8. Політична карта сіту

1.

2.

Пригадайте
► Коли й де з’явилися перші
держави?
►Які географічні об’єкти
відображені на політичній карті
світу?

3.

Політична карта світу. У сучасному світі існує понад 250 країн і територій. З
них майже 80 % країн є суверенними державами. Політична карта перебуває в стані
безперервного руху та розвитку. Упродовж XXІ ст. значно зросла кількість
незалежних держав.
Політична карта - географічна карта, яка відображає територіальнополітичний поділ світу, материків або великих географічних регіонів на держави,
володіння та території.
Політична карта світу подібна до мозаїки, складеної з територій держав і країн,
розділених політичними кордонами. На карті позначено також столиці й найбільші
міста держав, адміністративно-територіальний устрій країн тощо.

4.

5.

Формування політичної карти світу

6.

На політичній карті світу відображаються:
►кількісні (об’єднання або розпад держав, територіальні придбання та втрати)
►якісні зміни (набуття суверенітету, зміна державного ладу), що постійно
відбуваються у світі;
►державні кордони
►столиці держав
►найважливіші міста країн
У минулому на політичній карті було багато залежних
територій (колоній), які перебували під владою іноземних
держав (метрополій) та управлялися ними.

7.

Основними об’єктами, зображеними на політичній
карті, є країни й держави. Важливо розрізняти ці поняття,
адже між ними є суттєва різниця.
Країна - територія з визначеними кордонами й
населенням, що становить єдине ціле з погляду історії і
культури, яка в політико-географічному аспекті може мати
державний суверенітет або бути залежною.
Залежні
території
(колонії)
-
країни,
що
перебувають під владою іноземних держав-метрополій.
Вони не мають політичного суверенітету й економічної
самостійності.

8.

Територія країни

9.

Країна, яка стає повністю незалежною, набуває політичних ознак держави.
Держава - суверенне політичне утворення з визначеною територією, господарством і політичною владою.
Держава здійснює діяльність через особливу систему органів влади, які керують основними сферами життя
суспільства.
Територія держави є частиною географічного простору й включає форми рельєфу, річки, озера, береги
морів, природні комплекси, сільськогосподарські угіддя, кар’єри, міста тощо.
Будь-яку державу можна назвати країною, але не кожну країну можна назвати державою.
Держави, незалежність яких не визнає більшість держав світу, називають невизнаними державами.
Державна територія - частина поверхні земної кулі, яка перебуває під владою (суверенітетом) певної
держави. Державна територія включає: повітряний простір, територіальні води, зокрема й внутрішні
(акваторію); надра разом із
ресурсами під поверхнею суходолу та під акваторією .
Територіальні води - смуга вздовж усіх морських берегів завширшки 12 морських миль (1 морська миля 1852 м). Україна як морська держава має територіальні води в Чорному й внутрішні в Азовському морях.

10.

11.

Державні кордони. Кордони країн склалися історично. Згідно з нормами
міжнародного права вони є непорушними, забороняється насильницьке захоплення
чужих територій. Усі конфлікти й суперечки мають вирішуватися мирним шляхом.
Державний кордон — лінія на поверхні землі (суходолу або водного простору) та
уявна вертикальна поверхня, яка проходить через неї в повітряному просторі й у надрах
землі, що визначає межу території держави й відокремлює її від інших держав і
відкритих морів.
Можливі два шляхи встановлення державного кордону — делімітація й демаркація.
Делімітація — визначення за угодою загального напрямку проходження державного
кордону й нанесення його на географічну карту. Демаркація — оформлення державного
кордону на місцевості й позначення його відповідними прикордонними знаками.

12.

