Похожие презентации:
Л_6_Детермінанти_індивідуальної_поведінки_військовослужбовця_
1. Заняття 1. ЛЕКЦІЯ 6
Тема №6. Психологія військової дисципліниЗаняття 1. ЛЕКЦІЯ 6
Детермінанти
індивідуальнної
поведінки військовослужбовця
2.
Питання лекції:1. Детермінанти індивідуальної поведінки.
2.
Основні напрями роботи командира підрозділу щодо
зміцнення військової дисципліни.
Література
1.Статути Збройних Сил України.
Староконь Є.Г. Психологічні аспекти виховної
діяльності та спілкування офіцера. – Житомир, ЖВІРЕ,
1999.
Військове навчання та виховання. Альбом схем. –
Житомир, ЖВІРЕ, 2002.
3. Притча про мудрого Вчителя Одного разу хлопець впізнав у перехожому свого вчителя з молодших класів…
Потім молодий педагог запитав:– Коли ви мене побачили сьогодні, хіба не згадали про цей епізод?
Старий учитель відповів:
– Справа в тому, що я обстежував кишені теж з закритими очима.
Справжній учитель — не той, хто тебе постійно виховує, а той, хто
допомагає тобі стати самим собою.
4. Ст. 1. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених
Ст. 1. Військова дисципліна це бездоганне і неухильнедодержання всіма
військовослужбовцями
порядку і правил,
встановлених статутами
Збройних Сил України та
іншим законодавством
України.
5. Ст. 2. Військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов’язку, відповідальності за
захистВітчизни, незалежності та
територіальної цілісності
України, на їх
вірності Військовій присязі.
6. Військова дисципліна зобов’язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги,
Військова дисципліна зобов’язує кожного військовослужбовця:додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги,
неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази
командирів;
бути пильним, зберігати державну таємницю;
додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил
взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове
товариство;
виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і
додержуватися військового етикету;
поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від
негідних вчинків;
не вживати під час проходження військової служби (крім медичного
призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а
також не вживати спиртні напої під час виконання обов’язків військової
служби.
7. Стаття 3. Військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей
військовослужбовців нанаціонально-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України,
патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов’язку, вірності Військовій
присязі;
особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів
України, Військової присяги, виконання своїх обов’язків, вимог статутів Збройних Сил України;
формування правової культури військовослужбовців;
умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до
підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної
турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського
впливу колективу;
зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до
підлеглих;
підтримання у військових з’єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах
необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;
своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;
чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
8. Завдання лекції:
• Ознайомитись з основнимидетермінантами індивідуальної поведінки.
• З'ясувати напрямки роботи командира
щодо зміцнення військової дисципліни
• Формувати лідерські компетенції
командира.
9.
Дисципліна – з лат. певний порядок поведінки,заснований на підпорядкуванні людей історично
складеним нормам права та моралі, встановлених в
інтересах усього суспільства , або його окремих груп.
Військова дисципліна – бездоганне і неухильне
додержання всіма військовослужбовцями порядку
порядку і правил, встановлених військовими статутами
та іншим законодавством України
Військова дисципліна – умова високої боєготовності
військ.
Дисциплінованість
–
найважливіша
морально
–
психологічна якість військовослужбовця.
10.
ДЕТЕРМІНАНТИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇПОВЕДІНКИ
ВНУТРІШНІ
ЗОВНІШНІ
ситуаційні
групові
11.
ВНУТРІШНІ ДЕТЕРМІНАНТИІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ
Спонукальна сторона
Регуляційна сторона
потреби
мотиви
характер
інтереси
цілі
мислення
емоції
бажання
наміри
почуття
пам'ять
Прагнення та інше
Забезпечує активність та
спрямованість
темперамент
Відчуття та інше
Забезпечує змістовну
сторону поведінки
особистості
12.
ІЄРАРХІЯ ЛЮДСЬКИХ ПОТРЕБ ЗА МАСЛОУвторинні
самовираження
поваги
первинні
соціальні
безпеки
фізіологічні
13.
