ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу»
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів
ДК 003:2010
КЗпПУ
ЗУ «Про оплату праці»
ЗУ «Про оплату праці»
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів
Заява суміщення посади
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів
ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу»
ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу»
Граничний вік перебування в запасі
ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу»
ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу»
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів
ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу»
ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу»
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ
400.42K
Категория: ПравоПраво
Похожие презентации:

2_5332443094757443556

1.

ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК НА ПІДПРИЄМСТВАХ,
УСТАНОВАХ, ОРГАНІЗАЦІЯХ, ДЕРЖАВНИХ
ОРГАНАХ ТА ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ.
ЗАНЯТТЯ 1 (АКАДЕМІЧНИХ ГОДИН-4)
Лідія Басмат
Незалежний аудитор військового та кадрового обліку,
топ експерт з питань військового та трудового права і
кадрового та військового діловодства, президент ЛіГи
кадровиків України, викладач Вищої школи управління на
курсах підвищення кваліфікації керівників кадрових служб
України та інспекторів з військового обліку , член жюрі,
розробник системи оцінювання "Кадровик року України",
автор низки статей у провідних кадрових журналах «Кадровик
України» Кадровик light», «Довідник кадровика» , директор з
управління персоналом.

2.

Загальне керівництво роботою, пов’язаною з організацією та веденням
військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів,
контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах
виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України
та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на
підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування
і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України.
Функціонування системи військового обліку забезпечується органами
Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України,
Служби безпеки України, розвідувальними органами України, Національної
поліції України, Державного бюро розслідувань, центральними органами
виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво
військовими формуваннями, правоохоронними органами
спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та
органами місцевого самоврядування.

3. ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу»

Стаття 34. Персонально-якісний, персонально-первинний та персональний облік призовників,
військовозобов’язаних та резервістів
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів передбачає
облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників,
військовозобов’язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та
вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів
покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та
соціальної підтримки.
2. Персонально-якісний облік військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України
покладається на Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України.
3. Ведення персонально-якісного обліку військовозобов’язаних та резервістів розвідувальних
органів України покладається на відповідні розвідувальні органи України, а
військовозобов'язаних та резервістів розвідувального органу Міністерства оборони України –
на відповідні підрозділи розвідувального органу Міністерства оборони України.

4.

4. Персонально-первинний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів
передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. У селах та
селищах, а також у містах, здійснення такого обліку покладається на органи місцевого
самоврядування.
5. Персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів передбачає
облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається
на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних
органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і
закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.

5.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов’язаних
та резервістів ведеться за місцем їх проживання і
відповідно до обсягу та деталізації поділяється на
персонально- персональноперсональний
якісний
первинний

6.

Персонально-якісний облік
• ТЦК та СП
• СБУ
• відповідні розвідувальні органи України
• відповідні підрозділи розвідувального органу МОУ.
Персонально-первинний облік
• за місцем проживання
• органи місцевого самоврядування (виконавчі органи сільських,
селищних та міських рад)
Персональний облік
• за місцем роботи або навчання
• центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних
органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ,
організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми
власності.

7.

Для належного функціонування системи військового обліку (забезпечення її
автоматизації із застосуванням Єдиного державного реєстру призовників,
військовозобов’язаних та резервістів) визначається кількість осіб, відповідальних за
ведення військового обліку, з урахуванням таких норм:
у районних (міських) територіальних центрах
в державних органах, на
комплектування та соціальної підтримки,
підприємствах, в установах та
в органах місцевого
зокрема у відокремлених відділах, а також в
організаціях за наявності на
Центральному управлінні або регіональних самоврядування за наявності на
військовому обліку:
військовому обліку:
органах СБУ, підрозділах розвідувальних
органів України (далі - органи СБУ,
від 501 до 2000 призовників,
від 501 до 1000 призовників,
підрозділи РОУ), за наявності перебування
військовозобов’язаних та резервістів військовозобов’язаних та
на військовому обліку:
одна особа;
резервістів - одна особа;
до 1500 призовників, військовозобов’язаних
від 2001 до 4000 призовників,
від 1001 до 2000 призовників,
та резервістів - одна особа;
військовозобов’язаних та резервістів військовозобов’язаних та
від 1500 до 3000 призовників,
дві особи;
резервістів - дві особи, а на
військовозобов’язаних та резервістів - дві
кожні наступні 1000
від 4001 до 7000 призовників,
особи;
призовників,
військовозобов’язаних та резервістів більш як 3000 призовників,
військовозобов’язаних та
три особи, а на кожні наступні від 1 до
військовозобов’язаних та резервістів - три
резервістів - по одній особі
3000 призовників,
особи, а на кожні наступні 3000 призовників,
додатково;
військовозобов’язаних та резервістів військовозобов’язаних та резервістів - по
по одній особі додатково.
одній особі додатково;

8. Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів

За наявності на військовому обліку менше 500 призовників,
військовозобов’язаних та резервістів
обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу служби
персоналу, якій встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового
окладу, а для державних службовців - в межах економії фонду оплати праці.

9.

ПОСАДОВА
ІНСТРУКЦІЯ
«відповідального за ведення військового
обліку військовозобов’язаних і призовників
та бронювання військовозобов’язаних за підприємством на період
мобілізації та воєнного часу»

10. Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів

Особи, відповідальні за ведення військового обліку (крім
державних службовців), повинні відповідати кваліфікаційним
вимогам, визначеним для інспектора з військового обліку
відповідно до національного класифікатора ДК
003:2010 “Класифікатор професій”.

11. ДК 003:2010

3439
Інспектор з військового обліку

12. КЗпПУ

Оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні
обов'язків тимчасово відсутнього працівника
Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі,
організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим
договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або
обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї
основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад)
або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.
Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків
тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах,
передбачених у колективному договорі.
Стаття 105.

13.

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету статистики України від
13 січня 2004 р. № 5, зі змінами від 17 січня 2023р. № 15
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713
Інструкція зі статистики заробітної плати
2.1. Фонд основної заробітної плати
Фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку,
обслуговування, посадових обов'язків). До його складу належать:
2.1.1. Винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та
посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво.
2.1.2. Суми відсоткових або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (виручки), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг), у разі, якщо вони є
основною заробітною платою.
2.1.3. Гонорар штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва й (або) оплата їх праці, що
нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на даному підприємстві.
2.1.4. Оплата при переведенні працівника на нижчеоплачувану роботу у випадках і розмірах, передбачених чинним законодавством, а також при невиконанні
норм виробітку та виготовленні продукції, що виявилася браком, не з вини працівника.
2.1.5. Оплата роботи висококваліфікованих працівників, залучених для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників.
2.1.6. Оплата праці за час перебування у відрядженні (не включає відшкодування витрат у зв’язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на
наймання житлового приміщення).
2.1.7. Вартість продукції, виданої працівникам при натуральній формі оплати праці. 3 У разі виплати заробітної плати натурою відповідно до статті 23 Закону для
відображення у звітах видана продукція оцінюється за цінами не вище собівартості в розмірі, що не перевищує 50 відсотків нарахованої заробітної плати за
місяць. У формах державних статистичних спостережень, крім показника оплати праці, у натуральній формі міститься показник проданої продукції в рахунок
заробітної плати. Він заповнюється у разі, якщо в рахунок грошової оплати працівникам підприємства застосовують продаж продукції як власного виробництва,
так і отриманої за бартером або безготівкові розрахунки за послуги, надані працівникам (комунальні та інші). При цьому заповнення показника фонду оплати
праці здійснюється згідно з нарахуваннями.
2.1.8. Оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством
безпосередньо з працівниками), за виконання робіт: згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб
– суб’єктів підприємницької діяльності); згідно з обов’язками особам, які є членами спостережної ради або ревізійної комісії акціонерного товариства; згідно з
договорами між підприємствами про надання робочої сили (безробітним за виконання громадських робіт, учням та студентам, які проходять виробничу
практику на підприємстві чи залучені на тимчасову роботу на період канікул).

