31.74M
Категория: ИсторияИстория

Русь-Україна (Київська держава)

1.

3. РУСЬ-УКРАЇНА
(КИЇВСЬКА
ДЕРЖАВА)

2.

121. Установіть відповідність між уривком з історичного
джерела та його назвою.
1. «Костянтин з матір'ю своєю, Єленою, А хрест із
Єрусалима приніс... Ти ж із своєю бабусею, Ольгою,
принесли хрест від нового Єрусалима - Костянтинограда,
по всій землі своїй розставивши, утвердили віру
християнську...»
2. «Якщо вдарить мечем не на смерть, то має заплатити 3
гривні продажі, а потерпілому - гривню за рану, як
лікувальне. Коли ж уб’є на смерть, то платити віру...»
3. «Й ті ж слов’яни, прийшовши, сіли по Дніпру і
назвалися полянами, а інші - деревлянами, бо осіли в
лісах... Другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і
називалися сіверянами...»
4. «А найголовніше - убогих не забувайте, а скільки
можете, по змозі годуйте і подайте милостиню сироті, і
вдовицю оправдуйте самі, не давайте сильним погубити
людину...»
Тести
А. «Слово о полку Ігоревім»
Б. «Руська правда»
В. «Повчання дітям...»
Г. «Слово про Закон і
Благодать»
Д. «Повість минулих літ»

3.

В літопису Нестор
називає
східнослов’янські
племінні союзи.
Племена, які
проживали на
території України:
Поляни,
Древляни,
Волиняни,
Білі Хорвати,
Тиверці,
Уличі,
Сіверяни.

4.

Кий – засновник Києва.
Першим полянським князем літопис називає Кия, який з
братами Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю заснував
Київ у середині V ст.
Сусіди:
VII ст. - в Приазов'ї виникла Велика Булгарія. Згодом
болгари частково перемістилися на захід, де
створили Дунайську Булгарію, та на північний схід,
де виникла Волзька Булгарія.
VII ст. - у Прикаспії та Приазов'ї після розпаду
Тюркського каганату утворилася нова держава Хозарський каганат.
VI ст. - Візантія збудувала фортеці Алустон (сучасна
Алушта) і Горзувіт (сучасний Гурзуф).
На півночі мешкали вікінги.

5.

860 р. - Першій похід на Візантію.
На світанку 18 червня 860 р. руський флот із 20 лодій увірвався до бухти Золотий Ріг.
Похід на Царгород. (Мініатюра)
18.06.860

6.

ОЛЕГ (882-912)
У 882 році Олег, підступно вбив Аскольда і Діра – останніх полянських князів в Києві,
об’єднав Новгород та Київ. Ця подія вважається початком держави Київська Русь.
Вбивство Аскольда і Діра Олегом. В руках
Олег тримає малого Ігоря.
Мініатюра з Радзивіллівського літопису
У 907 та 911 роках Олег
здійснив походи на Візантію.
Мініатюра про похід князя Олега.
Т.Г.Шевченко. Аскольдова Могила.
1846; папір, сепія, акварель

7.

ІГОР (912-945)
Після смерті Олега київським князем став Ігор
– син Рюрика.
Князь Ігор здійснив два походи на Візантію та
в Закавказзя.
У 945 році під час збору данини він був
вбитий деревлянами.
Використання «Грецького вогню».
Флот Ігоря був розгромлений.
«Князь Ігор збирає данину
з древлян в 945 році»
Картина К. В. Лебедєва

8.

КНЯГИНЯ ОЛЬГА 945-964
Після смерті Ігоря Ольга:
1. жорстоко придушила повстання деревлян,
2. повернула Древлянську землю під владу Києва, обклала її даниною.
3. провела реформи та встановила
• уроки - норми повинностей,
• погости - місця збору.
Ольга (?-969)
(сучасний малюнок)
946 - велика княгиня відвідала
Константинополь, її прийняв
візантійський імператор Костянтин VІІ
Багрянородний.
Ольга у візантійського імператора. Мініатюра Радзивилівського
літопису.

9.

СВЯТОСЛАВ (964-972)
964 р. - князь Святослав підкорив
В’ятичів, розгромив Вулжську Булгарію,
Хозарський каганат, племена Ясів,
Касогів.
У 967 році він допоміг Візантії у її війні
проти Болгарії. Після перемоги він
заснував столицю Переяславець на
Дунаї.
У 971 році Святослав вступив у війну з
Візантією.
Після невдалого походу на Візантію, у
972 році Святослав загинув під ударами
печенігів.
Святослав

10.

ВОЛОДИМИР (980-1015)
З 980 року Володимир правив в Києві.
Володимир повернув західні руські землі хорватів і дулібів,
міста Белз, Холм, Перемишль.
Тут він заклав місто Володимир.
Володимир
Святославич
Для захисту земель Володимир наказав побудувати систему
укріплень – фортець навколо Києва.