Одними з найважливіших і найскладніших характеристик державних кордонів є їх
розділювальна та з’єднувальна функції. Розділювальна функція державного кордону полягає в
обмеженні умов проходження потоків між країнами. З’єднувальна (контактна) функція пов’язана з
об’єктивними про- цесами інтернаціоналізації господарського життя, різноманітними зв’язками між
державами.
Існують різні типи державних кордонів. До природних кордонів належать суходільні кордони, які
проходять по рівнинах, гірських масивах, річках і озерах, та морські.
Загальна протяжність українського кордону становить 6993,63 км, зокрема довжина суходільного
кордону — 5638,63 км, морського — 1355 км (у Чорному морі — 1056,5 км, Азовському — 249,5 км,
Керченською протокою — 49 км). Площа морських територіальних вод України становить 35 тис.
км2.
Найпротяжніші спільні кордони Україна має з російською федерацією, Молдовою і Білоруссю.
Кордони з іншими державами (Румунією, Польщею, Угорщиною і Словаччиною) значно коротші.

13.

Державний лад: форми правління
Форми правління країн
Монархія
Республіка
форма правління, за якої
верховна влада формально або
фактично належить одній
людині
форма державного правління,
за якої владні повноваження
належать дієздатним
громадянам держави

14.

Монархія
►У більшості випадків монарх (це може бути король, цар, імператор, султан,
шах, емір, герцог тощо) отримує владу у спадок.
►У наш час існує 29 монархій, 6 із яких — абсолютні → зосередження всієї
повноти влади в руках однієї людини (Бруней, Катар, Об’єднані Арабські Емірати,
Оман, Саудівська Аравія)
►Конституційні монархії — влада монарха
формальна → «монарх є, але він не править»
►в Європі: Бельгія, Велика Британія, Данія,
Іспанія, Нідерланди, Швеція;
►в Азії: Японія, Камбоджа, Таїланд
►Теократична монархія — форма правління, в якій
політична і духовна влада зосереджена в руках церкви
►Ватикан

15.

Республіка
— це форма державного правління, за якої владні повноваження належать
дієздатним громадянам держави
► Управління в республіках здійснюють
виборні органи або уповноважені ними особи
►Вищий законодавчй орган — парламент
►Голова держави —президент
►Залежно від співвідношення
повноважень президента й парламенту
республіки бувають:
►президентські
►парламентські
►мішані (парламентсько-президентські і
президентсько-парламентські)
Україна є парламентсько-президентською республікою

16.

Адміністративно-територіальний
устрій країн
Унітарні
(168 країн)
Федеративні
(понад 20 країн )

17.

Унітарні країни
— мають єдині для всієї країни вищі органи влади, рішення яких (наприклад
прийняті закони) мають верховенство на всій території
►Органи управління її
територіальних одиниць не
мають законодавчих
повноважень
►Україна
►Польща
► Румунія
► Франція
► Угорщина
► Словаччина
► Японія

18.

Федеративні держави
поділені на адміністративно-територіальні частини (штати, провінції, округи
тощо), які наділені певною політичною самостійністю
►Дворівнева система вищих
органів влади (федеральні та
суб’єктів федерації)
► При цьому існують як
загальнодержавні закони, так і
закони, що діють лише в
межах тих адміністративних
одиниць, де вони були
прийняті
► Частина федерацій, що
існували в минулому,
розпалися на унітарні держави
США, Канада, Німеччина, Австрія,
Австралійський Союз, Бразилія, Індія

19.

Геополітика
— це наука, що займається вивченням форм і методів контролю над
територією з боку держав та їх об’єднань займається
►Згідно з нею політика зовнішня
держави обумовлюється
географічними чинниками:
• розмір та просторове положення
території
• ресурсні чинники
• кліматичні чинники
• економічні чинники
• інформаційні чинники → що
обумовлюють високий ступінь
залежності державного
управління від комп’ютерних
технологій
Геополітична карта світу

20.

Україна - унітарна, суверенна й демократична держава,
парламентсько- президентська республіка.

21.

Адміністративно-територіальний устрій - поділ території держави на певні частини, який
здійснюється з метою організації управління на місцях.
Згідно з Конституцією України, систему адміністративно-територіального устрою України
становлять:
24 області: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська,
Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська,
Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська,
Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська;
• Автономна Республіка Крим, яка має власну Конституцію, затверджену Верховною Радою
України й узгоджену з Конституцією України;
• два міста, що мають спеціальний статус, визначений Законом України, - Київ і Севастополь;
• райони, міста, райони в містах, селища та села в межах крупніших адміністративнотериторіальних одиниць.