Система навчання іноземних мов і культур у початковій школі

1. Вітаю з початком занять!

2. Система навчання іноземних мов і культур у початковій школі

1. Методика навчання іноземних мов
(далі – МНІМ) як наука.
2. Зв’язок методики з іншими науками.
3. Система навчання іноземних мов (далі
– НІМ) і культур.
4. Підходи до НІМ.
5. Цілі НІМ.
6. Зміст НІМ.

3. Методика навчання іноземних мов і культур (ІМіК) як наука

Методика НІМ і культур – це наука,
яка вивчає цілі, зміст, методи і
засоби навчання, а також способи
учіння й виховання на матеріалі
відповідної іноземної мови і
культури.

4.

Об'єктом методики викладання
іноземних мов є навчання.
Предметом – метод навчання
іноземних мов.

5.

Загальна методика займається
вивченням закономірностей та
особливостей процесу навчання будьякої ІМ у будь-якому типі
навчального закладу.
Спеціальна методика досліджує
навчання конкретної ІМіК у певному
типі навчального закладу з
урахуванням мовних і мовленнєвих
особливостей рідної мови і першої
іноземної.

6.

До основних методів дослідження
відносять:
1) критичний аналіз літературних джерел
(у тому числі ретроспективне вивчення
вітчизняного й зарубіжного досвіду);
2) вивчення та узагальнення позитивного
досвіду роботи вчителів, які досягли
видатних результатів у навчальновиховному процесі;
3) наукове спостереження;
4) пробне навчання;
5) експеримент;
6) дослідне навчання.

7.

Допоміжні методи дослідження
охоплюють:
1) анкетування, 2) дослідну бесіду,
інтерв’ю;
3) соціометрію; 4) експертну оцінку;
5) педагогічний консиліум;
6) тестування; 7) моделювання;
8) хронометрування; 9) математичну
статистику.

8. Методика і педагогіка

Методика базується на даних
дидактики при вирішенні таких
питань як цілі навчання, загальна
спрямованість змісту навчання,
організаційні форми навчання тощо.
Методика спирається на досягнення
педагогіки в питаннях виховання і
загальної освіти у процесі навчання
ІМіК.

9.

Особливого значення для
методики набуває теорія навчання,
насамперед дидактичні принципи і
методи навчання, які реалізуються з
урахуванням специфіки навчальної
дисципліни. На основі положень
дидактики організується процес
навчання, розробляється теорія
уроку, обираються методи
контролю знань, навичок і вмінь.

10.

Сучасна дидактика приділяє велику
увагу організації активної діяльності
самих учнів у засвоєнні нових знань
та оволодінні вміннями, управлінні
навчально-виховним процесом,
стимулюванні активності учнів,
залученні школярів до планування
своєї навчальної діяльності,
плануванні методів, засобів і форм
навчальної діяльності, її
самоорганізації, самоконтролю,
тобто саморегулюванню навчання,
формуванню автономності учнів.

11.

Ставиться питання про необхідність
реалізації автономної освітньої
діяльності. Ефективність оволодіння
ІМіК знаходиться у прямій
залежності від активності учнів, від
способів залучення їх до всіх видів
мовленнєвої діяльності та
інтенсивного вправляння у
говорінні, аудіюванні, читанні,
письмі та перекладі.

12. Методика і психологія

Знання закономірностей
функціонування мислення, пам’яті,
сприймання, уваги, мотивації та їх
індивідуальних проявів допомагає
вчителю обирати раціональні методи
і прийоми навчання іноземної мови і
культури, забезпечує керування
розумовою діяльністю учнів.

13.

Мислення учнів характеризується
такими індивідуальними
особливостями як самостійність,
швидкість, глибина розуміння
навчального матеріалу. Мислення
різних учнів одного віку різниться
співвідношенням наочно-образних і
словесно-логічних компонентів, а
також рівнем його продуктивності.
Мислення функціонує в єдності з
мовленням, саме в ньому воно й
проявляється.

14.

