Лекція 1. ЗЕТ

1. Загальна економічна теорія

Лекція 1. Предмет і метод
ЗЕТ

2. Лекційні питання

1. Виникнення загальної економічної теорії
(ЗЕТ)
2. Матеріальне виробництво як умова
існування та розвитку суспільства
3. Спосіб виробництва
4. Економічні закони розвитку суспільства
5. Визначення предмету ЗЕТ
6. Метод ЗЕТ

3. Структура економічної теорії

ЗЕТ
Мікроекономіка
Макроекономіка
Економічна теорія

4. Школи економічної теорії

Класична
теорія
ЗЕТ
Неокласична
теорія
Мікроекономіка
Макроекономіка

5. Еволюція економічної термінології

• Термін “Економіка” – від грецького:
• “ойкос” – дом, домашне господарство;
• “номос” – знання.
• Звідси – економіка – це наука про ведення
домашнього господарства.
• Термін “економіка” введений в оборот
давньогрецьким філософом Аристотелем.

6. Еволюція економічної термінології

• Термін “Політична економія” ввів у 1615 р.
французький економіст Антуан Монкретьен
у роботі “Трактат політичної економії”.
• У перекладі з грецької “поліс” – держава
• Звідси – політична економія – наука про
державне управління господарством

7. Еволюція економічної термінології

• Термін “Економікс” ввів англійський
економіст Альфред Маршал у 1980 році у
роботі “Принципи економікс”
• “Економікс” – наука про ефективне
використання обмежених ресурсів з
метою
максимального
задоволення
зростаючих потреб людства

8. Становлення ЗЕТ як науки

• 18-19 ст. – зародження та формування
предмету ЗЕТ
• Економісти-класики ЗЕТ:
• Франсуа Кене
• Уільям Петті
• Адам Сміт
• Давід Рікардо
• Карл Маркс

9. Матеріальне виробництво та процес праці

• Матеріальне виробництво – основна умова
існування та розвитку суспільства
• Матеріальне виробництво здійснюється за
допомогою процесу праці
• Праця – це свідома та цільова діяльність
людини
спрямована
на
зміну
та
пристосування
предметів
оточуючого
середовища для задоволення людських
потреб

10. Особливості людської праці

• Свідомість та цілеспрямованість – основні
моменти, що відрізняють працю людини
від діяльності тварини.
• “Найгірший архітектор від найкращої
бджоли з самого початку відрізняється тим,
що перш ніж будувати ланку з воску, він
вже побудував її у своїй голові”
К. Маркс, Ф. Єнгельс Соч., т. 23, с. 189.

11. Праця та її прості моменти

Праця
Засоби
праці
Предмети
праці

12. Предмети праці

• - це те, на що спрямована праця людини
• Первинні предмети праці – це ті, що
вперше були видобуті з природи – корисні
копалини, тваринний і рослинний світ
• Вторинні предмети праці – це ті, що
пройшли попередню обробку – тканина,
сировина, напівфабрикати

13. Засоби праці

• - це те, за допомогою чого людина діє на
предмети праці
• Активна або кістко-м'язова система –
приймає активну участь у процесі
виробництва – верстати, машини,
обладнання
• Пасивна або судинна система – приймає
пасивну участь у процесі виробництва будівлі, споруди, трубопроводи

14. Засоби виробництва (ЗВ)

Предмети
праці
Засоби
праці
Засоби
виробницт
ва

15. Виробництво як суспільний процес

• Процес праці завжди здійснюється індивідами,
що виробляють в суспільстві і завдяки
суспільству.
• Лише в колективі можуть розвиватися творчі
здібності людини та його індивідуальність.
• В процесі історичного розвитку у колективі
створювалися та вдосконалювалися засоби
виробництва.
• Отже, праця і виробництво завжди мають
суспільний характер.

16. Виробництво як суспільний процес

Суспільний
процес
виробництва
Продуктивні
сили (ПС)
Виробничі
відносини (ВВ)

17. Продуктивні сили – це засоби виробництва та люди, що приводять їх у рух

Засоби
вироб
ництва
Люди
Проду
ктивні
сили

18. Продуктивні сили (ПС)

• Провідна та найбільш активна ланка
суспільного виробництва.
• Головною продуктивною силою є людина.
• Рівень
розвитку
продуктивних
сил
характеризується ступенем суспільного
поділу праці та розвитком засобів
виробництва.
• Сьогодні безпосередньою продуктивною
силою стає наука.

19. Виробничі відносини (ВВ)

• - це відносини, що виникають між людьми в процесі
виробництва, розподілу, обміну та споживання
матеріальних благ.
• Виробництво – відносини, пов'язані з розподілом засобів
виробництва та людей за видами діяльності.
• Розподіл – відносини, пов'язані з визначенням долі кожного
учасника суспільного виробництва у створеному продукті.
• Обмін - відносини, пов'язані з придбанням, створеної у
виробництві та встановленої розподілом, долі суспільного
продукту
• Споживання –
відносини, пов'язані з кінцевим
використанням вироблених і отриманих матеріальних благ
для задоволення потреб.

20. Базис та надбудова

• Сукупність
історично
визначених
виробничих відносин є економічним
базисом суспільства.
• Економічному
базису
кожної
епохи
відповідають певні правові, політичні та
соціальні інститути (організації), що
отримали назву надбудова суспільства.
• Провідне місце в надбудові займає
держава.