11.

988 – ПОЧАТОК ХРЕЩЕННЯ РУСІ
Спочатку Володимир спробував встановити загальнодержавною релігією –
язичництво.
В Києві він наказав поставити зображення Перуна, Хороса, Дажбога,
Стрибога, Симаргла, Мокоші.
Збручський ідол
987 - у Візантійській імперії спалахнуло
повстання проти імператора Василія II.
Останній звернувся до Володимира по воєнну
допомогу. Князь погодився, але за умови, що
імператор віддасть за нього свою сестру Ганну.
Володимир вирішив прийняти хрещення. Воно
відбулося в Корсуні.
Перуна скинули в Дніпро, а киянам
наказали йти до річки, де їх і охрестили
Корсунь. Херсонес
Мініатюра «Хрещення Володимира Святославича єпископом
Корсунським» з Радзивилівського рукопису, кін. XV ст.

12.

ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА
У 989 р. розпочалося і через сім років завершилося
будівництво кам'яної церкви на честь Пресвятої
Богородиці. На її утримання Володимир виділив
десяту частину прибутків від своїх володінь.
Десятинна церква
За часи князя Володимира відомо перші знахідки
карбованих монет: срібники, златники. Саме на
цей час відоме зображення тризуба.
Стаття 20 Конституції України.
Головним елементом великого Державного Герба України є Знак
Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб
України).

13.

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ (1019-1054)
Після перемоги над Святополком Окаянним, в 1019 - київським князем остаточно
утвердився Ярослав.
1023- 1036 – дуумвірат (правління двох)
1023 – після міжусобної війни - Ярослав
став правити в Києві, а Мстислав в
Чернігові.
ЯРОСЛАВ МУДРИЙ
Реконструкція
М.М. Герасимова
МСТИСЛАВ

14.

1036 - стався останній масовий набіг печенігів.
На місці перемоги над степовиками наступного
року було закладено церкву Святої Софії.
При Софійському соборі було створено школа
та перша бібліотека.
Митрополит
Іларіон
Софійський собор
1051 - за наказом Ярослава Мудрого
зібралися в Києві єпископи і обрали
митрополитом Іларіона – русина.

15.

За часи Ярослава Мудрого було створено кодифікований звіт законів «Руська Правда».
1072 – перша згадка про «Руську Правду».
1. Убьет муж мужа, то мстит брат за брата, или сын за отца, или сын брата, или
сын сестры; если не будет никто мстить, то 40 гривен за убитого. Если убитый
- русин, или гридин, или купец, или ябедник, или мечник, или же изгой, или
Словении, то 40 гривен уплатить за него.
4. Если ударить мечом, не вынув его из ножен, или рукоятью меча, то 12 гривен
за обиду.
5. Если же ударит по руке, и отпадет рука, или отсохнет, то 40 гривен, а если
(ударит по ноге), а нога останется цела, но начнет хромать, тоща мстят дети
(потерпевшего).
6. Если кто отсечет какой-либо палец, то платит 3 гривны за обиду.
8. Если кто вынет меч, а не ударит, то тот платит гривну.
13. Если кто опознает у кого-либо (свою пропавшую вещь), то ее не берет, не
говори ему - это мое, но скажи ему так: пойди на свод, где ты ее взял. Если тот
не пойдет, то пусть (представит) поручителя в течение 5 дней.
16. Если холоп ударит свободного мужа и убежит в хоромы своего господина и
тот начнет его не выдавать, то холопа взять и господин платит за него 12
гривен, а затем, где холопа застанет тот ударенный человек, пусть бьет его…

16.

1054. 20.ІІ. – після смерті Ярослава Мудрого
правили три сина (тріумвірат).
Ізяслав, Святослав і Всеволод - уклали союз (тріумвірат).
Ізяслав Ярославич
Святослав Ярославич Всеволод Ярославич

17.

1068 – нова навала половців. На річці
Альта княже військо зазнало поразку.
Ізяслав Ярославич
Святослав Ярославич
Всеволод Ярославич
1072 - на нараді у Вишгороді Ізяслав,
Святослав і Всеволод внесли зміни й
доповнення до кодексу законів «Руська
правда» та створили новий звід законів «Правду Ярославичів».
1097. ХІ - Святополк і Володимир Мономах скликали у Любечі під Києвом князівський
з'їзд.
Святополк Ізяславич
Сучасний малюнок
Володимир Мономах
Сучасний малюнок

18.

