МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ КАФЕДРА КРИМІНАЛІСТИКИ, СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ
ПРЕДМЕТ НАУКИ КРИМІНАЛІСТИКИ включає:
Збирання доказів
СИСТЕМА НАУКИ КРИМІНАЛІСТИКИ
МЕТОДОЛОГІЯ
1.95M
Категория: ПравоПраво

Предмет, система завдання і методи криміналістики

1. МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ КАФЕДРА КРИМІНАЛІСТИКИ, СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ

2.

Термін «криміналістика» (від
лат. criminalis — те, що
стосується злочину) вперше
вживається наприкінці XIX ст.
судовим слідчим (працював 20
років), а згодом професором
Чернівецького
університету
Гансом Гроссом, який вважав її
допоміжною по відношенню до
кримінального
права
та
визначав як вчення про реалії
кримінального права (1892 р.
„Руководство для судебных
следователей,
чинов
жандармерии и полиции”).

3.

Предмет криміналістики є багатогранним і складним. У юридичній
літературі мають місце різні визначення предмета криміналістики: як
науки про розслідування злочинів, або науки про розкриття злочинів,
або науки про сукупність технічних засобів, тактичних прийомів і
методичних рекомендацій. Останнім часом криміналістику
визначають як науку про засоби і механізм (технології) пошуковопізнавальної діяльності в кримінальному процесі. Однак всі ці
визначення звужують реальний предмет криміналістики та
закономірності, що вивчає ця наука.
Криміналістика — це наука про закономірності
механізму злочину, виникнення інформації про злочин
і його учасників, а також закономірності збирання,
дослідження, оцінки і використання доказів і
заснованих на пізнаннях цих закономірностей засобах
і методах судового дослідження і запобігання злочинів.

4. ПРЕДМЕТ НАУКИ КРИМІНАЛІСТИКИ включає:

закономірності виникнення і розвитку зв'язків і відносин всередині
механізму злочину (зв'язок між дією і результатом, повторюваність дій
у подібних ситуаціях, стереотипи поводження суб'єкта злочину і т.п.);
закономірності злочину, формування і реалізація способу здійснення і
приховання злочину, зв'язок способу з особою злочинця, залежність
способу від конкретних обставин здійснення злочину і т.п.;
закономірності виникнення і плину явищ, зв'язаних зі злочином (як до,
так і після його здійснення), що мають значення для розслідування;
скритність підготовки до здійснення злочину, вибір засобів,
рекогносцировка обстановки, вивчення предмета злочинного зазіхання
й ін.;
закономірності — збирання (виявлення
дослідження, оцінки і використання доказів.
фіксації,
вилучення),

5. Збирання доказів

— це перший етап роботи з
доказами, який складається з таких стадій:
1) виявлення доказів — їх підшукання;
2) фіксація доказів, їх закріплення;
3) вилучення доказів — дії, які забезпечують можливість використання доказів, приєднання їх до справи та
дослідження;
4) збереження доказів.
Дослідження доказів являє собою пізнання дізнавачем,
слідчим, прокурором та судом їх змісту, перевірку
вірогідності існування тих фактичних даних, які
складають зміст доказів.
Оцінка доказів — це логічний процес встановлення
допустимості та відносності доказів, наявності та
характеру зв'язків між ними, визначення шляхів
використання доказів з метою встановлення істини.
Використання доказів — це оперування ними у процесі
доказування, встановлення істини.

6.

ЗАКОНИ РОЗВИТКУ НАУКИ КРИМІНАЛІСТИКИ:
— закон зв'язку і наступальності між існуючими і виникаючими
криміналістичними концепціями;
— закон активного творчого пристосування для цілей правосуддя
сучасних досягнень тих наук, чиї положення не можуть бути прямо,
безпосередньо, без спеціального пристосування використані в
судочинстві;
— закон обумовленості криміналістичних рекомендацій потребам
практики судочинства й удосконалювання цієї практики на базі
досягнень криміналістичної науки;
— закон прискорення темпів розвитку криміналістики на основі
науково-технічного прогресу як в області криміналістики, так і в
суміжних областях наукового знання.
ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛІСТИКИ:
— принцип пізнаванності матеріального світу, об'єктивної дійсності;
— принцип історизму;
— принцип системності науки.

7.

