Становлення абсолютної монархії у Франції _1_

1. Становлення абсолютної монархії у Франції. Прийом Фактчекінг

Всесвітня історія
8 клас

2. Франція в першій половині ХVІ ст.

Перемога у Столітній війні сприяла
об‘єднанню країни та формуванню
централізованої держави.
Розвивається мануфактурне
виробництво.
Починаючи від Людовіка ХІІ
(1498 - 1515), не скликалися
Генеральні штати.
Створено Велику і приватну
королівські ради, члени яких
призначалися королем.
Сформовано особливий придворний
церемоніал, в основі якого – культ
короля.
Під контролем чиновників опинилися
всі сфери суспільного життя.
Замість феодального ополчення
створено постійну найману армію.
Королівській владі підпорядковується
французька католицька церква; папа римський
лише затверджує церковних посадовців.
У Франції розвивається абсолютна монархія, що спиралася
передусім на дворянство.

3. Дворянство у Франції - один з привілейованих станів феодального суспільства, що володіє спадковими привілеями, у тому числі –

звільнення
від податків. Основою його впливу була власність на землю.
Найбагатше і найтитулованіше
дворянство (герцоги, принци), що
займало вищі посади в державі.
Підтримувало короля лише в тому
випадку, коли було в цьому
зацікавлене.
Чиновники, що отримували дворянські
титули через посади в органах
управління; звільнялося від військової
служби і сплати податків.
Спадкове середнє і дрібне дворянство,
яке володіло землею і несло за неї
військову службу. Підтримувало сильну
королівську владу.
Титулована
знать
Старе
дворянство,
або
дворянство
шпаги
Дворянство
мантії
Дворянство
з багатих
міщан
Купували дворянський титул завдяки
королівській прихильності. Звільнені від
військової служби, але податки мусили
сплачувати.

4. Громадянські війни (або гугенотські, або релігійні війни) у Франції ХVІ ст.

Причини:
Поширення кальвінізму,
особливо на півдні країни.
Ворожнеча між побічними гілками
династії Капетингів, а саме Валуа,
що перебували при владі, і
Бурбонами.
Погіршення становища різних верств
населення через «революцію цін»
і збільшення податків.
Незадоволення зміцненням
абсолютизму у середовищі
провінційного дворянства.
Поразка Франції у війнах з Італією.

5. Ворогуючі сторони:

6. Ворогуючі сторони:

Католики
Гугеноти
• Очолювані
лотаринзькими
герцогами Гізами, які
вважали себе
захисниками престолу
та католицької церкви і
спиралися на знать
північно-східних і
центральних провінцій
та підтримку Іспанії.
• На чолі з
представниками
династії Бурбонів,
підтримували південні
та південно-західні
провінції, що втратили
привілеї
самоврядування і
прагнули покращити
своє становище за
рахунок церковних
земель.

7. Привід:

•1. 03. 1562 р. – загін
Ф. Гіза вбив групу
гугенотів під час їх
молитви в м. Вассі.
Франсуа де
Гіз

8. І етап (1562 – 1570 рр.)

Постійна боротьба за вплив на
короля, що завершилася
загибеллю Антуана Бурбона й
укладенням миру.
Гугенотам пішли на
поступки:
Дозволено правити службу в
усіх містах, окрім Парижу.
Дозволено обіймати
державні посади.
Гугенотам віддано фортеці Нант,
Ла-Рошель, Коньяк.

9. ІІ етап (1572 – 1576 рр.).

24. 08. 1572 р. –
Варфоломіївська ніч: різанина
гугенотів, які з‘їхалися на
весілля Генріха Бурбона
Наваррського, сина Антуана й
Маргарити Валуа.
Вбито одного з лідерів гугенотів
адмірала де Коліньї; всього по
країні загинуло близько 30 тис.
чоловік.
Генріх урятувався, прийнявши
католицтво.

10. 1573 р. – розкол Франції; і католики, і гугеноти виступають проти правлячої династії Валуа.

