Загальна характеристика, спосіб життя, поширення і значення щелепноротих риб, класу Хрящових (Chondrichthyes). Лекція 4

1.

Національний університет біоресурсів
і природокористування України
Лекція 4:
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА, СПОСІБ
ЖИТТЯ, ПОШИРЕННЯ І ЗНАЧЕННЯ
ЩЕЛЕПНОРОТИХ РИБ, КЛАСУ ХРЯЩОВИХ
(CHONDRICHTHYES)
РИБ
Викладач: к.б.н., доцент
кафедри гідробіології
та
іхтіології
Петро
ШЕВЧЕНКО

2.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ
1.
Характеристика
класів
хребетних
щелепноротих тварин і риб.
2. Загальна характеристика класу і підкласів
хрящових риб (Chondrichthyes).
3. Основні риси біології, поширення та
промислове значення химер.
4. Основні риси біології, поширення та
промислове значення акул.
5. Основні риси біології, поширення та
промислове значення скатів.

3.

Інформаційні джерела:
Шевченко П. Г., Пилипенко Ю. В., Рудик-Леуська Н. Я., Халтурин М. Б., Макаренко А. А., Климковецький А. А.,
Чередніченко І. С. Іхтіологія (загальна і спеціальна). У двох томах: Підручник. Т. ІІ. Іхтіологія (спеціальна). Херсон. ОлдіПлюс, 2022. 921 с.
2. Шевченко П. Г., Пилипенко Ю. В., Рудик-Леуська Н. Я., Халтурин М. Б., Макаренко А. А., Климковецький А. А. Методи
досліджень в іхтіології: Навчальний посібник. Київ: ФОП Ямчинський О.В., 2023. 666 с.
3. Шевченко П. Г., Пилипенко Ю. В., Рудик-Леуська Н. Я., Халтурин М. Б., Макаренко А. А., Климковецький А. А.,
Чередніченко І. С. Практикум з іхтіології (загальної і спеціальної). [навчальний посібник]. Херсон. Олді-Плюс, 2022. 583 с.
4. Шевченко П. Г., Щербуха А. Я., Пилипенко Ю. В., Марценюк Н. О., Халтурин М. Б., Чередніченко І. С. Визначник риб
континентальних водойм і водотоків України: Навчальний посібник. Херсон: Олді-Плюс, 2019. 689 c.
5. Archibisova, D., Suslov, V. 2018. Ecological and economic efficiency of aquaculture development in the Black Sea region of
Ukraine. Bulletin of KhNAU. Series: Economic Sciences, vol. 4, p. 52-60. https://doi.org/10.31359/2312-3427-2018-4- 52.
6. Buzevych, I., Makarenko, A. 2020. Predatory ichthyokomplex Velykoburlutsky reservoir as a factor influencing the survival of
planting
material
of
plant-eating
fish.
Fisheries
Science
of
Ukraine,
vol.
3,
no.
53,
p.
518. https://doi.org/10.15407/fsu2020.03.005
7. Makarenko, A., Mushtruk, M., Rudyk-Leuska, N., Kononenko, I., Shevchenko, P., Khyzhniak, M., Martseniuk, N., Glebova, J.,
Bazaeva, A., & Khalturin, M. The study of the variability of morphobiological indicators of different size and weight groups of
hybrid silver carp (Hypophthalmichthys spp.) as a promising direction of development of the fish processing industry.
Potravinarstvo
Slovak
Journal
of
Food
Sciences.
2021.
Vol.
15.
P.
181–191.
https://doi.org/10.5219/1537
8. Makarenko, A., Shevchenko, P., Sytnyk, Y. 2018a. Morphometric indicators of one-year-old hybrid white with motley thick-haired.
Scientific Bulletin of the National University of Bioresources and Environmental Sciences of Ukraine, vol. 289, p. 110-119.
9. Orel, S. 2020. Fauna protection practices for Ukrainian military training area in view of NATO guidance documents. Journal of
Defense Resources Management, vol. 11, no. 2, p. 222-232.
10. Tsaryk, L., Kovalchuk, I., Tsaryk, P., Zhdaniuk, B., Kuzyk, I. 2020. Basin systems of small rivers of Western Podillya: state,
change tendencies, perspectives of nature management and nature protection optimization. Journal of Geology, Geography and
Geoecology, vol. 29, no. 3, p. 606-620. https://doi.org/10.15421/112055
11. Zakharchenko, I., Yakovleva, T., Banakh, O. 2019. Economic aspects of implementation of measures for artificial reproduction of
ichthyofauna on reservoirs of national importance. The main tasks of scientific and technical support for the development of the
fishing industry of Ukraine: materials of scientific practice. Kyiv, Ukraine: Polytechnic Publishing House, p. 37-40.
1.

