Утворення Кримського ханства. Суспільний устрій та культура ханства

1.

§ 22. УТВОРЕННЯ КРИМСЬКОГО
ХАНСТВА. СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ ТА
КУЛЬТУРА ХАНСТВА. ДЕРЖАВА
ФЕОДОРО В КРИМУ

2.

ЗОЛОТА ОРДА ІСНУВАЛА ДО СЕРЕДИНИ
ХІV СТ.
Монгольська навала та
захоплення степових просторів
Причорномор’я і Криму суттєво
змінили склад населення цих
земель.
Панівною етнічною групою
стали монголи, що змішалися з
половцями та іншими місцевими
етнічними групами, до яких
переважно застосовували назву
«татари».

3.

МІСТО СОЛХАТ (СТАРИЙ КРИМ)
Поступово центр Золотої Орди
зміщувався до Криму. Від кінця XIII ст.
монгольські хани дедалі частіше
обирали Крим для постійного
проживання.
Одним із таких місць було місто Солхат
(тепер Старий Крим).
Утвердження монголів на кримських
землях згодом спричинило й поширення
там ісламу.
У середині XV ст. Золота Орда
розпалася, і на її території виникло
кілька самостійних держав: Велика
Орда, Астраханське, Казанське,
Сибірське ханства, Ногай і Кримське
ханство.

4.

ВИНИКНЕННЯ КРИМСЬКОГО ХАНСТВА
ПОВ’ЯЗАНЕ З ІМ’ЯМ ХАНА ХАДЖІ-ГІРАЯ (1428—
1466 РР.).
Працюємо разом !
Хан Хаджі-Гірей
(1428-1455рр.)
Походження Хаджі-Гірая остаточно
не з'ясовано. На думку деяких
істориків, його справжнє ім'я —
Даулет-Бірді. Він був сином
кримського хана Таш-Тимура (кінець
XIV ст.). Інші стверджують, що
Хаджі-Гірай був представником двох
могутніх кримських родів Ширинів і
Баринів. У юнацькі роки він жив при
дворі литовського князя Вітовта,
який і допоміг йому утвердитися на
престолі. Хаджі-Гірай прагнув
перетворити свою державу на
важливий центр торгівлі й навіть
збудував великий торговельний
флот. Поляки його називали
«стражем українських земель».

5.

СЕРЕДИНА XV СТ. — УТВОРЕННЯ
КРИМСЬКОГО ХАНСТВА.
Хаджі-Гірай зміг, спираючись на
Литву, відстояти незалежність
свого ханства від зазіхань хана
Великої Орди. Це сталося, за
різними джерелами, у 1449 або
1455 р.
Після смерті Хаджі-Гірая в
результаті міжусобиці влада
перейшла до його молодшого
сина Менглі-Гірая
Хан Менглі -Гірей
(1467-1515 рр.)

6.

1478р. Кримське ханство стало
васалом Османської імперії
Проте влада Менглі-Гірая була
хиткою. На ханський престол
претендували представники
інших знатних родів. МенгліГірай був позбавлений влади й
ув’язнений. Бунтівний бей
Емінех звернувся по допомогу
до
турецького султана Мехмеда
II. Останній, скориставшись
цим, у 1475 р. оволодів усім
південним узбережжям Криму
та фортецею Азов у гирлі річки
Дон.
Менглі-Гірай, що опинився на
волі, був змушений визнати
зверхність султана, а Кримське
ханство від 1478 р. стало
васалом Османської імперії.

7.

ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ
РОЗВИТОК КРИМСЬКОГО ХАНСТВА.
Хан – “Великий хан Великої Орди та престолу Криму і степів Кипчаку”
Султан – титул монархів у деяких країнах Сходу.
Калга-султан і нуреддін-султан – офіційно оголошені спадкоємці хана.
Диван – державна рада.
Муфтій – вища релігійна посада в ісламі
Великий бей (Карач-бей) – князь, правитель певної території.
Мурза – аристократичний титул в тюркомовних державах

8.

Вирощування зерна в степах Криму
було поєднано з відгінним
скотарством. Сутність цієї системи
господарювання: навесні ділянку землі
засівали, а поки хліб дозрівав, улус ішов
зі своєю худобою на далекі пасовища.
Восени він повертався та збирав
достигле зерно.
Більшість населення ханства складали вільні
люди. Чимало з них були християнами. Основу
господарства становило скотарство (коні,
велика рогата худоба, вівці). У передгір’ях
Криму також було розвинене землеробство. Тут
вирощували злакові, городні культури;
поширювалися виноградарство й садівництво.
Стрімко розвивалося ремесло: гончарство,
килимарство, виготовлення мідного й
олов’яного посуду, кінської збруї, зброї тощо.

9.

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ
КРИМСЬКОГО ХАНСТВА
Центрами зародження
культури Кримського ханства
стали резиденції ханів:
спочатку це був Солхат,
згодом — Кирк-Ор, а на
початку XVI ст. — Бахчисарай.
До найдавніших архітектурних
пам’яток ханства належать
купольні усипальниці
правителів, знатних людей і
духовних лідерів — дюрбе. Їх
будували з тесаного каменю,
скріпленого міцним вапняним
розчином. Найдавніше дюрбе
розташоване в Чуфут-Кале.
Найбільш відомим є Ескідюрбе XV ст., що розташоване
в межах сучасного Бахчисарая.

