Розпізнавання антигену специфічною імунною системою АНТИТІЛА: СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ
Специфічне розпізнавання антигену здійснюють рецептори лімфоцитів:
СХЕМА БУДОВИ АНТИТІЛА
Історія відкриття антитіл
Еміль фон Берінг
Пауль Ерліх
Реакції, що обумовлені антитілами
Реакція взаємодії антигенів з антитілами – преципітація і аглютинація
Взаємодія антигену з антитілом відбувається з утворенням міжмолекулярної сітки
Зона еквівалентності
Реакція преципітації
Арне Вільгельм Каурін (Тізеліус)
Електрофореграма сироваткових білків
Родні Портер і Джеральд Едельман
Схема будови антитіла
Протеолітичні фрагменти
Елвін Кабат
Схематична будова активного центру
Схема дослідження будови активного центру
Електронна мікрофотографія антитіл в комплексі з дімерним гаптеном
Рентгеноструктурний аналіз антитіл
Будова Ig-домену
Будова активного центру
Схематична будова активного центру
Просторова структура антитіла
Антитіла різних класів структурні особливості та функціональна спеціалізація
Антитіла різних класів
Pізні частини молекули антитіла мають різну спеціалізацію
Fab-фрагмент антитіла зв’язує антиген
3.96M
Категория: БиологияБиология

Розпізнавання антигену специфічною імунною системою. Антитіла: структура і функції

1. Розпізнавання антигену специфічною імунною системою АНТИТІЛА: СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ

2.

Імунна
система
Вроджена
Клітинна
складова
Набута
Гуморальна
складова
Клітинна
складова
нейтрофіли
комплемент
В-лімфоцити
макрофаги
інтерферони
Т-лімфоцити
ДК
лізоцим
НК
дефензіни
Розчинні
рецептори
Гуморальна
складова
Антитіла

3. Специфічне розпізнавання антигену здійснюють рецептори лімфоцитів:

Рецептори В-лімфоцитів
Рецептори Т-лімфоцитів
Різноманіття цих рецепторів в організмі сягає
мільйони
Проте кожний лімфоцит має лише однакові
рецептори

4.

Рецептори В-лімфоцитів бувають
мембранні (ВкР) та розчинні (антитіла)
Рецептори Т-клітин бувають тільки
мембранні (ТкР)

5. СХЕМА БУДОВИ АНТИТІЛА

6. Історія відкриття антитіл

7. Еміль фон Берінг

8. Пауль Ерліх

9. Реакції, що обумовлені антитілами

1. Обмеження розповсюдження патогенів (in vitro – це
преципітація та аглютинація антигенів)
2. Нейтралізація токсинів
3. Запобігання адгезії збудників
4. Підсилення фагоцитозу (опсонізація)
5. Лізис клітин за допомогою комплементу
6. Антитілозалежна клітинна цитотоксичність (АЗКЦ)

10. Реакція взаємодії антигенів з антитілами – преципітація і аглютинація

http://vetfac.nsau.edu.ru/

11. Взаємодія антигену з антитілом відбувається з утворенням міжмолекулярної сітки

12. Зона еквівалентності

13. Реакція преципітації

14. Арне Вільгельм Каурін (Тізеліус)

15. Електрофореграма сироваткових білків

16. Родні Портер і Джеральд Едельман

Нобелівська премія (1972 р)
за встановлення хімічної структури антитіл

17. Схема будови антитіла

18. Протеолітичні фрагменти

19.

20. Елвін Кабат

21. Схематична будова активного центру

22. Схема дослідження будови активного центру

23. Електронна мікрофотографія антитіл в комплексі з дімерним гаптеном

24. Рентгеноструктурний аналіз антитіл

25. Будова Ig-домену

26.

27. Будова активного центру

28. Схематична будова активного центру

29. Просторова структура антитіла

30. Антитіла різних класів структурні особливості та функціональна спеціалізація

31. Антитіла різних класів

32. Pізні частини молекули антитіла мають різну спеціалізацію

Зв'язування
антигену
(Ag Binding)
Зв'язування комплементу
Зв'язування з Fc
рецепторами
перенесення
через плаценту

33. Fab-фрагмент антитіла зв’язує антиген

Зв’язок забезпечують нековалентні взаємодії:
Водневі
Електростатичні
Гідрофобні
Ван-дер-Ваальсові
English     Русский Правила