Українське козацтво

1.

2023 рік

2.

Хто такі козаки?
Козаки – це члени самоврядних
чоловічих військових громад, що з XV
ст. існували на теренах української
землі, в районі середніх течій Дніпра
та Дністра, на межі християнського і
мусульманського світів. Основним їх
заняттям
була
військова
справа:
охорона
і
патрулювання
торгових
шляхів, морські рейди на чайках проти
турецького флоту в Криму та Чорному
морі, захист українських земель від
татарських рабоволодінь,
участь у
військових кампаніях сусідніх володарів
та захист кордонів сусідніх держав.

3.

Що таке українське козацтво?
Козацтво – це збірна назва козаків
(захисників)
в
Україні
та
в
порубіжних країнах.
Українське козацтво – це видатне
явище
в
історії.
Слово
«козак»
тюркського походження, у перекладі
означає
«вільна
людина».
Унікальність українського козацтва
полягає в тому, що воно стало
окремим
суспільним
станом
із
визначеними правами й мало свою
територію, незалежну від державної
адміністрації з кінця XV – початку
XVI століття.

4.

Чому виникало українське
козацтво?
Основними
причинами
виникнення
козацтва були:
Зростання
великого
феодального
землеволодіння, що розпочалося з XV ст. і
підштовхнуло
процес
господарського
освоєння та колонізацію нових земель;
Посилення феодальної експлуатації з боку
польських і литовських феодалів, шляхти,
прогресуюче закріпачення селян;
Політика
полонізації
українського
народу, наступ католицької церкви на
права православної, посилення релігійного
гніту українців;
Зростання зовнішньої загрози, нагальна
потреба захисту від турок і кримських
татар.

5.

Перші козаки
Перші згадки про козацтво датуються XIII
ст. Ще за часів Київської Русі літописи
згадували
про
існування
на
кордоні
українських земель і кочового Степу бродників
і берладників - вільних людей, які не
підкорялися
князівській
владі
і
жили,
зокрема, за рахунок здобичі від набігів на
половців і візантійські володіння. Однак
надалі це традиційне для місцевого населення
заняття
було
перервано
татаромонгольською навалою. Як нова соціальна
верства
суспільної
ієрархії
козацтво
формувалося водно-час зі шляхтою протягом
ХV-ХVІ ст. Фактично майже до кінця XVI -ст.
термін «козацтво» фіксував не соціальний
статус, а спосіб життя, рід занять.

6.

Реєстрові козаки
У 1572 році польський король Сигізмунд II
Август
видав
універсал
про
утворення
найманого козацького формування. 300
козаків було прийнято на державну службу,
записано у реєстр (список) і дістало
правовий статус регулярного війська. I хоча
ця дія мала на меті розкол козацтва,
намагання використати частину його сил в
інтересах Польської держави (захист її
кордонів), все ж вона започаткувала два
важливі суспільні процеси:
Утворення реєстрових збройних формувань;
Легітимізацію
козацького
стану
юридичне визнання прав та обов'язків
козацтва як соціальної верстви.

7.

Запорозька Січ
Запорізька Січ – військово-суспільний і
духовний
центр
українського
козацтва
раннього
нового
часу.
Головний
осередок
нереєстрового Війська Запорозького середини 16
—
середині
17
століття.
Політичноадміністративний центр держави Війська
Запорозького Низового з другої половини 17 —
кінця 18 століття. Розташовувалася за
дніпровими порогами, в середній течії Дніпра.
Протягом раннього нового часу існувало вісім
Запорозьких
Січей
(Хортицька
(1557),
Томаківська (1570-1590), Базавлуцька (1610),
Микитинська (1638-1652), Чортомлинська
Січ
(1652-1709),
Кам’янецька
(1710),
Олешківська (1709), Нова Січ (Підпіленська)
(1734-1775).

8.

Запорозька Січ
На початку 1556 року князь Вишневецький побудував
за порогами Дніпра велике укріплення, яке знаходилось
на острові Хортиця. За останніми археологічними
дослідженнями, фортеця була мурованою. Вона і є
перша Запорізька Січ. Назва «Запорозька Січ» означає,
«фортеця, що знаходилася вона за порогами Дніпра».
Врешті-решт Січ стала сприйматися як символ
козацької єдності, тобто там знаходилось більшість
козаків різних суспільних рівнів.
Кожна з Січей існувала як окрема козацька
республіка, на засадах рівності та братерства. Відоме
прислів’я говорить: «Січ – мати, Великий Луг –
батько, отам треба й умирати». Козацька старшина
здійснювала владу в Запорізькій Січі. До неї належали
кошовий отаман (гетьман), військовий суддя, військовий
осавул (помічник гетьмана), військовий писар і курінні
отамани.
Кіш – це місцезнаходження (ставка) гетьмана;
згодом ця назва закріпилася за Запорізькою Січчю.

9.

Козацькі клейноди
Українське козацтво мало свої символи-відзнаки,
або клейноди. Серед них – корогва, бунчук, булава та
печатка с гербом. Згодом долучили – пірначі,
литаври, значки, палиці тощо.
Найбільшою
святинею
козацтва
вважалася
корогва – прапор. Їх шили з найдорожчих тканин
та оздоблювали вишивкою і гаптуванням.
Найважливішу ознаку влади гетьмана становила
булава – палиця з горіхового дерева завдовжки 5070 см зі срібною чи визолоченою кулею на кінці.
Також важливим атрибутом влади був бунчук –
держак
завдовжки
2-2,5
м,
верхівку
якого
прикрашала кулька – маковиця, від якої донизу
звисали
пасма
кінського
волосся
й
червоні
мотузки.
Військовою
печаткою
утверджувалися
всі
офіційні документи Війська Запорізького.
Відзнакою довбиша є литаври. Без ударів довбиша в
литаври не можна було скликати Січову раду.

10.

11.

12.

2023 рік