4.

1. Характеристика класів
хребетних щелепноротих
тварин і риб

5.

Надклас РИБИ – PISCES
513
4476
27869
Клас ХРЯЩОВІ РИБИ –
CHONDRICHTHYES
56
184
970
Клас КІСТКОВІ, або
ДОСКОНАЛОРОТІ РИБИ –
OSTEICHTHYES, seu
TELEOSTOMICHTHYES
457
4292
26899

6.

2. Загальна характеристика
класу і підкласів хрящових
риб (Chondrichthyes)

7.

Клас ХРЯЩОВІ РИБИ –
CHONDRICHTHYES
56
184
970
Підклас ГОЛОЦЕФАЛИ, або
СУЦІЛЬНОГОЛОВІ,
ЗЛИТОЧЕРЕПНІ – HOLOCEPHALII
3
6
33
Підклас ЕЛЯСМОБРАНХИ, або
ПЛАСТИНЧАТОЗЯБРОВІ –
ELASMOBRANCHII
53
178
937

8.

Підклас ЕЛЯСМОБРАНХИ, або
ПЛАСТИНЧАТО-ЗЯБРОВІ –
ELASMOBRANCHII
53
178
937
Інфраклас ЕВСЕЛЯХНІ – EUSELACHEI
53
178
937
Надряд СЕЛЯХОІДНІ, або АКУЛИ –
SELACHOMORPHA
34
106
403

9.

3. Основні риси біології,
поширення та промислове
значення химер
Систематика
Вступ
Визначення химерові
Походження химер
Навколишнє середовище химер, їх живлення
Химера кубинська
Химера Єропейська
Гідролаг. Гідролаг американський
Довгоноса химера
Розмноження химер
Промислове значення

10. Систематика

Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Суцільноголові (Holocephali)
Надряд: Holocephalimorpha
Ряд: Химероподібні(Chimaeriformes)
Глибоководна
риба
химера
виростають химери до 1,5 м., проте
у дорослих особин половина тіла
становить хвіст , який представляє
собою довгу , тонку і вузьку частину
тулуба. Спинний плавець дуже
довгий і може доходити до самого
кінчика хвоста. Запам'ятовується
зовнішній вигляд химерам надають
величезні , по відношенню до
тулуба , грудні плавці , що надають
їм вид незграбною дивного птаха .

11.

Химерові
(Chimaeridae)
—
родина
морських
риб
ряду химероподібних мають тупе
рило,
циліндричний
тулуб,
довгий хвіст і великі плавці. У деяких
видів біля основи спинного шипа є
отруйна залоза. Родина включає два
роди:
у
представників
роду Химера (Chimaera)анальний
плавець
відокремлений
від хвостового, а у представників
роду
гідролаг
(Hydrolagus)
ці
плавники повністю злиті.
Глибоководна
риба
Химера,
Морські
химери
глибоководні
риби,
самі
найстаріші
мешканці
серед
сучасних
хрящових риб. Далекі родичі сучасних акул.
Химер
іноді
називають
«акулами
примарами ». Ці риби мешкають на дуже
великих глибинах , іноді перевищують 2,5
км. Одні вважали за краще середовище
проживання поблизу поверхні .
Інший же , навпаки , вибрав місцем свого
проживання
великі
глибини
і
еволюціонував з часом до сучасних химер .

12.

Навколишнє середовище химер робить їх
вивчення дуже важкодоступним. Про їх
звички , розмноженні , способи полювання
відомо
дуже
мало.
Зібрані
знання
дозволяють припустити , що полюють
химери приблизно так само , як і інші
глибоководні риби. У повній темряві для
успішного
полювання
важлива
не
швидкість, а вміння знаходити здобич
буквально
на
дотик.
Більшість
глибоководних використовують фотофори,
для залучення жертв прямо до своїх
величезною пащею . Химери ж для пошуку
здобичі
використовують
характерну
відкриту , дуже чутливу бічну лінію , яка є
однією з відмінних рис цих риб.
Рід
Chimaera
Химера кубинська (Chimaera cubana) —
риба родини химерових, яку раніше
приймали за європейську химеру Відома
від узбережжя Куби, Колумбії і Пуерторіко з глибини 400-500 м. Досягають в
довжину 75 см. Інші види роду відзначені
в водах Японії, в Жовтому морі і
біля Філіпінських островів.