Важливу роль в оволодінні ІМіК
відіграє пам’ять. У психології
розрізняють короткочасну і
довгочасну пам’ять. Обидва види
пам’яті мають велике значення для
реалізації мовленнєвої діяльності.

15.

Існують різні класифікації типів
пам’яті. Одні учні краще
запам’ятовують предмети, картини
(образна пам’ять), інші — слова
(вербальна пам’ять).
Найпоширенішою є класифікація
типів пам’яті за каналом
надходження інформації: зоровим,
слуховим, дотиковим, руховим і
комбінованим.

16.

Важливу роль у навчанні ІМ
відіграють процеси сприймання.
В залежності від того, який
аналізатор відіграє у сприйманні
провідну роль, розрізняють слухові,
зорові, дотикові та кінетичні види
сприймання.

17.

Увага характеризується такими якостями
як обсяг, розподіл, концентрація,
стійкість і переключення.
Увага — це не самостійний психічний
процес, його не можна віднести до
якостей особистості. Вона не має свого
окремого і специфічного продукту, її
результатом є покращення будь-якої
діяльності, в якій вона присутня.
Залежно від активності людини щодо
організації уваги розрізняють три її види:
мимовільну, довільну і післядовільну

18.

Мотивація відноситься до
суб’єктивних якостей учня, вона
визначається його особистими
спонуканнями, пристрастями і
потребами. Це спричиняє труднощі
щодо формування мотивації.
Учитель може вплинути на неї
лише опосередковано, створюючи
передумови, на основі яких в учнів
виникає особиста зацікавленість у
роботі.

19. Методика і психолінгвістика

Психолінгвістика — наука, яка вивчає
закономірності мовленнєвої
діяльності. Психолінгвісти
досліджують мовленнєву поведінку
людини, описують моделі процесів
мислення, операцій, дії, які
відбуваються під час слухання і
говоріння.

20.

В результаті здійснення
мовленнєвої діяльності
формуються механізми мовлення,
які забезпечують сприймання при
аудіюванні і читанні та породження
мовленнєвого продукту при
говорінні та письмі. У процесі
навчання ІМ формується навчальна
(пізнавальна) діяльність, під час
якої учні оволодівають мовою, у
них розвиваються механізми
мовлення і мовленнєва діяльність, в
якій мова і функціонує.

21.

Внесок психолінгвіст ики в мет одику НІМ
1) навчання мови передбачає розвиток
мовленнєвої діяльності;
2) особливого значення набуває
комунікативна функція мовлення, що
зумовлює необхідність створення
відповідних ситуацій спілкування;
3) вправи мають носити проблемний
характер; вирішення проблеми сприяє як
формуванню мовленнєвих навичок, так і
активізації процесів мислення;
4) формування вмінь іншомовного мовлення
буде ефективнішим при наявності
мотивації.

22. Методика і лінгвістика

Існують такі напрями лінгвістики як
"комунікативна" лінгвістика,
соціолінгвістика, прагмалінгвістика
(теорія мовленнєвих актів), текстуальна
лінгвістика, функціональна граматика, а
також педагогічна лінгвістика, яка
безпосередньо пов'язана з розробкою
теоретичних лінгвістичних основ
методики та прикладних питань
навчання конкретної мови, її аспектів та
видів мовленнєвої діяльності.

23.

Дані лінгвістики безпосередньо
використовуються при розв'язанні
проблем, що стосуються
глобальних компонентів методики:
цілей навчання (для чого навчати?),
змісту навчання (чого навчати?),
технології навчання (як навчати?) і
допоміжних засобів (з допомогою
чого навчати?).

24.

В цілях навчання іноземної мови
відображається і факт існування
мови у двох матеріальних
функціональних формах – звуковій
та графічній, які утворюють два
види мовлення – усний та
писемний. В них використовуються
різні мовні засоби, що належать до
однієї національної літературної
мови.

25.