14.

2.2. Фонд додаткової заробітної плати
Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним
законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати
входять:
2.2.1. Надбавки та доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним
законодавством, за:
суміщення професій (посад);
розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;
виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;
роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці;
інтенсивність праці;
роботу в нічний час; керівництво бригадою;
високу професійну майстерність;
класність водіям (машиністам) транспортних засобів;
високі досягнення в праці, у тому числі державним службовцям;
виконання особливо важливої роботи на певний термін;
знання та використання в роботі іноземної мови;
допуск до державної таємниці; дипломатичні ранги,
персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів;
науковий ступінь;
нормативний час пересування у шахті (руднику) від ствола до місця роботи і назад працівникам, постійно зайнятим на
підземних роботах; роботу на територіях радіоактивного забруднення; інші надбавки та доплати, передбачені чинним
законодавством, включаючи доплату до розміру мінімальної заробітної плати.

15.

2.2.2. Премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування (крім сум, указаних у пп. 2.3.2).
2.2.3. Відсоткові або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки (окладу, посадового окладу).
2.2.4. Оплата роботи в надурочний час і у святкові та неробочі дні, у розмірах та за розцінками, установленими чинним законодавством.
2.2.5. Оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв'язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації
праці, при підсумованому обліку робочого часу i в інших випадках, передбачених законодавством.
2.2.6. Суми, виплачені (при виконанні робіт вахтовим методом) у розмірі тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за дні перебування в дорозі до
місцезнаходження підприємства (пункту збору) - місця роботи і назад, передбачені графіком роботи на вахті, а також за дні затримки працівників у дорозі через
метеорологічні умови та з вини транспортних підприємств.
2.2.7. Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників.
2.2.8. Суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.
2.2.9. Вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників відповідно до законодавства житла, вугілля, комунальних послуг, послуг зв’язку та суми
коштів на відшкодування їхньої оплати.
2.2.10. Витрати, пов’язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту та міського
електротранспорту.
2.2.11. Вартість безкоштовно наданого працівникам форменого одягу, обмундирування, що може використовуватися поза робочим місцем та залишається в
особистому постійному користуванні, або сума знижки у разі продажу форменого одягу за зниженими цінами.
2.2.12. Оплата за невідпрацьований час: оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та
додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством; оплата додаткових відпусток (понад тривалість, передбачену
законодавством), наданих відповідно до колективного договору; оплата додаткових відпусток у зв’язку з навчанням та творчих відпусток; оплата додаткових
відпусток, що надаються відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; суми
заробітної плати, що зберігаються за основним місцем роботи працівників, за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації
та перепідготовки кадрів; суми, нараховані особам, які проходять навчання (підготовку) для роботи на щойно введених у дію підприємствах за рахунок коштів,
передбачених у загальних кошторисах будівництва; оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгового часу
неповнолітнім; оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час; оплата
працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові або днів, приєднаних за бажанням
працівника до щорічної відпустки; оплата, що зберігається за працівником, який підлягає медичному огляду, за основним місцем роботи за час перебування в
медичному закладі на обстеженні; оплата простоїв не з вини працівника

16.

2.2.12. Оплата за невідпрацьований час:
оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та
додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством;
оплата додаткових відпусток (понад тривалість, передбачену законодавством), наданих відповідно до
колективного договору;
оплата додаткових відпусток у зв’язку з навчанням та творчих відпусток;
оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
суми заробітної плати, що зберігаються за основним місцем роботи працівників, за час їхнього навчання з
відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
суми, нараховані особам, які проходять навчання (підготовку) для роботи на щойно введених у дію підприємствах
за рахунок коштів, передбачених у загальних кошторисах будівництва;
оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством,
оплата пільгового часу неповнолітнім;
оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони
виконуються в робочий час;
оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня
здавання крові або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки;
оплата, що зберігається за працівником, який підлягає медичному огляду, за основним місцем роботи за час
перебування в медичному закладі на обстеженні;
оплата простоїв не з вини працівника

17.