13. Chimaera monstorosa —  Химера Єропейська

Chimaera monstorosa —
Химера Єропейська
Зустрічається у Східній Атлантиці,
від Ісландії та північної Норвегії,
Скагераку і Каттегату, на південь
до Марокко; також у Середземному морі,
біля Канарських і Азорських островів.
Крім того була відзначена у Тихому
океані і біля Осім, Японія.
Грудні плавці великі, хвостова нитка не
менше
довжини
грудних
плавців.
Спинних плавця два, задній — дуже
довгий. Анальний плавець не злитий з
хвостовим. Краї хвостового плавця
чорні.
Рід Гідролаг ( Hydrolagus) — рід риб
родини
химерових,
3
види
відомі
з Північної Атлантики, 4-5 видів — з
вод Японії, 3 види — з вод Австралії і по
одному виду — від Південної Африки,
Нової
Зеландії,
Філіпін,
Гавайських
островів і від північно-західного узбережжя.
Гідролаг американський
(Hydrolagus colliei) — морська риба
родини химерових. Живе на глибинах 4060 м вздовж американського узбережжя
від Нижньої Каліфорнії до Західної Аляски.
Він трохи дрібніше химери європейської.
Місцями зустрічається в такому достатку,
що
до
межі
заповнює
трали.
Розмножується
круглий
рік,
але
найінтенсивніше розмноження іде в серпні
– вересні.

14.

Всі представники родини відрізняються сильно витягнутим загостреним рилом. У
Harriotta raleighana ж за формою воно нагадує подовжений ромб. У нижній частині рила
розташовується невеликий рот. Довжина цих риб може варіюватися від 60 до 100
сантиметрів. Самці трохи поступаються самкам в розмірах.
У цих риб досить великі грудні плавці. Дихають химери із закритим ротом, за
допомогою нагнітання води через зябра. Як і у багатьох глибоководних мешканців, її
тіло не має луски і покрито захисним слизом.
Плавають ці риби досить швидко, хвилеподібно згинаючи своє тонкий хвіст і
загрібаючи воду величезними грудними плавниками.
Мешкає довгоноса химера в Північній Атлантиці, у водах Японії, Каліфорнії та Нової
Зеландії.

15.

Розмноження
химер
Всі
представники
химер
відкладають
яйця
в
рогових
капсулах, довжина яких може
досягати 12-42 сантиметрів. Риби
з'являються на світ через 9-12
місяців і виглядають вже як
дорослі особини. 1-відкладання
яєць;
2-5 послідовні стадії розвитку
ембріона; 6- пуста капсула.
Промислове значення
На
початку
ХХ
сторіччя
промислового значення не мала.
Зараз виловлюється у невеликих
кількостях. У торговій мережі має
товарну назву «морський кролик».
Печінка
використовується
у
медицині. Яйця химер у вважаються
делікатесом
у
Норвегії.
Багато
представників
Химерообразних
мають промислове значення, правда
незначне. Їх м'ясо йде в їжу, а жир,
багатий
вітаміном
А,
використовується
як
ліки
і
змащувальне засіб. Жир печінки в
деяких
районах
Канади
використовується
для
чищення
рушниць,
а
останнім
часом
знаходить все більше застосування
як чудовий засіб для змащення
деталей в точних приладах.

16.

4. Основні риси біології,
поширення та промислове
значення акул

17.

1
Ряд РІЗНОЗУБООБРАЗНІ АКУЛИ –
HETERODONTIFORMES
Родина Різнозубові, Бичачі або Рогаті акули – 1
Heterodontidae
1
8
1
8
Мексиканська бичача акула
(Heterodontus mexicanus)
Зеброва бичача акула
(Heterodontus zebrus)
Каліфорнійська бичача акула
(Heterodontus francisci)

18.

