Продуктивність праці. Сутність і методи вимірювання

1. Тема 13. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ: СУТНІСТЬ І МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ

2. План вивчення теми: 1. Поняття продуктивності праці. 2. Показники продуктивності праці. 3. Методи вимірювання продуктивності праці.

3.

Модель «пастки» низької продуктивності

4.

Продуктивність – це ефективність
використання ресурсів та чинників
виробництва: праці, капіталу, землі,
матеріалів, енергії, інформації.

5.

Продуктивність праці характеризує
ступінь ефективності процесу
використання як живої, так і уречевленої
праці. У її визначенні вихідною
категорією є праця.

6.

Сутність продуктивності праці
розкривається в двох аспектах
Продуктивність трудової
діяльності, тобто
співвідношення кількості
продукції, виготовленої
системою, і необхідних для
цього витрат ресурсу праці,
виміряних в людиногодинах, людино-днях,
середньорічній чисельності
Ефективність використання
праці, тобто співвідношення
економічного результату
діяльності системи (обсяг
реалізації продукції, робіт,
послуг; доход; прибуток) і
витрат, пов’язаних із
залученням і використанням
ресурсу праці

7. Продуктивність праці, інших факторів виробництва, загальна продуктивність може характеризуватися: - результатом у розрахунку на одиницю в

Продуктивність праці, інших факторів
виробництва, загальна продуктивність може
характеризуватися:
- результатом у розрахунку на одиницю
витрат того або іншого ресурсу
(продуктивність);
- зворотним показником – витратами
ресурсу на одиницю отриманого результату
(ресурсомісткість).

8. Зростання продуктивності праці може бути обумовлене: - зростанням результату при незмінних витратах ресурсу або їх зниженні; - зменшенням

Зростання продуктивності праці може
бути обумовлене:
- зростанням результату при незмінних
витратах ресурсу або їх зниженні;
- зменшенням витрат при незмінному або
зростаючому результаті;
- одночасним зростанням результату і
витрат при випереджальному темпі зростання
результату;
- одночасним зниженням результату і
витрат при випереджальному темпі зниження
витрат.

9.

Показники продуктивності праці
В залежності від способу
вимірювання результату
діяльності
Натуральні
Трудові
Умовнонатуральні
Вартісні
В залежності від мети
дослідження
Загальні
Середні
Рівневі
Граничні

10. Види показників продуктивності праці. 1. В залежності від способу вимірювання результату діяльності. 1.1. Натуральні показники, виражені у ф

Види показників продуктивності праці.
1. В залежності від способу вимірювання
результату діяльності.
1.1. Натуральні показники, виражені у
фізичних одиницях (штуки, тони, метри і т. п.),
найбільш точно характеризують динаміку
продуктивності праці.
1.2. Умовно-натуральні показники
використовуються для приведення різної, але
однорідної продукції до умовного
натурального вимірювача за певним
параметром.

11. 1.3. Трудові показники вимірюють випуск (і продуктивність) у незмінних нормо-годинах базового періоду. 1.4. Вартісні (грошові, цінові) показник

1.3. Трудові показники вимірюють випуск
(і продуктивність) у незмінних нормо-годинах
базового періоду.
1.4. Вартісні (грошові, цінові) показники
є найбільш універсальними як повністю
порівнянні за різними видами продукції, робіт,
послуг і дозволяють вимірювати
продуктивність праці у грошових одиницях,
починаючи з робочого місця і закінчуючи
національною економікою в цілому.

12. 2. В залежності від мети дослідження. 2.1. Загальні показники, як правило, характеризують сумарний вплив змін у продуктивності праці на випус

2. В залежності від мети дослідження.
2.1. Загальні показники, як правило,
характеризують сумарний вплив змін у
продуктивності праці на випуск продукції.
2.2. Середні показники (є найбільш
поширеними) оцінюють середню віддачу
кожної одиниці використовуваного ресурсу за
аналізований період.

13. Виробіток – це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виготовленої одним праців

Виробіток – це прямий показник рівня
продуктивності праці, що визначається
кількістю продукції (робіт, послуг),
виготовленої одним працівником за одиницю
робочого часу:
В = V : Т,
де V – обсяг виробництва (робіт, послуг);
Т – витрати праці на випуск відповідного
обсягу продукції (робіт, послуг).

