Власне сполучні тканини

1. Власне сполучні тканини.

Кандидат біологічних наук
Васько Людмила Віталіївна

2.

Класифікація і локалізація
А. Волокнисті
а) ПВСТ (супроводжує кровоносні судини і нерви,
утворює внутрішньо- і міжорганні прошарки);
б) ЩВСТ: неоформлена – дерма шкіри, оформлена –
сухожилки, зв'язки;
Б. Тканини зі спеціальними властивостями:
Ретикулярна- органи кровотворення;
Пігментна – райдужина і судинна оболонка ока;
Жирова – шкіра, сальник, брижа, заочеревинний
простір;
Слизова – пуповина.

3.

Функції:
А. Біомеханічна
Б. Трофічна
В. Захисна
Г. Репаративна
Морфологічні ознаки:
А. Велика кількість міжклітинної речовини
Б. Клітини не мають полярності
В. Регенерація на тканинному рівні.

4.

Пухка волокниста сполучна тканина
Структурні компоненти:
А. Клітини (гетерогенна популяція)
Б. Міжклітинна речовина
а) аморфна речовина
б) волокна ( колагенові, еластичні, ретикулярні)
Класифікації клітин:
А. За ознакою постійності присутності
а) резиденти (адвентиційні, фібробласти, фіброцити, адіпоцити,
пігментні клітини, тучні клітини)
б) імігранти (лейкоцити, макрофаги, плазмоцити
Б. За ознакою походженння
а) клітини лінії механоцитів (адвентиційні, фібробласти,
фіброцити, адіпоцити)
б) клітини-потомки СКК – макрофаги,дендритні АПК,

5.

6.

Плазмоцити, тучні клітини, лейкоцити.
В. Клітини нейрального походження: пігментні.
Фібробласти
Основна і найбільш поширена клітинна форма сполучної
тканини
Функції:
А. Продукція усіх компонентів міжклітинної речовини
Б. Підтримка структурної організації і хімічного гомеостазу
міжклітинної речовини
В. Регуляція діяльності інших речовин.
Фібробластичний диферон:
СК лінії механоцитів→ напівстовбурові –попередники →
неспеціалізовані фібробласти →зрілі фібробласти
→фіброцити.

7.

СК лінії механоцитів
А. Веретеноподібні, сплющені
Б. Малодиференційовані
В. Самопідтримуюча популяція
Г. Рідко діляться
Юні фібробласти
Функції:
А. Проліферація
Б. Утворення невеликої кількості колагену і ГАГ
В. Здатність до направленої міграції
Морфологія:
А. Базофільна цитоплазма
Б. Невелика кількість відростків
В. Помірний розвиток синтетичного апарату

8.

9.

Зрілий фібробласт
Морфологія:
А. Велика,відростчата клітина ( 40-50 мкм)
Б. Цитоплазма слабо базофільна ( характерне диплазматичне
диференціювання: екто-і ендоплазма)
В. Ендоплазма: органели синтетичного апарату, лізосоми.
Г. Ектоплазма: структури цитоскелету, відростки.
Функції:
А. Продукція міжклітинної речовини
Б. Перебудова і часткова руйнація міжклітинної речовини
В. Продукція гуморальних факторів, які регулюють ріст,
диференціювання макрофагів, моноцитів, лімфоцитів, ГМК і
епітеліоцитів

10.

11.

12.

Фіброцити
Це кінцева форма розвитку фібробласта.
Функції: регуляція метаболізму і підтримання стабільності
міжклітинної речовини.
Морфологія:
А. Слабо розвинений синтетичний апарат, ліпофусцин, значна
кількість лізосом
Фіброкласти
Функція: руйнація міжклітинної речовини сполучної тканини(
інволюція матки після пологів, розсмоктування рубців в
яснах)
Морфологія: багато лізосом
Недостатність активності: цирроз печінки, легеневий фіброз
Підвищена активність: периодонтит, ревматичний артрит

13.

