35.45M
Категория: ИсторияИстория

Перша світова війна

1.

Заголовок
підзаголовок
Перша світова війна

2.

Перша світова війнаглобальний збройний
конфлікт 1914-1918 рр., у якому
брали участь 38 держав, з
населенням 1,5 млрд. жителів.
ЇЇ називають «Великою»
війною.

3.

1.Причини і початок війни

4.

Антанта
Причини війни
Загострення
економічних протиріч
між провідними
країнами світу.
Боротьба за
ринки збуту
та світове
панування.
Троїстий
союз
Наростання
революційного та
національновизвольного руху

5.

6.

Характер війни
загарбницька
несправедлива
імперіалістична
братовбивча

7.

Країна
Мета війни
Привласнення територій в Європі (Бельгії, Голландії, України,
Прибалтики та інших) і “встановлення економічного
Німеччина
панування над Серединною Європою”.
Перерозподіл колоній в Африці
Отримати контрибуції з Франції 40 млрд. франків, з Великої
Британії та США – по 30 млрд. доларів.
АвстроУгорщина
Італія
Підкорити Сербію, Болгарію, Чорногорію
Заволодіти нафтовими родовищами Румунії
Встановити панування на Чорному, Адріатичному та
Егейському морях.
Вагалася у визначенні своїх домагань.
Велика
Британія
Збереження своєї колоніальної імперії та ослаблення свого
головного конкурента – Німеччини.
Захопити в Туреччини Месопотамію (сучасний Ірак),
Палестину.
Франція
Повернути Єльзас і Лотарингію
Привласнити вугільний Саарський басейн.
Росія
Встановити вплив уТуреччині та Балканах, контроль над
протоками Босфор та Дарданели, захопити західноукраїнські
землі, що належали Австро-Угорщині.

8.

Привід для війни:
вбивство у сербському місті Сараєво спадкоємця
австро-угорського престолу Франца-Фердинанда
членом боснійської терористичної організації
Гаврилом Принципом (член таємної організації
«Млада Босна», що боролася за об’єднання всіх
південнослов’янських народів) 28.06.1914 р.

9.

10.

2. «План
Шліффена»
Майже за рік до початку війни
начальник генерального штабу
Німеччини подав імператору військовооперативний план
План Шліффена –
генеральний план ведення
війни Німеччиною, який
передбачав «блискавичну
війну» проти Франції, а
згодом Росії

11.

3. Початок війни.
23 липня Австро-Угорщина під тиском Німеччини висунула
ультиматум Сербії.
25 липня Австро-Угорщина розірвала з Сербією дипломатичні
відносини, незважаючи на згоду Сербського уряду виконати майже
всі її умови.
28 липня Австро-Угорщина оголосила Сербії війну. Столицею
Сербії Белград була піддано артилерійському обстрілу.
30 липня Росія як союзниця Сербії оголосила загальну
мобілізацію.
1 серпня Німеччина оголосила Росії війну, не отримавши відповіді
на вимогу припинити мобілізацію.
3 серпня Німеччина оголосила війну Франції та Бельгії.
4 серпня Великобританія під приводом захисту Бельгії оголошує
війну Німеччині. Разом з нею у війну вступили її домініони та Індія.
6 серпня Австро-Угорщина оголосила війну Росії. У відповідь війну
Австро-Угорщині оголосили Великобританія і Франція.
23 серпня Японія оголосила війну Німеччині після відмови
останньої передати їй свої території у Китаї.

12.

13.

4. Воєнні дії в 1914 р.
• 2 серпня 1914 р. німецька армія вторглася на
територію Люксембургу
• 5 серпня 1914 р.— вторгнення до Бельгії.
• 20 серпня німецька армія захопила столицю
Бельгії Брюссель.
• 21 серпня 1914 р. – наступ на Париж, Марнська
битва. Французький уряд залишив столицю й
переїхав до міста Бордо.
• Серпень – вересень 1914 р. – Галицька битва
• Серпень 1914 р. – вторгнення австро-угорських
військ у Сербію

14.

