оптимізація_механізмів_державного_управління

1.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
МАГІСТРА
Тема “Оптимізація механізмів
державного управління розвитком
туристичної інфраструктури в
умовах євроінтеграції України”
Здобувач:
Насєннік Олександр Миколайович
Керівник:
РhD, ст. викл.кафедри ПУА Чумакова А. В.
Одеса – 2025 р.

2.

Метою дослідження є обґрунтування та розробка теоретико-практичних підходів до оптимізації механізмів державного управління розвитком
туристичної інфраструктури в Україні, а також визначення напрямів удосконалення організаційно-правових, фінансових, інституційних та
інноваційних інструментів державного регулювання у цій сфері.
Актуальність теми. Оптимізація механізмів державного управління розвитком туристичної інфраструктури в Україні набуває особливої
важливості в умовах сучасних економічних і соціальних трансформацій. Туристична інфраструктура виступає основою функціонування
туристичного ринку, забезпечує створення доданої вартості, формує робочі місця, сприяє інвестиційній активності та регіональному
розвитку.
Об’єктом дослідження є система державного управління розвитком туристичної інфраструктури в Україні, яка охоплює взаємодію
державних органів, органів місцевого самоврядування, бізнесу та громадськості.
Предметом дослідження є механізми, інструменти, методи та організаційні підходи державного управління, спрямовані на розвиток
туристичної інфраструктури, а також процеси їх удосконалення й адаптації до сучасних умов соціально-економічного розвитку.
Завданнями магістерської роботи є:
визначити сутність та структуру туристичної інфраструктурии;
окреслити механізми державного управління у сфері туризму;
дослідити європейські стандарти, принципи та концептуальні підходи до розвитку туристичної інфораструктури;
проаналізувати поточний стан і динаміку розвитку туристичної інфраструктури України;
визначити ключові виклики ефективності розвитку туристичної інфраструктури;
здвйснити порівняльний аналіз практик розвитку туристичної інфраструктури в Україні та країнах Європейського Союзу;
дослідити державне-приватне партнерство та інвестиційну політику як інструмент розвитку туристичної інфраструктури;
окреслити шляхи оптимізації механізмів державного управління розвитком туристичної інфраструктури України в умовах євроінтеграції.

3.

НОВИЗНА РОБОТИ
УПРАВЛІННЯ ТА
ВДОСКОНАЛЕННЯ
СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТИ
Розглянуто підходи до управління
інструменти управління, серед яких
Новизна полягає у пропозиціях щодо
розвитком туристичної
акцент зроблено на цифровому
удосконалення стимулювання
інфраструктури в Україні та
моніторингу інфраструктурного
інвестицій у сферу туризму, зокрема
запропоновано реальні шляхи її
розвитку.
через удосконалення державно-
Визначенно та обґрунтуванно сучасні
СТИМУЛЮВАННЯ
ІНВЕСТИЦІЙ
вдосконалення на рівні держави і
приватного партнерства, фінансових
громад.
стимулів, спеціальних інвестиційних
режимів та локальних програм
розвитку.

4.

КОМПЛЕКСНИЙ ПОГЛЯД
НА ТУРИСТИЧНУ
ІНФРАСТРУКТУРУ
Туристична інфраструктура розглядається не лише як сукупність матеріальних
ресурсів, необхідних для обслуговування туристів, а й як результат взаємодії
економічних, соціальних, просторових, інституційних та технологічних чинників.
Вона формується в результаті комплексного впливу ринку туристичних послуг,
державної політики, рівня соціально-економічного розвитку регіонів,
інноваційних тенденцій та культурно-історичної специфіки територій.
Різні теоретичні підходи дозволяють більш повно розкрити зміст
інфраструктурної складової туризму.

5.