14. Трудомісткість – це зворотний показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробниц

Трудомісткість – це зворотний показник
рівня продуктивності праці, що
характеризується кількістю робочого часу,
витраченого на виробництво одиниці продукції
(робіт, послуг):
Тр = Т : V,

15. Види трудомісткості. Технологічна трудомісткість (Тт) визначається витратами праці основних робітників на операцію, виріб. Трудомісткіст

Види трудомісткості.
Технологічна трудомісткість (Тт)
визначається витратами праці основних робітників
на операцію, виріб.
Трудомісткість обслуговування (То)
визначається витратами праці допоміжних
робітників, що зайняті обслуговуванням
виробництва.
Виробнича трудомісткість (Тв) складається з
технологічної трудомісткості і трудомісткості
обслуговування, тобто показує витрати праці
основних і допоміжних робітників на виконання
одиниці роботи.

16. Трудомісткість управління (Ту) визначається витратами праці керівників, професіоналів, спеціалістів, технічних службовців. Повна трудомі

Трудомісткість управління (Ту)
визначається витратами праці керівників,
професіоналів, спеціалістів, технічних
службовців.
Повна трудомісткість продукції (Тпов)
відображає усі витрати праці на виготовлення
одиниці кожного виробу.
Тпов = Тт + То + Ту = Тв + Ту

17. Залежність між показниками виробітку і трудомісткості визначається формулою: де в – відсоток підвищення виробітку; а – відсоток зниження

Залежність між показниками виробітку і
трудомісткості визначається формулою:
100 а
в
,
100 а
100 в
а
,
100 в
де в – відсоток підвищення виробітку; а –
відсоток зниження трудомісткості.

18. 2.3. Граничні показники характеризують приріст фізичного випуску продукції при збільшенні на одиницю використання одного ресурсу (наприкл

2.3. Граничні показники характеризують
приріст фізичного випуску продукції при
збільшенні на одиницю використання одного
ресурсу (наприклад, праці) і незмінній
кількості інших використовуваних ресурсів.
2.4. Рівневі показники продуктивності
праці (наприклад, середній за аналізований
період) і показники її динаміки (темп росту,
темп приросту, вартість одного проценту
приросту).

19. Під методами вимірювання продуктивності праці розуміються якісно відокремлені системи її оцінки.

20. Методи вимірювання продуктивності праці. 1. Векторні методи основані на вимірюванні продуктивності праці за допомогою набору спеціалізов

Методи вимірювання продуктивності
праці.
1. Векторні методи основані на
вимірюванні продуктивності праці за
допомогою набору спеціалізованих показників та
експертній оцінці загального напряму її зміни.
Ці методи можуть одночасно або вибірково
використовувати дві принципові схеми
вимірювання продуктивності праці: пряму, яка
базується на різноманітних показниках
виробітку; зворотну, засновану на показниках
трудомісткості.

21. Найбільш розповсюджені спеціалізовані показники продуктивності праці на рівні фірми: - випуск на одну відпрацьовану (або оплачену) людино-

Найбільш розповсюджені спеціалізовані
показники продуктивності праці на рівні фірми:
- випуск на одну відпрацьовану (або
оплачену) людино-годину;
- випуск на одного середньооблікового
працівника;
- випуск на грошову одиницю матеріальних
витрат;
- випуск на одиницю (або грошову
одиницю) витраченої енергії;
- випуск на грошову одиницю основного
капіталу;
- трудомісткість продукції (за видами).

22. На макрорівні спеціалізований показник продуктивності - реальний ВВП на одного зайнятого.

23. 2. Багатофакторні методи передбачають побудову загального показника “Випуск/Витрати”, який агрегує тим або іншим способом в чисельнику в

2. Багатофакторні методи передбачають
побудову загального показника
“Випуск/Витрати”, який агрегує тим або іншим
способом в чисельнику всі або найбільш важливі
види продукції, а у знаменнику – всі або
найбільш важливі види витрачених ресурсів.
Показник багатофакторної
продуктивності характеризує темп приросту
випуску продукції на додаток до приросту,
обумовленого екстенсивними факторами
(збільшення кількості використаних у
виробництві ресурсів).

24. 3. Метод підрахунку надлишку сукупної продуктивності, за яким загальний абсолютний показник продуктивності праці визначається як різниця

3. Метод підрахунку надлишку сукупної
продуктивності, за яким загальний абсолютний
показник продуктивності праці визначається як
різниця між вартістю приросту випуску
продукції (у цінах базового періоду) і вартістю
додатково введених у виробництво за той же
період факторів виробництва.