Остання чверть XX ст. орієнтована на
комунікацію як мету навчання іноземних
мов дітей та дорослих. Самій постановці
комунікативної мети і можливості її
реалізації значною мірою сприяли
результати лінгвістичних досліджень,
зокрема мовних функцій, функціональних
стилів мовлення, їх співвідношення з усною
та письмовою формами літературної мови,
функціонально-стилістичної
співвіднесеності мовних засобів усіх рівнів,
які обслуговують певні сфери спілкування,
невербальних засобів і т. і.

26.

Найвагоміший внесок лінгвістики як
однієї із суміжних з методикою наук
відчувається у змісті навчання іноземних
мов і насамперед у відборі навчального
матеріалу згідно з конкретними цілями та
умовами навчання. Дихотомія мовамовлення, їх співвідношення та функції,
поняття система, норма, узус, мовні
структури та функції, мовні контакти,
соціокультурні аспекти мови і т. і. - весь
цей комплекс лінгвістичних проблем
знаходить відображення в теорії і практиці
відбору та організації змісту навчання
іноземних мов.

27.

Мовний мінімум не може бути
відібраний без урахування
співвідношення мови та мовлення.
Відомо, що словниковий склад
мови як сукупність вербальних
засобів мовленнєвого спілкування
дуже великий за обсягом, в той час
як для "середнього" носія мови
вистачає всього дві-три тисячі слів.

28. Система навчання іноземних мов і культур в аспекті системного підходу

Система навчання ІМіК —
сукупність основних компонентів
навчального процесу, які
визначають відбір іншомовного
матеріалу для занять, форми його
подання, методи і способи
навчання, а також способи його
організації.

29. Підходи до навчання іноземних мов і культур

Підхід до навчання ІМіК — базова
категорія навчання ІМіК, яка визначає
стратегію навчання і вибір методу
навчання, за допомогою якого
реалізується ця стратегія; точка зору
на сутність того, як слід формувати
іншомовну комунікативну
компетентність.

30.

До найбільш розповсюджених
сучасних підходів до навчання ІМіК
відносяться:
комунікативно-діяльнісний,
компетентнісний,
рефлексивний,
культурологічний,
рівневий,
професійно-орієнтований підходи.

31. Комунікативно-діяльнісний підхід

У методиці навчання ІМіК діяльнісний
підхід знайшов свою інтерпретацію в
рамках комунікативно-діяльнісного
(особистісно-діяльнісного) підходу до
навчання.
Згідно цього підходу навчання ІМіК має
носити діяльнісний характ ер, оскільки
реальне спілкування на уроці здійснюється
шляхом мовленнєвої діяльності, за
допомогою якої учасники спілкування
намагаються вирішувати реальні та уявні
завдання.

32. Рівневий підхід

33.

34.

35. Цілі навчання іноземних мов і культур

Цілі навчання ІМіК — заздалегідь
запланований результат
педагогічної діяльності, який
досягається за допомогою змісту,
методів, засобів навчання тощо.

36.

У методиці навчання ІМіК
розрізняють проміжні і кінцеві цілі
формування іншомовної
комунікативної компетентності в
залежності, наприклад, від типу
школи: початкової, основної,
старшої.

37.

У сучасній методиці навчання ІМіК
у загальноосвітніх навчальних
закладах висуваються п’ять
основних цілей:
практичну,
виховну,
освітню,
розвивальну
професійно орієнтовану (у старшій
школі).

38.

Практичною метою навчання ІМіК
визнано формування іншомовної
комунікативної компетентності
(ІКК). Іншомовна комунікативна
компетентність — здатність успішно
вирішувати завдання
взаєморозуміння і взаємодії з
носіями мови, яка вивчається, у
відповідності до норм і культурних
традицій в умовах прямого й
опосередкованого спілкування.

39.

Виховна мета реалізується через систему
особистого ставлення учня до іноземної
мови і нової культури у процесі
оволодіння ними.
Важливим завданням навчально-виховної
роботи є також формування активної
життєвої позиції учнів, їхньої
автономності.
Характ ер і зміст виховної роботи мають
реалізуватися з урахуванням вікових
особливостей учнів, їхніх інтересів, рівня
володіння іншомовною комунікативною
компетентністю.

40.