Завдання криміналістики визначаються
її соціальною функцією — сприяти
своїми прийомами, методами і засобами
справі
боротьби
зі
злочинністю.
Найбільш
загальним
завданням
криміналістики є забезпечення швидкого і
повного розкриття злочинів, викриття
винних, запобігання та припинення усіх
кримінально караних посягань.
Окремими завданнями криміналістики є:
1) подальше вивчення закономірностей, які становлять предмет криміналістики;
2) розробка технічних засобів, тактичних прийомів і методичних рекомендацій
щодо збирання, дослідження і використання доказів;
3) удосконалення тактичних і методичних основ досудового й судового
слідства, основ судової експертизи;
4) удосконалення криміналістичних методів попередження злочинів;
5) вивчення можливості використання зарубіжного досвіду в боротьбі зі
злочинністю.

8. СИСТЕМА НАУКИ КРИМІНАЛІСТИКИ

Система
криміналістики — це складові її розділи (частини), які мають поміж
собою стійкі, взаємопов'язані зв'язки та мають тісне сплетіння. Сучасні уявлення про
зміст криміналістики дозволяють вирізнити в її системі чотири розділи:
Загальна
теорія криміналістики — це її методологічна основа, яка являє собою
систему принципів, концепцій, категорій, понять, методів, що відбивають предмет
криміналістики як ціле.
Криміналістична
техніка — розділ криміналістики, що є системою наукових
положень і розроблюваних на їх основі технічних засобів, прийомів і методів,
призначених для збирання, дослідження і використання доказів. Криміналістична
техніка виникла внаслідок впровадження досягнень природничих і технічних наук у
практику боротьби зі злочинністю. Система криміналістичної техніки охоплює такі
основні галузі: судова фотографія; судовий кіно- і відеозапис; трасологія; судова
балістика;
криміналістичне
дослідження
письма;
техніко-криміналістичне
дослідження документів; криміналістичне ототожнення особи за ознаками
зовнішності; кримінальна реєстрація.
Криміналістична
тактика є інтелектуальним ядром криміналістики. Це розділ
криміналістики, який являє собою систему наукових положень і розроблюваних на їх
основі рекомендацій щодо організації і планування досудового і судового слідства,
визначення лінії поведінки осіб, які здійснюють судове дослідження, щодо прийомів
проведення слідчих та судових дій, спрямованих на збирання і дослідження доказів,
на встановлення обставин, що сприяють вчиненню і прихованню злочинів.
Криміналістична
методика (методика розслідування злочинів) — розділ
криміналістики, який являє собою систему наукових положень і розроблюваних на їх
основі рекомендацій щодо організації і здійснення розслідування і запобігання

9. МЕТОДОЛОГІЯ

У загальному значенні методологія (гр. – methodos – шлях
дослідження, спосіб пізнання і logos – наука, знання) означає:
1) вчення про методи пізнання й перетворення світу; 2) сукупність
прийомів дослідження, які застосовують у будь-якій науці
відповідно до специфіки об’єкту її пізнання.
Методологія виконує такі функції:

визначає способи здобуття наукових знань, які
відображають динамічні процеси та явища;

направляє, передбачає особливий шлях, на якому
досягається певна науково-дослідницька мета;
– забезпечує всебічність отримання інформації щодо процесу
чи явища, що вивчається;
– допомагає введенню нової інформації до фонду теорії науки;
– забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і
понять у науці.

10.

У загальному значенні методологія (гр. –
methodos – шлях дослідження, спосіб
пізнання і logos – наука, знання) означає:
1) вчення про методи пізнання й
перетворення світу; 2) сукупність прийомів
дослідження, які застосовують у будь-якій
науці відповідно до специфіки об’єкту її
пізнання.
Методологія виконує такі функції:
– визначає способи здобуття наукових знань,
які відображають динамічні процеси та явища;
– направляє, передбачає особливий шлях, на
якому досягається певна науково-дослідницька
мета;

забезпечує
всебічність
отримання
інформації щодо процесу чи явища, що
вивчається;
– допомагає введенню нової інформації до
фонду теорії науки;

забезпечує
уточнення,
збагачення,
систематизацію термінів і понять у науці;
– створює систему наукової інформації, яка
базується на об’єктивних фактах, і логікоаналітичний інструмент наукового пізнання.
English     Русский Правила