Т_10.1_л Марш-1

1. УПРАВЛІННЯ ДІЯМИ МЕХАНІЗОВАНИХ ПІДРОЗДІЛІВ (лекція)

1

2. Зв’язок з попередньо вивченими темами дисципліни

2

3.

Тема
№
10:
Пересування
механізованого взводу.
Заняття № 1: Механізований взвод на
марші.
1.Загальні положення.
2. Особливості
пересування
підрозділу
за
досвідом російсько-Української
війни.
3. Особливості перевезення
взводу
залізничним транспортом.
3

4. Актуальність

Акт
уальніст
ь
Актуальність даної теми
керівних документів:
полягає
в
вимогах
Вимоги БС МВ (рота, взвод) Додаток
“Обов ’язки особ ов ого складу взв од у”:
“Командир
взводу
зобов’язаний:
здійснювати якісне планування бою (дій) та
своєчасно ставити завдання підпорядкованим
(доданим) підрозділам, організовувати взаємодію,
управління та всебічне забезпечення, а також
безпосередню підготовку підрозділів до бою (дій),
вміло керувати ними, наполегливо добиваючись
виконання поставлених задач”.
4

5. Інформаційно-методичне забезпечення

1. Бойовий статут механізованих військ, (рота, взвод) (проект) –
Л.: НАСВ, 2019. Розд іл 8. Пересування 167-179 с.
2. Бойовий статут механізованих і танкових військ Сухопутних
військ, частина ІІІ (взвод, відділення, екіпаж). – К.: КСВ,травень
2016 (ЗІ ЗМІНАМИ від 11.11.2017 №564; від 29.03.2018 №185; від
02.08.2018 №454; 2019 №140; від 05.05.2023 №253; від 04.10.2023
№628од; від 10.09.2024 №746), Розділ 6. Переміщення
підрозд ілів, 165-178 с.
3. Марш механізованого (танкового) батальйону в сучасних
умовах: Навчальний посібник. Л.: ЛІСВ, 2008.– 127 с.
4. Особливості організації переміщень
військових
частин
(підрозділів)
по
території,
яка
контролюється
сепаратистськими організаціями. –К.: ГШ ЗС України, 2014. – 20
с.
5. Наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від
11.09.2020 р. №140 “Про затвердження Тимчасового порядку
оформлення оперативних (бойових) документів”.
6. Наказ Міністра оборони України від 05.09.2013 р. №595
“Положення з військових перевезень залізничним, морським,
5
річков имта повітрянимтранспортом”.

6.

ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ
1. Загальні положення.
6

7.

Загальні положення
Марш - організоване пересування підрозділів у колонах
дорогами і колонними шляхами з метою виходу в
призначений район або на вказаний
рубіж
у
встановлений час, у повному складі і готовності
до виконання бойового завдання.
Він
є
основним
способом пересування відділення
(взводу).
Марш може відбуватися у передбаченні вступу в бій
або поза загрозою зіткнення з противником.
Марш може здійснюватися:
7

8.

Загальні положення
У всіх випадках марш відбувається приховано, як
правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, а в
бойовій обстановці та у глибокому тилу своїх військ –
і вдень. Взвод (відділення) може перевозитися залізничним
(водним)
транспортом
і
колісними
тягачами
на
трейлерах. призначатися до складу органів.
Взвод (відділення) може здійснювати марш у колоні
роти (взводу) або похідної охорони.
Під маршовими можливостями взводу розуміється
здатність долати своїм ходом на протязі одної і більше діб
максимально можливу відстань при збереженні боєздатності і
повної готовності до виконання поставленого завдання.
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ МАРШОВИХ
МОЖЛИВОСТЕЙ:
Середня швидкість
руху
Величина добового
переходу
Запас ходу по моторесурсах, гусеницях і пальному
8

9.