Значення/особливість
Безпека та
комфорт туристів
Інфраструктурні
стандарти
Екологічна та
соціальна сталінь
Цифровізація та
інформаційна
доступність
Високий рівень сервісу у готелях, ресторанах, транспорті, екскурсійних послугах.
Впровадження сертифікації якості (наприклад, ISO 9001 для систем управління
якістю у сфері туризму).
Єдині стандарти маркування туристичних об’єктів і послуг для зручності
споживачів.
Дотримання стандартів пожежної безпеки, санітарних норм, охорони здоров’я.
Впровадження стандартів доступності для людей з обмеженими можливостями
(UN Convention on the Rights of Persons with Disabilities, європейські
рекомендації EN 301 549).
Регламентування безпечного транспорту і навігації на туристичних маршрутах.
Раціональне планування туристичних об’єктів з урахуванням екологічних і
культурних особливостей.
Забезпечення транспортної доступності (дороги, аеропорти, залізничні вузли).
Стандарти для рекреаційних зон, парків, пляжів та природних дестинацій.
Впровадження принципів сталого туризму та енергозбереження (EU Eco-label,
Green Key).
Використання екологічно чистих матеріалів та технологій у будівництві
туристичних об’єктів.
Мінімізація негативного впливу туризму на природні та культурні ресурси.
Створення електронних платформ для бронювання, інформаційних сервісів та
туристичних карт.
Використання стандартів GIS (геоінформаційних систем) для навігації та
планування маршрутів.
Впровадження цифрових сертифікатів і систем оцінки якості послуг.
Основні напрямки європейських стандартів розвитку
туристичної інфраструктури
Напрями
Якість послуг та
обслуговування
Напрями
Якість послуг
та
обслуговуван
ня
Безпека та
комфорт
туристів
Інфраструктур
ні стандарти
Екологічна та
соціальна
сталінь
Значення/особливість
Високий рівень сервісу у готелях, ресторанах, транспорті, екскурсійних
послугах.
Впровадження сертифікації якості (наприклад, ISO 9001 для систем
управління якістю у сфері туризму).
Єдині стандарти маркування туристичних об’єктів і послуг для зручності
споживачів.
Дотримання стандартів пожежної безпеки, санітарних норм, охорони
здоров’я.
Впровадження стандартів доступності для людей з обмеженими
можливостями (UN Convention on the Rights of Persons with Disabilities,
європейські рекомендації EN 301 549).
Регламентування безпечного транспорту і навігації на туристичних
маршрутах.
Раціональне планування туристичних об’єктів з урахуванням екологічних і
культурних особливостей.
Забезпечення транспортної доступності (дороги, аеропорти, залізничні
вузли).
Стандарти для рекреаційних зон, парків, пляжів та природних дестинацій.
Цифровізація
та
інформаційна
доступність
Впровадження принципів сталого туризму та енергозбереження (EU Ecolabel, Green Key).
Використання екологічно чистих матеріалів та технологій у будівництві
туристичних об’єктів.
Мінімізація негативного впливу туризму на природні та культурні ресурси.
Створення електронних платформ для бронювання, інформаційних сервісів
та туристичних карт.
Використання стандартів GIS (геоінформаційних систем) для навігації та
планування маршрутів.
Впровадження цифрових сертифікатів і систем оцінки якості послуг.
Принципи європейського розвитку туристичної
інфраструктури

6.

