7 клас громада

Що таке громада?
У найширшому сенсі громадою називають групу людей, об'єднану спільними інтересами.
Громада - це про нас з вами. Адже, до прикладу, ми живемо у певному районі населеного
пункту, ходимо до школи чи на роботу, спілкуємося з іншими людьми. А це означає, що ми
одночасно є частиною територіальної, сільської/селищної/міської, шкільної громади тощо.
Кожен із нас має власні, часто унікальні риси й міркування, але, так чи інакше, ми об'єднані
спільними тенденціями розвитку. Людині випав винятковий шанс реалізувати власні якості
серед людей у родинному колі, школі, населеному пункті тощо.Поняття «громада»
надзвичайно широке, тому й існує декілька визначень, які пояснюють його сутність.
Розгляньте зображення.
Чому, на вашу думку,
люди мають потребу
об’єднуватися,
гуртуватися разом?

4.

Що таке громада?
Але громада не обов'язково повинна об'єднувати людей, що спільно
проживають. Так, «шкільна» чи «релігійна» громади мають на меті
вирішувати завдання духовного, етичного й освітнього плану, проте далеко не
завжди вони «прив'язані» до конкретної, спільної для всіх учасників території.
Громада — група людей,
об’єднаних спільністю
становища, інтересів тощо;
об’єднання людей, що
ставить перед собою певні
спільні завдання;
організована спільнота;
адміністративнотериторіальна одиниця
місцевого самоврядування

5.

Що таке громада?
В Україні часто використовують термін «територіальна громада». У даному
випадку основною ознакою такої громади є спільна територія проживання,
спільні інтереси жителів та активна взаємодія місцевих мешканців у процесі
забезпечення цих інтересів. Відповідно до того, що визначено адміністративним
центром територіальної громади, останні поділяються на міські (з центром у
місті), селищні (центр селище міського типу) та сільські (центр - село).

6.

Історичний розвиток громади
Якщо говорити про історію формування громад, то вже за первісності з'явилися перші
об'єднання людей родові общини. Первісні люди були об'єднані спільною територією
проживання та колективною працею. Важливе значення мало те, що вони походять від
загальних предків та є родичами. Говорячи сучасною мовою, це були праобрази
територіальних громад (спільне місце проживання), економічних (спільне ведення
господарства у вигляді полювання, рибальства, виготовлення простих знарядь праці та
ін.), релігійних (йдеться не про церкви чи сучасні релігії, а про тісні зв'язки з та певні
вірування існували точно).

7.

Історичний розвиток громади
Розглянь картину.
Що об'єднує цих
людей?
Поступово родова община розпалася на окремі сім'ї, так виникло
поняття сусідської общини. Люди у такій общині проживали спільно,
були зацікавлені у розвитку своєї місцевості, але не були родичами.
Господарські та оборонні питання зумовили виникнення міст. Хоча міста
й функціонували/функціонують досить неоднорідно, з'явилося поняття
міської громади, міського самоврядування. Міста стали окремим
організмом, вирішуючи важливі питання у сфері економіки, торгівлі,
освіти, культури, церкви тощо.

8.

Історичний розвиток громади
За часів Русі-України громади
формувалися за виробничою (громади
купців, ремісників тощо) або
територіальною ознаками - сільська,
міська. Їх діяльність базувалася на
звичаєвому праві . Яскравим прикладом
громадівського самоуправління є народні
віча, на яких обиралися посадові особи,
вирішувалися найважливіші фінансові
питання (встановлювалися та
розподілялися податки), вони відали
питаннями війни і миру. Сільська громада
(верв), яка об’єднувала жителів кількох
сусідніх сіл, мала землю в спільній
власності, представляла своїх членів у
відносинах з іншими громадами,
феодалами, державною владою.

9.

Історичний розвиток громади
Після входження українських земель до складу Великого князівства Литовського елементи
місцевого самоврядування, особливо в містах і містечках, дістали подальший розвиток у формі
війтівства – міська влада належала війтові, який обирався на міському вічі. З формуванням у
XV ст. на українських землях нової соціальної групи населення - козацтва, утворюється і нова
організаційна спільність жителів козацького поселення – громада. Кожен, хто опинявся на
козацьких землях, вважався вільним від кріпацтва, отримував нарівні з іншими права на землю та
на участь у самоврядуванні. Міське, сільське та козацьке самоврядування ефективно діяло і у
державі Війська Запорозького, створеній гетьманом Богданом Хмельницьким.

10.

Історичний розвиток громади
З розвитком науки й освіти, яка в
різні часи була пов'язана з
церковним життям чи, навпаки,
відірвана від нього, ми можемо
вести мову про шкільну,
університетську та церковну
громади. Це вже не просто
вимушене, продиктоване природою
об'єднання людей за територією чи
колективною працею. Натомість
спільні інтереси й завдання, які
реалізовуються представниками
названих громад, вийшли на
перший план.

11.

Ознаки громадянського простору
Громадський простір пов'язаний з певними типами
колективної діяльності, такими як спілкування, дозвілля. Він
забезпечує умови для прогулянок, відпочинку, творчості та
освіти, оскільки загальнодоступний. Це вулиці, парки, газони,
сквери, площі, дитячі майданчики, набережні тощо. Але в давнину
не весь такий простір міг бути громадським.
Ознаками громадського простору
вважають: доступність,
безкоштовність, безпечність та
захищеність, універсальність,
комфортність. Також він повинен
надавати можливість для прояву
свободи і творчості населення,
враховувати інтереси людей різного
віку та статусу. Важливо, щоб
громадський простір відображав
історичні та культурні цінності
регіону.

12.

Самооцінювання

English Русский Правила