Похожие презентации:
Монгольська навала на Русь-Україну
1.
Монгольська навала наРусь-Україну
2.
Зміст• Похід хана Батия на землі
Переяславщини, Чернігівщини
та Київщини
• Похід монгольської орди на
Галичину і Волинь
• Наслідки золотоординського
панування
• Залежність ГалицькоВолинського князівства від
Золотої Орди
3.
У 1222 році монгольське військо, подолавшиКавказькі гори, рушило в половецькі степи.
Половецький хан Кобяк звернувся з проханням
до руських князів. «Якщо не допоможете нам,
будемо ми сьогодні порубані, а вас назавтра
порубають», — мовив він. На князівській раді
було вирішено битися разом з половцями проти
монголів. Об’єднане військо русів і половців
налічувало близько 60 тисяч воїнів. Монголи,
дізнавшись про це, направили до руських
князів послів із пропозицією відмовитися від
походу, бо їм потрібні були лише половці. Однак
князі не змінили свого рішення.
4.
Після смерті Чингісхана йогонаступники не відмовилися від
політики підкорення земель і
народів. Похід на Русь очолив
онук Чингісхана Бату, якого,
услід за автором літопису,
традиційно називають Батиєм.
Його орда рушила на руські
землі наприкінці 1237 р. й
незабаром спустошила
Північно-Східну Русь.
5.
31 травня (за іншимиджерелами — 16 червня) 1223
р. головні сили руськополовецького війська й
монголів зустрілися на річці
Калка (зараз — Кальчик,
притока річки Кальміус, що
впадає в Азовське море).
Спочатку русько-половецьке
військо примусило монголів
відійти на лівий берег річки.
6.
Однак між князями не було згоди.Мстислав Удатний, прагнучи слави,
вступив у бій без погодження своїх дій з
іншими князями. Так, дружини під
проводом Данила Романовича й половці
переправилися через Калку та атакували
монголів, які під ударом важкоозброєних
дружинників почали відступати. Однак
половці не витримали монгольського
контрудару й кинулися тікати.
Під час бою Данила було поранено, але
він зміг організовано вивести військо з
бою й повернутися додому. Інших князів
монголи розбили поодинці.
7.
Поразка на Калці призвела дозагибелі шести князів, і лише
кожен десятий воїн повернувся з
бою неушкодженим. Як
повідомляє літопис, «руські князі
зазнали такої поразки, якої ще
не було ніколи».
8.
Під час битви на Калці найзавзятіше чинив опір монгольському війську великий київський князьМстислав, який встиг збудувати укріплений табір. Монголи три дні намагалися захопити його, але
їхні спроби були невдалими. Тоді вони вдалися до хитрощів, пообіцявши, що відпустять обложених
в обмін на викуп. Мстислав повірив цій обіцянці. Проте тільки-но руські князі склали зброю,
монголи «людей посікли, а князів подавили, поклавши під дошки, а самі зверху сіли бенкетувати».
9.
Наприкінці 1240 р. основні сили монголів на чолі зханом Батиєм підступили до Києва й оточили місто.
Ви вже знаєте, що Київ тоді перебував під владою
Данила Романовича. Тож обороною міста від
монгольської навали випало опікуватися тисяцькому
князя - воєводі Дмитру. Такої великої армії для
захоплення одного міста Бату не збирав ні до, ні
після штурму Києва.
Про тривалість облоги Києва, так само як і про
точну дату падіння міста, у писемних джерелах
збереглися різні свідчення. За одним літописним
списком, монголи узяли Київ на Миколин день,
тобто 6 (за «новим стилем» - 19) грудня 1240 р.
В іншому списку дату не вказано, а лише
зазначено, що місто трималося 10 тижнів і
чотири дні. У будь-якому разі, облога була
тривалою, а штурм - запеклим.
10.
словничокОрда (від половецького «зібрання») - у X-XVIII ст.
тип суспільно-військової організації кочових
народів Євразійського степу. Те саме, що плем’я
або рід. Деякі успішні орди утворювали ханства.
11.
«...Прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-множеством сили своєї, і окруживгород. І обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло
города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння теліг його, ревіння
безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая
ворогами... І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських, і пороки безперестану били
день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися
списи і розколювалися щити, а стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро поранений був.
12.
Вийшли татари на стіни і сиділи там того дня й ночі, агородяни зробили ще друге укріплення навколо церкви святої
Богородиці Десятинної. А назавтра прийшли татари на них, і
була битва межи ними велика. Люди тим часом вибігли і на
церкву, і на склепіння церковне з пожитками своїми, і од
тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення
було взяте татарськими воями. Дмитра ж вивели до Батия,
пораненого, але вони не вбили його через мужність його».
