Антон Павлович Чехов. П’єса «Чайка»

1. Антон Павлович Чехов

2. ПЛАН

1. Образ чайки.
2. Чехов у світовому літературному процесі .
3. Проблема життєвої мети у п’єсі Чехова
«Чайка».
4. Нові можливості зображення характеру.

3. Образ чайки

Образом-мотивом є образ
чайки, який в п’єсі має
значення людини, яка не в
змозі реалізувати свій
творчий потенціал, як під
тиском обставин, так і
через некритичне
ставлення до власних
недоліків.
Також чайка є
багатозначним символом
одвічного конфлікту митця
і суспільства, “я” і світу.

4. Перша п’єса російської ”нової драматургії”

Драматургія Антона Чехова
проникає в трагізм реальності.
В п’єсах відсутній головний
герой, кожен із драматичних
героїв – неповторний,
індивідуальний; всі дійові
особи однакові за своїм
значенням. Дійові особи
залишаються самостійними
особистостями, з власною
правдою, логікою, долею.

5. «Чайка»

Антон Павлович Чехов у світовому
літературному процесі займає
визначне місце і як прозаїк, і як
драматург. Але як драматург він
визначився раніше. У
вісімнадцятирічному віціЧехов
розпочав роботу над своєю першою
п’єсою, яка не вийшла в світ за
життя автора. Але велика робота
Чехова-драматурга розпочалася
значно пізніше,з «Чайки»,яку було
завершено у 1896 році. Сам автор
визначав її як роботу незвичну,
работу всупереч усім правилам
драматургії. «Чайка» —
найтрагічніша комедія, сюжет якої
складається з лабіринту захоплень і
пристрастей, виходу з нього немає,
адже немає виходу з низки
суперечливих людських почуттів.

6. Тема п’єси

Тема твору – служіння
мистецтву, вибору
життєвої мети,
творчого успіху,
призначення людини

7. Проблема життєвої мети у п’єсі Чехова «Чайка»

На перший погляд,”Чайка” – звичайна п’єса,у ній
немає яскравих подій і пригод. Драма наскрізно
пройнята атмосферою неблагополуччя. У ній немає
щасливих людей. Героям твору не таланить ні в
великому, ні в найменшому. Атмосфера самотності
переслідує кожного з героїв.

8.

З перших актів п’єси зрозуміло, що в її атмосфері панує
загальне невдоволення життям. Люди надто поглинуті
власними бідами, і тому вони не чують одне одного.
Атмосфера твору — це атмосфера суцільної
психологічної глухоти.
Вчитель Медведенко каже «Чому?Не розумію...Ви
здорові, батько у вас хоч і небагатий, але з достатком.
Мені живеться набагато важче, ніж вам. Я отримую
усього двадцять три карбованці на місяць, та ще
відраховують з мене... а все ж я не ношу жалобу».
Треплев до останньої миті в розпачі: «…я все еще
ношусь в хаосе грез и образов, не зная, для чего и кому
это нужно. Я не верую и не знаю, в чем мое призвание»

9.

• Вся п'єса перейнята тривогами
взаємного нерозуміння, нерозділеним
почуттям, загальною незадоволеністю.
Навіть відомий письменник Тригорин - і
той таємно страждає від невдоволення
своєю долею, своєю професією, і в
сутності й він нещасливий і самотній.

10.

• Долі героїв, незважаючи на їх зовнішні і
внутрішні розбіжності, перегукуються,
зливаються в єдиному звучанні, із багатьох
відголосків і відлунь виростає єдина доля і
єдиний для всіх настрій. Можливо, саме цей
настрій призвів до загибелі Треплева.

11.

• Найголовніше, що в «Чайці»
А. П. Чехов відкрив нові
можливості зображення характеру.
Він розкривається не в боротьбі за
досягнення мети, а в переживанні
життєвих протиріч. У творі з’явився
«підтекст». Автор кидає свій зір у
майбутнє, а розв’язки, як і
завершення людських доль, у
нього немає.У цьому полягає вся
суть чеховської драми «Чайка».

12.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!