Ряд ВОБЕГОНГООБРАЗНІ АКУЛИ– ORECTOLOBIFORMES
7
Підряд Парасціліовидні – Parascyllioidei
Родина Парасцілієві, або Комірцеві акули – Parascylliidae
Підряд Вобегонговидні – Orectoloboidei
1
1
4
2
32
1
2
7
6
25
Родина Брахелурові, або Шорові акули – Brachaeluridae
Родина Вобегонгові, або Коврові, Вусаті акули – Orectolobidae
Родина Гемісцілієві, або Азіатські акули – Hemiscylliidae
Родина Стегостоматові, або Зеброві акули – Stegostomatidae
Родина
Гінглімостомові,
або
Акули-няньки
–
Ginglymostomatidae
Родина Рінкодонтові, або Китові акули – Rhincodontidae
1
1
2
2
1
3
6
1
2
12
1
1
1
1
3
3
1
1
1
7
2

19.

Ряд ЛАМНООБРАЗНІ АКУЛИ– LAMNIFORMES
Родина Одонтаспідові, або Тигрові, Піщані акули – Odontaspidae
Родина Скапаноринхові, або Домові акули – Scapanorhynchidae,
seu Mitsukurinidae
Родина
Псевдокархарієві,
або
Псевдопіщані
акули
–
Pseudocarchariidae
Родина Мегахасмові,або Великороті акули – Megachasmidae
Родина Алопієві, або Лисячі акули – Alopiidae
Родина Цеторінові, або Велетенські акули – Cetorhinidae
Родина Ламнові, або Оселедцеві акули – Lamnidae
Біла акула
Оселедцева акула
7
1
1
10
2
1
15
3
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
3
1
3
1
5
Акула Мако
Тигрова акула

20.

Ряд КАРХАРИНООБРАЗНІ, або ПИЛКОЗУБІ, СІРІ, АКУЛИ – 8 49 224
CARCHARHINIFORMES
Родина Сціліорінові, або Кошачі акули – Scyliorhinidae
1 16 113
Родина Просцілієві, або Полосаті кошачі акули – 1 3
5
Proscylliidae
Родина Псевдотріакові, або Дрібнозубові, Псевдокуничні 1 2
2
акули – Pseudotrianidae
Родина Лептохарієві, або Усаті собачі акули – Leptochariidae 1 1
1
Родина Тріакові, або Куничні акули – Triakidae
1 9
38
Родина Гемігалєєві, або Великоокі акули – Hemigaleidae
1 4
7
Родина Кархаринові, або Сірі, Пилкозубі акули – 1 12 50
Carcharhinidae
Родина Сфірнові, або Молотоголові, Акули-молоти – 1 2
8
Sphyrnidae
Рівнозуба
сіра акула
(Carcharhinus isodon)
Галапагоська сіра рифова акула
(Carcharhinus galapagensis)

21.

Ряд ШЕСТИЗЯБРОВООБРАЗНІ або
СТАРОДАВНІ АКУЛИ – HEXANCHIFORMES
Родина Хламідоселяхові, або Плащоносні акули
– Chlamydoselachidae
Родина Гребінезубові, або Багатозяброві акули –
Hexanchidae
2
4
5
1
1
1
1
3
4

22.

Ряд БЛЯШКОШИПООБРАЗНІ АКУЛИ–
ECHINORHINIFORMES
Родина
Ехінорінові,
або
Бляшкошипові,
Зірчастошипові акули – Ecyinorhinidae
1
1
2
1
1
2

23.

Ряд
КАТРАНООБРАЗНІ, або
КОЛЮЧІ АКУЛИ –
SQUALIFORMES
Родина Катранові, або
Колючі
акули
–
Squalidae
Родина Центрофорові,
або
Короткошипові
акули – Centrophoridae
Родина
Етмоптерові,
або
Чорні
колючі
(світні)
акули
–
Etmopteridae
Родина Сомніозові, або
Полярні
акули
–
Somniosidae
Родина Цетринові, або
Трьохгранні акули –
Oxinotidae
Родина Далатієві, або
Прямороті
акули
–
Dalatiidae
6
24 97
1
2 10
1
2 14
1
5 41
1
7 17
1
1
1
7 10
5
Акула- катран звичайна

24.

25.

Ряд СКВАТИНООБРАЗНІ, або РАШПІЛЕВІ
АКУЛИ, МОРСЬКІ АНГЕЛИ – SQUATINIFORMES
Родина Скватинові, Рашпілеві акули, або Морські
ангели – Squatinidae
1
1
15
1
1
15
Ряд ПИЛКОНОСООБРАЗНІ АКУЛИ–
PRISTIOPHORIFORMES
1
2
5
1
2
5
Родина Пилконосові,
Pristiophoridae
або
Акули-пилконоси
–

26.

