло
Старицький
сестра
Панас
Саксаганський
Микола
Садовський
Ганна
Затиркевич
Тобілевичі
Марія СадовськаБарілотті

29.

З 1907 р. український професійний театр
дістав своє перше постійне приміщення - у
Києві, у Троїцькому народному домі (нині
Театр оперети), і тут успішно працювала
трупа Миколи Садовського.

30.

основу репертуару складали
класичні п’єси М. Кропивницького,
М. Старицького, І. КарпенкаКарого
театральні колективи дедалі
частіше зверталися до творів Лесі
Українки, І. Франка, Г. Хоткевича, а
також російських і
західноєвропейських класиків.

31.

32.

започаткував різні жанри української опери:
історико-героїчну, лірично -побутову,
лірично - фантастичну, прикладами яких є
опери «Утоплена», «Наталка Полтавка»,
«Енеїда», «Ноктюрн», оперу «Тарас Бульба»
перші дитячі опери «Коза-Дереза», «Пап
Коцький»
солоспіви - романси й ансамблі, написані на
тексти давньої української літератури
збирання та обробка українських народних
пісень
підготував 7 збірок народних пісень,
покладених на фортепіано, загалом
опублікував 600 пісень
1904 р. створює першу в Україні Музичнодраматичну школу
Микола
Лисенко

33.

оригінальні композиції на основі
народного фольклору («Щедрик»,
«Дударик», «Козака несуть»)
хорові поеми, опери створив,
монументальну кантату-симфонію
«Кавказ» на слова Т. Шевченка
написав Станіслав Людкевич
організував видання «Артистичного
вісника» - першого українського
мистецтвознавчого журналу

34.

виступала на сценах
провідних театрів
світу - у Львові,
Відні, Варшаві,
Кракові, Петербурзі,
Одесі, Парижі, Римі,
Мілані, БуеносАйресі тощо
виконала партії з 60
опер.

35.

36.

Будинок з химерами в м. Київ 1901-1903 рр.
ький
Архітектор Городецький

37.

будинок Полтавського земства,
(Василь Кричевський)
національний стиль
банк «Дністер» у Львові (І. Левинським)
модерн та народна архітектура

38.

Володимирський собор у Києві
Будівля театру в Одесі

39.

40.

41.

зображення
буденного життя
та побуту народу
пейзаж та портрет
Микола Пимоненко
• «Святочне
ворожіння»,
• «Весілля в Київській
губернії»,
• «Жнива»,
• «Проводи рекрута».

42.

Сергій Васильківський
Один із засновників українського
стилю
«Ранок (Отара в степу)», «Дніпрові
плавні», «Ранок на Дніпрі»,
«Козачий пікет», «Запорожець у
розвідці», «Козаки в степу», «Козача
левада», «Козак у степу», «Ярмарок
у Полтаві»

43.

Опанас Сластіон
засновник українського стилю в
малярстві та графіці належить
побутовий жанр, пейзаж, історія
«Цегельний завод», «На
жнивах», «Весна», «Волинь»,
«Миргород», «Гайдамаки».
Микола Самокиш
• засновник батального
живопису
• панно для інтер’єру будинку
Полтавського земства.

44.

45.

46.

47.

48.

сім’я Симиренків
успішні підприємці й науковці
активно допомагали діячам
української культури
передали для Товариства
допомоги українській
літературі величезний капітал

49.

Євген Чикаленко
домігся неабияких статків за рахунок
власних талантів
надавав систематичну допомогу
українським ініціативам
фінансував газети «Громадська думка»,
«Рада»,
створив фонд допомоги українським
письменникам при Науковому товаристві
ім. Т. Шевченка
заснував Академічний дім (гуртожиток
для українських студентів) у Львові
підтримував Чикаленко й українські
політичні сили

50.

51.

Меценати Тарновські
з Качанівки (Чернігівщина)
створили музей, який
поповнювали за рахунок
придбаних у різних
колекціонерів унікальних
речей (шабля Богдана
Хмельницького, пояс Петра
Дорошенка та ін.),
археологічних розкопок.

52.

Меценати Ханенки
колекція Ханенків лягла в основу
колекцій нинішніх Національного
історичного музею та Музею
східного та західного мистецтва.
Останній у наш час (з 1999 р.)
нарешті дістав свою справжню
назву - Музей мистецтв ім. Богдана
та Варвари Ханенків.