СХЕМА ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ НАОСНОВІ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ
Потреби та інтереси
Правомірні
можливості
задоволення
наявні
Дисциплінована
поведінка
Система ціннісних
орієнтацій та
самосвідомість воїна
Вибір
незаконних
шляхів
задоволення
потреб
Відмова
від мети
Правомірні
можливості
задоволення
обмежені
Заміна інтересів
Заміщення
Проступок
Аморальна
поведінка
Злочин
14. Зовнішні (ситуативні) детермінанти індивідуальної поведінки варіанти поведінки у ситуації вибору
Умови, що схиляють воїна донедисциплінованої поведінки
Позиція активного втручання
і намагання змінити ситуацію
Позиція
нейтралізму
Недисциплінована
поведінка
(підкорення ситуації)
15.
ВИБІРТОГО
РІШЕННЯ
ЧИ
ІНШОГО
ВИДУ
Є РЕЗУЛЬТАТОМ СКЛАДНОЇ
ВЗАЄМОДІЇ ЗОВНІШНЬОЇ СИТУАЦІЇ З
ОСОБЛИВОСТЯМИ
ОСОБИСТОСТІ
ВОЇНА.
НА
ЦЕЙ
ВИБІР,
НА
РЕГУЛЯЦІЮ
ПОВЕДІНКИ
ВОЇНА
СИСТЕМА
ОСОБИСТИХ
ЛЮДИНИ,
А
СЕРЕДОВИЩЕ,
ВПЛИВАЄ
ТАКОЖ
АБО
ВСЯ
ЯКОСТЕЙ
СОЦІАЛЬНЕ
ОСОБЛИВОСТІ
СИТУАЦІЇ, В ЯКІЙ ВОНА ЗНАХОДИТЬСЯ.
16.
ЗОВНІШНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇПОВЕДІНКИ
(групові)
ГРУПИ
Референтна
Ідентифікаційна
Група, на яку
воїн
орієнтується і
яка служить
йому
еталоном
Воїн ставить себе
на місце члена
цієї групи,
дивиться на речі
з її точки зору
Фальшивий колектив
Група, з негативною
психологічною
спрямованістю, що
відкрито або
приховано протидіє
встановленим
правилам
17. Функції фальшивого колективу
•Дає своїм членам пересвідчитися в якій мірікожний з них приймає встановлені у ньому правила
поведінки
•Дозволяє
оцінити “надійність” на випадок
здійснення
групового
порушення
військової
дисципліни
•Надає допомогу і підтримку своїм членам у
задоволенні своїх потреб і нужд різноманітними
засобами, дозволяє воїнам у будь-якій формі
задовольняти свої запити.
•Ґрунтується
на
взаємному
виправданні
антисоціальної поведінки.
18. Висновок
Знання джерела i детермiнантів поведiнкивоїнiв
дозволяють
командиру
бiльш
квалiфiковано
аналiзувати
механiзми
формування
iндивiдуальної
поведiнки
воїнiв i на цiй основi здiйснювати
ефективний вплив на динамiку цього
процесу.
19. Експеримент, який вийшов з-під контролю. Досвід Зімбардо.
Стенфордський тюремний експеримент – мав оцінити вплив нав'язаної соціальної ролі вумовах обмеженої свободи, простіше кажучи в'язниці.
Всім часом здається, якби вони опинилися на місці людини владної, зробили би все
зовсім інакше.
Учасників набрали за оголошенням у газеті. З 70 претендентів відібрали 24 найбільш
психологічно стійкі. Усі вони були студентами коледжів та представляли середній клас.
Експеримент було заплановано на 14 днів.
Кафедру психології стенфордського університету переобладнали під тюремне крило
винісши всі меблі та встановивши ґрати, ліжка та звичайно ж камери
відеоспостереження... і тюремний експеримент розпочався...
20.
1.Як соціальні ролі та середовище впливають на поведінку
людей?
Експеримент показав, що звичайні люди, отримавши певну роль
(тюремника чи ув'язненого), швидко адаптуються до неї, причому деякі приймають
агресивні чи підлеглі моделі поведінки навіть без зовнішнього примусу.
2.
Чи може ситуація переважити особисті якості людини?
Зімбардо з'ясував, що в екстремальних умовах поведінка людини
визначається не так його особистими рисами, як оточенням і роллю, яку він
виконує.
3.
Як влада та авторитет можуть призвести до жорстокості та
зловживань?