Західний фронт
Битва на Марні (5-12 вересня)
Німецькі війська підійшли до
Парижа й форсували річку Марна.
Однак французька армія змогла
швидко зосередити значні сили у
вирішальних місцях боїв.
Зокрема, частини паризького
гарнізону, що внесли перелом у
перебіг битви, були перекинуті до
Марни на міських таксі. (перше
використання автомобільного
транспорту з військовою метою)
Французьким військам вдалося
зупинити німецькі війська й
перейти в наступ.
Проте головним результатом став
провал плану бліцкригу.

15.

22 вересня 1914 р. німецький підводний човен «U-9»
поблизу узбережжя Нідерландів за одну атаку потопив три
британські крейсери, залишившись неушкодженим.

16.

Події осені 1914 р. свідчили про зміни в характері війни:
якщо досі вона була маневровою, то тепер стала
позиційною:
обидві сторони рили окопи, будували міцні земляні й
бетонні укріплення, недоступні навіть для важкої
артилерії
поряд із ними встановлювалися кілометрові мінні поля
й ряди колючого дроту

17.

У ніч із 15 на 16 жовтня 1914 р. за
сприяння турецького уряду
німецькі крейсери обстріляли міста
Севастополь, Одесу, Феодосію й
Новоросійськ.
Антанта оголосила війну
Османській імперії. Виник
російсько-турецький Кавказький
фронт.
Спроби наступу турецької армії
були невдалими. У Сарикамиській
битві (грудень 1914 — січень 1915 р.)
російські війська розгромили
основні сили Туреччини.
Російська армія розгорнула наступ
та увійшла на територію
Туреччини.
Турецьке керівництво заявило, що
просуванню російської армії
сприяє вірменський народ
християнської віри і видало указ
про його примусове виселення
(депортацію) зі Східної Анатолії.
Цю депортацію вважають першим
у XX ст. сучасним проявом
масового геноциду.
Кавказький
фронт

18.

5. Воєнні дії 1915 року
Квітень-травень 1915р- друга битва на р. Іпрперша хімічна атака в історії
Німецька армія вперше в історії
застосувала хімічну зброю,
використавши задушливий газ хлор
(перша умовно невдала спроба була під
Варшавою в лютому 1915 р.)
Цією подією були порушені норми
Гаазької конвенції 1907 р. про заборону
використання хімічної зброї та
покладено початок «хімічній війні».

19.

На початку травня 1915 р. об’єктом атаки став британський
лайнер «Лузитанія» із 1960 пасажирами на борту, серед
яких було 124 американці.
1915 р. Німеччина вперше широко
використала підводні човни і почала
“підводну війну”, наносячи удари
навіть по кораблях нейтральних країн,
щоб перешкодити ввезенню до країн
Антанти в Європу озброєння, необхідної
сировини та продовольства. Потоплення
пасажирських кораблів викликало
протести нейтральних країн. Це змусило
Німеччину не топити пасажирські
кораблі без попередження
Для виявлення підводних човнів було
винайдено гідроакустичні прилади, а для
їх знищення—глибинні бомби. Із 400
підводних човнів, які діяли на морських 1917 р. Німеччина проголосила
необмежену підводну війну. Німецькі
театрах воєнних дій, було потоплено
підводні човни активізували військові дії
185.
на морі (їх було 300). За 1917 р. вони
потопили 2734 судна різних країн

20.

Італійський
фронт
• У квітні 1915 р. Італія
заявила про вихід з
Троїстого союзу та
оголосила війну АвстроУгорщині.
• Утворився Італійський
фронт проти АвстроУгорщини, що
ослаблювало позиції
Німеччини на інших
фронтах.

21.

• 2—10 травня 1915 р. австроугорські війська прорвали
російський фронт між
Горліце й Тарнувом і
перейшли в наступ.
Горлицький прорив створив
сприятливі умови для
подальшого спільного
наступу німецьких та
австро-угорських військ, що
тривав до жовтня 1915 р.
• У липні 1915 р. німецькі
війська розпочали великий
наступ у Польщі та Литві.
• У серпні 1915 р. вони
захопили Варшаву. Російські
війська відступали,
зазнаючи великих втрат.
Східний фронт

22.

До кінця воєнної кампанії
1915 р. на Східному фронті
німецькі та австро-угорські
війська захопили Польщу,
Литву, частину Латвії та
Білорусі, Галичину,
Буковину та частину
Волині.
Російська армія змогла
зупинити просування
противника на Схід.
Результатом воєнної кампанії
став перехід до позиційної
війни на всьому Східному
фронті.

