Лекція 8_Психолого-педагогічні засади комунікації учасників освітнього процесу у вищій школі

1. Психолого-педагогічні засади комунікації учасників освітнього процесу у вищій школі

кандидат педагогічних наук,
старший науковий
співробітник
Якимович Тетяна Дмитрівна

2. Стратегія мультимодального навчання

Теорія
навчання
Етапи навчання
Методи
та
навчання
Теорія
репрезентатив
ної системи
комунікації
(одержання,
зберігання й
кодування
інформації).
• Навігація (взаємодія
з мультимодальними
засобами)
• Інтерпретація
(розуміння
представленої
інформації)
• Особистісний
дизайн (побудова
власного досвіду)
• Зворотній зв’язок
(запитання для
розуміння).
засоби
Використання
візуальних
матеріалів.
• Використання
аудіоматеріалів.
• Використання
тактильних
матеріалів.
• Використання
кінестетичних
методів.
• Використання
цифрових засобів.

3. Навігація: приклади мультимодальних засобів навчання

використання візуальних матеріалів: зображення,
діаграми, карти, відео;
використання аудіоматеріалів: музика, звуки,
записи лекцій ;
використання тактильних матеріалів: предмети,
моделі, муляжі;
використання кінестетичних засобів: ігри,
майстер-класи, досліди;
використання цифрових засобів: онлайн
платформи, інтерактивні вправи, віртуальна
реальність

4.

КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В
ОСВІТІ — це форми, методи і
засоби міжособистісної взаємодії
учасників освітнього процесу, у
процесі якого відбувається передача,
сприйняття, обмін інформацією,
емоціями, почуттями — комунікація.

5. Лист самоконтролю

ЩО Я ЗНАЮ
Цілі комунікації
Функції комунікації
Принципи комунікації
Стилі комунікації
Форми комунікації
Засоби комунікації
ЩО ВЗНАВ
ЩО Я ХОЧУ ЗНАТИ

6.

ЦІЛІ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Мета комунікативної діяльності психолога: створити найкращі умови для
розвитку емоційно-пізнавальної сфери учнів, забезпечує виховання
культури спілкування та поведінкових аспектів, навчає ефективно
використовувати засоби комунікації, запобігає виникненню психологічного
бар'єру та конфліктних ситуацій.
Мета комунікації
Визначення
Кінцевий результат
Виховна
забезпечує виховання
культури спілкування
та поведінкових
аспектів
Цінності, мовленєвий
етикет, поведінка,
культура мовлення
Розвивальна
сприяє розвитку емоційнопізнавальної сфери
Мислення, інтерес, увага,
емоції
Навчальна
навчає ефективно
використовувати засоби
комунікації
Знання термінології,
уміння задавати
запитання , навички
вести діалог

7. ФУНКЦІЇ КОМУНІКАЦІЇ

контактна: встановлення стану двосторонньої готовності приймати та
передавати повідомлення і підтримувати взаємозв'язок до завершення
акту;
встановлення відносин: усвідомлення і фіксування свого місця в системі
рольових, статусних, ділових, міжособистісних та інших зв'язків;
координаційна: взаємне орієнтування та узгодження дій, коли йдеться
про спільну діяльність;
спонукальна: заохочення партнера або самого себе (стимулювання та
автостимулювання) до виконання певних дій;
емотивна: неусвідомлений "обмін емоціями" або збудження в партнері
певних емоцій;
впливова: зміна стану, поведінки, ціннісно-мотиваційної сфери партнера
(намірів, поглядів, думок, рішень, уявлень, потреб, рівня активності,
смаків, норм поведінки, оцінювальних критеріїв тощо).
інформаційна: обмін повідомленнями (описами), запитаннями та
відповідями;
пізнавальна: адекватне сприйняття і розуміння сенсу повідомлення, а
також взаєморозуміння (намірів, установок, переживань, станів
партнерів).

8. СТИЛІ ТА ФОРМИ КОМУНІКАЦІЇ

СТИЛІ
діалогічний;
альтруїстичний;
конформістський;
пасивний;
маніпулятивний;
авторитарномонологічний;
конфліктний.
ФОРМИ
монологічне мовлення
діалогічне мовлення

9. Принцип врахування індивідуальних особливостей комунікації

АУДИАЛЬНА
•пропускати мимо вух
•задавати тон
•так сказати
ВІЗУАЛЬНА
КІНЕТИЧНА
•вловив ідею
•вперся на свому
•не хапаю зірки з неба
•тримаюсь за своє
•я бачу
•розглядаю
•покажіть мені
СМАКОВА
НЮХОВА
•кисла міна
•гірка пігулка
•погано пахне
Репрезентативна система комунікації - шляхи, по яких ми одержуємо, зберігаємо й кодуємо
інформацію у прооцесі спілкування (картинки, звуки, відчуття, заходи й смаки).

10. Кількість інформації, що передається:

11. ВЕРБАЛЬНА ТА НЕВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ

Відмінності
Способи
комунікації
Засоби передачі
повідомлення
Ступінь
достовірності
Ступінь
контрольованос
ті
Розшифрування
Рівень
розуміння
Кому
властивий
Вербальна
Невербальна комунікація
комунікація
Усна і письмова мова Мова тіла
Слова, інтонація
Жести, міміка, поза
Може бути
неправдива
Повністю
контролюється
Відображає істинні емоції
Логіка, аналіз
Інтуїція
Низький, вплив
багатьох чинників
Людині
Підсвідомо, імпульсивно
Високий, закладений від
природи
Людині та іншим живим
істотам

12.