Деякі учасники, призначені "тюремниками", почали виявляти садистські
нахили, що підтверджує гіпотезу про те, що влада може призвести до моральної
деградації.
4.
Чому люди підкоряються несправедливим та жорстоким
системам?
Експеримент продемонстрував ефект деіндивідуації та конформізму: під
тиском ситуації люди можуть підкорятися навіть явно негуманним умовам.
5.
Як швидко нормальні люди можуть брати авторитарну чи
підлеглу роль?
Вже за кілька днів експерименту поведінка учасників кардинально
змінилася, що свідчить про високу пластичність соціальних ролей.
21.
2 питання лекціїОсновні напрями роботи командира підрозділу
щодо зміцнення військової дисципліни.
УПРАВЛІННЯ ПОВЕДІНКОЮ ВОЇНІВ І ВІЙСЬКОВИХ КОЛЕКТИВІВ
Розраховане
на
короткочасні
дії,
на
забезпечення
дисциплінованої поведінки у процесі вирішення поточних задач
переваги
Негайна зміна поведінки підлеглого
Можливість відразу зафіксувати видимість виправлення
поведінки та готовності до виконання вказівок командира
недоліки
Витратний спосіб через відсутність довіри та необхідність контролю
Формується не дисциплінованість, як риса, а вміння пристосуватися
до вимог командира
Забезпечується лише мінімальний рівень продуктивності праці або
поведінки
22.
2 питання лекціїОсновні напрями роботи командира підрозділу
щодо зміцнення військової дисципліни.
УПРАВЛІННЯ ПОВЕДІНКОЮ ВОЇНІВ І ВІЙСЬКОВИХ КОЛЕКТИВІВ
Управлiння поведiнкою вiйськовослужбовцiв здiйснюється за
"суб'єкт - об'єктною" схемою взаємодiї командира i пiдлеглого.
До психологiчних характеристик такого спiлкування небхiдно
вiднести наступнi:
- беззаперечна пiдлеглiсть вихованця вихователю;
- статусне подавлення i перевага над вихованцем;
- догматизм i надособистiсна трансляцiя норм i знань, що
пiдлягають безумовному копiюванню i засвоєнню підлеглими;
- стереотипнiсть i шаблоннiсть методiв i прийомiв впливу на
підлеглого.
23.
2 питання лекціїОсновні напрями роботи командира підрозділу
щодо зміцнення військової дисципліни.
УПРАВЛІННЯ ПОВЕДІНКОЮ ВОЇНІВ І ВІЙСЬКОВИХ КОЛЕКТИВІВ
Управлiння поведiнкою вiйськовослужбовцiв здiйснюється за
"суб'єкт - об'єктною" схемою взаємодiї командира i пiдлеглого.
До психологiчних характеристик такого спiлкування небхiдно
вiднести наступнi:
- беззаперечна пiдлеглiсть вихованця вихователю;
- статусне подавлення i перевага над вихованцем;
- догматизм i надособистiсна трансляцiя норм i знань, що
пiдлягають безумовному копiюванню i засвоєнню підлеглими;
- стереотипнiсть i шаблоннiсть методiв i прийомiв впливу на
підлеглого.
24.
2 питання лекціїОсновні напрями роботи командира підрозділу
щодо зміцнення військової дисципліни.
УПРАВЛІННЯ ПОВЕДІНКОЮ ВОЇНІВ І ВІЙСЬКОВИХ КОЛЕКТИВІВ
Результат "суб'єкт - об'єктної" взаємодiї
мiнiмально можливий рiвень продуктивностi працi або
поведiнки, що забезпечує лише задоволення потреб у безпецi.
дорогий спосiб органiзацiї виховного впливу через вiдсутнiсть
довiри i високi затрати на контроль.
постiйний, настирливий, жорсткий контроль за дiяльнiстю i
поведiнкою
вiйськовослужбовцiв
посилює
їх
бажання
обманювати,
створюються
передумови
для
морального
роздвоєння
особистостi:
коли
на
очах
командира
військовослужбовець один, а в мiсцi для палiння, у звiльненнi,
вночi у казармi, при вiдсутностi контролю - iнший.
25.
