Лекція 7. Соціальна нерівність в античних цивілізаціях. Проблема рабства

1.

Смерть Лукреції (вигнання остання римського царя Тарквінія Гордого) стіна у Великому залі Баварської Міської бібліотеки Мюнхена (з рукопису
Бартоломея Райтера 1568 - 1621)

2.

3.

Повалення монархії і встановлення
республіки за Тітом Лівієм "Від
заснування Міста"
«Я хоч і звільняю себе від провини, але не від
кари; і жодна нечестива жінка не житиме
надалі, посилаючись на приклад Лукреції», —
сказала вона. І, промовивши це, встромила
ніж, що ховала під одягом, у своє серце й
упала, вмираючи. (Ab urbe condita, I, 58–59)
Наступного дня, коли зійшло сонце, безсоромний
чоловік (Секст Тарквіній) прибув до Коллатії з
одним супутником. Побачивши Лукрецію, що
сиділа серед служниць і ткала, він, запалений її
красою, знайшовши час і місце для ганебної
пристрасті, зрозумівши, що її цнотливість
непохитна, переміг страхом смерті — пригрозивши
мечем — і осквернив її тіло. (Ab urbe condita, I, 58)
(Ab urbe condita, I, 59–60)
Брут, тримаючи ніж, витягнутий із рани
Лукреції, ще облитий кров’ю, присягнувся
— клянучись найчистішою кров’ю,
пролитою через царську наругу, — що
Тарквінія Гордого, разом із дружиною та
дітьми, буде вигнано мечем, вогнем і будь(Ab urbe condita, I, 60)
якою іншою силою.
“Ita liberata urbs regibus post annos ducentos quadraginta et tres
regnatum est a Romulo; consules inde creati duo sunt: L. Iunius
Brutus et L. Tarquinius Collatinus.”
Переклад:
Так Рим було звільнено від царів після двохсот сорока трьох років
правління, починаючи від Ромула. І з того часу були обрані два
консули — Луцій Юній Брут і Луцій Тарквіній Коллатін.

4.

Лекція VIІ. Соціальна нерівність, боротьба станів у
Республіканському Римі
Patricii vs. Plebs, Cursus honorum
Senatus Populusque Romanus
Civitas - римська
община

5.

6.

Система голосуваня у центуріатних коміціях за намальованою схемою дослідниці Люсі
Грів: Grieve, Lucy J (1985). "The reform of the "comitia centuriata"". Historia: Zeitschrift für
Alte Geschichte. 34 (3): 278–309.
4 (3): 278–309.

7.

Коміції (Народні зібрання)
Куріатні
Місце зібрання коміцій біля
Ростри на Римському Форумі
Reverse of
a denarius minted
by Lucius Cassius
Longinus in 63 BC
Центуріатні
(голосували
за найвищі
магістрати)
Поділ громадян Риму:
Рід – курія (10 курій) – триба
(плем'я)
Трибутні
(обирали
нижчі і
плебейські
магістрати):
4 міські та
31 сільська
триба

8.

"Драбина честі", або порядок проходження
магістратур у Римі, усі магістрати - виконавча влада,
колегіальний орган
Imperium - повна влада (адміністративна або військова),
яку отримували вищі магістрати від куріатних коміцій.

9.

10.

11.

Homo novus – цей
прошарок з'являється
у Римі в 366 р. і ним став
Луцій Секстій Латеран
Cursus Honorum Гая
Юлія Цезаря (100-44)
Sacrifice scene during a census: left
part of a plaque from the Altar of
Domitius Ahenobarbus known as the
“Census frieze”. / Photo by Jastrow,
Louvre Museum,

12.

Senatus Romanus - законодавча влада
Функції сенату:
1) видавав постанови для магістрів (наглядав за ними) та рим. Народу
2) затверджував результати виборів
3) наглядав за релігійними справами
4) розпоряджався держ. казною (aerarium) та громадськими землями
5) керував військовими діями - питання війни та миру
6) розподіляв легіони
7) призначав провінції, якими керували проконсули і пропретори
8) Зовнішня політика: прийом іноземних послів, ведення перемовин та
укладання міжнародних угод

13.

