Наука як система пізнання світу

1. НАУКА ЯК СИСТЕМА ПІЗНАННЯ СВІТУ

2.

ПЛАН
1.Наука: характерні риси та функції.
2.Наука як соціальний інститут.
3.Наукове дослідження – основна форма
розвитку науки.

3. ЛІТЕРАТУРА

1.
Архіпова
С.
П.,
Основи
соціально-педагогічних
досліджень
/
С. П. Архіпова . – Черкаси, 2011. – 239 с.
2. Вайндорф-Сысоева М. Е., Методология как основа научного поиска / ВайндорфСысоева М. Е., Крившенко Л. П., Юркина Л. В. // Школьные технологии. – 2011. –
№ 5. –•С.20-33.
3. Методология и методы социально-педагогических исследований /Авт.-сост. :
С.Я. Харченко, Н.С. Кратинов, А.Н. Чиж, В.А. Кратинова. – Луганск, 2001. – 219 с.
4. Загвязинский В. И., Методология и методы психолого-педагогического
исследования [Текст] : учеб. пособ. для студ. пед. вузов, обуч. по спец. 031000 –
Педагогика и психология / В. И. Загвязинский, Р. Атаханов. – М. : «АКАДЕМИЯ»,
2001. – 208 с.
5. Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень. Конспект лекцій: Посібник /
А. С. Філіпенко. – К.: Академвидав, 2004. – 208 с.
6. Єріна А.М. Методологія наукових досліджень: Навчальний посібник /
А. М. Єріна. – К., 2004. – 212 с.
7. Що таке наука? / Електронний ресурс:
http://subject.com.ua/philosophy/philosophy/50.html
8. Важинський С.Е., Методика та організація наукових досліджень : Навч. посіб. /
С. Е. Важинський, Т І. Щербак. – Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016. – 260 с.

4. .

•ЩО ТАКЕ НАУКА?
.

5.

Н – новизна - все нове, що недавно пізнали,
усвідомили, відчули, що було
невідомим, непізнаним !
сучасність
А – актуальність досліджень У – узагальненість теорії та досвіду практики
К – конструктивність - вміння виділити
важливе,
ефективність дій
А – аполітичність відкриттів / винаходів

6. Наука — це безустанна багатовікова робота думки, щоб звести до системи всі явища нашого світу, що пізнаються. Наука не є і

Наука — це дозвіл багатьох сумнівів; вона є
баченням прихованого; вона є оком для всього;
сліпий той, у кого немає її.
Хітопадеша (староіндійські тексти)
Наука — це безустанна багатовікова робота
думки, щоб звести до системи всі явища нашого
світу, що пізнаються.
Наука не є і ніколи не буде закінченою книгою.
А. Ейнштейн

7. .

Наука — це тип культурної діяльності, спостереження,
класифікація, опис, експериментальне дослідження і
теоретичне пояснення природних явищ.
Американський енциклопедичний словник
Наука — це діяльність в системі суспільного
розподілу праці, спрямована на отримання нового
знання з метою оптимізації всієї іншої людської
діяльності.
http://subject.com.ua/philosophy/philosophy/50.html

8. Наука - це сфера дослідницької діяльності, що спрямована на виробництво нових знань про природу, суспільство і процеси

мислення.
Наука – це сфера людської діяльності, функціями якої є:
- вироблення і теоретична систематизація об'єктивних
знань про дійсність;
- використання теоретичних розробок на практиці;
- можливість прогнозування розвитку досліджень та їх
результатів.
.

9. .

Основні функції науки:
• ♦ опис (фіксація даних спостережень та
експериментів);
• ♦ пояснення (розкриття внутрішнього
механізму явища, що вивчається);
• ♦ передбачення (логічний висновок із
наявних даних про існування невідомих
явищ, прогнозування, ретросказання,
пророкування).
.

10.

Наука – це багатоаспектний феномен:
• наука як соціальний інститут (співтовариство
вчених, сукупність наукових установ та допоміжних
структур);
• наука як результат - наукові знання, система
уявлень про світ;
• наука як процес - безпосередньо наукові
дослідження,
процес
отримання
узагальненої,
достовірної, об'єктивної інформації, яка може
транслюватися.
.

11.

Мета науки – придбання нового знання відповідно
із вже сформульованими, так і лише можливими в
майбутньому запитами суспільства.
Кінцевий результат науки – об’єктивне знання,
яке перш за все повинно бути: істинним та мати такі
властивості, як узагальненість, об'єктивність,
надійність і можливість трансляції .
Протягом всієї історії людського
суспільства формувалися соціальні
інститути, що забезпечують ці
властивості знання.

12.

Наука як соціальний інститут
Соціальний інститут – це стійка, відтворювана система цінностей,
норм, правил (формальних і неформальних), принципів; начало, що організує
членів суспільства в систему відносин, ролей і статусів.
У XVII-XVIII ст. почалося формування науки як
соціального інституту, спеціально призначеного для отримання
надійних і достовірних уявлень про світ.
Наука як соціальний інститут — це організаційна
система
університетів,
лабораторій,
науководослідницьких інститутів тощо, в якій задіяно багато
фахівців, є будівлі, обладнання, бібліотеки, система
підготовки кадрів. Головними складовими науки як
соціального інституту є кадри фахівців і матеріальна
база.

13. .

Наука як система знань
Обґрунтованість наукового знання полягає в його опорі на
надійну основу, докази, що відповідають прийнятим
стандартам науковості і раціональності.
• Наукова обґрунтованість складається з таких елементів:
• ♦ опори на факти (достовірні дані, що мають теоретичне
тлумачення);
• ♦ опори на перевірені відомі наукові закони;
• ♦ системність, взаємозв'язок різноманітних частин теорії
на основі логічних висновків.
.

14. Схема способів отримання уявлень (знань) про дійсність Наука - заснована на доказі істинності. Релігія - на вірі в істинність,

Наука
Мистецтво
Релігія
Доказ
чуттєве
віра
Схема способів отримання уявлень (знань) про
дійсність
Наука - заснована на доказі істинності.
Релігія - на вірі в істинність, яка і не вимагає доказів.
Мистецтво - система пізнання світу, перш за все духовного,
чуттєвого світу людини. Воно є своєрідним стиком доведеності
і віри в істинність певних уявлень про людину.

15. Наукове дослідження – основна форма розвитку науки

16. Наукове дослідження характеризується певними якостями: об'єктивністю, відтворюваністю, доказовістю і точністю. Наукові

• Наукове дослідження – це особлива форма
процесу пізнання, систематичне, цілеспрямоване
вивчення об’єктів, в якому використовуються
засоби і методи науки і яке завершується
формуванням знання про досліджуваний об’єкт.
Наукове дослідження характеризується певними
якостями: об'єктивністю, відтворюваністю,
доказовістю і точністю.
Наукові дослідження поділяються на дві категорії:
фундаментальні (теоретичні) і прикладні (емпіричні).

17. .

• Наукове дослідження виконує різноманітні
функції.
• Комунікативна функція дослідження полягає у тому, що
воно є каналом передачі не тільки знань, але і емоцій,
засобом духовного та інтелектуального спілкування людей.
• Пізнавальна функція дослідження полягає у вивченні,
осягненні сутнісних сторін процесу навчання, виховання,
спілкування, соціалізації.
• Соціальна функція дослідження полягає у тому, що за його
допомогою вирішуються важливі для суспільства проблеми,
внаслідок чого зміст, мова публікацій повинні відповідати
своєму соціальному призначенню, потребам тієї групи
.
споживачів,
для якої вони призначені.

18.

Дякую за зустріч!