Дослідження нуклеїнових кислот

1.

Дослідження нуклеїнових кислот.
Ервін Чаргафф
Виконала: учениця 10-Б
класу Діденко Анастасія

2.

Введення:
Нуклеїнові кислоти (від
лат. nucleus - Ядро) високомолекулярні
органічні сполуки.
Нуклеїнові кислоти ДНК і
РНК присутні в клітинах
всіх живих організмів і
виконують найважливіші
функції зі зберігання,
передачі та реалізації
спадкової інформації.

3.

Склад молекули нуклеотиду:
Молекула нуклеотиду
складається із залишків
нітратної основи,
п'ятивуглецевого
моносахариду (пентози) і
фосфатної кислоти.
Залежно від виду пентози,
що входить до складу
нуклеотиду, їх поділяють
на дезоксирибонуклеїнову
(ДНК) та рибонуклеїнову
(РНК).

4.

Одиницею спадковості всіх організмів є ген ділянка молекули ДНК Він несе спадкову
інформацію про структуру певного білка або
нуклеїнової кислоти.Саме ДНК зберігає спадкову
інформацію в організмі та забезпечує її передачу
дочірнім клітинам.
Р

5.

Молекули
фрибонуклеїнових кислот
(РНК) мають подібну до
ДНК будову, але
складаються лише з
одного ланцюга. Відомо
три основні типи РНК:
інформаційна, або
матрична (іРНК, або
мРНК), транспортна
(тРНК) і рибосомна
(рРНК).

6.

Інформаційна РНК
Інформаційна РНК є
копією певної ділянки
молекули ДНК (одного
чи кількох генів). Вона
переносить спадкову
інформацію від ДНК до
місця синтезу
молекули білка (мал.
20), а також бере
безпосередню участь у
її збиранні.

7.

Транспортна РНК
Транспортна РНК
приєднує до себе
амінокислоти і переносить
їх до місця синтезу
білкової молекули. Кожну
амінокислоту транспортує
специфічна тРНК.Сама
амінокислота
приєднується за
допомогою ковалентного
зв'язку до ділянки біля
основи молекули тРНК.

8.

Рибосомна РНК
Рибосомна РНК входить
до складу особливих
органел клітин усіх
типів — рибосом
Взаємодіючи з білками,
рРНК виконує
структурну функцію і
бере певну участь у
процесах синтезу білків.
Але в передачі
спадкової інформації
вона участі не бере.

9.

Дослідження Чаргаффа
Ервін Чаргафф видатний біохімік,
головним напрямком
наукової діяльності
було вивчення
хімічного складу і
структури нуклеїнових
кислот.

10.

Ервін Чаргафф визначив кількісне відношення
азотистих основ, що входять
а до їх складу. У 1950—
1953 рр. ним було показано, що загальна кількість
аденінових залишків в кожній молекулі ДНК
дорівнює кількості тимінових залишків, а кількість
гуанінових залишків — кількості цитозинових.

11.

ф
Правила Чаргаффа
використали Френсіс Крік і
Джеймс Ватсон при
визначені структури ДНК у
вигляді подвійної спіралі.

12.

в
Також Чаргафф довів що ДНК володіє
видовою специфічністю, і відкинув
гіпотези про існування багатьох різновидів
ДНК.

13.

Ервін Чаргафф був першим хто почав
досліджувати денатурацію ДНК
.
а

14.

Крім того він займався дослідженням зсідання
крові, вивчав ліпіди і ліпопротеїни та
в
метаболізм амінокислот.

15.

Головні нагороди:
Золота медаль імені Л. Пастера Французького
біохімічного товариства (1949 р.).
Медаль імені К. Нейбера Американського
товариства хіміків і фармацевтів (1958 р.).

16.

Ресурси:
Эрвин Чаргафф «Белибердинское
столпотворение»(рос.)
ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
«ЧАРГАФФ — ФОНД»