Тип
Економічний підхід
Особливість
У межах економічної теорії туристична інфраструктура розглядається як сукупність матеріальних та
нематеріальних активів, що забезпечують відтворення економічних відносин у сфері туризму.
Основні положення цього підходу:
інфраструктура є умовою ефективного функціонування ринку туристичних послуг;
її розвиток безпосередньо впливає на формування туристичних потоків;
інфраструктура виступає економічним мультиплікатором, стимулюючи суміжні галузі —
будівництво, транспорт, торгівлю, культуру
Географічний та
територіальнопросторовий підхід
Цей підхід акцентує увагу на інфраструктурі як складнику просторової організації туризму. Вчені
досліджують:
просторове розміщення інфраструктурних об’єктів,
рівень територіальної концентрації та доступності послуг,
продовження таблиці 1.
вплив на розвиток туристичних регіонів.
Туристична інфраструктура у цьому контексті є частиною територіального комплексу, що включає
транспортні коридори, туристичні кластери, рекреаційні зони та центр-периферійні зв’язки.
Інфраструктура розглядається через призму її функцій у задоволенні соціальних потреб туристів, зокрема:
безпеки, комфорту, доступності, рекреаційних умов.
Тут увага зосереджується на якості інфраструктури, рівні сервісу, стандартизації послуг, доступності
туризму для різних соціальних груп.
Системні концепції визначають туристичну інфраструктуру як цілісну сукупність взаємопов’язаних
елементів, що формують структуру туристичної діяльності.
У межах системного підходу виділяють:
виробничу інфраструктуру (транспорт, будівництво, комунікації),
ринкову інфраструктуру (страхові організації, банки, туристичні оператори, логістичні служби),
соціальну інфраструктуру (культурні об’єкти, медичні послуги, сервіс)
Соціальнофункціональний підхід
Системний підхід
Інституційний підхід
Інноваційнотехнологічний підхід
Цей підхід визначає інфраструктуру не лише як матеріально-технічну базу, а й як комплекс інституційних
механізмів:
правове регулювання туризму,
державна політика розвитку дестинацій,
система стандартів якості, сертифікації, ліцензування,
управлінські структури.
Інфраструктура виступає результатом інституційної взаємодії держави, бізнесу, територіальних громад.
З розвитком цифрової економіки особливого значення набули елементи цифрової інфраструктури,
зокрема:
онлайн-резерваційні системи,
електронні платіжні сервіси,
інформаційно-аналітичні системи,
мобільні туристичні застосунки,
VR- і AR-технології.
Відповідно структура інфраструктури розширюється, переходячи від традиційних об’єктів до
інтелектуально-комунікаційних платформ
Типи підходів до визначення сутності та структури
туристичної інфраструктури

7.

ВЗАЄМОДІЯ СТАНДАРТІВ, ПРИНЦИПІВ ТА
КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ПІДХОДІВ
СТАНДАРТИ
ПРИНЦИПИ
Визначають конкретні вимоги та
Формують стратегічні орієнтири.
правила.
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ
Методологія і механізми практичної
реалізації.
Такий комплексний підхід дозволяє не лише підвищити якість туристичних послуг і безпеку туристів, а й стимулювати інвестиції,
забезпечити сталий розвиток регіонів, інтегрувати туристичну політику з іншими секторами економіки та формувати конкурентоспроможні
європейські дестинації.

8.

Показники туристичного ринку України за 2024 – 2025 роки
Показник / період
Туристичний збір (засоби
розміщення → місцеві бюджети)
Податкові / бюджетні
надходження від туристичної
сфери (усі підгалузі)
2025 (дані за 9 міс.)
2024
273,1 млн грн
2,938 млрд грн (включно готелі,
туроператори, бази, ін.)
За 9 місяців 2025: 234,4 млн грн
За 1 півріччя 2025: 142,6 млн грн
— +33 % vs аналогічний період
2024
За 1 квартал 2025: ~799 млн грн
(на +30% vs 2024)
Платників — понад 14 500
юридичних/фізичних суб’єктів
(збільшення ~5% vs 2024)
Частка надходжень від
готельного бізнесу у податкових
надходженнях
Готелі — ~ 66,5 % від загальних
надходжень турсфери ⇒
~1,954 млрд грн
За 1 півріччя 2025: готелі дали
~ 1,144 млрд грн (71% від
надходжень сектору)
Динаміка росту надходжень
(порівняно з попереднім
періодом / роком)
+ 23 % по туристичному збору vs
2023
Зростання 2025: турзбір +33 % (за
1 півріччя), загальні податкові
надходження сектору +30 % (1
квартал)
Кількість платників
(ФОПи/юридичні особи), що
сплачували турзбір
Іноземні туристи / відвідувачі
(в’їзний туризм) / готельний
сектор
Регіони-лідери за
надходженнями від турзбору /
туризму
6 836 платників
За 2024 — понад 2,5 млн
іноземних туристів (зростання
+4.1 % до попереднього року)
—
Показник / явище
Кількість закладів розміщення (готелі,
пансіонати тощо)
Станом на 2024 рік кількість колективних
засобів розміщення в Україні збільшилася на
96 одиниць (нові / відновлені готелі).
Зростання готельного сектору (готелі, мотелі,
хостели)
Попри війну: готелі +9,1%, мотелі +10,7%,
хостели +28,7 % (за 2024 рік) — відбувається
переорієнтація на більш мобільні/невеликі
формати.
Доходи готельної індустрії
За 2022-2024 роки загальний обсяг доходів
готельного ринку зріс на 440%, до ₴44,4 млрд
у 2024 р.
Туристичний потік 2024
Більше ніж 2,5 мільйона іноземних туристів
відвідали Україну у 2024 році — +4,1% до
попереднього року.
Попит / внутрішній туризм 2025
У літній сезон 2025 року один із операторів
повідомив про зростання туристичного потоку
на 70% порівняно з літом 2024-го.
Туристичний збір / податки від туризму
За перше півріччя 2025 року сума
туристичного збору склала 142,6 млн грн —
на третину більше, ніж торік, і вдвічі більше,
ніж у довоєнному 2021 році.
Податкові надходження від туристичної сфери
(весь сектор)
За січень–червень 2025 року — понад 1,613
млрд грн податків; на ~30% більше, ніж за
аналогічний період 2024.
Плани розвитку готельної інфраструктури до
2026 року
Заплановано реалізувати 45 нових готельних /
апарт-комплексів та 108 котеджних /
готельних селищ, що додадуть десятки тисяч
нових місць розміщення.
За півріччя 2025: зростання числа
учасників сектору (понад 14 500)
____
У 2025: лідери — м. Київ,
Львівська, Івано-Франківська,
Закарпатська, Черкаська обл.
Порівняльна таблиця ключових показників туризму України за 2024-2025 роки
Дані / тенденції