2 питання лекціїОсновні напрями роботи командира підрозділу
щодо зміцнення військової дисципліни.
УПРАВЛІННЯ ПОВЕДІНКОЮ ВОЇНІВ І ВІЙСЬКОВИХ КОЛЕКТИВІВ
Отже офiцер, молодший командир, займаючись виховною
роботою, повинен пiдходити до свого пiдлеглого, в першу чергу,
як до людини, особистостi та iндивiдуальностi.
26.
ВИХОВАННЯ ДИСЦИПЛІНОВАНОСТІНеобхідна поведінка формується через створення стійких
індивідуально – психологічних якостей особистості і соціально –
психологічних характеристик військових колективів
переваги
Сформовані психологічні властивості воїнів мають високу
стійкість до несприятливих впливів, оскільки сформовані
усвідомлено і відносяться до розряду власних, персональних
цінностей
недоліки
Певне відстрочення і невизначеність результату, відсутність видимих,
миттєво відчутних змін у поведінці воїна.
Необхідна висока психолого – педагогічна підготовка вихователя,
оскільки на здійснення виховного впливу потрібно набагато більше
часу та зусиль ніж просто віддати наказ та організувати виконання
контролю за необхідною поведінкою, чи діями.
27.
ВИХОВАННЯ ДИСЦИПЛІНОВАНОСТІПри вихованнi дисциплiнованостi мiж двома суб'єктами
педагогiчного процесу виникають взаємовiдносини, якi повиннi
характеризуватися наступним:
- особистiсна рiвнiсть, зосередження вихователя не тiльки
на своїх потребах, але й на потребах вихованцiв, їх конвергенцiя
(взаємне проникнення);
- атмосфера згоди i спiвробiтництва між офіцером і підлеглим;
- свобода дискусiй, передача офіцером норм i знань, як особисто
пережитого досвiду;
- прагнення до творчостi в роботi, особистiсного i професiйного
росту офіцера і підлеглого, надання переваги прийомам, що
органiзують самостiйну дiяльнiсть пiдлеглих;
- прагнення до об'єктивного
дiяльностi підлеглих;
контролю
за
результатом
- iндивiдуальний пiдхiд i врахування полiмотивованостi вчинкiв
пiдлеглих.
28.
ВИХОВАННЯ ДИСЦИПЛІНОВАНОСТІЧому зараз молодому офiцеру важко стати на позицiю
особистiсної рiвностi з пiдлеглим, вiдноситись до нього як
досуб'єкта вiйськово-професiйної дiяльностi?
1
Тому, що вiн боїться програшу,
боїться втратити свiй посадовий авторитет,
невпевнено себе почуває, усвiдомлюючи брак педагогiчних
якостей та досвiду
2
Впровадженню у практику виховної роботи "суб'єкт -суб'єктних"
вiдносин перешкоджає певне вiдстрочення i невизначенiсть
результату, вiдсутнiсть видимих, миттєво вiдчутних змiн у
поведiнцi воїна. Вимагається i дуже висока психологопедагогiчна пiдготовка органiзатора педагогiчного спiлкування.
На його здiйснення потрiбно набагато бiльше часу та зусиль, нiж
вiддати наказ i просто органiзувати потрiбну поведiнку
вiйськовослужбовцiв.
29. Висновоки:
• Безсумнiвнiпереваги,
якi
обiцяє
квалiфiковане
педагогiчне вiдношення командира до пiдлеглого як до
рiвного в особистiсному планi, виправдовують затраченi
зусилля. Адже виробленi при такiй взаємодiї психiчнi
властивостi
воїнiв
мають
високу
стiйкiсть
до
несприятливих
впливiв,
оскiльки
сформованi
усвiдомлено i вiдносяться до розряду власних,
персональних цiнностей.
• Виховна робота командира щодо змiцнення вiйськової
дисциплiни
повинна
бути
визначена
задачами
спонукання воїна до самовиховання, надання йому
допомоги у самовихованнi, керiвництва цим процесом.
Адже практично немає таких якостей, якi можливо
виховати в людинi, обминаючи її самоусвiдомлення,
самостiйну роботу над собою.