ВОЛОДИМИР МОНОМАХ (1113-1125 рр)
1113 - київське віче запросило на князівський стіл Володимира
Всеволодовича Мономаха (1113-1125 рр).
За своє правління Мономах здійснив 83 великих походи, 19 разів
укладав угоди з половцями, полонив 300 половецьких князів.
Мономах написав «Повчання Дітям», «Устав».
Володимир Мономах
Сучасний малюнок
Повчання дітям
Азъ
худый
дъдом
своимъ
Ярославомъ,
благословенымъ,
славнымъ,
нареченый
въ
крещении
Василий,
русьскьшь
именемъ
Володимиръ, отцемъ възлюбденымъ и матерью
своею Мъномахы... й хрестьяных ліодий дъля,
колико бо сблюдъ по милости своей и по отни
молитвъ от всъх бъдъ! Съдя на санех, помыслих в
души своей и похвалих Бога, иже мя сихъ дневъ
гръшнаго допровади, Да дътп мои, или инъ кто,
слишавъ сю грамотицю, не посмъйтеся, но ему же
люба дътий моихъ, а приметь е в сердце свое, и не
лънитися начнеть, тако же й тружатися.
Устав Володимира Мономаха
Мономах вніс зміни й доповнення до «Правди Ярославичів», відомі
під назвою «Уставу». Зокрема, обмежив сваволю лихварів,
встановивши збирання відсотків до трьох разів, після чого лихвар у
разі непослуху втрачав увесь капітал. Згідно з документом
обмежувалися джерела поповнення рабів та використання їхньої
праці.
Походи Володимира
Мономаха проти половців.

19.

Мстислав (1125-1132 рр.).
Наступником Володимира Мономаха на київському
столі став його старший син Мстислав (1125-1132 рр.).

20.

ХІІ – ХІV ст. - РОЗДРОБЛЕНІСТЬ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Після смерті Мстислава Володимировича почалася
феодальна роздробленість.
На території сучасної України
утворилися Київське, Галицьке,
Волинське, Турово – Пінське,
Переяславське, Чернігівське, Новгород –
Сіверське князівства.
Причини феодальної роздробленості:
1. не узгодженість зовнішньополітичної
діяльності;
2. занепад “шляху із варяг у греки”;
3. економічна самостійність удільних князів;

21.

ЧЕРНІГОВО – СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
1185 р. - Новгород – Сіверський князь Ігор Святославич здійснив невдалий похід проти
половців. Ця подія стала сюжетом епічного твору “Повість про полку Ігоревім”.

22.

В Київський Русі панувала абсолютна монархія.
До привілейованих верств населення відносилися князі, бояри, дружинники.
Селянська громада складалася зі смердів, рядовичів, закупів, холопів.

23.

У лісової зоні переважала підсічна
система землеробства
Селяни підрубали дерева на ділянці
ліса, спалювали дерево та по попелу
вирощували врожай. Після
переходили на нову ділянку.
У степовій зоні переважала переліжна
система землеробства
Після виснаження земельної ділянки селяни
освоювали нову
З розширенням територій з’являється нова
форма землеробства –
ПАРОВА
ДВОПІЛЛЯ
Згодом з'являється парова
система (двопілля та трипілля)
Одна частина землі оброблялася,
інша відпочивала. Наступного року
ділянки мінялися місцями
ТРИПІЛЛЯ

24.

РЕМЕСЛА (всього на Русі нараховувалося більш 60 видів)
1. ЧОРНА МЕТАЛУРГІЯ, КОВАЛЬСТВО
2. ДЕРЕВООБРОБКА
3. ОБРОБКА КАМЕНЮ
4. ШКІРЯНИЙ ПРОМИСЕЛ
5. ГОНЧАРСТВО
6. ВИГОТОВЛЕННЯ СКЛА
7. ТКАЦТВО
8. ЮВЕЛІРНЕ
ШЛЯХ ІЗ ВАРЯГ В ГРЕКІ.
Починався на скандинавському півострові, через Ладогу, Новгород,
по Дніпру, Чорне море доходив до Царгорода (Константинополя).

25.

ДАТИ ПОДІЙ

26.

Похід Аскольда на Константинополь
860 р.
Мініатюра про похід Аскольда.

27.

Укладення першого відомого договору Русі з Візантією
860 р.
Мініатюра про похід Аскольда.

28.

Об’єднання північних та південних руських земель
Олегом
882 р.

29.

Походи князів на Константинополь
907,
Олег
911,
941,
944 рр.
Ігор

30.

Запровадження християнства як державної релігії
988 р.
Херсонес.
Мініатюра про хрещення Володимира.

31.

Князювання Ярослава Мудрого в Києві
1019-1054 рр.
Храм Софії в Києві

32.

Розгром печенігів князем Ярославом Мудрим
1036 р.
Храм Софії в Києві. Побудований на згадку про
розгром печенігів.

