Зона мішаних і широколистих лісів

Шацький національний природний парк
Національний парк в Україні, розташований у Шацькому районі Волинської
області.
Створений 28 грудня 1983 року для охорони рідкісних природних комплексів
у районі Шацьких озер.
Загальна площа парку — 48 977 га, з них у власності парку перебуває 18 810
га.
Зонування: заповідна зона — 5 144,9 га, зона регульованої рекреації — 12
971,1 га, зона стаціонарної рекреації — 978 га, господарська зона — 29 883
га.
Флора: загальна кількість видів рослин, що ростуть на території парку —
789, з них 32 занесені до Червоної книги України.
Фауна: на території парку живуть 33 види, занесених до Червоної книги
України.

5.

6.

Історія
Шацький національний природний парк було створено
постановою Ради Міністрів УРСР від 28 грудня 1983 року №
533, на площі 32515,0 га. Згідно з розпорядженням Ради
Міністрів УРСР від 31 березня 1986 р. № 159-р, у постійне
користування парку було надано 6761,8 га, а відповідно до указу
Президента України від 16 серпня 1999 року № 992 площу
парку було розширено і на сьогодні вона становить 48977,0 га, з
них 20856,0 га земель перебуває у його постійному
користуванні.
Парк було створено на базі державних ландшафтних заказників:
«Озеро Кримне», «Озеро Пісочне», «Озеро Пулемецьке»,
«Озеро Світязь» (Шацькі озера), які були оголошені
заказниками у 1974 році, а також зоологічної пам'ятки природи
«Озеро Климівське», гідрологічних пам'яток природи «Болото
Луки», «Болото Мелеване», «Болото Піддовге-Підкругле», що

7.

За нашого часу до території парку входять ботанічний заказник
загальнодержавного значення «Втенський» (130,0 га), лісові заказники
місцевого значення «Ростанський» (14,6 га) та «Ялинник» (83,0 га),
іхтіологічний заказник «Сомиець» (46,0 га) та 4 ботанічні пам'ятки природи
місцевого значення.
Згідно з функціональним зонуванням, територія парку розподілена на
заповідну зону площею 5145,0 га, зону регульованої рекреації — 12971,0 га,
зону стаціонарної рекреації — 978,0 га та господарську зону площею
29883,0 га.
Парк створено з метою збереження, відтворення та раціонального
використання унікальних природних комплексів Шацького поозер'я,
посилення охорони водно-болотних угідь міжнародного значення, сприяння
розвитку міжнародної співпраці у галузі збереження біологічного та
ландшафтного різноманіття.
В установі працюють 126 чоловік, з них у науковому підрозділі — 7, у службі
охорони — 65 осіб.

8.

Ліси
Ліси поширені на території парку порівняно рівномірно, але суцільні великі
масиви їх зосереджені в його східній частині. Тут переважають соснові ліси,
для яких характерний середньовіковий деревостан, досить високий і добре
зімкнений. Найпоширенішими є сосняки-чорничники. Їх охоче відвідують як
місцеве населення, так і відвідувачі парку в сезон збору ягід. Дещо менші
площі зайняті сосновими лісами, зеленомоховими та вересовими. Вершини
піщаних гряд вкриті сосняками лишайниковими. Досить значною у лісовому
покриві є роль вільшаників, невеликі ділянки яких трапляються по всій
території парку. Вони розташовані по периферії боліт та в пониженнях на
торф'янисто-глейових ґрунтах. Переважають вільшаники кропивові, часто
трапляються гравілатові та осокові. Березові ліси трапляються на місці
корінних соснових лісів. З них особливо привабливими для відпочинку є
березняки орлякові та злакові. Їхні світлі деревостани, грибні місця
приваблюють відвідувачів парку. Ділянки з багатшими ґрунтами зайняті
дубово-сосновими та грабово-дубовими лісами, проте вони займають
незначні площі.

9.

Територія парку розташована на заході одного
з найбільших болотно-озерно-лісових
комплексів в Європі — регіону Полісся, яке
поширене на півночі України, півдні Білорусі та,
частково у Польщі та Російській Федерації.
За схемою фізико-географічного районування
територія парку відноситься до області
Волинського Полісся Поліської провінції Зони
мішаних лісів південного заходу СхідноЄвропейської рівнини. Тут проходить Головний
європейський вододіл, який розділяє басейни
річок Прип'яті й Західного Бугу.

10.

Грунти
Мозаїчність рельєфу території Шацького парку зумовила і
значне різноманіття її ґрунтового покриву. Тут
переважають дерново-підзолисті ґрунти, що
сформувалися на давньоалювіальних та
флювіогляціальних відкладах. Високе залягання
ґрунтових вод сприяє формуванню глейових різновидів
цих ґрунтів. Обмежено поширені дерново-карбонатні
ґрунти на кальцитових глинах та суглинках, що мають
лужну реакцію, значний вміст карбонатів та гумусу. Під
трав'янистою рослинністю сформувалися дерново-глейові
та лучні ґрунти на алювіальних відкладах. Значну частину
території займають торф'яні ґрунти, що утворилися в
пониженнях внаслідок надмірного зволоження.