10.

ДЮБРЕ – КУПОЛЬНА УСИПАЛЬНИЦЯ ПРАВИТЕЛІВ,
ЗНАТНИХ ЛЮДЕЙ ТА ДУХОВНИХ ЛІДЕРІВ
Дюрбе Хаджі-Гірея в Бахчисараї (1501)

11.

МЕЧЕТЬ - МІСЦЕ ДЛЯ МОЛИТВИ І БОГОСЛУЖІННЯ,
МОЛИТОВНИЙ ДІМ У МУСУЛЬМАН,
ПРИХИЛЬНИКІВ ІСЛАМСЬКОГО ВІРОВЧЕННЯ.
Мечеть хана Узбека (1314р.)
Солхат(нині Старий Крим)
Значне місце в архітектурі ханства посідали
мечеті. Однією з перших мечетей була
шестистовпна базиліка під двосхилим
дахом, закладена в 1314 р. в Солхаті на
честь хана Узбека. Храм добре зберігся до
наших днів.

12.

ХАНСЬКИЙ ПАЛАЦ У БАХЧИСАРАЇ
(1532-1789)
У XVI СТ. ПОЧАЛАСЯ РОЗБУДОВА БАХЧИСАРАЙСЬКОГО ПАЛАЦУ, ЯКИЙ СТАВ ПЕРЛИНОЮ КУЛЬТУРИ КРИМСЬКИХ ТАТАР.

13.

ТАТАРО-ТУРЕЦЬКІ НАБІГИ НА УКРАЇНСЬКІ
ЗЕМЛІ.
ДИКЕ ПОЛЕ (КІНЕЦЬ XV-XVI СТ)
1474р. – перший великий
напад кримських татар на
українські землі.
Дике Поле
Найбільший набіг 1482р. –
розорення Київа. Хан
Менглі-Гірай узяв
багатий ясир.
Ясир – полоненні та інша
здобич, яку захоплювали
татари і турки під час
нападів на ВКЛ, Польщу та
інші держави.
За підрахунками істориків, протягом другої
У цей самий період на українських землях
половини XV — XVI ст. було здійснено близько 110
з’явилися турки, які в 1476 р. спустошили
великих татаро-турецьких набігів, у
Буковину, а в 1498 р. — Галичину та взяли в полон результаті яких українські землі на південь від
близько 100 тис. осіб. У результаті великого
Києва були майже знелюднені й спустошені. Ці
походу 1500 р. був зібраний 50-тисячний ясир.
землі дістали назву Дике Поле, або просто Поле.

14.

КОЗАКИ
Опір українського населення став
одним із важливих чинників
формування українського козацтва,
перші згадки про яке в писемних
джерелах з’явилися у 1489 та 1492
рр.
Козак — слово тюркського
походження, що означає вільну
озброєну людину. Спочатку
застосовувалося для назви жителів
Дикого Поля, які на свій страх і ризик
на цій території займалися різними
промислами. Згодом стало
позначати соціальну верству.

15.

НІМФЕЙСЬКИЙ ДОГОВІР МІЖ
ВІЗАНТІЄЮ ТА ГЕНУЄЮ (1261)
Генуезька фортеця (Судак)(1371-1460)
Генуезька фортеця (Феодосія)(1340-1343)
За Німфейським договором між Візантією і Генуєю (1261 р.) генуезці отримали виключне право
на торгівлю в Чорному морі. Генуезці на місці стародавньої Феодосії заснували торговельну
факторію Кафа, яка стала важливим торговельним пунктом між Сходом і Заходом. Також їм
удалося витіснити з Криму своїх суперників — венеціанців.
У генуезців складалися непрості відносини з монголами, а згодом і з кримськими татарами:
війни чергувалися з укладанням союзів. Поступово до початку XV ст. генуезці оволоділи всім
південним узбережжям Криму від Кафи до Херсонеса. У Сугдеї та Чембало (нині Балаклава)
вони збудували міцні фортеці.

16.

КНЯЗІВСТВО ФЕОДОРО
(XIVСТ.-1475РР)
Поряд із генуезькими факторіями від кінця
XII ст. в гірських районах Криму
розвивалося князівство Феодоро. Його
столицею було місто Феодоро, відоме
також під назвою Мангуп. Феодорити
змогли знайти спільну мову з монголами й
мирно співіснувати з ними.

17.

МАНГУП – ПЕЧЕРНЕ МІСТО, СТОЛИЦЯ
КНЯЗІВСТВА ФЕОДОРО
Розквіт князівства припав на XV ст. Воно
мало розвинені сільське господарство й
ремесла, його населення становило 200
тис. осіб. У 30-ті рр. XV ст. розпочалася
боротьба з генуезцями за вихід князівства
до морського узбережжя, яка тривала з
перемінним успіхом аж до підкорення Кафи
й Мангупа турками в 1475 р.

18.

§ 22. КОНСПЕКТ
Д/З