Освітня мета досягається шляхом
освіти учнів засобами ІМіК, що, у
свою чергу, передбачає:
використання мови, що вичається,
для підвищення загальної культури
учнів, розширення їхнього
кругозору, знань про країну, мова
якої вивчається, і за допомогою
мови про навколишній світ у
цілому.

41.

Розвивальна мета реалізується у
процесі діяльності вчителя,
спрямованої на розвиток мовних
здібностей учнів, культури мовної
поведінки, навчальних умінь,
інтересу до вивчення мови, таких
властивостей особистості як стійкі
позитивні емоції, вольові якості,
пам’ять, рефлексія тощо.

42.

Професійно орієнтована мета
реалізується переважно у старшій
школі. Відбувається поступовий
перехід на оновлений зміст і нову
структуру загальної середньої
освіти, формується мережа
різнопрофільних класів у старшій
школі.

43. Зміст навчання іноземних мов і культур

Зміст навчання — базисна категорія
методики навчання ІМіК, сукупність
того, що учень повинен засвоїти у
процесі навчання, відповідає на
запитання “Чого навчати?” Зміст
навчання має забезпечити досягнення
головної мети навчання, яка, полягає в
тому, щоб навчити учнів спілкуватися
ІМ в типових міжкультурних
ситуаціях у межах засвоєного
програмного матеріалу.

44. Зміст навчання ІМіК включає такі компоненти:

1. Сфери і види спілкування, функції,
психологічні та мовленнєві ситуації і
ролі, невербальні засоби спілкування;
комунікативні цілі і наміри; теми,
проблеми і тексти; мовленнєві вміння і
вправи для їх розвитку; відповідні
знання.

45.

2. Лінгвосоціокультурний матеріал,
соціальні ситуації; навички
оперування цим матеріалом і вправи
для їх формування; вміння вступати у
комунікативні стосунки,
орієнтуватися у соціальних ситуаціях
і керувати ними, вправи для їх
розвитку; відповідні знання.

46.

3. Мовний матеріал; навички
оперування цим матеріалом і
вправи для їх формування;
відповідні знання.
4. Навчальні і комунікативні стратегії;
вміння оперування ними і вправи
для їх розвитку; відповідні знання.

47.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОПРАЦЮВАННЯ
НА СЕМІНАРСЬКОМУ ЗАНЯТТІ №1
Дайте стислу характеристику Державного стандарту початкової
освіти з ІМ.
Назвіть завданням мовного компонента освітньої галузі “Мови і
літератури” та його змістові лінії.
Охарактеризуйте дидактичні принципи: наочності; міцності,
свідомості, науковості, активності, виховного навчання,
системності і послідовності, врахування індивідуальних
особливостей учнів, доступності і посильності, міжпредметної
координації, міжкультурної взаємодії.
Охарактеризуйте методичні принципи: комунікативності;
комунікативно спрямованого формування мовленнєвих навичок;
інтегрованого навчання видів мовленнєвої діяльності та
аспектів; урахування рідної мови і культури; домінуючої ролі
вправ; автентичності навчальних матеріалів; професійної
спрямованості іншомовного навчального спілкування.

48. Рекомендована література:

Методика навчання іноземних мов і культур :
теорія і практика : підручник для студ. класичних,
педагогічних і лінгвістичних університетів / Бігич
О. Б., Бориско Н. Ф., Борецька Г. Є. та ін. / за
загальн. ред. С. Ю. Ніколаєвої. – К : Ленвіт, 2013. –
590 с.
Методика формування міжкультурної іншомовної
комунікативної компетенції : курс лекцій : [навч.метод. посібник для студ. мовних спец. осв.кваліф. рівня “магістр”] / [Бігич О. Б., Бориско Н.
Ф., Борецька Г. Е. та ін. / за ред. С. Ю. Ніколаєвої].
– К. : Ленвіт, 2011. – 344 с.
Бігич О. Б. Теорія і практика формування
методичної компетенції вчителя іноземної мови
початкової школи : [навчальний посібник] /
Оксана Борисівна Бігич. – К. : Ленвіт, 2006. – 200 с.

49.

50. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!