11.

Клімат
Клімат тут помірно континентальний, вологий, з м'якою
зимою, нестійкими морозами, значними опадами, не
спекотним літом. Зима з частими відлигами, невеликою
кількістю опадів. Переважають західні вітри, що
пом'якшують температурний режим території. В цілому
клімат парку сприятливий для розвитку різноманітних
видів рекреації.
Особливості геолого-геоморфологічної будови та
кліматичних умов, наявність численних озер вплинули на
характер рослинності парку. Сучасний його рослинний
покрив відзначається мозаїчністю та різноманітністю: ліси
займають 27472,8 га (56,1% території парку), болота —
1344,3 га (2,7%), водойми (озера, ставки, канали) —
6932,5 га (14,1%). Решта площі зайнята під
сільськогосподарськими угіддями, населеними пунктами,
садибами, дорогами тощо.

12.

Флора
Велика кількість озер, каналів та інших водойм зумовила значний розвиток
прибережно-водної рослинності. Прибережна смуга зайнята переважно
очеретом, а глибше, із збільшенням товщі води — кугою озерною. На
великих глибинах розрослись угруповання жабурника, рдесників,
водопериці тощо. Угруповання водних рослин відіграють велику роль у
підтриманні функціонування озерних екосистем. Так, прибережні ценози
створюють умови для нересту риби. Прибережні зарості озер є також
місцем гніздування багатьох видів птахів.
Великого природоохоронного значення Шацькому парку надає наявність
рідкісних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, яких
тут нараховується 14. До них відносяться такі лісові угруповання: групи
асоціацій соснових лісів зеленомохових та чорницевих, соснових лісів
ялівцевих (з ялівцем звичайним), дубово-соснових лісів ліщинових. Серед
болотної рослинності рідкісними є формації шейхцерієво-сфагнова та
осоково-шейхцерієво-сфагнова, осоки Девелла, меч-трави болотної, а
серед водної рослинності — формації альдрованди пухирчастої, латаття
білого, латаття сніжно-білого, глечиків жовтих, їжачої голівки малої,
рдесника червонуватого, рдесника туполистого, куширу підводного.

13.

Флора парку налічує 795 видів вищих судинних рослин, серед яких
найбільшими за кількістю видів є родини складноцвітих, злакових та
осокових. Тут відмічено зростання 265 видів діатомових водоростей,119
видів мохоподібних та 75 видів їстівних грибів. Загалом тут представлено
близько 40% флори Українського Полісся в цілому або 70% флори
Західного Полісся. До Червоної книги України занесено 28 видів флори
судинних парку: береза низька, зозулині черевички справжні, булатка
червона, гніздівка звичайна, жировик Льозеля, любка дволиста, журавлина
дрібноплода, росички англійська та середня, товстянка звичайна тощо.
На території Шацького НПП встановлено 119 видів мохоподібних: 10 видів
печіночників і 109 — мохів, в т.ч. 15 сфагнових (Вірченко, 2014). Тут
зберігаються бріофіти низинних і сфагнових боліт, хвойних (зокрема,
ялинових), мішаних та листяних лісів. У парку знайдено ряд рідкісних
реліктових болотних мохів, з них псевдокаліергони трирядний і
плауноподібний, скорпідій скорпіоноподібний, меезія тригранна та гелодій
Бландова занесені до Червоної книги України, а один вид, гаматокауліс
глянсуватий, — до Червоної книги мохоподібних Європи. У майбутньому
список мохоподібних, відомих для цього парку, може бути збільшеним за
рахунок детальних бріофлористичних досліджень, а також критичного
вивчення гербарних матеріалів, зібраних на цій території попередніми
дослідниками.

14.

Фауна
Фауна парку загалом включає три фауністичні комплекси: лісовий, водно-болотний
та синантропний. У кількісному відношенні домінують представники перших двох
комплексів.
Тваринний світ парку представлений типовими поліськими видами: тут трапляється
лось, сарна європейська, кабан дикий, заєць сірий, вивірка звичайна. Із хижих
ссавців звичайними на території парку є лісова куниця, горностай, ласка, лісовий
тхір, лисиця, рідкісними — куниця кам'яна, борсук європейський, видра річкова, єнот
уссурійський та вовк. Нечисленними або навіть рідкісними є представники
рукокрилих: водяна нічниця, вухань, пізній кажан, вечірниця дозірна, малий нетопир.
Своєрідною і різноманітною є орнітофауна парку. Її орнітокомплекси (лісові,
прибережні, пасовищ, заболочених лук, сільгоспугідь) найбільш повно
характеризують і відображають весь склад орнітофауни Волинського Полісся. Із
плазунів у значній кількості є ящірки, вуж звичайний, черепаха болотяна, рідко
можна побачити гадюку, мідянку та веретінницю ламку. Із земноводних звичайними
є тритон звичайний, ропухи, жаби, із риб — лящ, щука, окунь, плітка, плоскирка,
карась, зрідка трапляються сом, минь тощо. В озерах парку водиться такий цінний
вид риб, як вугор річковий.
Фауна хребетних налічує 333 види: 29 видів риб, 12 — земноводних, 7 — плазунів,
241 вид птахів, 44 види ссавців. Із безхребетних тут зареєстровано мешкання 31
виду молюсків, 71 вид ракоподібних, 244 — павукоподібних, 110 — комах. Із них 9
видів занесені до Європейського червоного списку, 33 види — до Червоної книги