5. Основні риси біології,
поширення та промислове
значення скатів

27. Cкати

У ряд входить близько ста видів скатів різної величини (завдовжки від 50 см до 4,5-7 м і
шириною тіла від 30 см до 5-7 м; маса найбільших видів може досягати 2 т). Тіло ромбовидне
або, рідше, овальне. Різко відмежоване від тіла хвостове стебло має вигляд пружного стержня,
що поступово стоншується, без слідів спинних і хвостового плавників.

28.

• Скати - надряд хрящових риб. Довжина до 5-9 м, ширина до 6 м,
-
вага до 500 кг і більше. Відомо 230 видів. Поширені головним чином
у морях, деякі види у прісних водах. У Чорному морі на глибинах до
3000 м живуть:
скат колючкуватий або морська лисиця;
морський кіт або хвостокол звичайний.
У прісних водоймах мешкають:
• Тіло більшості скатів плоске,
широке та дископодібне (за
австралійська риба-пилка;
винятком пилконосих скатів, які
річкові хвостоколи.
за формою нагадують акул).
Шкіра з шипастими
лусками або гола.
Під час плавання
скати хвилеподібно
рухають
дуже
великими грудними
плавцями,
а
хвостовий
плавець
розвинений погано.

29.

Назва
систематичної
категорії
Латинською
Українською
Тип
CHORDATA
Хордові
Підтип
VERTEBRATA
Хребетні
Інфратип
GNATHOSTOMATA
Щелепнороті
Надклас
PISCES
Риби
Клас
CHONDRICHTHYES
Хрящові
Ряд
RAJIFORMES
Скатообразні
Родина
RAJIDAE
Скатові

30.

Скати
(лат.
Batoidea)
один
з
двох
надрядів
пластинчатозябрових хрящових риб.
Для скатів характерно вельми "розплющене" тіло і великі
грудні плавці, зрощені з головою. Пащу, ніздрі і п'ять пар зябер
знаходяться на плоскій і, як правило, світлій нижній стороні.
Більшість скатів живе в морській воді, проте існує і кілька
прісноводних видів (моторо та ін.)
Верхня сторона у скатів пристосована за забарвленням до
того чи іншого життєвого простору і може варіювати від світлопіщаної до чорної. На верхній стороні розташовані очі і отвори, в
які проникає вода для дихання.

31.

Характеристика живлення скатових риб
Більшість видів скатів веде придонний спосіб життя і харчується
молюсками, раками і голкошкірими. Пелагічні види харчуються
планктоном і дрібною рибою. Усі скати тримаються виключно піщаного
або мулистого дна моря, закопуються переважно в пісок, звідки
спостерігають воду над собою і, помітивши здобич, що наближається,
миттєво накидаються на неї. Будова їх зубів не дозволяє їм пожирати
великих риб, тому вони задовольняються маленькою рибою і різними
раками, але особливо люблять молодих камбал і черепашок.
• Хвостоколи харчуються морськими
черв'яками,
ракоподібними
та
іншими
безхребетними.
Великі
особини їдять мертву рибу і
головоногих
молюсків.
Живлення
хвостоколів
Рот хвостокола розташований з нижнього
боку голови. В його пащі є декілька рядів
тупих і широких зубів. Вони служать для
розгризання мушель молюсків. Оскільки
хвостокол має маскувальне забарвлення, під
час полювання він практично непомітний.

32.

Всі
представники
цієї
родини
розмножуються, відкладаючи на дно яйця,
укладені в рогову капсулу. Така капсула
забарвлена
в
темно-каштановий,
коричневий або чорний колір і має
чотирикутну форму й оснащенна по кутах
трубчастими відростками, які в деяких
видів сильно подовжені. За допомогою цих
відростків капсула прикріплюється до дна.
Розмноження
скатів
Про
розмноження
скатів
відомо
небагато.
Точно
встановлено, що в літні місяці
самка приводить від 2 до 9
мальків. Вони розвиваються в
яйці, прикріпленому до стінок
яйцепроводів.
• Викльовуються
дитинчата
також у тілі самки. Спочатку
мальки
харчуються
речовинами, що містяться в
яєчному жовтку, а коли
підростають - багатою на
білки рідиною (чимось на
зразок
молока),
що
виділяється стінками матки.

33.

