Лекція_5

1.

Кафедра екології та біологічної освіти

2.

Питання теми
1. Поняття еконіші.
2. Види еконіш.
3. Закон константності В. І. Вернадського.
4. Правило обов`язкового заповнення еконіші.
5. Закон конкурентного виключення Гаузе.
6. Правило екотону або крайового ефекту.
7. Еконіша людини.
2

3.

Екологічна ніша – місце, яке займає вид в біоценозі, що включає
комплекс його біоценотичних зв'язків та вимог до факторів середовища.
3

4.

Термін “екологічна ніша” введений в 1914 Дж. Гріннелл і в 1927 Чарльзом
Елтоном.
Джордж Гріннелл
(1849 – 1938)
Чарльз Елтон
(1900 – 1991)
4

5.

Кожен вид займає
певну еконішу, до існування в
якій він пристосований всім
ходом еволюційного
розвитку.
Місцепроживання або
(місцезростання) – це
адреса мешкання виду, місце
займане видом (його
популяцією) в просторі.
5

6.

Екологічна ніша - фізичний простір з властивими йому екологічними
умовами, що визначають існування будь-якого організму, місце виду в
природі, що включає не лише становище його в просторі, а й функціональну
роль у біоценозі та ставлення до абіотичних факторів середовища існування.
6

7.

За Хатчінсоном екологічна ніша може бути:
1. Фундаментальною або
теоретично можливою
Повний набір варіацій умов
навколишнього середовища
(біологічних та фізичних), при яких
організм може існувати, визначається
поєднанням умов і ресурсів, що
дозволяє підтримувати життєздатну
популяцію.
7

8.

За Хатчінсоном екологічна ніша може бути:
2. Реалізованою
Властивості якої обумовлені
конкуруючими видами. В результаті
тиску з боку (або взаємодії з) інших
організмів види звичайно змушені
займати більш вузьку нішу, ніж
теоретично можлива.
8

9.

За Хатчінсоном екологічна ніша може бути:
«Гіпероб'єм» – багатовимірний простір ресурсів (світло, поживні
речовини, придатні місця для життя) доступні та використані організмами
деякого виду або популяції.
9

10.

«Адаптивна зона» визначається як набір екологічних ніш, котрі можуть
бути зайняті групою видів, що використовують однакові ресурси однаковим
чином.
Різні види можуть займати однакові ніші, а один і той самий вид може займати
різні екологічні ніші в географічно різних місце розташуваннях.
10

11.

Закон константності В. І. Вернадського: кількість живої
речовини природи (для даного геологічного періоду) є константа.
Відповідно до цієї гіпотези, будь-яка зміна кількості живої речовини в
одному з регіонів біосфери має бути компенсованою в будь-якому іншому
регіоні.
11

12.

Правило
обов'язкового
заповнення
екологічної
ніші
(Розенберг, 1999): екологічна ніша не може бути порожньою. Якщо
ніша порожніє в результаті вимирання якогось виду, то вона одразу
заповнюється іншим видом.
12

13.

Навколишнє середовище зазвичай
складається з окремих ділянок ("плям") з
сприятливими і несприятливими умовами.
Вільні ділянки або "дірки" в
місцепроживаннях виникають
непередбачено в багатьох біотопах.
13

14.

Закон конкурентного виключення: два види, що займають одну екологічну
нішу, не можуть співіснувати в одному місці нескінченно довго.
Суть закону конкурентного виключення, також відомого як принцип Гаузе, полягає
в тому, що кожен вид має свою власну екологічну нішу. Ніякі два різних види не
можуть зайняти одну і ту ж екологічну нішу.
14

15.

«Планктонний парадокс» – усі види живих організмів, які стосуються
планктону, живуть на дуже обмеженому просторі і споживають ресурси
одного роду (головним чином сонячну енергію і морські мінеральні
сполуки).
15

16.

Конкуруючи з більш сильним
видом, слабкий конкурент
втрачає свою реалізовану нішу.
Таким чином, вихід з конкуренції
досягається розбіжністю вимог
до середовища, зміною способу
життя або, іншими словами, є
розмежуванням екологічних
ніш видів. У цьому випадку вони
набувають здатність співіснувати
в одному біоценозі.
16

17.

Правило екотону або крайового ефекту: на межі біоценозів зростає число
видів та особин в них, оскільки зростає число екологічних ніш внаслідок
виникнення на межі нових системних властивостей.
17

18.

Людина, як біологічний вид, є частиною природи й займає свою певну
екологічну нішу. Ця ніша має три аспекти — ніша місця, трофічна й
багатовимірна ніші. Сьогодні людство цілком реалізувало нішу місця: воно
заселило всі придатні біотопи на планеті — всі континенти й усі наземні біоми.
18

19.

У трофічному аспекті людство
також прогресує. Десятки тисяч років
тому, людина стосовно інших ланок
трофічного ланцюга виступає або
травоїдним,
або
м'ясоїдним
консументом, її меню істотно змінилося.
Частка «нетрадиційних» об'єктів у
раціоні людини вже перевищує 10 % і
продовжує зростати. Та, згідно з
четвертим законом Б. Коммонера, за все
треба платити. І ми вже платимо —
зменшенням нашої багатовимірної ніші
19

20.

Шляхи реалізації багатовимірної ніші неочевидні — вони пов'язані з
генетичним потенціалом людини та взаємодією її з довкіллям. Сучасна
молекулярна біологія й генетика інтенсивно намагаються взяти генотип під
контроль людини.
20

21.

Здоров'я
—
один
із
узагальнювальних
показників
ступеня
оптимальності
багатовимірної ніші. Ми не знаємо,
який із факторів середовища в
даний момент є лімітуючим, але
якщо здоров'я популяції, нації чи
людства в цілому погіршується,
виходить, що наша багатовимірна
ніша стала меншою. Масштаби
зміни здоров'я дають змогу оцінити
й масштаб дії лімітуючого фактора:
чи впливає він лише на окрему
популяцію, чи діє в окремому
районі, чи є загально-планетарним.
21

22.

Дякую за увагу!
22