Рильський

1. Максим Тадейович Рильський ( 1895 – 1964 )

Була у нього посмішка
дитяти –
Блакиті української
тепло.
Любов’ю серце зроджене
було,
Як пісня – чесне, як
бджола –завзяте.
Дмитро
Павличко

2. Будинок у селі Романівка, де 18 березня 1895 року народився М.Рильський В автобіографічній розповіді ”Із давніх літ” тепло

БУДИНОК У СЕЛІ
РОМАНІВКА, ДЕ 18
БЕРЕЗНЯ 1895 РОКУ
НАРОДИВСЯ
М.РИЛЬСЬКИЙ
В АВТОБІОГРАФІЧНІЙ
РОЗПОВІДІ ”ІЗ
ДАВНІХ ЛІТ” ТЕПЛО
ЗГАДУВАВ, ЩО ТУТ
ПОЧАВ ПІЗНАВАТИ
СВІТ, ЯК ”ТАЄМНИЧУ,
ЛЕДВЕ РОЗГОРНУТУ
КНИГУ”.

3.

Тадей
Рильський –
батько
письменника,
відомий
український
етнограф і
культуролог

4.

На час народження сина батькові було
вже 54 роки. Після смерті своєї
першої дружини він одружився з
романівською селянкою Меланією
Федорівною Чуприною. Поет
Євген Маланюк, посилаючись на
свідчення Михайла Мухина,
шкільного товариша Рильського,
писав:
– Мати Рильського була взірцем
тактовності, натуральної
шляхетності й товариської
культури, вона частувала чаєм, як
справжня пані дому, і ніхто не
відгадав би її селянського
походження.

5.

У цьому будинку з
1906 по 1916 роки
знаходилася
приватна
гімназія відомого
педагога
Володимира
Науменка, яку
закінчив
Рильський у
1915 році.

6. У 1915 році Рильський став студентом Київського університету

У 1915 РОЦІ
РИЛЬСЬКИЙ
СТАВ
СТУДЕНТОМ
КИЇВСЬКОГО
УНІВЕРСИТЕТУ

7.

1910 - перша
поетична
збірка
Максима
Рильського
”На білих
островах”

8. Рання творчість: ” Під осінніми зорями” (1918) ” Синя далечінь” (1922) ” Крізь бурю і сніг” (1925) ” Тринадцята весна” (1926) ”

РАННЯ ТВОРЧІСТЬ:
” ПІД ОСІННІМИ ЗОРЯМИ”
(1918)
” СИНЯ ДАЛЕЧІНЬ”
(1922)
” КРІЗЬ БУРЮ І СНІГ”
(1925)
” ТРИНАДЦЯТА ВЕСНА”
(1926)
” ДЕ СХОДЯТЬСЯ ДОРОГИ”
(1929)
” ГОМІН І ВІДГОМІН”
(1929)

9.

Творча діяльність Рильського
розгорталася в руслі неокласицизму –
художньої школи українських поетів,
зорієнтованої на античну класику, на
продовження гуманістичних традицій
європейської поезії нового часу.

10. Рильський чудово грав на фортепіано. Музики навчив Микола Лисенко, батьків друг, у родині якого він довгий час проживав.

11.

1923 - Київ, вчитель української мови і літератури у Другій залізничній трудовій школі
(нині СШ №7 імені Максима Рильського). Не мав, де жити, тому пішов до свого
односельця Івана Очкуренка, який уже давно мешкав у місті. Двері йому відчинила
дружина Івана - Катерина Миколаївна, веліла зачекати господаря у вітальні, де стояло
фортепіано. З нудившись від довготривалого очікування, чоловік сів за рояль, грав
надзвичайно чудово. Почувши мелодію своєї улюбленої пісні «Ой одна, я одна та й у
батенька була…», Катерина Миколаївна увійшла й стиха заспівала. Так почався їх
роман.
Максим Тадейович лишився квартирувати у домі Очкуренків на Бульйонській.
Катерина, старша на 9 років, турбувалася про молодого вчителя, як про рідну людину,
а в хвилини перепочинку просила пограти, а сама співала. Пісня зріднила їх. З
рештою, Максим попросив Катерину вийти за нього заміж. Вона поставила лише одну
умову: якщо він всиновить її шестирічного сина Жоржа. Поет погодився. Одружилися
вони 12 липня 1926 року.
Уфа, 1942. Родина Рильських із сином Богданом та М. Стельмахом.

12.

