Антична культура

1. Антична Культура

АНТИЧНА КУЛЬТУРА
Презентацію
підготувала:учениця 9-А
класу Бондар Валерія

2. Поняття про античність

ПОНЯТТЯ ПРО АНТИЧНІСТЬ
Антична культура — це культура Стародавньої Греції і
Риму, яка заклала підвалини європейської культури.
"Античний" (від лат. antios) означає "давній". У працях
істориків античним світом традиційно називають
суспільства Стародавньої Греції та Стародавнього Риму
з IX ст. до н. е. по V ст. н. е.

3. Особливості давньогрецької культури

ОСОБЛИВОСТІ
ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ
КУЛЬТУРИ
Головними, стрижневими домінантами в
античній культурі були релігія і міфологія.
Міфологія була для древніх греків змістом і
формою їх світогляду, їх світосприйняття, вона
була невіддільна від життя цього суспільства.
Антична (або давня) Греція була колискою
європейської цивілізації та культури. Саме тут
були закладені ті матеріальні, духовні, естетичні
цінності, які в тій чи іншій мірі знайшли свій
розвиток майже у всіх європейських народів.

4. Міфологія

МІФОЛОГІЯ
Міфологія Стародавньої Греції є яскравим явищем світової
цивілізації. Її виникнення починається ще з періоду патріархату
стародавньогрецьких племен. Грецька релігія почалася з міфології,
яка увібрала в себе анімістичні і фетишистські уявлення, і своєї
довершеності досягла в олімпійській міфології - загальна грецька
міфологія періоду патріархату. Важливим в грецькій міфології є
поняття культу, вірування. Головним елементом релігійного культу
були храми, які для греків були житлом богів, і вони були уособлені в
скульптурах. Храм також був громадським приміщенням, де
зберігалися державні і приватні кошти, документи та інше.
Народ невеличкої стародавньої Греції подарував світу такі набутки
духовної культури, які вподальшому стали основою європейської
цивілізації. Вагому роль у цьому відіграла релігія, виникнення якої
припадає на середину II тис. до н.е., коли на південній частині
Балканського півострова з'явились дрібні рабовласницькі війни.

5. Давньогрецький театр

ДАВНЬОГРЕЦЬКИЙ
ТЕАТР
Історія Давньогрецького театру - охоплює майже тисячоліття (VI ст.
до н.е. — V-VI ст. н.е.). Він виник із сільських святкувань на честь
бога Діоніса — Діонісій. На цих святах виконувалися дифірамби і фалічні
пісні (це пісні,які заспівували під час сільських свят землероби на честь
улюбленого бога Діоніса,коли вже починалася нестримно весела й буйна
карнавальна частина урочистостей;виконувала їх процесія селян,які вже
добряче почастувалися Діонісовими дарами,деякі з них несли в руках
великі зображення символів плодючості-фали(носії зображеньфалофори),які символізували животворні сили природи,що
пробуджувалися навесні), що містили елементи діалогу та театральної дії
Театральна культура Стародавньої Греції справила величезний вплив на
розвиток світового театрального мистецтва. Широко використовували
грецьку театральну спадщину римляни (особливо на ранніх етапах
розвитку), діячі епохи Відродження і Просвітництва. Демократичні
традиції театрального мистецтва античної Греції зберегли значення і для
наступних епох. Постановка значних суспільно-політичних, філософських
і етичних питань, насиченість драматургічних творів ідеями патріотизму,
увага до людини, глибина героїчних характерів, що пробуджує свідомість
глядачів, складають унікальність давньогрецького театру.

6.

Схема давньогрецького театру

7.

Руїни давньогрецького театру

8. Давньогрецька архітектура

ДАВНЬОГРЕЦЬКА
АРХІТЕКТУРА
Новий етап розвитку давньогрецької архітектури припав
на добу грецької архаїки, хронологічно це відбулося у 7 та 6
століттях до н.е. Іноді грецьку архаїку називаюь перехідним
періодом від доби гомерівської Греції до періода класики.
Як би не вважали цей період у 200 років, вивчення його
художніх пам'яток доводить, що майстри архаїки підняли
мистецтво на новий якісний щабель, при всій розкутості і
сміливості творчих пошуків зберігли кращі здобутки
гомерівського періода і досягли перших щаблів своєрідноті
і довершеності.
Базові мистецькі галузі доби архаїки —
архітектура, чорнофігурний вазопис та скульптура.
Архітектура і скульптура мали певні особливості і темпи
розвитку, тоді як керамічне виробництво розвивалось
стрімко і цілісно, а вазопис досяг першого власного
розквітку і перевершив у художніх досягненнях розвиток
давньогрецької архаїчної скульптури.

9.

Парфено́н — головний храм Афінського акрополя,
присвячений богині Афіні Парфенос, покровительці
міста та всієї Аттики; визначна пам'ятка
давньогрецького мистецтва.

10. Живопис Давньої Греції

ЖИВОПИС
ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
Живопис був широко поширений в стародавній Греції у вигляді
фресок і мозаїк, якими прикрашають храми і будівлі, але вони
майже не збереглися до нашого часу. До зразків живопису, що
збереглися, відносяться знамениті грецькі чорнофігурні та
червонофігурні вази.

11.

Зразки живопису Давньої Греції

12. Культура Давнього Риму

КУЛЬТУРА ДАВНЬОГО
РИМУ
Римська культура стала живильним грунтом для культури
романо-германських народів Європи. Давньоримська
культура пройшла складний шлях розвитку від культури
римської громади, ввібравши культурні традиції древньої
Греції, потрапивши під вплив етруської, елліністичної
культур і культур народів стародавнього Сходу.
Колізе́й — найбільший
амфітеатр Стародавнього
Риму, символ
імператорської
могутності.

13. Давньоримська релігія

ДАВНЬОРИМСЬКА РЕЛІГІЯ
Римська культура, як і грецька, найтіснішим
чином пов'язана з релігійними уявленнями
населення Стародавнього Риму. В уявленні
римлянина кожен предмет, кожне явище мали
свого духа, своє божество. Кожен будинок мав
свою Весту - богиню домашнього вогнища.
Цікава риса ранньої римської релігії і світогляду
людей - відсутність певних образів богів.

14.

Римські архітектурні ордери:
а — тосканський; б — доричний; в — іонічний; г — корінфський;
д — складний

15. Значення античної культури

ЗНАЧЕННЯ
АНТИЧНОЇ
КУЛЬТУРИ
В античному світі досягли розквіту всі, без
винятку, сфери культури – освіта, наука, література,
мистецтво. Творчість античних авторів і в науці, і в
мистецтві мала гуманістичний характер, в її центрі
була людина, її фізичне й духовне життя. Шедеври,
створені античними письменниками, скульпторами
і драматургами, стали в подальшому сприйматися
як класичні, як неперевершені і гідні наслідування
зразки. Давньогрецька і латинська мови є базою
сучасної наукової термінології.