Середня швидкість руху
Середня технічна швидкість руху сучасної бойової
машини (танк, БМП, БТР) досягає на ґрунтових дорогах
35 - 45 км /год, по шосе – 45 - 60 км/год.
Однак, як вказує досвід маршової підготовки
військ середня швидкість руху на 25 - 30% нижча за
середньо технічну швидкість одиночної машини.
Вид колони
середня швидкість руху
(км/год)
Змішані і танкові колони
20-25
Автомобільні колони
25-30
Пішим порядком
4-5
На лижах
5-7
В горах, пустелях, взимку,
лісисто-болотистій
місцевості в гірській місцевості,
може
Під час пересування
зменшуватися
пустельних районах, в лісисто-болотистій місцевості
та
несприятливих
умовах умов швидкістьдо руху
та інших
за інших
несприятливих
15-20
залежно від стану доріг, характеру місцевості та
впливу противника може зменшуватися до 10км/год.
9

10.

Величина добового переходу
На величину добового переходу впливає не тільки
середня швидкість руху і запас ходу по паливу, але і час
безпосереднього руху колони на протязі доби. За досвідом
збройних
конфліктів
та
після
воєнних
навчань
встановлено,
що механіки-водії (водії)
зберігають
високу працездатність при русі не більше 10-12 годин
на протязі доби.
Вид колони
добового переходу
(км)
Змішані і танкові колони
Автомобільні колони
Пішим порядком
В горах, пустелях, взимку,
зменшуватися
лісисто-болотистій місцевості
та інших несприятливих умовах
30
величина
до 300
до 400
до 50
може
до 250
до 2510

11.

Райони та рубежі, які
призначаються під час маршу
Підрозділам на марші визначаються: маршрут руху, вихідний
пункт, пункти регулювання і час їх проходження, місця і час
привалів, денного (нічного) відпочинку.
11

12.

ПИТАННЯ
12

13.

ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ
2. Особливості пересування підрозділу за
досвідом російсько-Української війни.
13

14.

Аналіз нападів на колони сил АТО із засідок
в період з 01 червня по 22 червня 2014 року
Загальні втрати:
особовий склад – вбито – 5 в/сл (95
оаембр – 1, ДПС України – 3 в/сл,
цивільний водій ДПС – 1), поранено –
23 в/сл (6 в/сл – вночі);
ОВТ – 8 од. (БТР-80 – 2 од., МАЗ-537,
УРАЛ-4320- 2 од., ЗІЛ-131 – 2 од, КАМАЗ),
14
з них БТР та МАЗ – вночі.

15.

ВИСНОВКИ З АНАЛІЗУ НАПАДІВ НА КОЛОНИ СИЛ
АТО ІЗ ЗАСІДОК
1.
З огляду на потрапляння сил АТО в засідки з 01.06.14 р.
по 22.06.14 р. можливо зробити висновок, що велика кількість
засідок була здійснена в секторі «С» – 9 з 14 нападів із засідок,
в секторі «Д» – 3, в секторах «А» і «В» - по одній. При чому,
в секторі «С» всі без винятку були скоєні вздовж дороги
СЛАВЯНСЬК – ІЗЮМ на колони, які доставляли МТЗ або
поверталися в базовий табір «Сармат». Такі дороги набувають
статусу «червоного шляху», і пересування по ним вкрай
небезпечно та небажано. Крім того, бойовики проводили засідки
декілька разів в одних і тих же самих місцях «зеленки»,
наприклад в районі 2 км півд. МАЯКИ (5 засідок), 1 км півд.зах. ДОЛИНА (2 засідки).
2.
Така активність бойовиків пояснюється намаганням
бойовиків завадити силам АТО встановлювати нові блокпости, здійснювати ротації та всебічне забезпечення блокпостів, опорних пунктів. Крім того, напади із засідок
являються
частиною
бентежувальних
дій
бойовиків
(з
урахуванням нападів та обстрілів блок-постів, опорні пункти),
15
які призводять до зниження морально-психологічної стійкості

16.