Спочатку Іван Очкуренко чинив перешкоди закоханим, їм навіть довелося таємно викрасти
Жоржика і переховуватись у подруги Катерини Миколаївни. Згодом все стихло. Іван Панасович теж
одружився, а Максим Тадейович матеріально підтримував їхню родину. У подружжя Рильських народився
ще один син Богдан. А родини Очкуренків і Рильських стали друзями. Сини Жоржик і Богданчик завжди
ходили до них у гості на релігійні свята, а на радянські Іван Панасович і Олександра Олександрівна (друга
дружина Івана Очкуренка) були бажаними гостями в родині Рильських.
Катерина Рильська ніколи не з’являлася перед ріднею в халаті та капцях,тільки в платті чи
спідниці з кофтинкою і обов’язково на підборах.. Вона була невисока, худенька, тендітна, завжди стежила і
за зачіскою, і за одягом. У Рильських була своя кухарка, проте Катерина Миколаївна часто готувала сама.
Ніхто не вмів так зварити суп із дикої качки чи засмажити зайця. Це навіть у своєму творі увічнив давній
друг родини Остап Вишня.
Катерина Миколаївна вміла не лише організувати належним чином побут родини, а й була
другом і порадником, першим читачем і критиком більшості поезій Рильського. Поет поважав і цінував цю
підтримку, присвячував дружині вірші.

13. Тоталітарна система

У документах допитів під час слідства, переданих музею у листопаді 1989 року КДБ,
знаходимо «Додаткові свідчення», власноруч написані Максимом Тадейовичем, які
закінчуються проханням, продиктованим обов’язком щодо долі родини: – Сім’я моя в дуже
тяжкому стані: хвора на серце жінка з чотирьохмісячним хлопчиком і другий хлопчик, учень
трудшколи, зосталися без чоловіка й батька, отже, й без засобів для існування. Прошу, коли це
можливо, дати мені змогу вернути собі своєю роботою ім’я чесного громадянина Радянського
суспільства, а сім’ї моїй спокій.
За рядки «вже й поля жовтіють і синіє небо…» з вірша «Яблука доспіли…» дістав прізвисько
петлюрівець: бачте, це ж кольори націоналістичного прапора! Навіть за рядки ліричного вірша
«Ластівки літають, бо літається…» теж дісталося:– Як це в час планового радянського
господарювання може хтось літати, коли заманеться?
Найактивніше взявся за Рильського Лазар Каганович. Існують спогади Олександра
Довженка, як «розпинали» Рильського. Поет вийшов і поклявся, що в Україні споконвіку небо
синє, а пшениця золота.
Почалися довгі наполегливі вимоги покаяння, навіть найближчий друг Андрій Малишко
приходив і просив: – Це треба для збереження не тільки вас, а й України. Нарешті 11 грудня
1947 року «Літературна газета» надрукувала «зізнання» Максима Рильського «Про
націоналістичні помилки в моїй літературній роботі». Турбот і хвилювань додав ще й лист від
Сталіна, який принесли співробітники відповідних органів якось на світанку. Від таких
організацій у ті часи годі було сподіватись на щось добре. Але насправді це був дозвіл Сталіна
на можливість отримати кредит на зведення будинку. Якоюсь мірою цей лист став «охоронною
грамотою» для поета.

14.

Творчість
воєнних
років:
” За рідну землю”
1941
” Слово про рідну матір”
1942
” Світова зоря”
1942
” Світла зброя”
1942
” Велика година”
1943
” Неопалима купина”
1944

15. Мистецька розмова

16. Праця - завжди насолода

ПРАЦЯ - ЗАВЖДИ НАСОЛОДА

17. Найбільше щастя – онук Максим

18. Поетичні збірки повоєнного часу:

ПОЕТИЧНІ ЗБІРКИ ПОВОЄННОГО
ЧАСУ:
” Троянди й виноград”
1957
” Далекі небосхили”
1959
” Голосіївська осінь”
1959
” Зимові записи”
1964

19.

Рильський перекладач
багатьох
шедеврів
французької,
німецької,
польської,
російської
літератури.

20.

Творчість Рильського – це мистецький світ, де, за
словами Д. Павличка, ” вічно сяє сонце, течуть ріки
філософського
спокою,
шумлять
водоспади
пристрастей, гудуть автостради дружби, жевріють
зорі кохання, де треба замислитись і здивуватись над
мудрою простотою форми і над прозорою глибиною
змісту”.
Максим Рильський написав 35 книжок поезій; 4 книжки ліро-епічних
поем, багато перекладів зі слов’янських та західноєвропейських
літератур.

21.

1943 - обрано академіком
АН УРСР, згодом АН
СРСР.
1944 - 1964 - директор
Інституту мистецтвознавства, фольклору
та етнографії АН
України.
1960 - присуджено
Ленінську премію.

22. Музей у Голосієві

МУЗЕЙ У ГОЛОСІЄВІ