Ареал поширення
родини ромбові скати
Ці скати широко поширені в морях й
океанах. Вони особливо характерні
для холодноводних (є в Арктиці й
Антарктиці)
і
помірковано
тепловодних
районах,
але
зустрічаються й у тропічній смузі, де
звичайно
живуть
на
значних
глибинах. Більша частина видів цієї
родини
належить
до
числа
мешканців прибережних мілководь,
але є й глибоководні форми. Сім
видів відомі, зокрема, із глибини
більше 2000 м.
Види скатів
Морська
лисиця(Raja clavata)
Розмір самців приблизно 70 — 85 см, самиць —
125 см, вага до 4 кг. Тіло морської лисиці має
форму сплюснутого ромбу, який утворений
зрощеними головою, тулубом та грудними
плавцями. Верхня частина тіла та хвіст вкриті
крупними шипами, кінці яких загнуті назад, між
якими знаходяться дрібні шипи. Невелика
кількість шипів є також на нижній частині тіла. На
кінці хвоста розташовані два невеликих спинних
плавця. Забарвлення досить мінливе, спина
жовтувато-сіра або бура з темними та світлими
плямами, нижня частина — біла.
Морська лисиця (Raja clavata)

34.

Мозаїчний скат (Rajaundulata)
Мозаїчний скат (Rajaundulata) - вид скатів
(Rajomorphii).
Належить
до
роду
ромбовихскатів (Raja).Мешкає на мулистому
або піщаному дні, на глибині близько 200
метрів, поширений у Східній Атлантиці і
Середземномор'ї. Захистом від хижаків
служить маскувальне забарвлення у вигляді
малюнка на червонуватої або коричнюватої
шкірі.Довжина ската досягає одного метра,
вага - 3-4 кілограм. У шлюбний сезон самки
відкладають 15 яєць в міцних капсулах до 9
сантиметрів завдовжки.
Мозаїчний скат (Raja undulata)
Короткохаостий скат (Raja brachyura)
Характеризується наявністю шипів на всій
спині
і
великими
колючками,
розташованими вздовж середньої лінії
спини, від центру диска до спинного
плавця. У статевозрілих самців ці колючки
дуже великі, з основою, схожим на гудзик.
Окремі колючки розташовані у самців на
бічній і спинний сторонах хвоста, а у
самок - навіть на черевній стороні. Рило
відносно короткий, передній край диска
хвилястий, кут грудного плавця майже
прямий.
Короткохаостий скат (Raja brachyura)

35.

Білий скат (Raja alba)
Білий скат (Raja alba). Рило
трикутної форми, помірно довге, передній
край диска синусоїдальної форми, кут
диска гострий - менше 90 °. У дорослих
особин спинна сторона диска покрита
шипиками, але в середині спина вільна від
шипів, на черевній стороні шипи є тільки в
передній частині тіла. У молоді шкіра
гладенька, є ряд колючок по середній лінії
хвоста і два ряди на боках хвоста.
Відома максимальна довжина
2,02 м, ширина 1,51 м; найбільш поширена
довжина 1,5-1,8 м. Максимальна маса 63 кг.
Білий скат (Raja alba)
Скатихвостоколи

36.

Скати-хвостоколи
• Якщо
хвостокол
чим-небудь
наляканий, він швидко спливає за
допомогою величезних крил грудних плавців.
• Скати-хвостоколи
часто
трапляються на мілководді.
Вони зазвичай лежать на
піщаному або мулистому дні,
частково
або
повністю
зариваючись у грунт, при
цьому видніються тільки їхні
очі, кінчик носа і хвіст. Грудні
плавці
обрамляють
всю
передню
частину
тіла.
У європейських водах хвостоколи
зустрічаються тільки влітку. Деякі
біологи припускають, що взимку вони
йдуть у глибші води. Інші дослідники
вважають, що на зиму хвостоколи
просто глибше зариваються в пісок.
Промислове значення
Вживання в їжу м'яса хвостоколів не набуло великого поширення. Іноді голка
спійманого хвостоколу використовується як зброя - вона може стати
наконечником списа. З печінки хвостоколів отримують риб'ячий жир.
Проте хвостокол небезпечний - він здатний убити людину. Найчастіше це
відбувається тоді, коли плавці наступають на рибу, що зарилася в пісок.
Зазублені голки можуть завдати ворогові серйозних поранень. Отрута
хвостоколів дуже токсична, вона спричиняє спазматичні болі, параліч м'язів, а
іноді призводить до смерті жертви.

37.

