Культура Королівства руського Галицько-Волинської держави

1.

2.

Історичні дати
• 1157 р. — будівництво Успенського собору в
Галичі.
• 1160 р. — будівництво Успенського собору у
Володимирі.
• Кінець XIII ст. — будівництво мурованих
«веж-стовпів» на Волині.
• Кінець XIII — початок XIV ст. — розквіт
мистецтва іконопису в Галицько-Волинській
державі.

3.

Особливості розвитку культури
Культура Галицько-Волинської держави є складовою частиною культури РусіУкраїни. При цьому вона має власні самобутні риси та оригінальність.

4.

Освіта
• У Галицькій і Волинській землях освіта продовжувала традиції РусіУкраїни.
• При церквах, особливо при монастирях, єпископських кафедрах
існували школи. До них приймали хлопчиків із семи років. Пройшовши
курс навчання, вони працювали писарчуками в князівській або
єпископській канцелярії, ставали священниками або продовжували
справу батьків. Поширеним було й домашнє навчання, особливо для
дітей бояр.
• У Галицькій і Волинській землях також діяли бібліотеки при
монастирях і князівських палатах.
• Існують відомості про велику книгозбірню князя Володимира
Васильковича. Про освіченість широких верств населення ГалицькоВолинської держави свідчать пам’ятки писемності XII—XIV ст. та
археологічні знахідки: предмети для письма, написи на стінах церков
(графіті), бересті, речах, зброї та знаряддях праці (мітки), грамоти
князів на пергаменті тощо.

5.

Літописання
• Найбільш ранньою літописною пам’яткою Галичини й Волині є
«Повість про осліплення Василька», написана в 1097 р.
невідомим автором. У ній розповідається про трагічну долю
теребовлянського князя Василька Ростиславича, якого осліпив
волинський князь.
• Найяскравішою пам’яткою літописання Галицько-Волинської
держави є Галицько-Волинський літопис.
• Він був знайдений у 1809 р. істориком М. Карамзіним. Крім
художньої самобутності, літопис вирізняється глибоким змістом.
Літописці, яких, на думку вчених, було щонайменше п’ятеро,
майстерно передають події тогочасної епохи.
• Ідейно літопис був спрямований проти боярського свавілля та
прославляв руську зброю і Руську землю. Літопис також є цінним
джерелом для вивчення давньоукраїнської мови.

6.

Галицько – Волинський літопис
(ХІІІ ст.)
• Написаний у Холмі і Володимирі.
• Складається з двох частин.
• Перша частина – Літопису Данила
Галицького (розповідає про події 1205—1258
рр.
• Друга частина – Волинського літопису (1258—
1290 рр.).
• Літопис Данила Галицького містить окремі
повісті, що були об'єднані укладачами в більш
пізній час. Центральною темою літопису є життя
князя Данила Романовича. Ця праця описує
широку картину подій у сусідніх землях:
Угорщині, Польщі, Литві, інших руських
князівствах, Золотій Орді. Літопис — майже
єдине джерело, яке дає змогу відтворити основні
події в Мазовецькому князівстві та Литві цього
періоду. У Волинському літописі багато уваги
приділено розвитку культури на землях
Галичини та Волині.
• Спочатку був літературним твором, і лише
згодом переписувачі проставили у ньому
хронологію – «літа»

7.

Архітектура
Перші кам’яні храми в Галичині та на Волині з’явилися досить рано — від
кінця IX — початку X ст., що було зумовлено впливом чеської архітектури.
На жаль, більшість храмів, збудованих до XIII ст., назавжди втрачена.
У XII—XIII ст. сформувалися волинська і галицька архітектурні школи. На
волинських будівничих відчутний вплив справила київська школа, а
галицькі архітектори використовували як традиції Русі-України, так
надбання західноєвропейських майстрів.

8.

Особливості архітектури Руського королівства

9.

• До нашого часу зберігся Успенський собор у ВолодимиріВолинському. Він був збудований у 1160 р. київськими майстрами
за наказом князя Мстислава Ізяславича.
• Ця шестистовпна однокупольна будівля має простий, але водночас
величний вигляд.

10.

• Його сучасник — Успенський собор у Галичі, збудований Ярославом
Осмомислом у 1157 р., зберігся до нашого часу лише у вигляді руїн. Це
був чотиристопний одно купольний храм, оточений галереями та
прикрашений білокам’яним різьбленням. Він є яскравим виразником
галицької архітектурної школи, яка багато запозичувала з поширеного
в Європі романського стилю.

11.

Храм Св. Пантелеймона (поблизу
Галича) 1194 р.
• Єдиний і найстаріший із храмів ГалицькоВолинського князівства, що зберігся до
сьогодні. Пам'ятка архітектури національного
значення. Монументальна хрестобанна церква
зі зразками вишуканого білокам'яного
різьблення і численними малюнками та графіті
на стінах. Розташована поблизу сучасного
Галича. Належить Українській грекокатолицькій церкві. Збудована 1194 року
волинським князем Романом Мстиславичем як
православна церква і названа на честь свого
діда Пантелеймона.
• У XIV столітті перетворена на римокатолицький храм святого Станіслава. З 1595
року належала Ордену францисканців.
Реставрувалася у 1926 і 1998 роках. Наприкінці
ХХ століття передана греко-католикам.