23.

• На початку вересня
1915 р. Болгарія
офіційно приєдналася
до блоку Центральних
держав.
• У жовтні 1915 р. війська
Німеччини, АвстроУгорщини й Болгарії
окупували всю
територію Сербії.
• На початку 1916 р. акт
капітуляції підписав
уряд Чорногорії.

24.

6. Воєнні дії 1916 року
У 1916 р. німецьке
командування вирішило
завдати головного удару на
Заході.
21 лютого 1916 р. німецькі
дивізії перейшли в атаку.
Німецькі солдати під
Верденом уперше
використали нову зброю —
вогнемети.
Верденська «м'ясорубка»,
або «млин» Мааського
району, завершилася в
грудні 1916 р.

25.

26.

31 травня — 1 червня
1916 р. у Північному
морі, біля
Ютландського
півострова (Данія),
відбулася єдина за всю
війну велика морська
битва між
британським та
німецьким флотами.
У ній взяли участь
основні сили флотів —
понад 250 суден з обох
сторін. Битва
завершилася нічим.

27.

Успіху французької армії під Верденом значною мірою
сприяло те, що на 22 травня 1916 р. (по 31 липня 1916
року) перейшли в наступ російські війська, очолювані
генералом Олексієм Брусиловим.
Зробив те, що Англія та
Франція не змогли
зробити на р.СОММІ
Упродовж 4 червня (за новим стилем)— 29 вересня в
результаті Брусиловського прориву російські війська знову
зайняли частину Волині, Галичини, Буковину й досягли
Карпатських перевалів.

28.

1 липня 1916 р. британське й французьке командування
розпочало наступ на річці Соммі
(в порядку реалізації спільного стратегічного плану Антанти на 1916 рік)
Задум операції
ґрунтувався на досвіді
кампаній 1915 року та
полягав у
прямолінійному і
методичному прориві
оборони супротивника
шляхом послідовного
захоплення німецьких
ліній оборони аж до
виходу військ на
оперативний простір.
Артилерія мала
прокладати шлях піхоті,
а остання — просуватися
розробленим графіком
до «рубежів
вирівнювання».

29.

30.

1 липня – 18 листопад 1916 р.- битва на р. Соммі
(невдалий наступ англійців – вперше використані
танки)

31.

7. Воєнні дії 1917 року
• Тривалий час США
утримувалися від прямої
участі у війні, постачаючи
зброю, боєприпаси та
продовольство країнам
Антанти й одночасно
здійснюючи торгівлю з
їхніми противниками
через нейтральні країни.
• У роки війни США надали
державам Антанти та її
союзникам кредитів на
суму понад 10 млрд
доларів і бажали
повернути ці кошти.

32.

1 лютого 1917р.початок
необмеженої
підводної війни
3 лютого 1917 р. президент США В. Вільсон оголосив про
розрив дипломатичних відносин із Німеччиною, а 6 лютого
Конгрес заявив про вступ у війну на боці Антанти.

33.

• На початку 1917 р. Росію
охопила політична криза.
• Лютий 1917 р. - антивоєнні
виступи переросли в
революцію та монархію, а
цар Микола II зрікся
престолу.
• В Україні влада в цей час
перейшла до Центральної
Ради.
24—25 жовтня 1917 р.
більшовики повалили ТУ.
На Україні було проголошено
створення УНР.
Більшовики для встановлення
своєї влади на українських
землях розгорнули війну
проти УНР.

34.

Під впливом революційних
подій у Росії хвиля страйків
під антивоєнними гаслами
прокотилася Великою
Британією, Францією,
Італією, Німеччиною та
Австро-Угорщиною.

35.

На початку 1917 р. під час
весняної кампанії на
Західному фронті в районі
міста Реймс війська
Антанти атакували
противника.
Наступ провалився й
увійшов в історію як «бійня
генерала Нівеля».
За п’ять тижнів лише
французькі війська
втратили понад 180 тис.
загиблими й пораненими.

36.

