Похожие презентации:
Зайнятість у неформальному секторі економіки України
1. Зайнятість у неформальному секторі економіки України
Доповідь підготувалаСтудентка факультету Управління персоналом
Соціології та Психології
3 курсу, 2 групи
Лобунець Ірина
2. Зайнятість у неформальному секторі економіки або неформальна зайнятість
За визначенням державної служби статистики України:Неформальна зайнятість – це офіційно незареєстрована трудова
діяльність, яка передбачає відсутність юридичного оформлення
відносин найму або факту самостійного забезпечення роботою.
3. Ознаки неформальної зайнятості
Основними ознаками неформального сектору економіки– є нестабільність, незареєстрованість, негарантованість
трудових відносин, відсутність належного менеджменту,
ризиковість, нерегулярність, нестабільність доходів та
відсутність соціального захисту працівників.
4. Ознаки неформальної зайнятості
• Поряд із нелегальною економікою існують цілком законні видидіяльності, які приховуються від оподаткування. До тіньової
економіки відносять будь-яку незареєстровану, неоподатковану
економічну діяльність, включаючи кримінальну, а також
незареєстровану в рамках великих і середніх зареєстрованих
підприємств підпільну діяльність, тоді як неформальний сектор
економіки не включає зайнятих забороненими видами діяльності
(контрабандою, проституцією, виробництвом і розповсюдженням
наркотиків і тп.), а також тих хто не зареєстровано працює на
великих і середніх підприємствах офіційного сектору економіки.
• Однак, неформальна зайнятість включає само зайнятість, а
також зайнятих по найму офіційно незареєстрованих осіб.
5. Причини зайнятості в неформальному секторі економіки
Високий податковий тиск на роботодавців;Дисбаланс на ринку праці невідповідність між попитом
та пропозицією на робочу силу;
Нестабільність економічної ситуації в країні;
Недосконалість нормативно-правової бази, яка регулює
соціально-трудові відносини ;
Порушення роботодавцями прав найманих працівників;
Дефіцит гідної роботи в офіційному секторі економіки;
Недосконалість соціального захисту працівників;
Бюрократичні бар'єри для оформлення власної справи;
Нерегулярна трудова міграція населення.
6. Зайнятість у неформальному секторі економіки
Найчастіше до зайнятості унеформальному секторі економіки
вдаються найменш захищені верстви
населення країни.
Статистичні дані свідчать, що впродовж останніх
років у структурі неформальної зайнятості населення
України збільшується частка молоді віком від 15 до 24
років та осіб старшого віку.
7. Статистична інформація
Порівняння чисельності ЕАН та зайнятих унеформальному секторі
ЕАН
Кількість зайнятих у неформальному секторі
22656,9
21980,6
20354,3
19920,9
18097,9
4704,9
2011
4651,6
4805,9
4540,6
2012
2013
2014
4303,3
2015
8. Статистична інформація
Динаміка зміни чисельності зайнятих у неформальному секторіекономіки (тис. осіб)
Кількість неформально зайнятого населення
4805,9
4900
4800
4704,9
4651,6
4700
4540,6
4600
4500
4303,3
4400
4300
4200
4100
2015
2014
2013
2012
2011
4000
9. Статистична інформація
Формальна та неформальна зайнятість за статусом у зайнятостіу 2015-2016 роках
(у % до відповідного статусу в зайнятості та типу робочого місця)
100%
15,1
17,3
80%
73,2
60%
40%
74,3
84,9
82,7
20%
26,8
25,7
0%
За наймом
Не за наймом
2015р.
Офіційно зайняте населення
За наймом
Не за наймом
2016р.
Неформально зайняте населення
10. Статистична інформація
Таблиця. Кількість неформально зайнятого населенняза віковими групами у 2016 році
11. Статистична інформація
Формальна та неформальна зайнятість населенняза рівнем освіти у 2016 році
(у % до кількості зайнятого населення за типом робочого місця)
75
61,2
55
35
33,4
28,3
32,8
23,9
15,2
у % 15
0,9
-5
Вища
(включаючи повну,
базову та
неповну вищу)
Професійно-технічна
Повна загальна
середня
5,2
Базова загальна
середня
0,3
Початкова загальна,
немає освіти
-25
-45
Офіційно зайняте населення
Неформально зайняте населення
12. Соціологічне опитування
В соціологічномуопитуванні взяло участь 43
особи різного віку.
16-18 років (8,7%).
18-21 років (78,3%).
21+ років (13%).
З яких 78% жінок і 22%
чоловіків.
13. Соціологічне опитування
14. Соціологічне опитування
15. Соціологічне опитування
92% респондентів працювали в минулому чи працюютьзараз. З них 25% поєднують чи поєднували офіційне
працевлаштування з неофіційною зайнятістю. 48%
працюють(ли) виключно неофіційно, 25% мали офіційне
працевлаштування та не мали раніше досвіду роботи решта
2%.
16. Соціологічне опитування
17. Соціологічне опитування
З 43 опитаних респондентів 65,2% не підписували знеформальним роботодавцем жодних письмових угод, які б
прописували їх обов’язки та служили підтвердженням їх
діяльності. 26,1%
підписували договори. Та 8,7% не
працювали в неформальному секторі.
Вісьмом з респондентів
платили за обіцяною
роботодавцем ставкою, 20
опитаних отримували
погодинну оплату, 10 – за
обсяг виконаних робіт. Інші
не працювали.
18. Соціологічне опитування
Найпоширенішою відповіддю на запитання “Назвіть причини, якіспонукали Вас до даного виду (неформальної) зайнятості”, стали такі варіанти
відповіді за рейтингом:
1. Зручний графік роботи
2. Додаткове джерело доходу
3. Низький рівень особистої відповідальності
4. Отримання досвіду
5. Можливість поєднання з офіційною роботою
6. Можна працювати неповнолітнім
7. Робота на літо
19. Соціологічне опитування
20. Соціологічне опитування
21. Соціологічне опитування
Серед основних причин, якіспонукають людей ставати учасниками
зайнятості в неформальному секторі
економіки респонденти відмічали:
низький рівень доходів населення,
високий
рівень
безробіття,
незахищеність
прав
підприємців,
бюрократію, недосконалість соціально
– трудових відносин .
Шляхами
вирішення
проблеми
неформальної
зайнятості
респонденти вважають:
-Свідомість, довіру та ефективну державну політику;
-Зниження податкового тиску на підприємців;
-Створення нових робочих місць;
-Нормальний рівень заробітної плати;
-Усвідомлення своєї незахищеності учасниками неформальної
зайнятості.
22.
Отже ми можемо зробитивисновок, що зайнятість у
неформальному секторі економіки
є негативним явищем. А великі
масштаби
неформальної
зайнятості
свідчить
про
недосконалість співпраці між
учасниками соціально - трудових
відносин та великі економічні
втрати для країни.
Зважаючи на складну соціально-економічну ситуацію, виведення
даного сектору економіки з тіні стає пріоритетною задачею уряду,
адже легалізація хоча б частини неформального сектору забезпечить
додаткові надходження до бюджету та забезпечення конституційних
прав і гарантій працівників.