Добровольський Іван Андрійович

1.

2.

Відокремлений структурний підрозділ
«Технологічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій»
Внесок українських вчених
у розвиток природничих наук
Добровольський
Іван Андрійович

3.

Автор: Катібаєва Анастасія Віталіївна
ВСП ТФК ДУЕТ
група ОМТ-24-1-9
Керівник роботи: Кот Тетяна Юріївна,
викладач хімії та біології

4.

Мета дослідження:
познайомитися з біографією професора Добровольського
Івана Андрійовича, ветерана Другої Світової війни, вченого
великого таланту та блискучої педагогічної майстерності.
Завдання:
дослідити біографію, наукові досягнення за літературними
джерелами і, спілкуючись з учнями вченого.

5.

Іван Андрійович Добровольський народився 14 квітня 1916
року у селі Мар'янівка Баранівської волості, НовоградВолинського повіту, Волинської губернії (нині Баранівського
району Житомирської області) у сім'ї лісників у третьому
поколінні. Дитинство пройшло на Поліссі.
Закінчивши чотирирічну початкову школу, продовжив
навчання в семирічній школі в селищі Мархлівськ. . У вересні
1933 року вступив на факультет біології та хімії Поліський
педагогічний інститут в Києві. Працював у лабораторії та
селекційній станції інституту.

6.

У 1935 році, після
закриття інституту,
переведений
до Криворізького
педагогічного інституту
(будівля зруйнована під
час війни)
Навесні 1936 брав участь у створенні першого ботанічного саду в центральній
частині Кривого Рогу (знаходився на вул.Калнишевського (Харітонова), нині
знищений) Місце розташування обрано не випадково. Саме тут через часті
розливи ріки протягом останніх 150-200 років утворились цінні наносні ґрунти.
Довоєнна площа саду складала 7,2 га
У 1937 році на відмінно закінчив Криворізький педагогічний інститут і отримав призначення на
кафедру ботаніки, де й пропрацював у сукупності 57 років. У 1937—1941 роках — помічник,
викладач, старший викладач. У серпні 1941 року, після початку Другої Світової війни та евакуації
інституту, евакуйований до Краснодарського краю, де працював завучем у семирічній школі.

7.

У жовтні 1941 року призваний Горяче-Ключевським міським військовим
комісаріатом до Червоної армії, пройшов бойову підготовку. Учасник
Другої Світової війни із серпня 1942 року. Сержант, сапер 212-го
батальйону інженерного загородження 43-ї окремої інженерної
бригади. Воював на Південному, Південно-Західному,
Сталінградському, Донському, Центральному, Білоруському фронтах.
Обороняв Ростов, Краснодар, Сталінград, звільняв Донбас, Крим,
Молдову, Польщу, Сандомир. Зводив переправи на Дону, будував дзоти
та бліндажі на підступах до Волги, форсував Дніпро та Віслу. 24 квітня
1945 року під час штурму містечка Баутцен зазнав важкого поранення.
Втратив ногу через ампутацію, два роки проходив реабілітацію,
потім ходив із протезом. В армії до червня 1946 року.

8.

9.

Нагороди
Медаль «За оборону Сталінграда» (1943).
Орден «Червона Зірка» (1944).
Орден «Червона Зірка» (1945).
Орден Великої Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступеня
Медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 –1945 рр.» (1966).
Медаль «50 років збройних сил СРСР» (1967).
Медаль «25 років перемоги у Великій Вітчизняній війні» (1971).
Медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр. (1976).
Медаль «60 років Збройних сил СРСР» (1978).

10.

Після демобілізації повернувся до Кривого
Рогу, де відновлював кафедру біології
Криворізького педагогічного інституту та
продовжив дослідження в галузі
геоботаніки.
З 1946 - старший викладач, завідувач
кафедри ботаніки.
КДПІ
1950-ті роки – пл.Визволення
1966 р. - проспект Гагаріна

11.

У післявоєнний час, незважаючи на складне фізичне ушкодження, займався
роботою з відродження кафедри біології Криворізького педагогічного
інституту, постійно організовував наукові дослідження з метою вивчення
української флори. Разом з криворізькими студентами здійснив піші
експедиції Придніпровськими степами й Кримськими горами. Керував
студентською практикою в Давидівському парку та Гурівському лісі.
Втративши ногу на фронті, професор Добровольський ніколи і нічим не
виказував, що йому незручно з протезом.

12.

Спільно з київським вченим-лісівником З. І. Іванченко і В. І. Чепурновим
створив унікальну зелену зону неподалік станції Долгинцеве —
Довгинцівський дендропарк
Зараз Довгинцівський
дендропарк знаходиться
у занедбаному стані
1970-ті роки:
співробітники кафедри
ботаніки за роботою у
дендропарку

13.

Іван Андрійович
Добровольський
в лабораторії
інститута.
І.А.Добровольський у
створених ним ботанічних
садах на пр.Гагаріна і
вул.Харітонова
(нині знищених нащадками)

14.

1950-ті роки:
І.А.Добровольський
проводить лекційні і
семінарські заняття

15.

Фотографії
І.А.Добровольського
з випускних альбомів
різних років

16.