Поняття закону у Римі: ​
1. Lex - пролосований коміціями закон​
2. Senatus consultum – сенатська постанова, або декрет, прийнятий
сенатом, що мала обов'язковий характер. Спершу не мала сили
закону, але згодом його набула.
Право cum patribus agendi, тобто робити доповіді (referre), опитувати думки
(consulere), виробляти голосування (discessionem facere) і редагувати думку
більшості (Senatus consultum facere, perscribere) належало:​
З числа надзвичайних магістратів поради чи декрети для:​
Децемвірів, призначеним для писання законів (X viri legibus scribundis),​
військових трибунів з консульською владою (tribuni militum consulari potestate),
диктаторів, начальника кінноти, Інтеррекса (interrex),​
начальника міста (praefectus urbi),​
А з числа чергових: консулів, преторів, з IVстоліття — плебейських трибунів.​

14.

Закони Римської Республіки, в яких поступово надавались
певні права плебеям:
1) І аграрний закон 486 р. Спурія Кассія (бажав розділити землю між плебеями);
2) 451-450 рр. – колегія Decemviri legibus scribundis або закон 12-ти таблиць;
3) Закон трибуна Канулея 445р: дозволялись шлюби між патриціями та плебеями;
4) З 444 р. по 440 р. консули замінювались військовими трибунами (було від 3 до 8) 43 рази.
Взагалі цих трибунів обирали до 367 року;
5) 390 р. – напад галлів на Рим, боротьба між станами трохи вщухає;
6) 385 р. – рух Марка Манлія Капітоліна, який виступив на захист боржників після перемоги
галлів;
7) 376 р. – закони Гая Ліцинія і Луція Секстія (перший плебейський консул):
а) усім римлянам надав. рівні права на користув. землею (можна було мати не більше
500 югерів або 125 га землі);
б) з двох консулів один обов'язково обирався з плебеїв (умова до 342 р.);
в) відсотки боржників вираховув. за рахунок основної суми боргу (не було кредиту), а
решту боргу можна було сплатити протягом 3 років.
8) 375-371 рр. – політ. анархія, народні трибуни перешкоджали обранню консулів, поки в 367
р. не був обраний Марк Фурій Камілл; 356 р. – І диктатор з плебеїв, 337 р. – І претор;
9) Закон Петелія 326 р. – боржник відповідав перед кредитором своїм майном, а не тілом
(знищення боргового рабства);
10) з 312 р. – реформи цензора Аппія Клавдія, 300 р. – закон братів Огульніїв - плебеї могли
обиратись до колегії понтифіків та авгурів.

15.

Закон Квінта Гортензія 287 р.
Внаслідок ІІІ сецесії плебеїв на пагорб Янікул відбулося завершення боротьби патриціїв та
плебеїв:
Плебісцит плебеїв по трибах прирівняно до держ. законів, тобто вони не потребували
попереднього схвалення сенатом. Підривалась auctoritas сенату.
Клієнтсько-патронатні
відносини у Римі

16.

Виступ плебейського трибуна Гая Гракха з
ростри

17.

Символи знатних римлян
Jus imaginum –
скульптура Togatus
Barberini, I ст. до Р. Х.

18.

Equites, або вершники - другий за
впливом, багатством та значенням
стан в епоху пізньої республіки

19.

A Roman senior officer (centre) of the time of Polybius, as depicted on a bas-relief from
the Altar of Cn. Domitius Ahenobarbus, c. 122 BC. Probably a tribunus militum (joint
legionary commander), the officer wears a decorated bronze cuirass, pteruges, mantle,
and Attic-style helmet with horsehair plume. The sash around his cuirass probably
denoted knightly rank. In the republican army, tribuni were elected by the comitia
centuriata (main people's assembly) from the members of the equestrian order.
Musée du Louvre, Paris.
Військовий трибун - командир легіону

20.

Subura - квартал найбідніших людей між
Квіріналом, Віміналом, Есквіліном та Целієм
Інсули - 3-5 поверхові
будинки, де жили
іноземці та плебеї
Інсули з портового м. Остія