30. Висновок:
• КОМАНДИРУ НЕОБХІДНО ЗНАТИГОЛОВНІ ЧИННИКИ, ЯКІ
ВПЛИВАЮТЬ НА ПОВЕДІНКУ
ВОЇНІВ, СПРИЯЮТЬ ЇЇ
АНТИСОЦІАЛЬНИМ ПРОЯВАМ ТА
ВИКОРИСТОВУВАТИ ГОЛОВНІ
НАПРЯМИ У РОБОТІ ЩОДО
ЗМІЦНЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ
ДИСЦИПЛІНИ,
ВМІТИПЕРЕНОСИТИ МЕХАНІЗМИ
УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У
ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС.
31. ОСНОВНІ ВИМОГИ НАКАЗУ МІНІСТРА ОБОРОНИ “ПРО ЗМІЦНЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ”.
Підсумки стану військової дисципліни та ефективності роботи керівного складущодо її зміцнення підводяться;
у військових гарнізонах
щоквартально;
у з’єднаннях, військових частинах
щомісячно;
у підрозділах (батальйонах, ротах)
щотижнево;
у взводах, відділеннях
щоденно.
Підведення підсумків стану військової дисципліни проводяться:
командирами відділень з особовим складом по кожному солдату;
командирами взводів із особовим складом взводу окремо з сержантами
(старшинами), командирами відділень, яким ставить завдання на наступну добу,
визначає місце по рейтингу кожного відділення;
командирами рот із особовим складом роти на загальних зборах роти і окремо з
командирами взводів із зазначенням рейтингу між відділеннями роти і взводами;
командирами батальйонів із особовим складом батальйону на загальних зборах
і окремо з командирами рот з визначенням рейтингу між взводами і ротами
батальйону;
командирами полків (з’єднань) на зібранні офіцерів і окремо з командирами
батальйонів з визначенням рейтингу між ротами і батальйонами полку (з’єднання
32. ОСНОВНІ ВИМОГИ НАКАЗУ МІНІСТРА ОБОРОНИ “ПРО ЗМІЦНЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ”.
Навчання та обмін досвідом робити щодо практики зміцнення військовоїдисципліни організовувати:
з сержантами 2 рази на місяць;
з офіцерами підрозділів щомісячно;
з командним складом полків (бригад)
щоквартально;
Наказами міністра оборони України передбачено
двічі на місяць планувати та проводити прийом особового складу та
відвідувачів у безпосередньо підпорядкованих військових частинах і підрозділах;
щоквартально
проводити
“вечори
запитань
та
відповідей”
з
військовослужбовцями та членами їх сімей;
З метою створення зразкових умов життєдіяльності військ щорічно проводити:
огляди-конкурси на краще утримання казармених приміщень, військових
містечок, солдатських їдалень, лазнево-прального обслуговування, підсобного
господарства, навчально-матеріальної бази, організації і якості харчування
особового складу, медичного забезпечення;
учбово-показові заняття організації служби військ, наведення і підтримання
внутрішнього порядку у військових частинах і підрозділах.
33. ОСНОВНІ ВИМОГИ НАКАЗУ МІНІСТРА ОБОРОНИ “ПРО ЗМІЦНЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ”.
При оцінці стану військової дисципліни враховуються:1.Ефективність роботи командування, щодо забезпечення життя і здоров’я
особового складу;
2.Ступінь і якість виконання підрозділом поставлених завдань, організація
проведення занять, надійного збереження зброї, боєприпасів.
3.Повнота і якість виконання посадовими особами своїх функціональних
обов’язків;
4.Морально-психологічна обстановка у військових колективах, ефективність
дисциплінарної практики;
5.Дієвість організаційних і виховних заходів щодо профілактики правопорушень
військовослужбовців усіх категорій;
6.Рівень організації служби військ;
7.Дотримання військовослужбовцями зовнішніх форм дисциплінованості;
8.Стан внутрішнього порядку, своєчасність і повнота забезпеченості усіма видами
постачання;
9.Події, злочини, грубі порушення військової дисципліни, інші прояви
протиправної поведінки, а також захворювання, травмування особового складу,
які сталися під час виконання службових обов’язків і з вини посадових осіб, що
своїми рішеннями або бездіяльністю призвели до їх скоєння.
34. Завдання на с/п
2. Алгоритми командира увипадках делінквентної
(протиправ-ної) поведінки
окремих
військовослужбовців.