•ВИСНОВКИ З АНАЛІЗУ НАПАДІВ НА КОЛОНИ СИЛ
АТО ІЗ ЗАСІДОК
4. Засідки, були підготовлені завчасно, і як правило, під час
повернення колон (конвоїв) в базові табори, тобто після
проходження колони до блок-постів у бойовиків було достатньо
часу на підготовку засідки на цьому ж маршруті. Ймовірно про
проходження колони (конвою) бойовики дізнаються від місцевого
населення.
5.
Засідки
влаштовуються
під
прикриттям
лісосмуг
(«зеленки») невеликими групами тривалістю 5-7 хв. в нижній
точці спуску – 6 раз (обмеженість в проведенні маневру), або на
підйомі – 4 рази (зменшення швидкості руху колони). Ділянка
дороги маршруту БП № 11, БП № 3 має 6 спусків та 4
підйоми. Крім того, на прямій ділянці дороги – 3 засідки.
6. Не завжди здійснювався огляд місць засідок, маршрутів
відходу, що вкрай необхідно для встановлення кількості бойовиків,
зброї. Але такі огляди бажано проводити з представниками
інженерно-саперних підрозділів, так як вони можуть бути
заміновані та підготовлені до підриву.
16

17.

ПИТАННЯ
17

18.

ТРЕТЄ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ
3.
Особливості
перевезення
взводу
2.3.Елементи
похідного
порядку підрозділів.
Дії підрозділів
на марші.
залізничним
транспортом
.
18

19.

МЕХАНІЗОВАНІЙ РОТІ В СКЛАДІ
БАТАЛЬЙОНУ ПІД ЧАС ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПРИЗНАЧАЮТЬСЯ:
•РАЙОН ОЧІКУВАННЯ
•ПЕРЕД ЗАВАНТАЖЕННЯМ ;
•РАЙОН ЗБОРУ ПІСЛЯ ВИВАНТАЖЕННЯ ;
•СТАНЦІЯ, ПОРТ (ПРИСТАНЬ) ВАНТАЖЕННЯ;
•СТАНЦІЯ ПОРТ (ПРИСТАНЬ)
ВИВАНТАЖЕННЯ
19

20.

МЕХАНІЗОВАНІЙ РОТІ В СКЛАДІ БАТАЛЬЙОНУ
ПІД ЧАС ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПРИЗНАЧАЮТЬСЯ:
РАЙОН ОЧІКУВАННЯ ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ НА
ВІДДАЛЕНІ 3-5 КМ ВІД СТАНЦІЇ
ВАНТАЖЕННЯ.
РАЙОН ЗБОРУ ПІСЛЯ ВИВАНТАЖЕННЯ
(ВИСАДКИ) ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ НА ВІДДАЛЕНІ
3-5 КМ ВІД СТАНЦІЇ ВИВАНТАЖЕННЯ
20

21.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
+
153012032018
бмп
1
СТАНЦІЇ
1/1
ЗАВАНТАЖЕНН
Я
+
180013032018
РОЗВАНТАЖЕННЯ
бмп
1
1/1
20
3-5 км
2С6
112
+
150012032018
183013032018
+
2С6
112
бмп
1/2
бмп
1
1
1/1
1/2
1/1
3-5 км
20
Не менше
10-15 км
Район
очікування
Район
збору
Не менше
10-15 км
+
130012032018
+
Вихідний район
тб
130
1
тб
+
200013032018
тб
2
1
тб
130
Зосередження
+
1
21

22.