Іван Андрійович займався не лише проектуванням майбутніх зелених зон, він
власноруч знаходив насіння, здійснював підбір рідкісних саджанців . Вчений
поставив собі за мету: дати об’єктивну оцінку досвіду степового
лісорозведення на Криворіжжі. Результатом проведеного дослідження став
успішний захист у 1952 році кандидатської дисертації, яка була присвячена
вивченню рослинності Кривого Рогу і, перш за все, Гурівського лісу. У 1953 році
Івану Андрійовичу присвоєно звання доцента.
У 1964 році на прохання Добровольського київський професор С. І. Івченко
надіслав до Кривого Рогу на кафедру ботаніки педагогічного інституту кілька
живців Шевченківської верби, виплеканої генієм українського народу у
казахських степах на засланні. В урочистій обстановці за участю вихованців
середньої школи № 8 дві верби були посаджені біля пам’ятника Т. Г. Шевченку
навпроти головпоштамту та міського театру. (зараз вони відсутні)

17.

18.

Наприкінці 70-х років Добровольський працював над докторською
дисертацією за темою: «Екологобіогеоценотичні основи оптимізації
техногенних ландшафтів степової зони України шляхом озеленення та
заліснення». 26 грудня 1980 року Президіум Вищої атестаційної комісії
СРСР присудив Добровольському науковий ступінь доктора біологічних
наук. 1981 року Івану Андрійовичу було присвоєно звання професора. Його
дисертація стала наріжним каменем озеленення відвалів, шламосховищ,
промислових майданчиків гірничо-металургійного виробництва. Іван
Андрійович експериментував із деревонасадженнями на відвалах
кар’єрів і шламовідстійників, досліджував, які дерева і чагарники
розвиваються краще під впливом промислового пилу і газу. На рахунку
Добровольського десятки унікальних дерев, вирощених на Криворіжжі.

19.

Іван Андрійович Добровольський є автором понад 100 наукових праць і
численних статей у збірниках академічних видань та наукових
журналах, які залишаються актуальними до нашого часу та
представляють значний інтерес не лише для біологів та екологів, але й
для краєзнавців. Він був членом проблемної наукової ради Академії наук
Української РСР, керував криворізькою групою Українського ботанічного
товариства. Учений постійно виступав на наукових конференціях,
симпозіумах, друкувався в місцевій періодичній пресі. У співавторстві з
професором Київського національного університету О. Л. Липою в 1975
році написав підручник з ботаніки, за яким вчилися всі студенти
природничих факультетів України. Згаданий навчальний посібник не
втратив своєї значимості й до сьогодні.

20.

Нагороди за наукову і педагогічну діяльність
Нагрудний знак «Відмінник народної освіти УРСР» (1951).
Орден «Знак Пошани» (1966).
Грамота Міністерства освіти УРСР (1966).
Медаль «За доблесний труд» на відзначення 100-річчя з дня народження В. І. Леніна» (1970).
Занесений до книги трудової слави Дзержинського району м. Кривого Рогу (1973).
Почесна грамота Дзержинського РК КПУ та райвиконкому м. Кривого Рогу (1973).
Занесений у книгу трудової слави Дніпропетровської області та книгу пошани інституту (1974).
Почесна грамота облради (1974).
Нагрудний знак «За відмінні успіхи в роботі» (1975).
Медаль «Ветеран праці» (1976).
Нагрудний знак «Ударник дев’ятої п’ятирічки» (1976).
Нагрудний знак «Переможець соцзмагань за 1975 р.» (1976).
Почесне звання «Заслужений працівник вищої школи УРСР» (1980).
Ювілейна медаль «До 100-річчя виходу книги В. В. Докучаєва
«Російський чорнозем» (1985)

21.

На думку науковця, з часом до
Кривого Рогу могли б приїздити
туристи, як на Кавказ чи до
Карпат, щоб подивитися на
зелені гори, створені руками
людини.

22.

Іван Андрійович Добровольський
помер 9 червня 1996 року.
Похований на Криворізькому
кладовищі Центрально-Міського
району. Професор Добровольський
залишив після себе значну наукову
спадщину, численних учнів, які
продовжують розпочаті ним
дослідження в галузі промислової
ботаніки, моніторингу довкілля,
поглиблюють біогеоценологічні
дослідження в умовах техногенного
забруднення, оберігають рідкісну
флору Криворіжжя.

23.

Список використаних джерел
1. Бухтіяров В. П. Енциклопедія Криворіжжя : 230-річчю з дня заснування Кривого Рогу
присвячується. – У 2-х т. / [Упоряд. В. П. Бухтіяров]. – Кривий Ріг : «ЯВВА», 2004. – Т.
1. – 2004. – С. 370.
2. Добровольський І. Верба Тараса / І. Добровольський // Червоний гірник. – 1990. – С.
8.
3. Мельник О. О. Історична енциклопедія Криворіжжя / О. О. Мельник, С. В. Балабанов.
– Кривий Ріг : Видавничий дім, 2007. – Т. 1. – С. 166.
4. Шеремет М. Безцінний скарб, або як професор І. А. Добровольський сорок років учив
майбутніх біологів лишати добрий слід на землі / М. Шеремет // Звезда-4. – 2004. – №
63. – С. 6.
5.https://elibrary.kdpu.edu.ua/jspui/bitstream/0564/370/5/%D0%94%D0%BE%D0%B1
%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA
%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B6%D1%87_2%D0
%B0.PDF
6.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B
2%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%8
6%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%
B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87