9.

КЛЮЧОВІ ВИКЛИКИ ТА ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ
ВИКЛИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ
ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ
Фінансові обмеження та недостатність інвестицій
Україна має великий потенціал розвитку туристичної інфраструктури, проте
Нерівномірний регіональний розвиток
нинішній рівень її розвитку значно відстає від практик країн ЄС. Для підвищення
ефективності туристичної політики та залучення більшої кількості іноземних
Ключові виклики ефективності розвитку туристичної інфраструктури є
туристів необхідно впроваджувати комплексні заходи, що поєднують
багатогранними і мають стратегічне значення для забезпечення сталого та
модернізацію транспортної мережі, стандартизацію готельних та рекреаційних
конкурентоспроможного розвитку туристичної галузі. Аналіз сучасних тенденцій і
послуг, цифровізацію туристичних сервісів і стимулювання приватних інвестицій.
проблем показує, що ефективність інфраструктури визначається не лише її
Використання досвіду ЄС стане ефективним інструментом для інтеграції України у
наявністю, але й рівнем доступності, якості, безпеки, інноваційності та інтеграції з
європейський туристичний простір та забезпечення стійкого розвитку
іншими секторами економіки.
туристичного сектору на середньо- та довгострокову перспективу.
В Україні туристична галузь має значний потенціал, проте її розвиток ускладнений низкою проблем: фрагментованість нормативно-правової бази, недостатнє регулювання
якості послуг, обмежена координація між державними та регіональними органами, слабка цифровізація та низький рівень залучення приватних інвестицій.
Адаптація європейських стандартів дозволяє: підвищити якість туристичних послуг та задоволеність туристів, забезпечити стандартизацію та сертифікацію туристичних
підприємств, створити єдину цифрову платформу для обслуговування туристів та моніторингу потоків, впроваджувати принципи сталого туризму та екологічні стандарти,
стимулювати приватні інвестиції та міжнародне партнерство.

10.