ВІЙСЬКОВИЙ ВАНТАЖ -
ОЗБРОЄННЯ, ВІЙСЬКОВА
ТЕХНІКА, РАКЕТИ, БОЄПРИПАСИ, ПРОДОВОЛЬСТВО, ПАЛЬНЕ
ТА ІНШІ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ, ЩО НАЛЕЖАТЬ
ВІЙСЬКОВИМ ЧАСТИНАМ, ЯКІ Є ВІДПРАВНИКАМИ ТА
ОДЕРЖУВАЧАМИ
ВІЙСЬКОВИЙ
ТРАНСПОРТ
-
ПРИЙНЯТИЙ
ДЛЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ ВІД ОДНОГО
ВІДПРАВНИКА ЗА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ ОДНОГО АБО
КІЛЬКОХ
ОДЕРЖУВАЧІВ
ВІЙСЬКОВИЙ
ВАНТАЖ,
ДЛЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ЯКОГО ПОТРІБНО НЕ
МЕНШЕ
ОДНОГО
КОНТЕЙНЕРА, ЗАЛІЗНИЧНОГО ВАГОНА
22

23.

ПРОВЕДЕННЯ РЕКОГНОСЦИРОВКИ
Під час рекогносцировки визначаються район очікування, станція
завантаження, шляхи висування до них, умови завантаження і
маскування, визначаються заходи із захисту від зброї масового
ураження і високоточної зброї противника, з інженерної підготовки
району очікування та шляхів висування, з організації комендантської служби, порядку підтримання зв’язку під час завантаження.
Під час рекогносцировки командир батальйону (БТГр) сумісно з
військовим комендантом залізничної станції (ділянки) уточнює:
- кількість і тип виділеного рухомого складу;
- розрахунок на перевезення особового складу, озброєння,
військової техніки і майна підрозділів у вагонах (на платформах);
- встановлює порядок висування до місця завантаження;
- визначає черговість завантаження, час початку і закінчення його.
На основі цих даних штаб батальйону (БТГр) розробляє Схему
розміщення особового складу, озброєння та бойової техніки і
боєприпасів, а також майна батальйону (БТГр) на рухомому
складі й відпрацьовує план завантаження військового ешелону.
23

24.

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ВІЙСЬКОВОГО
ЕШЕЛОНУ
Під час формування військового
ешелону криті вагони, зайняті людьми
і діючими кухнями, ставлять у середню
частину ешелону, а платформи і піввагони з бойовою технікою – у головну і хвостову частини.
Вагони з небезпечними вантажами відокремлюються спеціальним
прикриттям від локомотива, хвоста потяга, людських вагонів, а за
потреби й один від одного.
Платформи з зенітними засобами ставляться в головній і хвостовій частинах ешелону, для зручності ведення вогню вони відокремлюються від тепловоза (електровоза), критих вагонів чи піввагонів однією або декількома платформами з вантажем невеликих за висотою габаритів.
24

25.

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ВІЙСЬКОВОГО
ЕШЕЛОНУ
25

26.

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ВІЙСЬКОВОГО
ЕШЕЛОНУ
26

27.

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ВІЙСЬКОВОГО
ЕШЕЛОНУ
Військов ий потяг з ешелоном формується таким чином, щоб криті вагони
з людьми і діючими кухнями знаход ились у середній частині потягу, а
платформи і напівв агони з бойов ою та іншою технікою – в головній
і хвостовій частинах
Для медичного об слуговування особов ого складу при тривалості перевезення військ більше 3 діб і за наяв ності у військов ому потязі не менше
10 людських вагонів до його складу вход ить вагон-ізолятор, а за наявності у потязі менше 10 людських вагонів у пасажирському вагоні виділяють купе-ізолятор. В од ному з вагонів лікар (фельдшер) розгортає
медичний пункт.
Для несення внутрішньої і вартової служб у військовому ешелоні
призначаються: чергов ий військов ого ешелону і його помічник; чергові
рот(батареї); днювальні вагонів; варта; чергов ий підрозд іл; черговий
сигналіст.
27

28.

