Художні засоби. 7 клас

1. Тропи

Троп (художній засіб)
- слово,
уживане в переносному
значенні

2. Тропи

Гіпербола
Евфемізм
Епітет
Іронія
Метафора
Метонімія
Оксиморон
Перифраз
Порівняння
Синекдоха
• Синтаксичні фігури:
Риторичні фігури
Анафора
Епіфора
Симплока
Кільце
Антитеза
Інверсія
паралелізм

3. Гіпербола

художній засіб, у якому
ознаки описуваного предмета подано
в надмірно перебільшеному вигляді.
Спини мене, отямся і отям,
Така любов буває раз в ніколи.
Л. Костенко

4. Евфемізм

милозвучне слово або вираз,
ужиті для заміни непристойних,
небажаних, грубих.
Наприклад: чорт — нечистий,
стара людина — літня людина.

5. Епітет

це особливе художнє означення,вжите
в переносному значенні.
Мріють крилами з туману
Лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани
Зорі сургучеві.
В. Симоненко

6. Іронія

художній троп, який виражає глузливокритичне ставлення митця до предмета
зображення. Це насмішка, замаскована
зовнішньою благопристойною формою.
Од молдаванина до фіна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!
Т. Шевченко

7. Метафора

— один з основних тропів поетичного
мовлення, коли певні слова та
словосполучення
розкривають сутність одних явищ та
предметів через інші за схожістю чи
контрастністю.
Осінній вечір морозом дихав.
В. Симоненко

8. Метонімія

- різновид тропа, близького до
метафори, у якому переноситься
значення слів з певних явищ та
предметів на інші за суміжністю.
Ти довго Шекспіра перекладав
сьогодні.
Є. Маланюк

9. Оксиморон

різновид тропа, що полягає у
сполученні різко контрастних,
протилежних за значенням слів.
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись…
Леся Українка

10. Перифраз

заміна прямого найменування
предмета непрямим його означенням,
поданим у формі описового
словесного звороту.
Птах миру — голуб;
тримати язик за зубами — мовчати.

11. Порівняння

Троп, - художній засіб,який пояснює
один предмет через інший, подібний
до нього.
Над сизим смутком ранньої зими
Принишкли хмари, мов
копиці сіна.
В. Симоненко

12. Синекдоха

різновид метонімії, заснований на
кількісному зіставленні предметів та
явищ (уживання однини в значенні
множини і навпаки).
Кругом Січі Запорожця Москаль
облягає (Народна пісня)

13. Синтаксичні фігури

Риторичні запитання,
звертання, вигуки - вони
посилюють увагу читача, не
вимагаючи від нього відповіді.
О рідне слово, хто без тебе я?
О.Олесь

14. Анафора (єдинопочаток)

стилістична фігура, яка утворюється
повтором слів або словосполучень
на початку рядка, речення.
Благословен той день і час…
Благословенна ти в віках…
М. Рильський

15. Епіфора (єдинозакінчення)

Повторення однакових слів або
синтаксичних конструкцій у кінці
рядків, строф або речень.
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
В. Симоненко

16. Симплока

Поєднання анафори з епіфорою.
Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була?
Народна пісня

17. Кільце

Повторення однакових слів чи
синтаксичних конструкцій на початку і в
кінці твору або його частини.
Нічка тиха і темна була.
Я стояла, мій друже, з тобою;
Я дивилась на тебе з журбою,
Нічка тиха і темна була…
Леся Українка

18. Антитеза

— стилістична фігура, яка утворюється
зіставленням слів або словосполучень,
протилежних за змістом.
Антитеза часто трапляється в
прислів’ях та приказках, афоризмах:
«Ситий голодному не вірить».

19. Інверсія

Незвичайний (непрямий) порядок
слів у реченні.
Полюбила чорнобрива
Козака дівчина.
Т. Шевченко

20. Паралелізм

Паралельне зображення двох і більше
явищ з різних сфер життя (порівняння у
формі зіставлення).
Стоїть явір над водою,
В воду похилився.
На козака пригодонькаКозак зажурився.
.

21.

По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Стан високий, лист широкий
Марне зеленіє.
Кругом поле, як те море
Широке, синіє.
Чумак іде, подивиться
Та й голову схилить,
Чабан вранці з сопілкою
Сяде на могилі,
Подивиться — серце ниє:
Кругом ні билини.
Одна, одна, як сирота
На чужині, гине!
Хто ж викохав тонку, гнучку
В степу погибати?
Постривайте — все розкажу.
Слухайте ж, дівчата!
Полюбила чорнобрива
Козака дівчина.
Полюбила — не спинила:
Пішов — та й загинув...
Якби знала, що покине —
Було б не любила;
Якби знала, що загине —
Було б не пустила;
Якби знала — не ходила б
Пізно за водою,
Не стояла б до півночі
З милим під вербою.

22.

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отоді я
І лани і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... А до того —
Я не знаю бога.

23.

Дякую за увагу.
Бажаю успіхів!