Лекція норми права. Поняття і ознаки норми права

1. ЛЕКЦІЯ НОРМИ ПРАВА

2. ПЛАН

1. Поняття і ознаки норми права
2. Види норм права
3. Спеціалізовані (нетипові) норми права
4. Структура матеріальних норм права.
5. Особливості структури процесуальних норм
права.
6. Класифікація структурних елементів норми
права за ступенем визначеності та складом
7. Способи (форми) викладення норм права у
статтях нормативно-правового акта

3. Поняття і ознаки норми права

Норма права - це загальнообов'язкове,
формально-визначене правило поведінки
(зразок, масштаб, еталон),
встановлене або санкціоноване державою як
регулятор суспільних відносин,
яке офіційно закріплює міру свободи і
справедливості
відповідно до суспільних, групових та
індивідуальних інтересів (волі) населення
країни,
забезпечується всіма заходами державного
впливу, аж до примусу.

4. Специфічні ознаки норми права:

1. Правило поведінки регулятивного характеру;
2. Загальнообов'язкове правило поведінки ;
3. Правило поведінки загального характеру ;
4. Формально-визначене правило поведінки
представницько -зобов'язуючого характеру;
5. Правило поведінки, прийняте в суворо
встановленому порядку;
6. Правило поведінки, забезпечене всіма
заходами державного впливу, аж до примусу.

5. Види норм права:

1. Норми права за предметом правового
регулювання (або за галузями права):
норми конституційного, адміністративного,
кримінального, цивільного, трудового,
екологічного права та ін.;
2. Норми права за методом правового
регулювання (або за формою закріплення бажаної
поведінки суб'єктів права):
імперативні й диспозитивні;
3. Норми права за характером впливу на особу:
заохочувальні й рекомендаційні;

6.

4. Норми права по субординації в правовому регулюванні:
матеріальні й процесуальні
5. Норми права за суб'єктами правотворчості:
норми органів представницької влади
норми глави держави
норми органів виконавчої влади
норми громадських об'єднань, комерційних організацій, трудових
колективів підприємств
6. Норми права за дією у просторі:
загальні й місцеві
7. Норми права за дією у часі:
постійні та тимчасові
8. Норми права за дією за колом осіб:
Загальні й спеціальні
Виняткові - роблять винятки із загальних і спеціальних норм
8. Норми права за функціональною спрямованістю (за
функціями права):
регулятивні та охоронні;

7. Регулятивні норми

1. Дозвільні - норми, що вказують на можливість здійснювати
певні дії, наділяють суб'єктів певними правами (наприклад,
подавати позов до суду, одержувати пенсію, розпоряджатися
майном чи: право батьків вимагати повернення дітей від будь-якої
особи, що утримує дітей у себе не на підставі закону чи судового
рішення). Ці норми містять у своєму тексті слова: "вправі", "має
право", "може".
2. Зобов‘язуючі - норми, що вказують на необхідність
здійснювати певні дії, наділяють суб'єктів певними обоє 'язками
(наприклад, представляти митниці необхідні для митного
контролю документи; заповнювати і вчасно подавати в податкову
інспекцію декларацію про доходи). Ці норми містять слова
"зобов'язаний", "повинний".
3. Заборонні - норми, що вказують на необхідність утримуватися
від здійснення дій певного роду, встановлюють заборони
(приклад, не повідомляти стороннім особам про факт усиновлення
дитини; особам, що не досягли 1 8 років, забороняється бути
опікунами та попечителями; забороняється зловживати владою).
Ці норми супроводжуються словами "забороняється", "не має
права", "не може".

8. Спеціалізовані (нетипові) норми права

нетипові правові розпорядження,
тобто приписи "нестандартного"
характеру,
у яких відсутні ті чи інші
властивості, ознаки, об'єктивно
притаманні класичній моделі норми
права
та які здатні нести регулююче
навантаження лише в сполученні з
основною нормою.