ДІЇ БАТАЛЬЙОНУ ПІД ЧАС ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ
Для своєчасного надання медичної допомоги під час перевезення у
військов ому ешелоні розгортається медичний пунктбатальйону.
Евакуація поранених і хворих з військов ого ешелону зд ійснюється
в найближчі медичні підрозд іли, військов і частини, установ и
Для спостереження за повітряним противником і прилеглою місцевістю у військов ому ешелоні виставляються спостережні пости (пости
повітряного спостереження, спостерігачі) і пости радіаційного, хімічного
і біологічного спостереження. На шляху руху дані про повітряну, радіаційну, хімічну і біологічну об становку начальник військов ого ешелону од ержує також від військов их комендантів залізничних ділянок, станцій.
Оповіщення про повітряного противника, радіоактивне, хімічне і
біологічне зараження здійснюється загально визначеними сигналами
та сигналами встанов леними начальником військов ого ешелону,
а також сигналами, які застосов уються на транспорті.
За сигналом оповіщення про повітряного противника військов ий ешелон
прод овжує рух. Двері, вікна і люки вагонів закриваються, засоб и
індивідуального захисту перевод яться в положення “напоготові”.
28

29.

ДІЇ БАТАЛЬЙОНУ ПІД ЧАС ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ
ЗА БЕ ЗПЕ Ч Е ННЯ О СО БО ВОГО СК ЛАД У ВІЙ С ЬК ОВОГО
ЕШ ЕЛО НУ ГА РЯЧО Ю ЇЖЕ Ю З К УХО НЬ ЕШ ЕЛО НУ ПРО ВА Д ЯТЬ
Н Е М Е Н Ш Е 2 Р А З ІВ Н А Д О БУ – В ЧА С ЗУПИНКИ ПО ТЯГУ, А НА
ВІЙ С ЬК ОВО -ПРО Д О ВОЛЬ ЧИХ ПУНКТА Х – Н Е М Е Н Ш Е 1 Р А З У
Н А Д О БУ . ІНШЕ НЕО БХІД НЕ ХА РЧУВА ННЯ В И Д А ЄТЬ С Я
О С О БО В О М У С К Л А Д У С УХ И М ПА Й К О М . ЗА БЕ ЗПЕ Ч Е ННЯ
ЕШ ЕЛО НУ ХО ЛОД НО Ю І КИП’ЯЧ Е НО Ю ВО Д О Ю ПРО ВО Д ИТЬ С Я
НА
С ТА НЦ ІЇ, Д Е ПЕ РЕ Д БА Ч Е НА ЗУПИНКА ПО ТЯГУ Н Е М Е Н Ш Е 1 5
Х В И Л И Н , І ТАМ, Д Е Є ВО Д О ЗА БІРНІ ПРИС ТРО Ї І
КИП’ЯТИЛЬНИКИ.
З ПРИБУТТЯМ ДО КІНЦЕВОГО ПУНКТУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ БАТАЛЬЙОН
(БТГР) ШВИДКО РОЗВАНТАЖУЄТЬСЯ (ВИСАДЖУЄТЬСЯ) І ВИХОДИТЬ
У РАЙОН ЗБОРУ В ГОТОВНОСТІ ДО ВИКОНАННЯ БОЙОВОГО
ЗАВДАННЯ АБО ДО ВИХОДУ В РАЙОН ЗОСЕРЕДЖЕННЯ.
ПЕРЕВЕЗЕННЯ БАТАЛЬЙОНУ (БТГР) ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ
ЗАКІНЧУЄТЬСЯ ПІСЛЯ ПРИБУТТЯ НА СТАНЦІЮ
ПРИЗНАЧЕННЯ(ПУНКТ РОЗВАНТАЖЕННЯ) ТА ЗАВЕРШЕННЯ ЙОГО
РОЗВАНТАЖЕННЯ.
29

30.

РОЗРАХУНКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПІДРОЗДІЛІВ
30

31.

