Nobel_Economics_2021_Presentation (1)

1. Нобелівська премія з економіки 2021

■ Девід Кард, Джошуа Ангріст, Гвідо Імбенс
Косаренко Данило
1-6з

2. Вступ

■ Нобелівська премія з економіки присуджується за відкриття з
великим впливом на економічну науку
■ Нобелівську премію з економіки у 2021 році присудили за
проривні дослідження у сфері причинно-наслідкового аналізу
та економіки праці. Дослідження лауреатів визначили нові
стандарти емпіричних методів. Їхні підходи дозволили точніше
оцінювати вплив економічних рішень у реальному світі.
■ Мета — показати, як їхні методи допомагають аналізувати
реальні політичні та економічні рішення.

3. Лауреати 2021 року

■ • Девід Кард- отримав половину премії за внесок у
економіку праці.
■ Джошуа Ангріст та Гвідо Імбенс розділили другу половину за
розробку методів причинного аналізу.
Результат: Їхня робота суттєво змінила сучасну економічну
емпірику.

4. Мотивація присудження

■ • Кард: відзначили за використання природних
експериментів для аналізу ринку праці • Ангріст і
■ Ангріста та Імбенса — за формалізацію підходів, що
дозволяють робити надійні причинні висновки.
■ Їхня методологія нині застосовується у всіх соціальних
науках.

5. Що таке природні експерименти?

■ Визначення:
Природні експерименти — це ситуації, коли зовнішні події
створюють умови, подібні до випадкового експерименту. Вони
дозволяють досліджувати вплив політики без штучних
лабораторних умов. Такий підхід значно розширив можливості
економічного аналізу.

6. Внесок Девіда Карда

■ • Економіка праці(Кард використовував природні експерименти
для аналізу впливу мінімальної зарплати, імміграції та освітніх
рішень.)
■ Його дослідження показали, що традиційні теоретичні
очікування не завжди збігаються з реальністю.
■
Робота Карда змінила погляд на політику ринку праці

7. Емпіричний підхід

■ • Перехід від теорії до даних(Кард довів, що дані реального
світу можуть спростовувати чи доповнювати теорію)
■ • Перевірка класичних припущень(Він використовував
унікальні ситуації, щоб перевірити ключові економічні
припущення)
■ Його підхід сприяв переходу економіки до більш доказового
аналізу.

8. Ангріст та Імбенс

■ • Ангріст та Імбенс працювали над проблемою визначення
причинних ефектів у неспостережуваних умовах.
■ • Інструментальні змінні та потенційні результати(Вони
об’єднали підхід потенційних результатів із
інструментальними змінними.)
→Завдяки цьому вдалося формалізувати умови, за яких
причинність може бути коректно оцінена.

9. Концепція LATE

■ LATE — це «локальний середній причинний ефект», що
описує вплив політики на певну підгрупу людей. Цей
показник точніший, ніж середні ефекти для всієї популяції.
Він дозволяє бачити, як політичні зміни впливають на тих,
хто реально реагує на них.

10. Інструментальні змінні

Інструментальні змінні допомагають визначити причинність у
випадках, коли існує змішування факторів. Вони діють як
“зовнішній поштовх”, який впливає на поведінку, але не на
результат напряму. Метод став ключовим для економетрії та
соціальних наук.

11. Ідентифікаційні припущення

■ Монотонність та валідність інструментів

12. Вплив на дослідження

Щоб отримати надійний причинний ефект, інструмент повинен
бути валідним і задовольняти умову монотонності. →Це
означає, що інструмент впливає на рішення людей тільки в
одному напрямку. «Імбенс і Ангріст чітко сформулювали ці
умови та показали, як їх перевіряти.»

13. Емпірична революція

■ Кращі дані → надійніші висновки
■ Їхні підходи сприяли переходу економіки до більш
об'єктивних досліджень. Рішення стали базуватися не на
теорії, а на емпіричних даних.

14. Приклади політики

■ • Мінімальна зарплата→ Дослідження мінімальної
зарплати показали, що зайнятість іноді майже не
змінюється
■ • Доходи від освіти→Дослідження освіти визначили, що
додаткові роки навчання збільшують доходи.
■ • Вплив імміграції→ Аналіз імміграції продемонстрував
слабкий вплив на місцеві ринки праці

15. Обмеження

■ • Метод LATE вимірює ефект лише для частини населення
— «комплаєнтів». Це може зменшувати можливість
узагальнення висновків. Також правильність результатів
залежить від жорстких припущень.

16. Проблеми зовнішньої валідності

■ Зовнішня валідність” (external validity) — це ступінь, до якого
результати дослідження можна узагальнити на інші популяції,
умови, часи чи ситуації.
■ Проблеми зовнішньої валідності означають, що хоча ви
знайшли причинно-наслідковий ефект у вашому дослідженні
(наприклад, серед певної групи людей або в конкретному
регіоні), цей ефект не обов’язково буде таким же в інших
умовах.
■ У контексті методів Angrist & Imbens це особливо актуально, бо
LATE (локальний середній ефект) розраховується саме для
“комплаєнтів” — тих, хто змінює свою поведінку через
інструмент. Це не обов’язково відображає усіх людей або всі
групи.

17. Значення для політики

■ Методи лауреатів допомагають формувати ефективну й
обґрунтовану державну політику.
■
Рішення щодо зарплат, освіти чи міграції можуть
базуватися на точних даних. Це підвищує якість
управлінських рішень.

18. Вплив на Інші галузі..

■ Соціологія, політичні науки, епідеміологія
■ Методи причинного аналізу активно використовують у
соціології, політичній науці та охороні здоров’я. Вони
допомагають оцінювати вплив законів, реформ чи
лікування.
■ Підходи стали універсальними для сучасних дослідників.

19. Значущість

■ Підвищення стандартів причинного аналізу
■ Робота лауреатів змінила спосіб мислення економістів і
науковців. Вона встановила новий стандарт точності у
дослідженнях. Їхній внесок продовжує впливати на політику
та академічні дослідження.

20. Висновки

■ Ключові результати та внесок лауреатів
■ Кард, Ангріст та Імбенс розширили можливості аналізу
причинності в економіці.
■
Їхні методи допомагають оцінювати реальний вплив
економічних рішень.
■ Вони заклали фундамент для майбутніх досліджень.
■ Також своею роботою вони вплинулі ы зачіпили роботу не
тільки экономіки а політики, на приклад

21. Джерела

■ • nobelprize.org
■ • riksbank.se
■ • Stanford News
■ • Princeton University