Походження держави. Держава. Типологія держав (лекція № 2)

1.

Лекція № 2
Походження держави. Держава.
Типологія держав.

2.

1. Первісне суспільство та соціальна влада в
давній період
2. Виникнення держави: передумови та
основні причини
3. Основні наукові концепції походження
держави
4. Поняття та ознаки держави
5. Сутність держави
6. Тип держави

3.

4.

Структура первісного
суспільства:
- родова община,
- плем’я,
- союз племен.

5.

Органи соціальної влади
•Загальні збори;
•Старійшина.

6.

Ознаки племені
•розподіл на роди та фратрії,
• спільність території,
•одноманітність ідеологічних
переконань,
•однотипність кругозору звичаїв та
культів, мовна, економічна,
територіальна спільність тощо.

7.

Органи влади в союзі
племен
•рада вождів племен;
•вождь союзу племен.

8.

ЗВИЧАЇ
стереотипні правила
поведінки людей, які
формуються у певному
суспільстві або соціальній
групі і котрі є звичними
для їх членів

9.

Ознаки звичаїв:
• звичність реалізації,
• спонтанність виникнення,
• статус мононорми.

10.

11.

виділення скотарства як
відокремленої сфери суспільної
діяльності;
відділення ремесла від
землеробства;
виникнення групи осіб, які
займалися виключно обміном
продукції

12.

Європа
Азія
активний
розвиток
відносин обміну
та майнова
диференціація
суспільства
участь великої
кількості людей у
проведенні
іригаційних робіт на
прилеглих до великих
азіатських річок
територіях задля
підвищення рівня їх
родючості

13.

1) необхідність удосконалення
управління суспільством, пов’язана з
його ускладненням в результаті
розвитку виробництва, розподіл
праці, змінення умов розподілу
продуктів, зростанням чисельності
населення та розшаруванням
суспільства на соціально неоднорідні
групи (класи);

14.

2) необхідність підтримання в
суспільстві порядку, забезпечення
його соціальної стійкості, що
досягається за допомогою
соціальних (а особливо –
юридичних) норм;

15.

3) необхідність придушення
супротиву експлуатуємих мас, що
виникли в результаті соціального
розшарування суспільства на
соціально неоднорідні класи;

16.

4) необхідність захисту території та
ведення наступальних та оборонних
війн;
5) необхідність організації
масштабних суспільних робіт з
метою забезпечення нормальних
умов життя людей, що потребувало
об’єднання великих груп людей.

17.

18.

Держава є результатом
діяльності бога. Державна
влада здійснюється від імені
бога і, відповідно,
непідкорення державній владі
може розцінюватися як
непідкорення Всевишньому.

19.

В результаті об’єднання людей в
родини та їх об’єднання в
кінцевому рахунку призводить до
появи держави. Відповідно, влада
правителя є своєрідною формою
продовження влади батька
(„патріарха”) в родині, яка є
необмеженою.

20.

Держава виникла як результат
договору членів первісного
суспільства, внаслідок
укладання котрого вони
передають частину своєї
свободи, влади спеціальній
організації – державі.

21.

Держава є організмом,
постійні відносини між
частинами котрого
аналогічні між органами
живої істоти.

22.

Військово-політичні
протистояння в основі котрих
закладено намагання одних
народів підкорювати інші
було домінуючим фактором,
який сприяв виникненню
держави.

23.

Держава – продукт розвитку
людської психіки. Оскільки
одним людям притаманно
управляти іншими (а
відповідно, останнім –
підкорюватися їм), виникає
соціальна влада.

24.

У центрі матеріалістичної
концепції походженні держави –
економічний фактор.
Між класами неминуче виникає
протистояння, соціальні
протиріччя. Для того, щоб їх
подавити і виникає спеціальна
організація – держава.

25.

26.

це особлива форма організації життя
суспільства на визначеній
кордонами території, котра
характеризується наявністю системи
органів управління та примусу
суверенної державної влади та
здатністю видання
загальнообов’язкових правил
поведінки – юридичних норм

27.

територія,
населення,
наявність органів
державної влади,
система оподаткування,

28.

суверенітет,
наявність права,
формальні реквізити
(гімн, прапор, герб).

29.

певна місцевість, на котру
розповсюджується
державна влада (а
відповідно – юрисдикція
державних органів).

30.

це верховенство державної
влади на території всієї
країни та її незалежність у
міжнародних відносинах.

31.

внутрішній
зовнішній
означає, що держава
здійснює свою владу
лише в межах
власних кордонів і
самостійно визначає
засади
внутрішньодержавної
політики.
означає незалежність
держави у виборі
партнерів по
зовнішньополітичним
зносинам на
міжнародній арені, які,
в свою чергу, не мають
права втручатися в
його внутрішні справи.

32.

33.

За класовим підходом
державу можна визначити
як організацію політичної
влади економічно
господарюючого класу. Для
забезпечення здебільшого
його інтересів.

34.

З позицій
загальносоціального
підходу держава виступає
як організація політичної
влади, яка створює умови
для досягнення компромісу
інтересів різних соціальних
класів та груп.

35.

36.

сукупність істотних
ознак, які притаманні
державам у різні періоди
розвитку людства

37.

тип держави визначається
економічним устроєм
класового суспільства,
відповідною йому класовою
структурою, його класовою
сутністю

38.

держави визначаються
рабовласницькі, феодальні,
буржуазні, соціалістичні.

39.

історичний тип держави
визначається залежно від
виду цивілізації, до якої
вона відноситься.

40.

прийнято розрізняти: давні
держави, середньовічні та
сучасні. Існує також підхід,
згідно котрого держави
розрізняють на індустріальні
та постіндустріальні.