25. 4. Багатокритеріальні методи використовують загальний показник продуктивності, розрахований як сума ранжованих бальних оцінок спеціаліз

4. Багатокритеріальні методи
використовують загальний показник
продуктивності, розрахований як сума
ранжованих бальних оцінок спеціалізованих
показників (критеріїв). Динаміка продуктивності
визначається шляхом зіставлення суми балів у
попередніх і аналізованому періодах.

26. Тема 14. ФАКТОРИ І РЕЗЕРВИ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ

27. План вивчення теми: 1. Управління продуктивністю праці на підприємстві. 2. Фактори й умови зміни продуктивності праці. 3. Резерви росту проду

План вивчення теми:
1. Управління продуктивністю праці на
підприємстві.
2. Фактори й умови зміни продуктивності
праці.
3. Резерви росту продуктивності праці.

28. Управління продуктивністю праці на підприємстві – це частина загального процесу управління підприємством, що включає в себе планування,

Управління продуктивністю праці на
підприємстві – це частина загального процесу
управління підприємством, що включає в себе
планування, організацію, мотивацію, контроль і
регулювання співвідношення результатів
певної трудової діяльності і витрат на цю
діяльність.

29. Складові процесу управління продуктивністю праці: - організаційні форми підвищення продуктивності праці; - сфери підвищення продуктивнос

Складові процесу управління
продуктивністю праці:
- організаційні форми підвищення
продуктивності праці;
- сфери підвищення продуктивності праці;
- прийоми і методи підвищення
продуктивності праці.

30. Основною організаційною формою підвищення продуктивності праці на підприємстві є програми управління продуктивністю праці, що мають заг

Основною організаційною формою
підвищення продуктивності праці на
підприємстві є програми управління
продуктивністю праці, що мають загальний
концептуальний характер і включають в себе
цілу низку конкретних проектів і планів.

31. Цілі програм управління продуктивністю праці: - ефективне використання людського капіталу; - мінімізація виробничих витрат; - створення еф

Цілі програм управління продуктивністю
праці:
- ефективне використання людського
капіталу;
- мінімізація виробничих витрат;
- створення ефективної системи
вимірювання та підвищення продуктивності
праці.

32. Етапи розробки і реалізації програм управління продуктивністю праці. 1. Вимірювання і оцінка досягнутого рівня продуктивності по підприєм

Етапи розробки і реалізації програм
управління продуктивністю праці.
1. Вимірювання і оцінка досягнутого рівня
продуктивності по підприємству в цілому і за
окремими видами праці зокрема.
Складність виконання цього завдання
обумовлена наступними причинами:
- значний асортимент продукції;
- вплив інфляційних процесів, стихійного
коливання ринкової кон'юнктури;
- складність підрахування витрат праці на
випуск конкретного виду продукції чи послуг, для
робітників-почасовиків.

33. 2. Пошук і аналіз резервів підвищення продуктивності ґрунтується на порівнянні інформації, одержаної на першому етапі, з наявною інформаці

2. Пошук і аналіз резервів підвищення
продуктивності ґрунтується на порівнянні
інформації, одержаної на першому етапі, з
наявною інформацією про максимально
можливий рівень продуктивності праці на
аналогічних роботах.

34. 3. Розробка плану використання резервів підвищення продуктивності праці, що включає: - формулювання цілей програми, їх ранжування залежно в

3. Розробка плану використання резервів
підвищення продуктивності праці, що включає:
- формулювання цілей програми, їх
ранжування залежно від значення і черговості в
часі;
- розробку конкретних заходів, спрямованих
на реалізацію поставлених цілей;
- визначення джерел та графіку фінансування
заходів;
- розробку критеріїв результативності
програми;
- визначення термінів виконання заходів та
відповідальних виконавців.

35. 4. Розробка систем мотивації працівників до досягнення запланованого рівня продуктивності. 5. Контроль за реалізацією заходів - порівнюють

4. Розробка систем мотивації працівників до
досягнення запланованого рівня продуктивності.
5. Контроль за реалізацією заходів порівнюються фактичні і задані показники
продуктивності праці або їхні складові,
визначається масштаб допустимих відхилень.
6. Вимірювання й оцінка реального впливу
реалізованих заходів на зростання продуктивності
праці полягає в оцінці і порівнянні ефективності
їх впровадження та визначенні пріоритетів на
наступний період.