9. Ознаки спеціалізованих норм

1. Є субсидіарними, допоміжними;
2. Не мають класичних структурних елементів
норми права;
3. Є похідними від основних норм, деталізують і
конкретизують їх;
4. Здатні охопити регулюючим впливом
принципово нові види суспільних відносин;
можуть виступати сполучною ланкою між нормами
різних галузей;
5. Їх дія не підкріплюється державно-примусовими
засобами.

10. Види спеціалізованих норм:

1. Загальнозакріпні норми, або норми-
начала
2. Установчі норми, або норми-принципи
3. Прогностичні норми, або норми-цілі
4. Декларативні норми, або нормиоголошення
5. Дефінітивні норми, або норми-дефініції
6. Темпоральні (норм-строки)

11. Види спеціалізованих норм

1) оперативні, або нормиінструменти;
2)колізійні, або норми-арбітри;

12. Види спеціалізованих норм

1) оперативні, або норми-
інструменти;
норми, роль яких
виражається у
встановленні дати
вступу (зміни,
припинення)
нормативно-правового
акта в силу, у його
поширенні на нове
коло суспільних
відносин, на новий
строк.
2)колізійні, або норми-арбітри
норми, які у разі наявності
протиріччя між окремими
нормативними актами з того
самого предмета регулювання,
повинні застосовуватися в
даному випадку, тобто це норми,
що регулюють вибір норми.
Вони покликані вирішувати
колізії (конфлікти норм,
пов'язані з особливостями
регулювання тих самих
суспільних відносин різними
правовими актами):

13. Колізійні норми:

Колізійні норми мають такі структурні елементи:
гіпотеза (обсяг) - вказує на суспільні відносини, що нею
регулюються;
диспозиція (прив'язка) - вказує на національне
законодавство, що має застосовуватися при вирішенні справ
у межах даних суспільних відносин;
Прив'язки колізійних норм визначаються за
принципами:
1. "власного закону" (закон громадянства та ін.);
2. "закону місцезнаходження речі";
3. "закону, вибраного особами, що вступають в угоду";
4. "закону місця вчинення акта" (закон місця вчинення
договору; закон місця вчинення угоди; закон місця
вчинення зобов'язання; закон місця вчинення
правопорушення, закон суду та ін.).

14. Структура матеріальних норм права:

1. Гіпотеза - частина норми, яка вказує, за яких
обставин норма вступає в дію. Відповідає на
запитання: Де? Коли ? У якому випадку ? При яких
умовах ?
2. Диспозиція - частина норми, у якій
формулюється саме правило поведінки, права і
обов'язки
3. Санкція - частина норми, яка встановлює заходи
(вид та обсяг) державного примусу, застосовувані у
разі її порушення

15.

Елементи класичної моделі норми права можна умовно
змалювати за допомогою такої схеми: "якщо - то - а у
противному разі" або "якщо - то - а інакше".
Приклади.
№ 1. "Якщо продавець оформляє договір купівліпродажу (гіпотеза), то він зобов'язаний при
оформленні договору попередити про право третіх осіб
(диспозиція), інакше до нього застосовуватимуться
засоби впливу, спрямовані на захист прав покупця
(санкція)".
№ 2. Якщо адвокату у зв'язку з виконанням їм своїх
професійних обов'язків стали відомі дані попереднього
слідства (гіпотеза), то адвокат зобов'язаний не
розголошувати їх без згоди слідчого або прокурора
(диспозиція), а у противному разі адвокати, винні у
розголошенні даних попереднього слідства, несуть
відповідальність згідно з чинним законодавством
(санкція).

16. За ступенем визначеності змісту гіпотези, диспозиції, санкції можуть бути:

1) абсолютно-визначені,
2) відносно-визначені,
3) альтернативні.

17.

За повнотою викладу норм права в статтях
нормативно-правових актів розрізняють
форми (способи):
1) повну (пряму),
2) відсильну,
3) Бланкетну.
Форми (способи) викладу норм права в статтях
нормативно-правових актів за рівнем
узагальнення:
1) казуїстична - зміст норми розкривається
індивідуалізованими поняттями, через певні
факти, випадки, ознаки та ін.;
2) абстрактна - зміст норми розкривається через
загальні, абстрактні, не індивідуалізовані поняття.

18.

Дякую за увагу