2.3. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші
грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними
актами норми. До них належать:
2.3.1. Нарахування за невідпрацьований час, не передбачені чинним законодавством, зокрема працівникам, які вимушено працювали
скорочений робочий час та перебували у відпустках з ініціативи адміністрації (крім допомоги по частковому безробіттю), брали участь у
страйках.
2.3.2. Винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер. Зокрема: винагороди за підсумками роботи
за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи); премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами
преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду; премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та
впровадження нової техніки і технології, уведення в дію в строк і достроково виробничих потужностей й об’єктів будівництва, своєчасну
поставку продукції на експорт та інші; премії за виконання важливих та особливо важливих завдань; одноразові заохочення, не пов’язані з
конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі); грошова винагорода
державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків; вартість
безкоштовно наданих працівникам акцій; кошти, спрямовані на викуп майна працівниками з моменту їх персоніфікації, а також суми вартості
майна, яке розподіляється між членами колективу в разі ліквідації (реорганізації, перепрофілювання) підприємства (крім випадків розподілу
майна між засновниками підприємства).
2.3.3. Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з
екологічним станом крім сум, указаних у п. 3.31).
2.3.4. Виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі: витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім випадків,
зазначених у п. 3.5) на користь працівників, пов’язаних з добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна). Указані суми
включаються до фонду оплати праці в тому місяці, коли провадяться перерахунки страховій компанії; оплата або дотації на харчування
працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях; оплата за утримання дітей працівників у дошкільних закладах; вартість путівок
працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів
підприємства (крім випадків, указаних у п. 3.2); вартість проїзних квитків, які персонально розподіляються між працівниками, та
відшкодування працівникам вартості проїзду транспортом загального користування; інші виплати, що мають індивідуальний характер (оплата
квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров'я, передплати на газети та журнали,
протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством).

18. ЗУ «Про оплату праці»

Стаття 3. Мінімальна заробітна плата
Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом
мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну
(годинну) норму праці.

19. ЗУ «Про оплату праці»

Стаття 3-1. Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати
Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну
(годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної
заробітної плати.
При обчисленні розміру заробітної плати працівника для
забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за
роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для
здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер
робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

20. Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів

Посадові оклади працівників, відповідальних за ведення
військового обліку, установлюються на рівні посадових окладів
працівників служби персоналу, крім державних службовців.

21. Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів

Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи
та організації щороку до 1 жовтня визначають потребу в підвищенні
кваліфікації цих працівників.
Підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку,
здійснюється не рідше одного разу на п’ять років.
Підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку в
державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в
установах та організаціях, здійснюється на договірних засадах закладами
освіти, що провадять освітню діяльність з підвищення кваліфікації
працівників та мають ліцензії на відповідну діяльність за програмами
підготовки.
Заклади освіти, що провадять освітню діяльність з підвищення кваліфікації
працівників та мають ліцензії на відповідну діяльність, кожні два роки
погоджують з Генеральним штабом Збройних Сил програми підготовки.

22. Заява суміщення посади

Директорові ТОВ «Каскад»
Антонюку Володимиру Івановичу
Інспектора з кадрів
Яременко Галини Петрівни
Заява
Прошу сумістити мені з 01 грудня 2020 року посаду інспектора з
військового обліку.
Яременко
30.11.2020 р

23.

Товариство з обмеженою відповідальністю
“Каскад”
НАКАЗ
01.12.2020
Київ
№ 347-К
Про суміщення посади Яременко Г.П.
СУМІСТИТИ ЯРЕМЕНКО Галині Петрівні, інспекторові з кадрів, з 01 грудня 2020 року посаду
інспектора з військового обліку з доплатою у розмірі 30% до посадового окладу, що становить
4000 (чотири тисячі) гривень на місяць
Підстава: заява Яременко Г.П. від 30.11.2020 р., узгоджена з начальником відділу кадрів
Нечипорук І.І., ст.105 КЗпПУ па п.21 Положення про оплату праці на підприємстві
Директор підприємства
Антонюк
З наказом ознайомлена
Яременко
01.12.2020
В.І.Антонюк
Г.П.Яремено

24.

Військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає
у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ та організацій щодо:
фіксації, накопичення та
аналізу наявних людських
мобілізаційних ресурсів за
військово-обліковими
ознаками;
здійснення заходів із
забезпечення виконання
встановлених правил
військового обліку
призовниками,
військовозобов’язаними та
резервістами;
подання відомостей
(персональних та службових
даних) стосовно призовників,
військовозобов’язаних та
резервістів до органів
ведення Єдиного державного
реєстру призовників,
військовозобов’язаних та
резервістів.

25. Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських
мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення
повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших
утворених відповідно до законів України військових формувань та
правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші
військові формування) особовим складом у мирний час та в
особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України
використовується Єдиний державний реєстр призовників,
військовозобов’язаних та резервістів, який призначений для
збирання, зберігання, обробки та використання даних про
призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

26.

Завдання військового обліку
утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військовонавчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних
Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період
проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників,
військовозобов’язаних та резервістів для їх ефективного використання в
інтересах оборони та національної безпеки держави
своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників,
військовозобов’язаних та резервістів
організація своєчасного бронювання військовозобов’язаних на період
мобілізації та на воєнний час;
забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах,
на підприємствах, в установах та організаціях
забезпечення контролю за дотриманням призовниками,
військовозобов’язаними та резервістами правил військового обліку
забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними
військового обов’язку

27. Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів

З метою ведення військового обліку в державі створюється система
військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів
(далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями
державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть
військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням
засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних
(реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення
повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад
та якісний стан призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

28.

Військовий облік поділяється на
облік призовників
облік
військовозобов’язаних
облік резервістів

29.

Військовий облік військовозобов’язаних та
резервістів за призначенням поділяється на:
загальний
спеціальний

30.

На загальному військовому обліку
перебувають
На спеціальному військовому
облік перебувають
• резервісти, а також
військовозобов’язані, які не
заброньовані за центральними
та місцевими органами
виконавчої влади, іншими
державними органами,
органами місцевого
самоврядування,
підприємствами, установами,
організаціями і закладами освіти
незалежно від підпорядкування і
форми власності на період
мобілізації та на воєнний час.
• перебувають
військовозобов’язані,
заброньовані за центральними
та місцевими органами
виконавчої влади, іншими
державними органами,
органами місцевого
самоврядування,
підприємствами, установами та
організаціями на період
мобілізації та на воєнний час.

31. ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу»

Особливості ведення військового обліку резервістів в органах
військового управління, військових частинах, у відповідних
міських (районних) ТЦК та СП встановлюються Генеральним
штабом Збройних Сил України.

32.

Порядок організації та ведення військового обліку
призовників, військовозобов’язаних та резервістів
Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства,
установи та організації виготовляють друкарським
способом правила військового обліку і вивішують їх на видному
місці в загальнодоступних приміщеннях.

33. ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу»

Стаття 28. Розряди запасу та граничний вік перебування військовозобов'язаних у запасі
1. Запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку
військовозобов'язаних.
2. Військовозобов’язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і
старшинського складу, поділяються на розряди за віком:
1) перший розряд - до 35 років;
2) другий розряд - до 60 років.
3. Особи офіцерського складу, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:
1) перший розряд:
• молодший офіцерський склад - до 45 років;
• старший офіцерський склад:
• майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 50 років;
• полковник (капітан 1 рангу) - до 55 років;
• вищий офіцерський склад - до 60 років;
2) другий розряд:
• молодший та старший офіцерський склад - до 60 років;
• вищий офіцерський склад - до 65 років.
4. Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі.

34. Граничний вік перебування в запасі

Військові звання
Граничний вік перебування в
запасі
рядовий
сержантський склад
60 років
60 років
старшинський склад
молодший офіцерський склад
старший офіцерський склад
60 років
60 років
60 років
вищий офіцерський склад
65 років

35.