Систематика Хвостоколових скатів
Ряд – Хвостоколообразні (Dasyatiformes)
Родина/Рід/Вид – 12 родин, 27 родів з 183 видами
• Родина:
Платірінові
(Platorhinoidae)
Родина:
Занобатові
скати
(Zanobatoidae)
Родина:
Гексатригонові
(Hexatrygonoidae)
Родина:
Плезіобатові
(Plesiobatidae)
Родина:
Уролофові
(Hrolophoidae)
Родина:
Уротригонові
(Urotrygonoidae)
Родина:
Хвостоколові
(Dasyatidae)
Родина: Потамотригонові (Potamotrygonidae)
Родина:
Гімнурові
(Gumnuridae)
Родина:
Орлякові
(Myliobatoidae)
Родина:
Ріноптерові
(Rhinopteridae)
Родина: Мантові (Mobulidae)

38. Види хвостоколів

• Морський
Американський скат-биченіс
(Rhinoptera bonasus)
кіт - найчисленніший з
європейських хвостоколів. Цю тварину Американський
скат-биченіс
можна зустріти в Атлантичному океані, (Rhinoptera bonasus) досягає 2,1 м
поблизу Британських островів і Іспанії, а ширини й 45 кг ваги. Іноді утворює
також у Середземному морі.
зграї в прибережних районах. Їжу
цього скату становлять молюски й
Риба є чутливою до змін температури
води. При температурі +6°С+7°С вона
інші донні тварини. Промислового
ще виживає, але при нижчій вже гине. У
значення він, як й інші представники
морях Північної і Південної Америки, від
цього роду не має. Ці скати
Нью-Джерсі до Бразилії, зустрічається
поширені в тропічних водах всіх
американський
хвостокол.
океанів.

39.

Хвостокол звичайний
(Dasyatis pastinaca)
Хвостокол звичайний (Dasyatis
pastinaca) — вид скатів із родини
Dasyatidae, що мешкає в північносхідній Атлантиці, а також у
Середземному і Чорному морях.
Зазвичай мешкає на піщаних і
мулистих ґрунтах на прибережних
мілинах до 60 м, закопуючись у
ґрунт.
Хвостокол японський
(Neotrigon kuhlii)

40.

Американський хвостокол
(Dasyatis
americana)
Американський скат-хвостокол Dasyatis americana - дуже схожий
на поширеного в європейських
водах (у тому числі й у Чорному
морі) морського кота - Dasyatis
pastinaca, але більший. Також
зустрічається у морях Північної та
Південної Амереки від НьюДжерсі до Бразилиї. В довжину
досягає до 5 метрів. Завширшки
до 1.5 метрів.
Pteroplatytrygon violacea

41.

Гребнехвостий хвостокол
(Feathertail stingray)
Гребнехвостий хвостокол (Feathertail
stingray, Pastinachus sephen) - цей
скат формою нагадує перевернуту
тарілку з довгим хвостом. Сильно
стовщену до центру, по краях
нагадує мантію. Кожа вгорі вкрита
плямами, внизу.
Мешкає гребнехвостий хвостокол у
Червоному морі, Індійському та
Тихому
океанах.
Гостромордий хвостокол
(Dastyalis acutirostra)

42.

Вічкуватий хвостокол
(Himantura uarnak)
Вічкуватий хвостокол - виростає
до 200 см (діаметр диска до 60 см).
Харчується
рибою,
ракоподібними,
черв'яками.
Мешканець неглибоких (до 50 м)
ділянок
коралового
рифу.
Обережний, полохливий, тому
дайвери
нечасто
його
спостерігають. Зустрічається у
червоному морі.
Dastyalis akajei

43.

Звичайний
(Aetobatus
плямистий
орляк
narinari)
Звичайний плямистий орляк. Легко
впізнаваємий по білим плямам на
темно-коричневоій
спині.
Досягають в довжину до 350 см.
Черево і широко загострені грудні
плавці знизу білуваті. Кінці крил
трикутної форми, трохи загнуті
назад.
Зустрічається поблизу рифів, так і
віддалених від берега островів над
піском і галькою.
Хвостокол Пд.
Американський (Dasyatis
Americana)

44.

Глазчастий
(Potamotrygon
хвостокол
motoro)
Глазчастий хвостокол - вид скатів
роду
річкових
хвостоколов
однойменного сімейства із загону
Орлякоподібні скати. Мешкає в
тропічних водах великих річок
Південної Америки, насамперед у
Амазонці і Оріноко. Максимальна
зареєстрована довжина 100 см.
Грудні плавці цих скатів утворюють
округлий диск, ширина якого
приблизно дорівнює довжині. Спинні
і хвостовий плавці відсутні.
Алмазний скат (Dasyatis dipterura)

45.