РОЗРАХУНОК ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЗАЛІЗНИЧНИМ
ТРАНСПОРТОМ
Військов ий потяг формується з різноманітного рухомого складу, тому
його довжину доцільно вимірювати в умов них вагонах. Умовний вагон –
це дв охосьов ий 20-тонний критий вагон довжиною - 8,2 м.
Уніфікована норма маси і довжина потягу в напрямі перевезення
встанов люються графіком руху. Маса і довжина од ного потягу такі:
1500 т – 40 умовних вагонів, 3000 т – 57 умовних вагонів. Рухомий склад
військового поїзду може містити: пасажирські вагони, чотиривісні платформи вантажопідйомністю - 62–70 т; чотиривісні напіввагони вантажопідйомністю - 69 т; чотиривісні вагони, криті, вантажопідйомністю –
64–68 т; шести- і восьмивісні платформи та напівв агони
вантажопідйомністю - 94 т.
Для перевезення особ ов ого складу, як правило, вид іляються пасажирські, а за їх відсутності –об ладнані криті чотиривісні вагони.
Для перевезення офіцерського складу і прапорщиків дивізіону, як
правило, вид іляють окремий пасажирський вагон.
У кожному чотиривісному вагоні повинно бути 60–72 особи, а при
од нод об овому перевезенні –до 100 осіб. При цьому забороняєть-
ся використовувати вагони, в яких перевозили раніше кислоти,
отруйні засоби й тварин.
31

32.

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ
ЧИ С ЕЛЬ НІС ТЬ О СО БО ВО ГО С К ЛАДУ І
К ІЛЬ К ІС ТЬ БО Й О ВО Ї ТЕ ХНІК И І
МАЙ НА В ПІД РО ЗД ІЛАХ, Щ О
ПЕ РЕВО ЗЯТЬ С Я
НО РМИ РО ЗТА Ш УВА ННЯ ЛЮД ЕЙ ТА
БО Й О ВО Ї ТЕ ХНІК И І МАЙ НА НА
РУХО МО МУ С К ЛАДІ
МАСА І ДОВЖИНА ПОТЯГУ З ВІЙСЬКОВИМ
ЕШЕЛОНОМ
32

33.

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ
МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ НАСТУПНА:
- РОЗРАХУНОКНЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ ВАГОНІВ ТА ПЛАТФОРМ;
- РОЗРАХУНОК ДОВЖИНИ ЕШЕЛОНУ;
- РОЗРАХУНОКМАСИ ПОТЯГУ;
- РОЗРАХУНОКТРИВАЛОСТІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ДЛЯ РОЗРАХУНКУ НЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ ВАГОНІВ ТА
ПЛАТФОРМ
ВРАХОВУЄТЬСЯ КІЛЬКІСТЬ ОСОБОВОГО СКЛАДУ (У ТОМУ
ЧИСЛІ І ОФІЦЕРІВ) ТА НАЯВНАКІЛЬКІСТЬ ОЗБРОЄННЯ,
ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ ТА МАТЕРІАЛЬНО –ТЕХНІЧНИХ
ЗАСОБІВ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ПЕРЕВЕЗЕННЮ.
КРІМ ТОГО, ВРАХОВУЄТЬСЯ НЕОБХІДНАКІЛЬКІСТЬ ВАГОНІВ
ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЕШЕЛОНУ
(ВАГОНИ ПІД: ВАРТУ, МЕДИЧНИЙ ПУНКТ БАТАЛЬЙОНУ,
КУХНІ, ПРОДОВОЛЬЧІ СКЛАДИ ТОЩО)
33

34.

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ
ПІД ЧАС ВИЗНАЧЕННЯ ДОВЖИНИ ЕШЕЛОНУ
ВИЗНАЧАЄТЬСЯ: ДОВЖИНА РЕШТИ ВАГОНІВ
(ПЛАТФОРМ) ВІДНОСНО УМОВНОГО ВАГОНА
ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ВІДНОШЕННЯМ ЇХ ДОВЖИНИ І
ДОРІВНЮЄ:
ДВОВІСНОЇ ТА ЧОТИРИВІСНОЇ ПЛАТФОРМИ ВІДПОВІДНО -1,3 І
1,8;
ЧОТИРИВІСНОГОКРИТОГО ВАГОНА -1,9;
ЧОТИРИВІСНОГО НАПІВВАГОНА -1,8;
ПАСАЖИРСЬКОГО СУЦІЛЬНОМЕТАЛЕВОГО ВАГОНА - 3,0;
УМОВНИЙ-ВАГОН
– ЦЕ ДВОВІСНИЙ
20-Т. КРИТИЙ
ІЗ ДЕРЕВ'ЯНИМ
КУЗОВОМ
- 2,5. ВАГОН
ДОВЖИНОЮ - 8,2 М
34

35.