Стаття 5. Склад військовослужбовців, резервістів і військовозобов'язаних. Військові
звання
1. Військовослужбовці, резервісти та військовозобов'язані поділяються на рядовий
склад, сержантський і старшинський склад та офіцерський склад.
2. Встановлюються такі військові звання:
Армійські
Корабельні
Рядовий склад
рекрут
рекрут
солдат
матрос
старший солдат
старший матрос

36.

Сержантський і старшинський склад
Молодший сержантський і старшинський склад
молодший сержант
старшина 2 статті
сержант
старшина 1 статті
Старший сержантський і старшинський склад
старший сержант
головний старшина
головний сержант
головний корабельний старшина
штаб-сержант
штаб-старшина
Вищий сержантський і старшинський склад
майстер-сержант
майстер-старшина
старший майстер-сержант
старший майстер-старшина
головний майстер-сержант
головний майстер-старшина

37.

Офіцерський склад
Молодший офіцерський склад
молодший лейтенант
молодший лейтенант
лейтенант
лейтенант
старший лейтенант
старший лейтенант
капітан
капітан-лейтенант
Старший офіцерський склад
майор
капітан 3 рангу
підполковник
капітан 2 рангу
полковник
капітан 1 рангу
Вищий офіцерський склад
бригадний генерал
коммодор
генерал-майор
контр-адмірал
генерал-лейтенант
віце-адмірал

38.

Військове звання “рекрут” є військовим званням осіб рядового складу (крім курсантів
закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів,
військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти), які проходять випробування
при прийнятті на військову службу за контрактом до закінчення випробування,
проходять базову військову службу або призвані на військову службу за призовом під час
мобілізації, на особливий період протягом строку підготовки у навчальних військових
частинах.

39. ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу»

Стаття 15. Направлення громадян України для проходження базової військової служби
1. Для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров’я
громадяни України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), яким до дня відправлення на базову
військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку.
Зазначені громадяни України можуть один раз обрати рік проходження базової військової служби до
досягнення ними 24-річного віку.
2. Громадяни України, які перебувають на військовому обліку призовників, у добровільному порядку
можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на умовах, передбачених частиною
першою статті 20 цього Закону, та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової
служби громадянами України.

40. ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу»

Стаття 20. Прийняття на військову службу за контрактом
1. На військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і
відповідають установленим вимогам проходження військової служби:
особи рядового складу, які пройшли базову військову службу, проходять військову службу за призовом під час
мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період,
резервісти, військовозобов’язані, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського
складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, фахову передвищу, професійну (професійно-технічну), повну або
базову загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі - на військову
службу за контрактом осіб рядового складу;
військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову
службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, особи рядового складу, які проходять військову
службу за контрактом, резервісти, військовозобов’язані, які не мають військових звань офіцерського складу, особи
віком від 18 років, які мають вищу, фахову передвищу, професійну (професійно-технічну) або повну загальну
середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі - на військову службу за контрактом
осіб сержантського і старшинського складу;
особи, які мають повну загальну середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту
віком від 17 років до 30 років, у тому числі ті, яким 17 років виповнюється в рік початку військової служби, та не
мають військових звань офіцерського складу, - на військову службу (навчання) курсантів вищих військових
навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, а також закладів фахової
передвищої військової освіти, що здійснюють підготовку осіб на посади сержантського та старшинського складу;
військовослужбовці, які закінчили заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади
або військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, здобули рівень фахової передвищої військової освіти та
яким присвоєно військове звання сержантського чи старшинського складу, - на військову службу за контрактом осіб
сержантського і старшинського складу;
військовослужбовці, які закінчили вищі військові навчальні заклади або військові навчальні підрозділи закладів
вищої освіти та яким присвоєно військове звання офіцерського складу, - на військову службу за контрактом осіб
офіцерського складу;

41.