• Березень 1917 р.
Британські війська
активізували наступальні
операції на Близькому
Сході, зайняли Багдад
• Червень 1917 р. – війська
Південно-Західного
фронту провели
наступальну операцію,
що в цілому закінчилася
провалом, в результаті
якої вдалося зупинити
наступ німецьких військ
на Україну.

37.

• У липні—листопаді 1917 р.
британські та французькі
армії здійснили масштабну
наступальну операцію в
районі містечка Іпр.
• 12 липня 1917 р. німецьке
командування наказало
вперше застосувати під
Іпром ще одну нову хімічну
зброю — гірчичний газ, який
згодом за місцем боїв назвали
іпритом.
• У листопаді-грудні війська
Антанти здійснили вдалу
наступальну операцію в
районі міста Камбре
(«тріумф танків»).
• У липні 1917 р. на Східному
фронті російські війська
перейшли в наступ на
львівському напрямку. Однак
він завершився провалом.

38.

• Восени 1917 р. Антанта
зазнала поразки на
Італійському фронті.
Італійська армія була
розбита.
• У листопаді 1917 р. голови
урядів Великої Британії,
Франції, Італії та США
утворили Вищу військову
раду «для забезпечення
найкращої координації на
західноєвропейському
воєнному театрі».
15 грудня Росія домовилася з Німеччиною та АвстроУгорщиною про перемир’я на Східному фронті. Раніше
питання про перемир’я з австро-німецьким
командуванням також узгодила Румунія.

39.

8. Воєнні дії в
1918 р.
8 січня президент США В. Вільсон
оприлюднив «14 пунктів», де висловив своє
бачення принципів побудови міждержавних
відносин у післявоєнному світі:
відкриті мирні договори;
свободу судноплавства;
усунення економічних бар’єрів;
встановлення гарантій для забезпечення скорочення озброєнь;
справедливе врегулювання колоніальних питань;
визволення від німецької окупації території Росії і надання їй
безперешкодних можливостей для визначення політичного
розвитку, національної політики і вступу до «співтовариства вільних
націй»;
визволення і відновлення Бельгії;

40.

повернення Франції Ельзасу та
Лотарингії, звільнення окупованих
районів Франції;
уточнення кордонів Італії згідно з
національними ознаками;
надання автономії народам АвстроУгорщини;
визволення від німецької окупації
Румунії, Сербії та Чорногорії,
надання Сербії виходу до моря;
самостійне існування турецьких та
автономія інонаціональних частин
Османської імперії;
відновлення Польської держави;
утворення Ліги Націй. Поява цього
документа мала значний вплив на
громадськість воюючих країн і
ситуацію на фронтах.

41.

Грудень 1917 р. - початок
1918 р. переговори про мир
між Німеччиною і
радянською Росією у БрестЛитовську . У них також
брала участь делегація УНР.
9 лютого 1918 р. УНР
підписала угоду про мир із
Центральними державами
й домовилася з
Німеччиною та АвстроУгорщиною про збройну
допомогу для звільнення від
радянських військ.

42.

• Німецькі війська досягли
значних успіхів і
просунулися вперед на
Східному та Західному
фронті.
• У серпні-вересні армії
Антанти продовжували
безперервний наступ на
різних ділянках Західного
фронту, витісняючи
німецькі війська із
Франції та Бельгії.

43.

9. Завершення війни.

44.

10. Наслідки Першої світової
війни.
Перша світова війна спричинила серйозні політичні,
економічні й територіальні зміни в багатьох регіонах світу і,
зокрема, у Європі.
Революція в Росії на певний час виключила її із групи
провідних держав.
Позиції Великої Британії та Франції послабилися внаслідок
зростання впливу США та Японії.
Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія й Туреччина
залишили групу країн, що визначали світову політику.
Війна призвела до розпаду чотирьох імперій — Німецької,
Російської, Австро-Угорської та Османської.
На території Європи утворилися й відстояли свою
незалежність нові держави — Польща, Чехословаччина,
Королівство сербів, хорватів і словенців, Австрія, Угорщина,
Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія.
Однак порушення етнічного принципу під час визначення
кордонів нових держав та загарбницькі прагнення їхніх лідерів
стали передумовою виникнення конфліктів і суперечок.

45.

Домашнє завдання
• Опацювати переграфи 2-4
• Підготуватися до тематичного
контролю
English     Русский Правила