Похожие презентации:
8 клас Сосюра
1.
2.
ЕпіграфСвою Україну любіть.
Любіть її… Во время люте.
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Т. Шевченко
3.
«Україна для мене - це...»4.
Тема. Володимир Сосюра.Патріотичний мотив поезії "Любіть Україну!"
5.
Володимир Сосюрачитає власну поезію
6.
«З тобою я злитий, народе,мій дім,
любов'ю палкою,
диханням моїм».
7.
Володимир Сосюра (1898 – 1965)Українські письменники з Києва та Харкова
під час відвідин Чернігова 1927 року
З 1923 р. після
короткочасного навчання на
робітфаку Харківського
інституту народної освіти (тут
поет опинився в рідкісній
ситуації, коли він вивчав
історію літератури, а вся
молодь України за
хрестоматією Плевако
студіювала його власну
творчість) В. Сосюра
повністю віддається
літературній праці. Поет бере
активну участь у
літературному житті — багато
виступає перед робітниками,
на творчих дискусіях і
вечорах.
8.
В. Сосюра народився6 січня 1898р. на станції
Дебальцеве
(нині Донецької обл.).
Мати поета, Марія
м.Дебальцеве
Данилівна
Локотош,
робітниця з Луганська,
працювала в домашньому
господарстві, батько,
Микола Володимирович,
за фахом кресляр, був
людиною непосидющою,
змінив багато професій:
вчителював по селах,
був сільським адвокатом,
шахтарем, добре малював
і співав.
9.
Дитинство поета минає на Донбасі.Родина Сосюр
Краєвиди Слобожанщини
оселяється в старій хворостянці над берегом
Дінця, в єдиній кімнаті якої туляться восьмеро
дітей і батьки. Від одинадцяти років хлопець іде
працювати - спершу до бондарного цеху содового
заводу, потім телефоністом, чорноробом, не
цурається випадкового заробітку.
10.
Початкову освіту Володимир здобуває піднаглядом батька, зачитується пригодницькою
літературою (Жуль Верн, Т. Майн Рід,
Ф. Купер), віршами О. Кольцова та І. Нікітіна.
Від 1911 р. в с. Третя Рота (нині м. Верхнє)
навчається в міністерському двокласному
училищі. Маючи блискучу пам'ять, легко
виходить у кращі учні, захоплюється співом і
художньою літературою. Лектуру поета
становлять твори Гомера, Шіллера, Гоголя,
Пушкіна, Шевченка, Лєрмонтова, Некрасова,
Лесі Українки, Франка.
У цей період він захоплюється й лірикою
А. Бєлого, О. Апухтіна; від 1912 р. сам пробує
писати вірші російською мовою.
11.
У 1918 р. В. Сосюра бере участь у повстанніпроти кайзерівських і гетьманських військ.
Невдовзі потрапляє на кілька місяців до
петлюрівських загонів, тікає до червоних,
восени 1919 р. опиняється в полоні денікінців.
У 1920 р. хворого на тиф В. Сосюру
звільняють бійці Червоної Армії.
12.
1921 р. виходить у світперша збірка В. Сосюри
«Поезії».
1922 р. з'являється
друга збірка — «Червона
зима».
Поет вільно почувається
у складному, повному
багатьох течій
літературному процесі,
не приєднуючись
остаточно до якогось
одного угруповання і не
надаючи цьому
особливої ваги.
13.
Велика Вітчизняна війна застає В. Сосюрув Кисловодську. Він повертається до Києва
і за рішенням урядових інстанцій разом з
іншими письменниками старшого віку
виїздить до Уфи. Тут пише поему «Син
України» (1942), видає поетичні збірки «В
годину гніву» і «Під гул кривавий» (1942). У
1944 р. В. Сосюра закінчує роботу над
поемою «Мій син». У роки війни він як
військовий кореспондент фронтової газети
«За честь Батьківщини» бере участь у
роботі українського радіокомітету,
виступає як пропагандист і агітатор,
виїздить на фронт. 1944 р. поет
повертається до Києва.
14.
1947 р. виходить з друкузбірка поезій «Щоб сади
шуміли», відзначена в
1948 р. Державною премією
І ступеня. Активно працює
В. Сосюра у великих
поетичних жанрах (поеми
«Студентка», 1947;
«Вітчизна», 1949), в галузі
художнього перекладу
звертається до поезії
С. Кудаша, М. Тихонова,
Л. Гіри, О. Одоєвського,
К. Рилєєва та ін.
15.
МаркаУкраїни 1998 р.
Надгробок Володимира
Сосюри на Байковому
цвинтарі в Києві
За збірки поезії «Ластівки на
сонці» і «Щастя сім'ї
трудової» В. Сосюра 1963 р.
удостоюється звання
лауреата Державної премії
УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
Останньою ліро-епічною
поемою В. Сосюри була
поема «За владу Рад» (1964),
останніми збірками — «Осінні
мелодії» і «Весни дихання»
(1964). 8 січня 1965 р. поета не
стало, але старість і хвилини
не мала над ним влади.
16.
«Так ніхто не кохав…»Володимир Сосюра з
дружиною Вірою Берзіною
Володимир Сосюра з дружиною
Марією Даниловою
17.
КанонадиБагнети
Негода
Пурпуровий
Гучні звуки від пострілів.
Ножі на рушницях.
Нещастя, знегода; тяжка година;
Темно-червоний.
18.
КупинаЗойки
БагрянИй
Неопалима
купина
У біблійній міфології – кущ,
який горить і якимсь чудом не
згорає.
Крики.
Густо-червоний, пурпуровий.
Символ незнищенності української землі
та її народу.
19.
Виразне читання вірша20.
Продовжіть речення«Після ознайомлення з поезією
"Любіть Україну!" я
відчуваю...
думаю...
розумію…
схвильована (ий)…»
21.
Доведіть, що автор виступає за дієву любов до Батьківщини.Процитуйте відповідні рядки.
Чому В. Сосюра називає Україну
вишневою, а її мову солов’їною?
Доведіть, що в рядках поезії є підтекст, у якому висловлено споконвічне
прагнення українського народу до волі, незалежності.
22.
Я так думаю…“Не можна
любити
народів
других,
коли ти не любиш Вкраїну”
23.
«Любіть Україну!»24.
ТемаІдея
Основна думка
Вид лірики
Зображення поетичного образу України,
її краси й величі.
Возвеличення палкої любові українців до
рідного краю, Батьківщини.
Заклик українців любити рідну
землю: «Любіть Україну!»
Патріотична лірика (або громадянська) — вид лірики,
у якому йдеться про події суспільно-політичного
життя, оспівуються постаті відомих історичних осіб,
виявляються патріотичні почуття.
25.
Художні особливостівірша «Любіть Україну!»
Епітети
Метафори
Образ-символ
Звертання
Порівняння
Повтори
Риторичні оклики
26.
Колористикапоезії «Любіть Україну»
27.
Я так думаюЯк можна довести свою
любов до України?
Чому важливий зв'язок
кожної людини з
Батьківщиною?
Чого вчить нас поезія?
28.
Глибокий загальнолюдськийзміст поезії:
люби рідну землю, шануй інші
народи, будь щедрий серцем на
добро, добрі вчинки — тим ти
звеличиш і прославиш своє ім’я,
свою Україну у віках.
29.
Рефлексія30.
Домашнє завдання1. Завдання для всього класу.
Вивчити теоретичний матеріал.
Опрацювати сторінки підручника (63 -64).
Вивчити напам’ять вірш «Любіть Україну!».
31.
•Я бачу Україну…•Я хотів(ла) би(б),
щоб Україна…