12.

13.

Луцький замок

14.

15.

Образотворче мистецтво
Мистецька культура Галицько-Волинської держави представлена
монументальним живописом (фресками) та іконами.
Фресковим живописом, який продовжував київські традиції, було розписано
головні храми міст Волині й Галича. Проте починаючи з останньої чверті XII ст.
будували храми, у яких не було фресок. До таких споруд, наприклад, належить
собор у Луцьку.
Водночас фрески значною мірою поширилися в князівських палатах. Існують
літописні свідчення, що ними були прикрашені палати Ярослава Осмомисла. Усі
вони мали світські мотиви.
До нашого часу майже не збереглося значних фрагментів фресок, за винятком
розпису Вірменського собору у Львові, що датується XIV—XV ст.
В оформленні храмів Галичини та Волині акцент робили на іконах, які утворювали
цілі ансамблі.
Спочатку храми прикрашали двома великими за розмірами іконами, що нагадували
фресковий розпис. Згодом їхня кількість збільшилася. Було створено іконостас —
особливу перегородку, що закривала вівтарну частину й складалася з кількох рядів
ікон.

16.

Вірменський собор у Львові. Сучасний вигляд

17.

• Найстарішою іконою, що збереглася в Галичині, є фрагмент візантійської
ікони «Менологія» (кінець XII — початок XIII ст.). Вона була знайдена в
1930 р. в церкві Святого Миколая в Тур'ї поблизу Старого Самбора
(Львівська обл.), але до науковців потрапила лише в 1983 р. Зображені на
ній фігури святих мають підкреслено видовжені пропорції з малими
головами. Одяг святих поданий у темних тонах. Серед них виділяється
постать великомученика Георгія.

18.

До найкращих зразків галицько-волинського іконопису цього періоду
належить чудодійна ікона Волинської Богоматері («Одигітрія» з Покровської
церкви в Луцьку, початок XIV ст.). Вона вражає глядача особливою суворістю
образів Богоматері й малого Ісуса, якої не було в іконах попереднього періоду.
Свідченням проникнення елементів народного мистецтва є сорочка Ісуса,
прикрашена вишитими квітами.

19.

Ще одним шедевром іконопису є шанована в Польщі
Ченстоховська ікона Божої Матері (XIV ст.), що була
написана в Галичині.

20.

21.

Галицьку школу іконопису представляє
ікона Св. Юрія Змієборця
• Унікальність цієї пам’ятки
полягає в тому, що Юрій
зображений не на білому, а на
чорному коні, що є винятковим в
українській іконографічній
традиції.
• Вважається, що цінна ікона Юрія
Змієборця зі с. Станиля (9 км від
Дрогобича), поч. XIV ст., походить
з давньої дрогобицької церкви
Юра, яку спалили татари, але з
тієї спаленої церкви вдалося
врятувати саме цю ікону.

22.

Скульптура
• Цей вид мистецтва
розвивався у формі рельєфу,
яким прикрашали храми.
Яскравим зразком
скульптури цієї доби є
шиферний рельєф XIII ст. із
зображенням Святого
Димитрія. Зараз він
зберігається в Кам’янецьПодільському музеї.

23.

• Під час розкопок руїн Успенського собору в Галичі було знайдено
рельєфне зображення дракона, із пащі якого виростає пишна гілка.
Щедро прикрашені рельєфами також церкви Святого Пантелеймона
в Галичі та Іоанна Златоуста в Холмі. Їхнім творцем був «великий
хитрець Авдій». Це перше ім’я майстра скульптури, яке знає історія
українського мистецтва.

24.

Мистецтво Галицько-Волинської держави представлене і книжковою
мініатюрою, розквіт якої припадає на XIII ст. Нечисленні мініатюри
рукописів, що збереглися, належать виключно до високопрофесійних зразків.
Найдавнішим ілюстрованим рукописом галицько-волинської традиції, що
зберігся до нашого часу, є Добрилове Євангеліє (1164 р.), у якому містяться
чотири мініатюри євангелістів на тлі обладнання книгописної майстерні.

25.

На території Галицько-Волинської держави археологи знайшли багато скарбів із
різноманітними ювелірними прикрасами. Ці знахідки свідчать про високу
майстерність галицько-волинських ювелірів, які добре знали різні технічні
прийоми: лиття, кування, карбування, позолоту, інкрустацію тощо.

26.

Значення Руського королівства (Галицько-Волинської держави)
Стала спадкоємицею
Русі-України та
продовжила її
культурні традиції
Забезпечила високий
рівень економічного
та духовнокультурного розвитку
українських земель
Була першою власне
українською
державою
Захистила від
загарбання та
асиміляції східних
слов’ян
Забезпечила
безперервність
державності на
українських землях
Сприяла відкриттю
доступу до
українських земель
західноєвропейських
культурних впливів

27.

Домашнє завдання:
• Опрацювати §19.
• С. 106, завдання 9 письмово
(таблиця)
• Повторити § 15-18 – кр!