Форми суспільної організації виробництва. Форми просторової організації національної економіки

1.

2.

Пригадайте
► чинники розміщення виробництва: …
►Що таке агломерація?

3.

Форми суспільної
організації виробництва
Форми суспільної організації виробництва
концентрація
агломерування
спеціалізація
кооперування
комбінування
розосередження (дисперсія)

4.

Концентрація
— зосередження виробництва на великих підприємствах або
значної кількості підприємств однієї або суміжних видів
господарської діяльності на обмеженій території (територіальна
концентрація виробництва)
Конвеєр Запорізького автомобільного
заводу.
Масове виробництво машинобудівної
продукції має значні переваги над
одиничним.
Воно передбачає тісні зв’язки з
підприємствами, що постачають
окремі деталі та вузли.

5.

Агломерування
— це процес встановлення та розширення стійких виробничих
зв'язків між суміжними територіями, тобто центр
розширюється і в ньому зосереджується все більша кількість
підприємств, утворюються промислові агломерації

6.

Спеціалізація
— поділ праці за видами продукції, який може відбуватися як
на окремих підприємствах, так і на територіях (наприклад
адміністративних областей), де вони розташовані
Харківський турбінний завод (ПАТ
«Турбоатом») — одне з найбільших у
світі турбобудівних підприємств. Він
має вузьку спеціалізацію і виробляє
турбіни для теплових, атомних,
гідро- та електростанцій,
теплоелектроцентралей.

7.

Кооперування
— виробничі зв’язки підприємств із метою спільного
виробництва кінцевої продукції (у нашому випадку —
автомобіля).

8.

Розосередження (дисперсії)
— подрібнення чогось на частини
►Надмірна концентрація виробництва призводить до
виникнення підприємств-гігантів, які не відповідають умовам
мінливої економіки
►Вони не можуть вчасно реагувати на зміну попиту, їх неможливо
швидко переорієнтувати на випуск конкурентоздатної продукції →
проявляється інша форма організації виробництва — дисперсія,
тобто його розосередження, розсіяння.

9.

Форми суспільної організації виробництва
Елементи
територіальної
організації
промисловості
— сукупність певним чином розташованих і взаємопов’язаних
територіальних елементів економіки.
промисловий пункт
промисловий центр
промисловий вузол
промислова агломерація
промисловий район

10.

Промисловий пункт — це
населений пункт, у якому
розташоване одне промислове
підприємство (більшість
маленьких шахтарських
містечок є промисловими
пунктами.)
Промисловий центр — місто або
селище міського типу, де розміщено
кілька промислових підприємств, які є
основою розвитку поселення і його
виробничої спеціалізації.

11.

Промисловий вузол — сукупність
розташованих неподалік один від одного
промислових центрів, що мають загальну
інфраструктуру і тісні виробничі зв’язки.
За наявності центрів концентрації, які
формуються в найбільших містах,
спостерігається агломерування. У такому
випадку вузол перетворюється на промислову
агломерацію

12.

Промисловий район — територіально цілісна
частина господарства країни, яка
спеціалізується на виробництві певної
промислової продукції.
В Україні налічується чотири багатопрофільні
промислові райони:
Придніпровський
Донецький
Прикарпатський
Прибузький.

13.

Економічні райони
►Економічний район — це
частина країни, яка має свою
виробничу спеціалізацію,
територіальну цілісність та
пов’язана з іншими районами
через територіальний поділ
праці та обмін продукцією.
►Усі економічні райони утворюють
єдиний господарський комплекс України

14.

Підсумуємо
►Під формою суспільної організації виробництва розуміють
певний спосіб організації господарської діяльності населення
►До основних форм суспільної організації виробництва
належать: концентрація, дисперсія, агломерування,
спеціалізація, комбінування, кооперування
►Форми просторової організації національної економіки —
сталі територіальні елементи економіки (господарства). У
промисловості це промислові пункти, центри, вузли,
агломерації та райони, у сільському господарстві —
сільськогосподарські зони