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ
Маса тари рухомого складу (без локомотиву)
розраховується наступним чином:
Мтари = n∙Мплатф + n ∙ Мпв + n ∙ Млв,
де n -кількість од иниць тари;
Мплатф -маса од ної платформи;
Мпв -маса пасажирського вагона;
Млв -маса критого (людського) вагона.
МАСА ТАРИ
Під час визначення потрібної кількості рухомого складута складу
військов ого потягу визначається і його маса. Маса потягу визначається сумою маси рухомого ешелону (тара, без локомотива)
та маси підрозділів, що перевозяться (нетто).
Підрахов ана маса технікита майна, що перевозиться, указується
перевізних документах.
Маса двовісної платформита дв овісного критого вагону
приймається за 10 тон, а чотиривісного критого вагону і чотиривісної
платформи за 22 тони (маса вказана на всіх вагонах і платформах).
35

36.

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ
Під час визначення потрібної кількості рухомого складу
та складу військов ого потягу визначається його маса.
Мпот= Мтари + Мовт+ Мо/с
де Мпот–маса потягу;
Мтари –масатари рухомого складу;
Мовт. + Мо/с –фактичної маси техніки майната вантажів.
Рухомий склад військов ого поїзд у може містити:
- пасажирські вагони, чотиривісні платформи
вантажопідйомністю 62 – 70 тони;
-чотиривісні напіввагони вантажопідйомністю 69 тон;
-чотиривісні вагони, криті, вантажопідйомністю 64 – 68 тон;
- шести -і восьмивісні платформита напіввагони
вантажопідйомністю -94 тон.
36

37.

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ
ПІД ЧАС РОЗРАХУНКУ ТРИВАЛОСТІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:
Т = L / v + (N – 1) : n + t з.+ t пр. + t в,
L – довжина маршруту висування, км;
V – маршрутна швидкість руху ешелонів, км/добу;
N – кількість ешелонів;
n – темп перевезення, ешелони/добу;
tз – час завантажування одного ешелону, год;
tпр – час перевантаження одного ешелону
на західноєвропейську колію , год;
tв – час вивантаження одного ешелону, год.
37

38.

КРІПЛЕННЯ ОВТ ЗА ДОПОМОГОЮ ДЕРЕВ’ЯНИХ
УПОРНИХ БРУСКІВ ТА ДРОТЯНИХ (ТАБЕЛЬНИХ)
РОЗТЯЖОК
КРІПЛЕННЯ ТАНКА ЗА ДОПОМОГОЮ ШПОР Ш-434
38

39.

ПИТАННЯ
39

40.

ЗВО РО ТНІЙ ЗВ’ЯЗОК
Сьогодні я…..
1. Чи корисна вам дана інформація?
2. Що залишилось не зрозумілим?
3 . Щ о нового ви дізнались?
40

41. Завдання на самостійну роботу

1. Вивчити та записати в робочий зошит
загальні
положення
щодо
пересування
механізованого взводу.
2. Тема і навчальні питання самостійних
занять:
Тема № 10. Заняття № 1. Механізований
взвод на марші.
1. Загальні положення.
2. Особливості пересування підрозділу за
досвідом російсько-Української війни.
3. Особливості
перевезення
взводу
залізничним транспортом.
41

42. УПРАВЛІННЯ ДІЯМИ МЕХАНІЗОВАНИХ ПІДРОЗДІЛІВ (лекція)

42