15.

Із «червонокнижних» на території парку охороняються ропуха очеретяна, мідянка,
лелека чорний, лебідь малий, жовта чапля, пугач, шуліка рудий, гага звичайна,
дятел білоспинний, корольок червоноголовий, кутора мала, горностай тощо.
Надзвичайно велике значення має територія парку для збереження багатьох видів
птахів. Західне Полісся є важливим регіоном для збереження глобально зникаючого
виду птахів — очеретянки прудкої, важливим середовищем існування таких видів, як
глухар, коловодник ставковий, журавель сірий, які в Європі перебувають під
загрозою зникнення. Цей регіон є дуже важливим місцем відпочинку птахів під час їх
міграцій. Більшість із зазначеного числа видів птахів у парку є мігруючими і
зупиняються у цьому озерному районі для відпочинку. Тут перетинаються два
шляхи міграцій: північно-південний Біломоро-Балтійсько-Середземноморський та
Поліський широтний. Загалом під час весняних та осінніх міграцій в цьому районі
зупиняються понад 10 тис. особин птахів. Найбільше під час міграцій тут збирається
качок та гусей (особливо гуски сірої), багаточисельними є також мартин звичайний,
лиска, норець великий, чайка, травник, грицик великий тощо. Велике різноманіття
водно-болотних та хижих птахів, серед яких багато рідкісних видів, спостерігається
тут уже впродовж багатьох років. З огляду на це найцінніші водні акваторії та
заболочені землі загальною площею 32850 га з 1995 р. увійшли до Рамсарського
переліку у складі водно-болотного угіддя міжнародного значення «Шацькі озера».

16.

Стан охорони біорізноманіття
Незважаючи на те, що в зоні регульованої рекреації національних
природних парків заборонений промисловий лов риби, у Шацькому
національному парку він проводиться під назвою «меліоративний». Тільки
на 2013 р. парк отримав ліміти на «меліоративний» лов риби загальною
кількістю 43,37 тонни. Сітками та вентерями винищується біорізноманіття
Шацьких озер — не тільки риба, а й черепахи, в мережах заплутуються і
гинуть багато видів водоплавних птахів. Проектом організації території
парку запропонований також видобуток в озерах сапропелю.
Іншим негативним фактором, що впливає на біорізноманіття, є санітарні та
інші види рубок, які активно проводяться в парку, причому вони заплановані
навіть у заповідній зоні, що взагалі неприпустимо. У Проекті організації
території парку на 2006–2011 рр. в заповідній зоні рубки догляду
заплановані на площі 4251 га, рубка одиноких дерев на площі 266 га,
розчищення сіножатей — на 2,5 га. Проект організації території парку також
допускає проведення рубок головного користування у господарській зоні
парку, а також рубки догляду в зоні регульованої рекреації площею 6259 га.

17.

Рекреаційний потенціал
Поєднання численних озер з лісовими масивами, своєрідний поліський колорит,
різноманіття рослинних угруповань та висока їхня естетична цінність, добре
розвинена транспортна мережа сприяли розвитку рекреації в цьому мальовничому
куточку Західного Полісся. У парку функціонують чотири зони відпочинку: «Гряда»,
«Світязь», урочище «Гушове» та «Пісочне». На берегах озер розміщений пансіонат
«Шацькі озера» (600 місць), база відпочинку «Світязь-Центр» (100 місць) та велика
кількість ішних баз відпочинку, спортивні та дитячі табори й низка малих наметових
містечок. В останні роки у парку проводиться Міжнародний пісенний фестиваль «На
хвилях Світязя».
Відвідувачі можуть ознайомитися з природою парку, відвідавши еколого-пізнавальні
маршрути «Лісова пісня», протяжністю 5,6 км, що пролягає сосновими лісами між
озерами Пісочне, Перемут і «Світязянка», протяжністю 5,2 км, що проходить
поблизу о. Світязь.

18.

Дякую за увагу!
Підготувала:
Студентка 11шк групи
Гайдучик Катерина

English Русский Правила