На думку вчених, для формування першого
враження від співрозмовника важливими є
перші ЧОТИРИ хвилини зустрічі, а деякі
вважають, що досить і ДВОХ хвилин.

13. Невербальні засоби спілкування - це система немовних знаків, що слугують засобами для обміну інформацією між людьми

14. ЗАСОБИ НЕВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Класифікація засобів невербальної комунікації
За способом
передачі
оптичні;
тактильні;
ольфакторні (лат. olfactus - нюх);
хрономічні (грец. chronos - час)
За способом
поведінки
зовнішній вигляд, пантоміміка, міміка, візуальний контакт,
між особистісний простір
За характером
комунікації
За процесуальною
стороною
комунікації
доповнення і заміщення словесного висловлювання,
регуляції міжособистісних відносин,
репрезентація емоційних станів
кінесика (жести, рухи),
проксеміка (простір і час),
графеміка (почерк)

15.

Кінетичні
невербальні засоби
(жести, пози, міміка) є
найважливішими у
спілкуванні.

16. МІМІКА

Міміка це експресивні рухи м’язів
обличчя, що виражають
емоційний стан, почуття, настрій
людини в певний момент часу

17. Міміка репрезентує шість основних емоційних станів: :

гнів;
радість;
страх;
печаль;
подив;
презирство.

18. ГНІВ

19. РАДІСТЬ

20. СТРАХ

21. ПЕЧАЛЬ

22. З мімікою тісно пов'язаний візуальний контакт, тобто погляд, що становить важливу частину спілкування. Розрізняють діловий,

Погляд, спрямований у трикутник, вершиною якого є
точка посередині чола, а основою - лінія між очима, є
діловим. Він не опускається нижче очей. Якщо погляд
фіксується нижче лінії очей - то це соціальний погляд.
Інтимний погляд спрямовується в трикутник між очима і
грудьми.

23.

людина відводить
очі підтвердження
того, що вона
щось приховує

24. Виокремлюють чотири дистанції під час комунікації:

інтимна (від 0 до 45 см) - спілкування з дітьми,
дружиною, коханими, коханими, найближчими
друзями;
особиста (від 45 до 120 см) - спілкування під час
зустрічей, на вечірках, у кулуарах конференцій
тощо;
соціальна (суспільна) (від 120 до 400 см) міжособистісне спілкування з малознайомими
людьми;
громадська (відкрита) (від 400 до 750 см) виступ
лектора перед аудиторією.

25. ЖЕСТИ:

жести-ілюстратори - жести, що супроводжують
мовленнєвий процес;;
конвенційні жести (лат. соnventio - домовленість) –
символічні жести, які використовують при
привітаннях, запрошеннях, прощаннях тощо;
модальні жести - жести, які свідчать про емоційнопсихічний стан дитини, зокрема про почуття
невпевненості, сумніву, депресії, відрази, нудьги
тощо;
ритуальні жести - жести, які супроводжують
ритуальні дійства.

26. Поширені жести

27. Потиск руки може бути трьох типів:

домінантним (долоня розвернута вниз);
покірним (долоня розвернута вверх);
рівноправним.

28. ПОЗА:

Про неправдивість сигналізують тертя повіки,
чола, скронь, підборіддя пощипування мочки
вуха.
Якщо під час спілкування кладуть до рота
олівець, дужку від окулярів, це означає, що
людина перебуває у стані сильного пригнічення,
потребує підтримки, схвалення. Цей жест виражає
несвідоме прагнення невпевненої у собі і бажання
опинитися під материнським захистом.
Характерний жест вказівним пальцем свідчить, що
співрозмовник хоче підкреслити свою думку.
Сидить розслабившись, це означає, що він
почувається господарем становища;

29.

почухування і
потирання вуха співрозмовник
наслухався і хоче
висловитися

30.

прикривання
рота рукою слухач
розуміє, що
ви говорите
неправду

31.

потирання скронь,
підборіддя,
прикривання
обличчя руками особа не
налаштована
розмовляти в цей
момент

32.

схрещення рук
на грудях людина нервує,
краще закінчити
розмову чи
перейти на іншу
тему

33.

34. ЗАСОБИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ КОМУНІКАЦІЇ:

скрайбінг
скетчноутінг
інтелект-карти
презентації

35.

ОО
ОО
ОО
ОО
ОО
ОО
Практична
робота:
скрайбінг
ОО
Матриця
емоцій
ОО
ОО

36. ЕМОЦІЙНІ СТАНИ

37. ЗАСОБИ АУДІАЛІЗАЦІЇ КОМУНІКАЦІЇ

АУДІАЛІЗАЦІЯ
СЛОВАМИМАРКЕРАМИ
структуризація тексту
опис, ствердження
доповнення, уточнення
вказівка
на
причиновонаслідкові зв’язки
припущення
наведення прикладів
порівняння й зіставлення
оцінка
підсумовування .
• ПАРАВЕРБАЛЬНІ
ЗАСОБИ
інтонація,
швидкість,
гучність
режим мовлення
артикуляція
висота голосу.

38. ЗАПИТАННЯ

Закриті запитання
Відкриті запитання
Альтернативні запитання
Підтверджуючі запитання
Запитання, що відкривають розмову.
Запитання, що «втягують».
Напрямні запитання
Інформаційні запитання
Запитання для орієнтації
Однополюсні запитання
Провокаційні запитання
Заключні запитання.
Навідні запитання.
Запитання – кристалізатори