Порівняльний аналіз розвитку туристичної інфраструктури України та країн ЄС
Критерій порівняння
Стан транспортної інфраструктури
Країни ЄС
Високий рівень розвитку транспорту; інтегровані мережі авіа-, autobus-,
залізничного та водного сполучення; вигідні логістичні коридори
Система управління туризмом
Україна
Частково модернізована, нерівномірний розвиток між регіонами; локальні
проєкти реконструкції автошляхів; обмежена кількість міжнародних
авіамаршрутів
Висока кількість малих закладів розміщення; недостатня відповідність
міжнародним стандартам; обмежена категоризація
Значний природний потенціал (Карпати, морське узбережжя, бальнеологічні
ресурси), але потребує модернізації
Недостатньо розвинені; в окремих регіонах відсутні; низький рівень
інтерактивності
Локальні онлайн-сервіси; частково цифрові реєстри; недостатня інтеграція ITрішень
Недостатня державна підтримка; висока залежність від приватного капіталу;
ризиковість вкладень
Децентралізована, змінна регуляторна база; часті реформування
Розвиток культурної спадщини та
музейних комплексів
Екологізація туристичної інфраструктури
Великий історико-культурний потенціал; обмежене державне фінансування;
вибіркова реконструкція об’єктів
Початковий етап: екостежки, природні парки, локальні проєкти
Стабільний фінансовий супровід; модернізація в рамках міжнародних
програм; розвиток єврорутів
EU Green Deal, Eco-label, Green Hotels, екотранспортні зони
Туристичні маршрути
Локальні маршрути; недостатня інтеграція з міжнародними
Розгалужені транскордонні маршрути
Готельна інфраструктура
Курортно-оздоровча база
Туристично-інформаційні центри (ТІЦ)
Цифровізація туристичних послуг
Інвестиції в інфраструктуру
Розгалужена система готелів та курортів; сертифікація та аудит якості; чіткі
стандарти категоризації (від 1 до 5 зірок)
Сучасні медичні та SPA-центри; широке застосування європейських
стандартів лікування та облаштування територій
Система ТІЦ розвинена; інтерактивні інформаційні портали; мультимовний
сервіс
Єдині туристичні платформи; використання big data; VR-маркетинг;
електронні путівники
Системні інвестиційні програми; державна підтримка; доступ до
структурних фондів ЄС
Сталі нормативні механізми; довгострокові стратегії розвитку туризму
Порівняльний аналіз практик розвитку туристичної інфраструктури в Україні та країнах ЄС
Параметр
Розвиненість
інфраструктури
Україна
Середній рівень розвитку; основні туристичні об’єкти
сконцентровані у великих містах (Київ, Львів, Одеса) та
рекреаційних зонах (Карпати, Чорноморське
узбережжя). Часто бракує сучасних транспортних
сполучень і високоякісних готельних комплексів у
регіонах.
Країни ЄС
Високий рівень розвитку; широка мережа аеропортів,
залізниць, автобусних перевезень. Добре розвинені
готельні мережі та альтернативне житло (апартаменти,
кемпінги, агротуризм). Великий акцент на
стандартизації та якості обслуговування.
Державна підтримка
Туристична політика частково централізована
(Мінекономіки, Державне агентство розвитку туризму),
однак ресурси та ефективність механізмів обмежені.
Фінансування
Бюджетне фінансування, гранти та державні програми
розвитку інфраструктури обмежені. Часто реалізація
проектів залежить від міжнародних донорів.
Системна політика: у більшості країн ЄС існують
стратегічні плани розвитку туризму на національному та
регіональному рівнях. Державна підтримка поєднана з
залученням приватного сектору та ЄС-фондів.
Широкий спектр фінансування: національні бюджети,
ЄС-фонди (наприклад, ЄС-фонди регіонального
розвитку, програми Erasmus+ для культурного туризму),
приватні інвестиції.

11.

ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ МЕХАНІЗМІВ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
01
02
03
ОНОВЛЕННЯ НОРМАТИВНОПРАВОВОЇ БАЗИ
ВДОСКОНАЛЕННЯ
ІНСТИТУЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
СТРАТЕГІЧНЕ ТА
ПРОСТОРОВЕ ПЛАНУВАННЯ
Ґрунтовне оновлення нормативно-правової
Вдосконалення інституційної системи
Стратегічне та просторове планування
бази у сфері туризму.
державного управління туризмом.
розвитку туристичної інфраструктури.
04
05
ЗАЛУЧЕННЯ ПРИВАТНОГО СЕКТОРУ
ЦИФРОВІЗАЦІЯ МЕХАНІЗМІВ
Активне залучення приватного сектору.
Цифровізація механізмів державного управління туристичною
інфраструктурою.

12.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ ТА
СТАЛИЙ РОЗВИТОК
Євроінтеграційні процеси зумовлюють необхідність переорієнтації державної
політики на принципи сталого розвитку туристичної інфраструктури.
Оптимізація механізмів управління має враховувати екологічні обмеження,
необхідність збереження природної та культурної спадщини, розвиток
інклюзивної та безбар’єрної туристичної інфраструктури.