Тихоокеанський дисковий скат
(Platyrhinoidis
triseriata)
Тихоокеанський дисковий скатєдиний
вид
скатів
роду
тихоокеанських дискових скатів
сімейства
платірінових
скатів
загону Орлякоподібні. Це хрящові
риби, ведуть донний спосіб життя,
з
великими,
сплюснутими
грудними і черевними плавниками
у формі серцеподібного диска,
довгим хвостом і двома спинними
плавцями. Шипи біля основи
хвоста відсутні. Мешкають від
затоки Томалес Бей до Байя
Магдалена,
а
також
в
Каліфорнійській затоці
Скат Брауна (Dasyatis lata)

46.

Китайський
дисковий
скат
або
платіріна
(Platyrhina
sinensis)
Китайський дисковий скат- це хрящові
риби, які ведуть донний спосіб життя.
Мають великі, сплощені грудні і
черевні
плавниками
у
формі
серцеподібного диска, також в них
довгий
хвіст із двома спинними
плавцями. Шипи біля основи хвоста
відсутні. Китайські дискові скати
мешкають
в
північно-західній
і
центрально-західній частинах Тихого
океану в субтропічних водах біля
берегів Японії, Китаю, Кореї, Тайваню
та В'єтнаму.
Мармуровий скат (Dasyatis
Marmorata)

47.

Чорноплямистий
хвостокол
(Taeniura meyeni Müller)
Крупний хвостокол з круглим диском
шириною до трьох метрів. Верхня
сторона строката, в чорних і білих
плямах. По нижній стороні хвоста
до самого кінця йде широка шкірна
складка. Зустрічається у Червоному
морі, Індійському та Тихому океані,
Бенгальська затока, Жовте море,
Аравійське море.
Розповсюдження
Населяють тропічні та субтропічні води Світового
океану, невелика кількість видів мешкає у
помірних водах. Деякі види заходять у прісні
водойми або постійно живуть у них. В Україні
зустрічаються у Чорному та Азовському морях.
Будова
Тіло округлої форми, диск дуже широкий, грудні
плавці зрослися попереду голови. Шкіра
гладенька. Забарвлення черева світле (біле,
брудно-біле, жовтувате), спини — чорне,
коричневе або темно-сіре, у багатьох видів — з
численними кольоровими плямами, смугами або
кільцями. Хвіст тонкий, гострий, бічеобразний, без
плавців і шкірястих виростів, у більшості видів
довгий. Свою назву отримали внаслідок того, що у
середній частині хвоста розташовується один або
кілька отруйних шипів, їх довжина у деяких видів
може досягати 37 см. Шипи використовуються
скатами для захисту від хижаків.

48.

Висновки
1. Отже можна зробити висновок, що глибоководна риба химера,
морські химери - самі найстаріші мешканці серед сучасних хрящових риб.
Далекі родичі сучасних акул.
Химер іноді називають «акулами - примарами». Ці риби мешкають на дуже
великих глибинах , іноді перевищують 2,5 км . Близько 400 млн. назад спільні
предки сучасних акул і химер розділилися на два « загону ». Одні вважали за
краще середовище проживання поблизу поверхні.
В даний час науці відомо 50 видів цих риб. Більшість з них не
піднімається на глибини вище 200 м. , і тільки риба- кролик і риба- щур були
помічені не глибоко під водою. Ці невеликі рибки єдині представники домашніх
акваріумів, яких іноді називають просто «сомики».
Багато представників Химерообразних мають промислове значення,
правда незначне. Їх м'ясо йде в їжу, а жир, багатий вітаміном А,
використовується як ліки і змащувальне засіб.
2. Хвостоколи часто трапляються на мілководді. Вони зазвичай
лежать на піщаному або мулистому дні, частково або повністю зариваючись у
грунт, при цьому видніються тільки їхні очі, кінчик носа і хвіст. Грудні плавники
обрамляють всю передню частину тіла. Якщо хвостокол чим небудь
наляканий, він швидко спливає за допомогою величезних крил - грудних
плавників. У європейських водах хвостоколи зустрічаються тільки влітку. Деякі
біологи припускають, що взимку вони йдуть у глибші води. Інші дослідники
вважають, що на зиму хвостоколи просто глибше зариваються в пісок.

49. Дякую за увагу!