36. Умови зміни продуктивності – процеси і явища, що послабляють або підсилюють дію того або іншого фактора. Серед них:

⁃ природно-кліматичні;
⁃ особливості державної політики;
⁃ стабільність і передбачуваність політичної
ситуації.

37. Фактори зміни продуктивності праці - рушійні сили або причини, що здійснюють вплив на рівень і динаміку продуктивності праці.

Фактори зміни продуктивності праці рушійні сили або причини, що здійснюють
вплив на рівень і динаміку продуктивності
праці.

38. Фактори продуктивності праці класифікуються за наступними ознаками. 1. За ступенем впливу на ці фактори. 1.1. Зовнішні нерегульовані фактори

продуктивності праці. На мікрорівні до них
відносять умови зміни продуктивності.
1.2. Зовнішні частково регульовані
фактори. Певний рівень регульованості цих
факторів досяжний у результаті маркетингової,
постачальницько-збутової політики фірми.

39. 1.3. Регульовані (внутрішні) фактори. 1.3.1. Матеріально-технічні, пов'язані з технічним рівнем виробництва, удосконаленням технологій, техніки

1.3. Регульовані (внутрішні) фактори.
1.3.1. Матеріально-технічні, пов'язані з
технічним рівнем виробництва, удосконаленням
технологій, техніки, застосовуваних матеріалів.
До них можна віднести:
- модернізацію діючого устаткування;
- заміну застарілого устаткування новим;
- впровадження прогресивних технологій;
- використання нових видів сировини,
матеріалів, енергії;
- підвищення конструктивної
технологічності виробів;
- підвищення якості продукції.

40.

Продуктивність праці під дією матеріальнотехнічних факторів буде зростати, якщо буде
зростати капіталовіддача, або
капіталоозброєність буде зростати більшими
темпами, ніж капіталомісткість.
І П .П І Козбр І Квід
І Козбр
І Кміст
.

41. 1.3.2. Організаційні фактори визначають ступінь реальної економічної віддачі матеріально-технічних факторів. До організаційних факторів ві

1.3.2. Організаційні фактори визначають
ступінь реальної економічної віддачі матеріальнотехнічних факторів.
До організаційних факторів відносяться:
- удосконалення організації управління;
- удосконалення організації виробництва;
- удосконалення організації праці.
Організаційні фактори впливають на
продуктивність праці через використання
сукупного фонду робочого часу.
І П . П ІФ.Р.Ч ,

42. 1.3.3. Соціально-економічні, пов’язані з якістю працівників, їхньою вмотивованостю і задоволеністю працею. До цих факторів належать: - матері

1.3.3. Соціально-економічні, пов’язані з
якістю працівників, їхньою вмотивованостю і
задоволеністю працею. До цих факторів
належать:
- матеріальна і моральна зацікавленість у
результатах індивідуальної і колективної
діяльності;
- рівень кваліфікації, загальноосвітньої і
професійної підготовки працівників;
- ставлення до праці і трудова дисципліна;
- здоров'я і рівень добробуту;
- економічна і правова захищеність;
- розвиток корпоративної культури.

43. 2. У залежності від характеру впливу факторів на продуктивність можна виділити наступні їх види. 2.1. Прямі фактори, дію яких на продуктивніс

2. У залежності від характеру впливу
факторів на продуктивність можна виділити
наступні їх види.
2.1. Прямі фактори, дію яких на
продуктивність можна відокремити і
представити у вигляді функціональної
залежності.
2.2. Непрямі фактори впливають на
продуктивність праці опосередковано.

44. Резерви росту продуктивності праці – це такі можливості її підвищення, що вже виявлені, але з якихось причин поки не використовуються.

45.

Види резервів продуктивності праці
1. За змістом.
1.1. Резерви поліпшення використання живої
праці (робочої сили).
1.2. Резерви більш ефективного використання
основних і оборотних фондів.
2. За можливістю використання.
2.1.Резерви запасу.
2.2. Резерви втрат.

46.

3. За місцем виявлення і використання.
3.1. Загальнодержавні резерви впливають на ріст
продуктивності у всій економіці.
3.2. Регіональні резерви – це можливості
кращого використання продуктивних сил, що
маються в даному регіоні.
3.3. Міжгалузеві резерви пов'язані з можливістю
поліпшення зв'язків між підприємствами
різних галузей, зміцнення їхньої договірної
дисципліни.
3.4. Галузеві резерви, використання яких
підвищує продуктивність праці працівників
галузі в цілому. .
3.5. Внутрішньовиробничі резерви.