21. Спосіб виробництва – це єдність продуктивних сил та виробничих відносин

Проду
ктивні
сили
Вироб
ничі
віднос
ини
Спосіб
вироб
ництва

22. Способи виробництва

Комуністичний
Капіталістичний
Феодальний
Рабовласницький
Первіснообщинний

23. Відносини власності – основа будь-якого способу виробництва

Відносини власності – основа будьякого способу виробництва
• Відносини власності – це відносини, що
виникають
між
людьми
стосовно
привласнення засобів виробництва і
результатів праці.
• Право власності – це право володіння,
користування
та
розпорядження
матеріальними і нематеріальними благами

24. Первіснообщинний спосіб виробництва

Продуктивні сили
Засоби
виробництва примітивні
Люди
Колективна власність на
засоби виробництва
Колективна праця
Колективний характер
розподілу продукту
Виробничі
відносини
Рівноправні
члени общини
Економічна рівність,
відсутність експлуатації

25. Рабовласницький спосіб виробництва

Продуктивні сили
Засоби
виробництва примітивні але
вдосконалюються
Люди
Приватна власність на
засоби виробництва
Праця рабів
Приватний характер
розподілу продукту
Виробничі
відносини
Рабовласники
Раби
Економічна нерівність,
Експлуатація
Особиста залежність
Позаекономічний примус

26. Феодальний спосіб виробництва

Продуктивні сили
Засоби
виробництва –
більш досконалі
Люди
Приватна власність на
засоби виробництва
Праця кріпаків
Приватний характер
розподілу продукту
Виробничі
відносини
Феодали
Кріпаки
Економічна нерівність,
Експлуатація
Особиста залежність
Позаекономічний примус

27. Капіталістичний спосіб виробництва

Продуктивні сили
Засоби
виробництва досконалі
Люди
Приватна власність на
засоби виробництва
Наймана праця робітників
Приватний характер
розподілу продукту
Виробничі
відносини
Капіталісти
Наймані
робітники
Економічна нерівність,
Юридична рівність та
вільність
Економічний примус

28. Комуністичний спосіб виробництва

Продуктивні сили
Засоби
виробництва досконалі
Люди
Колективна (державна)
власність
Колективна праця
Колективний характер
розподілу продукту
Виробничі
відносини
Рівноправні
члени
суспільства
Економічна рівність,
відсутність експлуатації

29. Взаємозв'язок між ПС та ВВ

• ПС - найбільш активна, динамічна
складова способу виробництва, ВВ – більш
консервативна і інертна складова.
• Конфлікт між ними - неминучий.
• Він
вирішується
еволюційним
або
революційним шляхом.

30. Економічний закон

• це
необхідний,
сталий,
причиннонаслідковий зв'язок між економічними
процесами та явищами, коли при
наявності одного явища кожного разу
відбувається інше.
• Економічні закони не залежать від волі та
бажання людей – тому є об'єктивними.

31. Економічні закони та закони природи

Закони
природи
Економічні
закони
Вічні та
незмінні
Мають
історичний
характер
Діють у
природі
Діють лише
у людському
суспільстві
Об'єктивний
характер
Об'єктивний
характер

32. Класифікація економічних законів

• 1) Загальні – діють в усіх способах
виробництва (закон зростання
продуктивності праці, закон економії часу
закон відповідності ВВ характеру ПС)
• 2) Особливі – діють в декількох способах
виробництва (закон попиту і пропозиції)
• 3) Специфічні – діють в певному способу
виробництва (закон додаткової вартості)

33. Предмет ЗЕТ

• В широкому сенсі:
• ЗЕТ вивчає виробничі відносини, що
складаються у процесі виробництва,
розподілу, обміну і споживання у будьякому способі виробництва
• В вузькому сенсі:
• ЗЕТ вивчає виробничі відносини капіталізму
• ЗЕТ вивчає економічні закони капіталізму

34. Функції ЗЕТ

• Пізнавальна - полягає у науковому поясненні
процесів та явищ економічного життя суспільства,
внаслідок чого формується науковий світогляд та
економічне мислення.
• Методологічна – полягає в тому, що ЗЕТ є
теоретичним фундаментом для інших прикладних
наук, таких як економіка підприємства, фінанси і
кредит, державне регулювання економіки та ін.
• Практична – полягає в тому, що ЗЕТ є теоретичною
основою при розробці економічної політики
держави

35. Метод ЗЕТ – спосіб дослідження предмету

Загальнонаукові
Специфічні
Індукція та
дедукція
Наукове
абстрагування
Аналіз та синтез
Сходження від
абстрактного до
конкретного
Єдність
історичного та
логічного

36. Загальнонаукові методи

• Аналіз – розтин досліджуваного предмету або
явища на складові елементи та вивчення їх
окремо один від одного.
• Синтез – поєднання вивчених елементів у
єдине ціле та отримання нового знання про
предмет або явище.
• Індукція – сходження від часткового до
загального, від фактів до теорій.
• Дедукція – сходження від загального до
часткового, від теорій до фактів.

37. Специфічні методи ЗЕТ

• Наукове абстрагування – процес побудови
ідеального предмета теорії. Так, з усього
розмаїття фактів та взаємозв’язків обираються
лише ті мають значення для даної теорії. З цих
взаємозв’язків і фактів формується образ
реального світу, який підлягає дослідженню.
Чим точніше підібрані значущі елементи, тим
точнішою є теорія, а також висновки з неї та
рекомендації.
• В результаті абстрагування формуються
абстракції – наукові поняття та категорії.

38. Специфічні методи ЗЕТ

• Сходження
від
абстрактного
до
конкретного це метод, при якому
відбувається сходження від найбільш
простих економічних відносин до більш
складних.
• Найпростішою клітиною капіталізму К.
Маркс назвав “товар”.

39. Специфічні методи ЗЕТ

• Єдність історичного та логічного – полягає
в тому, що для наукового дослідження із
усього розмаїття історичних фактів
обираються лише ті, що пов'язані єдиною
системою виробничих відносин.