Класифікація за спеціалізацією страховика

1. Класифікація за спеціалізацією страховика

2.

Класифікація
за
юридичними ознаками,
як і за економічними,
передбачає
кілька
підходів. Насамперед це
виокремлення
певних
класів
страхування згідно з
міжнародними
нормами. Так, згідно з
директивами ЄС, з 1
січня 1978 року країни члени цієї організації
використовують
класифікацію,
яка
встановлює 7 класів
довгострокового
страхування (життя і
пенсій) і 18 класів
загального
страхування.

3. Довгострокове страхування (страхування життя і пенсій)

Клас І. Страхування життя і ренти (ануїтетів) (Life and annuity).
Клас ІІ. Страхування до шлюбу і народження дитини (Marriagere
and birth).
Клас III. Зв'язане довгострокове страхування життя (Link long
term).
Клас IV. Безперервне страхування здоров'я (Permanent health).
Клас V. Тонтини (сбережения) (Tontines).
Клас VI. Страхування виплати капіталу (Capital redemption).
Клас VII. Страхування пенсій (Pension fund management).

4.

Страхування життя передбачає обов'язок страховика здійснити
виплату суми одноразово або здійснювати послідовну виплату
страхової суми або її частини страхувальнику (застрахованій
особі, вигодонабувачу), який має право на її отримання з
метою додаткового забезпечення у разі настання певних подій:
досягнення встановленого в договорі віку, смерті, хвороби,
тимчасової або стійкої непрацездатності.

5. Загальне (ризикове) страхування

Ризикове страхування
передбачає
відшкодування
страхувальнику
(фізичній чи юридичній
особі) завданих йому
збитків або заподіяної
шкоди у результаті
настання обумовлених
договором страхування
страхових подій, що
призвели до збитків (у
межах визначеної
страхової суми). (Всього
18 класів)

6.

Згідно з цією
класифікацією в багатьох
країнах ліцензується
страхова діяльність.
Починаючи з 1996 року,
приблизно такий самий
підхід до виокремлення
класів (вони названі
"видами") страхування при
видачі страховикам
ліцензій практикує
державний наглядовий
орган у галузі страхування
(до 2000 р. - Комітет у
справах нагляду за
страховою діяльністю
України, а далі Департамент фінансових
установ та ринків.

7.

У деяких випадках
практика страхування
вимагає комплексного
страхового захисту
майнових інтересів
страхувальника: тоді в
одному страховому
договорі визначають
декілька різнорідних
об'єктів на випадок одних
і тих самих страхових
подій. У цьому разі
застосовують
класифікацію не за
об'єктами страхування, а
за родом небезпеки.

8.

Під родом небезпеки розуміється набір специфічних страхових подій
(страхових ризиків), які притаманні визначеним окремим об'єктам
або характерним особливостям життя та професійної діяльності
конкретного страхувальника. У зв'язку з цим у загальному
страхуванні виділяють, наприклад, автотранспортне страхування,
морське й авіаційне страхування, страхування ядерних, космічних,
кредитних ризиків тощо.

9.

У практиці страхування,
залежно від потреб суб'єктів
страхових правовідносин,
застосовуються інші варіанти
класифікації. Наприклад,
відмінність між страховими
інтересами юридичних і
фізичних осіб зумовлює різні
підходи страховиків до
проведення страхування, що,
у свою чергу, вимагає
виділення класифікації
страхування за статусом
страхувальника або за
орієнтацією страхових
інтересів.