Міофібробласти
Морфологія:
А. Схожі за свтлооптичними характеристиками на фібробласт
Б. Схожі за електронномікроскопічними характеристиками на
ГМК, але не покриті базальною мембраною
Функції:
А. Участь у репаративних процесах (контракція ран)
Б. Утворення колагену
Локалізація: м'язовий шар матки під час вагітності,
грануляційна тканина.
Макрофаги
Походження: СКК→ моноцит→ макрофаг
Морфологія: розміри- 12-25мкм, ядро-темне, цитоплазма- багато
лізосом,піноцитозних пухирців, добре розвинений цитоскелет

14.

Різновиди макрофагів:
А. Гістіоцити ( у стані спокою і функціонально активні)
Б. АПК – антигенпрезентуючі клітини
Функції макрофагів:
А. Розпізнавання, поглинання і перетравлення пошкоджених,
пухлинних тамертвих клітин і компонентів міжклітинної
речовини, екзогенних матеріалів і мікроорганізмів
Б. Участь в індукції імунних реакцій (процесінг і представлення
антигена )
В. Регуляція діяльності клітин інших типів.
Тучні клітини
(лаброцити, тканинні базофіли, мастоцити)
Морфологія:
А. Ядро овальної форми

15.

Б. У цитоплазмі метахроматичні гранули ( гепарин, гістамін)
Функція- регуляція тканинного гомеостазу
Ліпоцити
Морфологія:
Б. Ядро овальне, пікнотичне
В. Цитоплазма: жирова крапля у центрі, багато мітохондрій,
слабо розвинутий апарат Гольджі
Функції: А. Синтез і мобілізація жиру Б. Амортизаційна
Плазмоцити
Морфологія:
А. Ядро ( гетерохроматин у вигляді “спиць у колесі”)
Б. Цитоплазма (базофільна, грЕПС)
Функція – синтез імуноглобулінів.

16.

17.

18.

19.

Міжклітинна речовина
А. Аморфна речовина
Б. Волокна (колагенові, еластичні, ретикулярні)
Аморфна речовина
Напіврідкий в’язкий гель, який складається із
глікозоаміногліканів, протеогліканів, глікопротеїнів
Мікроскопія:
А. Світлова- безструктурна основа сполучної тканини
Б. Електронна - тоненька сіточка волоконець і дрібних гранул
Молекулярна організація: молекули протеогліканів утворюють
своєрідне молекулярне сито (фільтр), у ячейках якого
утримується тканинна рідина
Хімічний склад аморфного компонента:
А. Речовини із крові: вода, неорганічних іонів, білки плазми

20.

Б. Продукти метаболізму паренхіматозних клітин
В. Продукти життєдіяльності сполучнотканинних клітин (
попередники волокнистих білків, протеоглікани,
глікозоаміноглікани).
Глікозоаміноглікани (ГАГ): гіалуронова кислота,
хондроїтинсульфат, дерматансульфат, кератансульфат)
Протеоглікани ( білки-5%, глікозоаміноглікани -95%)
Глікопротеїни ( за вмістом більше білка у порівнянні із
вуглеводами)
Волокна
А. Колагенові волокна- хвилеподібно зігнуті, спіралеподібно
скручені товщиною 1-3 мкм і більше.
Рівні організації:
А. Молекулярний: 3 спірально скручених поліпептидних ланцюга
із наступних амінокислот : гліцин, пролін, лізин,
гідрооксипролін, гідроксилізин

21.

22.

Б. Надмолекулярний (позаклітинний) – агреговані у довжину і
поперечно зшиті водневими звязками молекули тропоколагену
з утворенням мікрофібрил ( товщина 5нм).
В. Фібрилярний- глізоаміноглікани зшивають мікрофібрили у
фібрили (товщина 20-100 нм).
Г. Волоконний – протеоглікани зшивають фібрили у волокна
(товщина 1-3 мкм і більше). Волокна можуть утворювати
пучки товщиною до 150 мкм.
Еластичні волокна
А. Молекулярна організація – фібрилін і еластин.
Б. Надмолекулярна організація – пучок мікрофібрил із
фібриліну (каркас), між якими знаходиться еластин( більш
аморфна субстанція).

23.

24.

Ретикулярні волокна
Тонкі нитки діаметром 0,5 -2,0 мкм, які складаються із
колагену 3-го типу, зв'язаного із глікопротеїнами і
протеогліканами.
Локалізація: органи кровотворення, базальні мембрани,
стінки кровоносних судин, оболонки нервових
волокон.