33.

Створення Остромирового Євангелія
1056-1057 рр.

34.

Любецький з’їзд (снем) князів
1097 р.
В. Мономах

35.

Початок правління Володимира Мономаха в Києві
1113 р.
Походи Володимира Великого
проти половців

36.

Укладення
«Повісті минулих літ»
1113 р.
Нестор Літописець

37.

Перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах
1187 р.
Київський
літопис

38.

Створення
«Слово о полку Ігоревім»
1187 р.

39.

ПЕРСОНАЛІЇ

40.

Князь з маленьким Ігорем прибув до Києва.
Каплиця «--------------- могила»
Мал. Т. Шевченко
Останній з полянських князів. Здійснив
Аскольд
першій відомий похід на Візантію.

41.

Князь з маленьким Ігорем прибув до Києва, до
Аскольда і Діра.
Похід на Константинополь.
Олег (882 – 912 рр.)

42.

Похід на Константинополь.
Ігор (912 – 945 рр.)

43.

ПЕРША ПОМСТА
ДРУГА ПОМСТА
ЧЕТВЕРТА ПОМСТА
У 946 р. відвідала Константинополь, де уклала угоду з
імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла
християнство.
Ольга (945 – 964 рр.)
Княгиня із династії Рюриковичів. Дружина київського князя Ігоря,. Мати Святослава Ігоровича. Ліквідувала
древлянське племінне княжіння, упорядкувала збирання данини,. У 964 році передала владу синові.

44.

Битва з печенігами.
Святослав (964 – 972 рр.)

45.

Десятинна церква.
Хрещення в Корсуні.
Володимир (980 – 1015 рр.)

46.

Руська Правда
Зображення доньок князя.
«Тесть Європи»
Ярослав Мудрий (1019 – 1054 рр.)
Храм Святої Софії

47.

Ізяслав Ярославич
(1054-1068, 1069-1073, 1077-1078 рр.)
Навала половців на Київ

48.

Святослав Ярославич
(1054-1068, 1073-1076 рр.)
Мініатюра з «Ізборника…»

49.

Всеволод Ярославович
(1054-1068, 1073-1077, 1078-1093 рр.)

50.

Любецький замок
Повчання
дітям
Володимир Мономах (1113 – 1125 рр.)
Походи проти половців

51.

Мстислав Володимирович
(1125
– єдиної
1132 рр.)
Останній
князь
держави

52.

СЛОВО О ПЛЪКУ ИГОРЕВЕ,
ИГОРЯ СЫНА
СВЯТЪСЛАВЛЯ,ВНУКА ОЛЬГОВА
підпер гори Угорські своїми залізними
полками, заступивши королеві дорогу,
зачинив ворота Дунаєві
Князь Галицький, який правив в часи походу Ігоря Святославича проти половців.
Ця подія описана в літературному творі.
Ярослав Осмомисл (1153 — 1187 рр.)

53.

Митрополит Київський та всієї Русі,
перший
митрополит
слов'янського
походження, оратор і письменник,
церковно-політичний
діяч
давньої
України.
Слово про Закон і Благодать
Митрополит Іларіон (1051 — 1055 рр.)

54.

Успенський собор Києво – Печерської лаври
Антоній Печерський
Третій праворуч

55.

Києво-Печерський
патерик

збірка оповідань про ченців КиєвоПечерського монастиря, складено в
XIII столітті
Православний святий, київський іконописець і мозаїст, ювелір, лікар, чернець та священник
Києво-Печерського монастиря, перше відоме з літопису ім'я староруського художника іконопису,
один з авторів Києво-Печерського патерика. Навчався у грецьких майстрів.
Іконописець Аліпій

56.

Повість
минулих
літ
Літописець Нестор

57.

ІСТОРИЧНОКУЛЬТУРНІ
ПАМ'ЯТКИ

58.

Бароко
Софійський собор у Києві.

59.

Спасо-Преображенський собор в
Чернігові.

60.

Бароко
Києво-Печерський патерик (ХІІІ ст.)
Успенський собор Києво-Печерської
лаври.

61.

Бароко
Михайлівський Золотоверхий собор
Михайлівського монастиря в Києві.

62.

П’ятницька церква в Чернігові.

63.

Вишгородська ікона Богородиці.

64.

Свенська ікона Богородиці з Антонієм і
Феодосієм Печерськими.

65.

Мозаїка Богоматері Оранти із Софійського
собору в Києві.

66.

Мозаїка Христа Вседержителя із
Софійського собору в Києві.

67.

Євангеліст Лука. Мініатюра з
Остромирового Євангелія.

68.

Родина князя Святослава Ярославича.
Мініатюра з «Ізборника».
English     Русский Правила