Презентація без назви (2)

1.

Характеристика Пузиря
“Хазяїн” Іван Карпенко-Карий

2.

Терентій Гаврилович Пузир
Пузир це богатий хазяїн, мільйонер.
Досить комічний та суперечливо
жорсткий персонаж цієї комедії. Хоч і
заробляючи великі гроши прагне
здобувати все більше чистої прибилі.
Йде на ризик підтримуючи
шахрайство та в кінці кінців це його ж
й погубе

3.

Характеристика Пузиря
● Скупий
Це показується в ситуації з халатом, коли він навідріз
відмовлявся його викинути та купити новий
● Хитрий, розумний, падкий на гроші
Яскраво зображено в дії з договором переховування овець
Петра Михайлова на своїх пануваннях
● Корисливий
Продав новий халат за 100 карбованців Золотницькому

4.

Характеристика Пузиря
● Пихатий
Отримавши орден, підрізав бороду щоб
всякий бачив що він людина поважна й має
ордена на шиї
● Байдужий до освіти та літератури
В ситуації з письмом про збір грошей на
пам’ятник Котляревському, виявив свою не
обізнаність та байдужість до цього.
Також це проявилось в розмові з
Калиновичем про його гарний опис степу.

5.

Характеристика Пузиря
● Тривожний
Як і говорив в своєму монолозі він став з часом
полохливим. Раніше крізь люд ломився, а зараз же
підозрює всіх. Добре показано в сцені на іменинах, коли
допитував економів чи хто був у городі, чи чув що?
● Гнівний
Найкраще можна зрозуміти по реакції інших та тому як всі
боялись його розгнівати
● Працьовитий
Все думає й думає про роботу, навіть при смерті не
полишає думки глянути на овечок яких пригнав Куртц

6.

Жорсткість
Зеленський. Околиця до околиці не
приходиться! У Мануйлівці люде
більше зажиточні, ніж де: окрім своїх
наділів, держать оброчну казенну
землю в аренді, артілі почали
заводить. А робочий, самі знаєте,
тілько там дешевий, де землі нема,
де нема за що рук зачепить, де
бідність.
Пузир. Так ви зробіть у Мануйлівці
бідність!

7.

Байдужість
Золотницький. Нічим хвастать: це тобі
не робе честі. От поїдемо, так будеш і на
собранії — завтра почнуться; на черзі
важне питання: продовольствіє
голодного люду до урожаю.
Пузир. Це до мене не тичеться. Це
химера! Голодних буде тим більше, чим
більше голодним помагать. Он у мене
робочим поденним платять тридцять
п'ять копійок. Нехай голодні ідуть до
мене по п'ятнадцять копійок на роботу.

8.

Має гумор
Феноген (розглядав ніби міркує). Що ж, сто карбованців.
Пузир. Тю!
Феноген. Чого ж тю?
Пузир. Купуй собі!
Феноген. Та, побий мене бог, при всій своїй бідності дав би п'ятдесят рублів.
Пузир. Ну то давай.
Феноген. Одно, що мені не до лиця, а друге — я буду у княжеськім халаті, а ви в такім,
що сором і в руки взять, — не приходиться.
Пузир. То нічого! Нарядишся, як пава, і будеш мене смішить! Ха-ха! А люде пізнають, де
Феноген, а де хазяїн, хоч би я й рогожу надів.
Феноген. Та хто його знає! А скілько ж, справді, ви, Павлино, хочете? Кажіть свою ціну.
Павлина. Тілько для нашого благодітеля можу віддать за п'ятдесят!
Феноген. Все одно що дурно!
Пузир. А скілько ти йому дала факторського?
Феноген. Заслужив… Спасибі… (Iде до дверей.)
Пузир. Ну, вернись! Що ти, жартів не вмієш розуміть?

9.

Відношення до Марії Іванівни
Пузир безумовно любить свою жінку й досі,
але на фоні роботи часто гнівається й менше
приділяє їй уваги.
В ситуації коли до них приходила юрба
робітників й жалкувалася, Марія Іванівна не
знала про це нічого. Пузир не допускав її до
своїх діл, але не обмежував її. Вона з легкістю
змогла заказати у кравчихи з городу халат
йому

10.

Відношення жінки до Пузиря
Марія Іванівна любить і поважає свого
чоловіка.
Вона знала що Пузир буде сваритись якщо вона
подарує йому халат, тому вона замовила у
кравчихи секретно. Це свого роду піклування
про нього
Коли ж її донька хотіла скоріше поговорити про
їжу робітників, то вона відмовляла їй.
Знаючи свого чоловіка сказала Соні не
говорити про женитьбу, хай на іменинах самі
поговорять

11.

Відношення до Соні
Пузир любив свою доньку та дуже пишався
нею. Нехай він й був проти того щоб Соня
влізала в “хазяйське колесо”, але все ж таки
послухав її слова про хліб та їжу робітничих.
Пузир хвилювався та опікав Соню:
“Знову, дочка тілько сказала, що над нею
сміялися в гімназії, і мене аж у серце
кольнуло.”

12.

Пузир
Ліхтаренко
Куртц
Феноген
Маюфес
Зеленський

13.

Пузир до Феногена
Пузир дуже довіряв Феногену, вірив йому.
“Пузир. Спасибі тобі, Феноген! Ти один у мене
вірний слуга!”
“Пузир (через сльози). Вірний слуга… Спасибі
тобі! Кращих свідків і не треба. (Витирає очі.) Ти і
дурно покажеш, щоб врятувать свого хазяїна від
сорому, я тебе знаю.”
Феноген в ділах Пузиря був головним радником
та діячем

14.

Відношення Феногена до Пузиря
Феноген допомагав та був радником й правою рукою
Пузиря.
Після того як зв’язався з Ліхтаренко став
недоговорювати та прибріхувати хазяїну. Став
більше красти.
Не взираючи на це він продовжував бути на стороні
Пузиря, але й обкрадав його з Ліхтаренко.
Коли ж хазяїн зліг він допомагав йому також.
Відносився до нього з повагою та повчався, щоб
також хазяїном стати

15.

Пузир та Ліхтаренко
Пузир знав що Ліхтаренко його обкрадав, але через
користь яку йому він давав, закривав на це очі.
"Пузир. Я знаю.., та зате і мені велику користь дає!”
За допомогою Ліхтаренка він проводив свої недобрі
задуми в життя:
“Ліхт аренко. Попробую!
Пузир. Це тобі не борщ, тут пробувать нічого —
треба взять! Ти розумієш? Взять! Казенну оброчну
статтю взять! Наділи мужицькі на десять літ в аренду
взять! А як мужик зостанеться без землі — роби з ним,
що хочеш; а поки при землі, мужики все одно що
бури, нічого з ними не зробиш!”

16.

Пузир до Зеленського та Куртца
Пузир віднісся до Зеленського
більш милостівише через
Феногена. Пузирю не подобалось
що Зеленський платив
робітникам більше ніж Ліхтаренко.
Пузир відносився до Куртца
зневажливо. Не приймав його
всерйоз коли той захищав
чесного чабана.
“Пузир. Нам нужен дешевий
робітник, розумієте? А без
дешевого робітника хазяйство
вести — годі!”
“Пузир (до Феногена). Ну, що ти
скажеш?
Він слухав Феногена і тільки його.
Феноген. Карло краде, а Клим
помагає.”

17.

Дякую за увагу