«Галицько-Волинський літопис»
13.
14.
Похід монгольської орди на Галичину і ВолиньУ перші місяці 1241 р. орда Батия рушила на Володимир і Галич, тимчасом як інші монгольські
загони залишилися плюндрувати Київщину. Розкопки Вишгорода й Білгорода, городищ по
Тетереву, Случі, Горині, Південному Бугу та інших річках відтворюють картини героїчної оборони
й загибелі цих міст. Усюди археологи виявили потужні шари згарищ; під фортечними мурами,
спаленими будинками, а часто й просто на вулицях і площах виявлено сотні людських кістяків,
безліч зброї, знарядь праці. Тривалою й запеклою була битва за Володимир. Ворог із великими
труднощами здобув місто. Під Галич монгольська орда підійшла з’єднаними силами й після
триденної облоги взяла його штурмом.
15.
1241 р. монголи вийшли на західнірубежі Русі. Частина монгольського
війська вторглася на територію Польщі.
Основні ж сили вступили в межі
Угорщини. Проте вже 1242 р. Батий
припинив похід на Захід і через
Боснію, Сербію, Болгарію та
причорноморські степи вивів війська у
пониззя Волги. Приводом до цього
стала смерть головного хана Угедея:
Батий прагнув узяти найактивнішу
участь у виборах нового
монгольського зверхника. Проте
причини припинення походу були
глибшими: Батий не мав сил тримати в
покорі всі завойовані країни Східної та
Центральної Європи, надто великих
втрат зазнало його військо.
16.
17.
Унаслідок монгольської навали земліПівденно-Західної Русі територіально не
увійшли до складу Золотої Орди, проте
потрапили у васальну залежність від
монголів. Відтак, руські князі перестали бути
повноправними володарями на власних
землях і перетворилися на намісників
монгольських ханів. Їх призначали в Сараї
ханськими ярликами - грамотамидозволами на володіння землями. Ярлики
іноді давали князям право збирати на
підвладних землях данину - ясир на користь
хана. За свідченням джерел, монголи
вимагали від усього населення сплати
десятої частини - як продуктами та майном,
так і, власне, людьми. До страшної
«людської десятини» потрапляли й ті, хто не
міг віддати встановлену данину.
Наслідки золотоординського
панування
18.
Найбільше потерпала від Ординайближча до неї Переяславщина.
Втративши князя, Переяславське
князівство перестало існувати.
Занепало й Чернігівське князівство.
Від кінця XIII - протягом першої
половини XIV ст. воно розпадалося
на нові й нові уділи.
19.
Київський стіл перебував під зверхністюволодимиро-суздальських князів. Утім,
призначені правителі ніколи не бували в
київській землі. 1243 р. першим із князів
визнав зверхність монголів та дістав ярлик на
міста Київ і Володимир (на Суздалі) Ярослав
Всеволодович. Проте до зруйнованого Києва
князь не поїхав, а послав туди намісника.
Після смерті князя Ярослава Всеволодовича
право «на Київ і всю Руську землю» отримав
його син Олександр, згодом названий
Невським. Одначе й він відмовився від
перебування в Києві. А пізніше
золотоординські правителі не допускали до
князівського столу в Києві будь-яких
впливових князів.
20.
Залежність Галицько-Волинського князівства відЗолотої Орди
21.
Віддалене від Орди Галицько-Волинське князівство перебувало вкращому становищі порівняно з іншими руськими землями.
Романовичі розбудовували державу, зміцнювали фортеці та
оборонні споруди, готуючись до нових зіткнень із монголами.
Заходи князів, спрямовані на зміцнення держави, спричинили
невдоволення Батия, який викликав Данила Романовича в Орду. У
жовтні 1245 р. Данило виїхав до ханської столиці. Літописець
згадував, що коли Данило проїжджав Київ, він відвідав
Видубицький монастир, де молився за щасливе повернення
додому. Данило пробув в Орді 25 днів. Батий затвердив владу
Данила в Галицько-Волинському князівстві. Виплату данини не
було передбачено, а залежність Галицько-Волинського князівства
від Золотої Орди полягала в участі княжого війська в походах
монгольської армії. Тож князь Данило, який щасливо повернувся з
Орди, виграв час для зміцнення держави й війська.
22.
23.
24.
Д/ЗП. 16 –
опрацювати
Конспект!
Виписати дати