військовослужбовці, резервісти, військовозобов’язані, які не мають військових звань офіцерського
складу, громадяни призовного віку, особи, які здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра,
віком від 20 до 32 років та які успішно завершили курс військової підготовки офіцерського складу у
вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти,
- на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
особи сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом або
військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом
осіб із числа резервістів в особливий період, які здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра,
пройшли (у разі потреби) курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової
діяльності, у тому числі ті, які проходять службу у військовому резерві, з одночасним присвоєнням
первинного військового звання офіцерського складу - на військову службу за контрактом осіб
офіцерського складу;
офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, - на військову службу
за контрактом осіб офіцерського складу;
особи офіцерського складу, які перебувають на кадровій військовій службі, - на військову службу за
контрактом осіб офіцерського складу;
особи офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, службу у військовому резерві та
військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом
осіб із числа резервістів в особливий період, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського
складу;
громадяни України, які мають спеціальні звання середнього, старшого, вищого начальницького складу
або класні чини та не досягли граничного віку перебування на військовій службі, - на військову службу за
контрактом осіб офіцерського складу з одночасним присвоєнням військових звань у порядку
переатестації відповідно до частини п’ятої статті 5 цього Закону.

42. Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина
України та військово-облікових документів.

43. Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів

У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті
громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця
проживання, призовниками, військовозобов’язаними та
резервістами подається інформація, яка підтверджується
документами або відомостями відповідно до Закону України “Про
надання публічних (електронних публічних) послуг щодо
декларування та реєстрації місця проживання в Україні”
та Порядку декларування та реєстрації місця проживання
(перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і
реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних
громад”

44. Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів

21. Взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в
державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в
установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників,
військовозобов’язаних та резервістів.
Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а
також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття,
виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у
відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та
соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Взяття громадян, які прибули з тимчасово окупованих територій України, на
персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється після взяття
таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб та на військовий облік у
районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної
підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів за місцем
фактичного проживання.

45. ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу»

Стаття 14. Взяття громадян України на військовий облік призовників
1. Взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою:
визначення наявних людських ресурсів,
встановлення освітнього рівня,
вивчення особистих якостей.
2. Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних
(міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем
проживання.

46.

3. Щороку з 1 січня до 31 липня громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття
на військовий облік виповнюється 17 років, беруться на військовий облік призовників
із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників,
військовозобов’язаних та резервістів шляхом:
проходження електронної ідентифікації та уточнення своїх персональних даних
засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста в
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
особистого прибуття до районного (міського) ТЦК та СП з поданням необхідних
документів, перелік яких встановлюється Міністерством оборони України.
4. Не підлягають взяттю на військовий облік призовників громадяни України, які
відбувають покарання в установах виконання покарань або до яких застосовано
примусові заходи медичного характеру.

47.

5. Поважними причинами непроходження електронної ідентифікації (неуточнення своїх
персональних даних) засобами електронного кабінету призовника,
військовозобов’язаного, резервіста та/або неприбуття до районного (міського)
територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадян України
чоловічої статі у період, визначений частиною третьою цієї статті, що підтверджені
документами відповідних уповноважених державних органів, визнаються:
хвороба громадянина України;
перешкода стихійного характеру;
проживання (перебування) на тимчасово окупованій території України або території
України, де ведуться бойові дії;
інші обставини, що позбавили його можливості пройти електронну ідентифікацію та
уточнити свої персональні дані засобами електронного кабінету призовника,
військовозобов’язаного, резервіста або особисто прибути дo районного (міського)
територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

48.

6. Громадяни України, які не стали на військовий облік призовників у період з 1 січня до 31
липня, беруться на військовий облік призовників лише після особистого прибуття до
районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

49. ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу»

Стаття 15. Направлення громадян України для проходження базової військової
служби
1. Для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за
станом здоров’я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно),
яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та
старші особи, які не досягли 25-річного віку.
Зазначені громадяни України можуть один раз обрати рік проходження базової
військової служби до досягнення ними 24-річного віку.

50. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ

English     Русский Правила