Південні провінції об‘єднуються в
гугенотську Конфедерацію (1576 р.)
на чолі з Генріхом Наваррським,
який знову став гугенотом.
Дворяни та буржуазія
півночі об‘єдналися в
Католицьку лігу на чолі з
Гізами.

11. ІІІ етап (1580 – 1594 рр.) – боротьба за престол між Генріхом Бурбоном Наваррським і Гізами.

1588 р.
1594 р.
• Генеральні штати
оголосили
недовіру королю
Генріху ІІІ,
вимагаючи
передання
верховної влади.
• Генріх ІІІ
змушений
укласти договір з
Генріхом
Наваррським.
•Генріх
Наваррський
став королем
Франції.
•Знову прийняв
католицтво.
• Генріх ІІІ
убитий за
наказом Гізів.
«Париж вартий
меси!»

12. Завершення війн:

1598 р. – Нантський едикт
Генріха ІV:
Офіційною релігією у Франції
проголошено католицизм;
Гугеноти отримали право вільного
віросповідання всюди, крім Парижа;
Гарантовані права гугенотів, у тому числі
займати державні посади;
Гугеноти отримали близько 200 фортець,
армію в 35 тис. чоловік, гугенотські міста –
податкові й політичні привілеї.
Едикт – особливо важливий
указ монарха.

13. Реформи Генріха ІV (1594 - 1610).

Зміцнені селянські господарства.
Зменшено мито на хліб,
ліквідовані внутрішні митниці
для розвитку хлібної торгівлі.
Списано більшість боргів дворян,
накопичених за роки громадянських
Були встановлені державні
воєн.
субсидії власникам мануфактур
Розпочато колонізацію Канади.
Для контролю за діяльністю губернаторів
введено посаду інтендантів – виконавців
наказів і розпоряджень короля.
для розширення виробництва.
Замість Генеральних штатів
скликається Рада нотаблів
(представників знаті).

14.

1614 – 1642 рр.
1610 р.
•Смерть Генріха ІV.
•Королівська влада
дещо ослабла.
•Розпочалася нова
громадянська
війна, ініційована
феодальною
знаттю.
Людовік ХІІІ
був
малолітнім.
Арман Жан дю
Плессі
(1585 - 1642),
герцог де Рішельє,
перший міністр
Людовіка ХІІІ.

15. Діяльність кардинала Рішельє:

Ліквідував політичну самостійність
гугенотських провінцій:
Узято гугенотську
фортецю Ла-Рошель.
«І гугеноти, і католики
були в моїх очах
однаково французами».
Рішельє.
«Едикт милості» 1629 р.
позбавив гугенотів
фортець, армії та
окремих судових палат.

16.

Боровся із сепаратизмом
вищої знаті:
Зміцнив державний
апарат:
Розкрив і ліквідував
декілька антикоролівських
змов;
Розширено повноваження
інтендантів;
Скорочено кількість
державних радників;
Знищив феодальні замки;
Паризький парламент
позбавлений права обговорювати
і відхиляти королівські укази.
Заборонив дуелі під
страхом смерті.
Людовік ХІІІ

17.

Сприяв економічному
розвитку:
Дотримувався політики
меркантилізму;
Ініціював утворення понад 20
торгових компаній.
Зовнішня політика:
Активізував колоніальну політику:
відбувається заселення Канади,
придбані колонії у південній
Африці та Гвіані.
З 1630 р. Франція бере участь у
Тридцятилітній війні на боці
антигабсбурзької коаліції,
внаслідок чого були приєднані
Ельзас і Лотарингія.

18. Людовік ХІV (1638 – 1715 рр.)

• Остаточно перетворив королівську владу на
абсолютну.
• Позбавив міста залишків самоврядування.
• Проводив політику меркантилізму, значну увагу
приділяв великим мануфактурам.
• Знизив основний податок із селян.
• Скасував Нантський едикт, чимало гугенотів
залишили Францію.
• Внаслідок тривалих воєн розширив територію
Франції: захопив частину іспанських
Нідерландів, німецький Страсбург,
обстрілював італійські міста.
«Держава – це я!».

19. Витрачав величезні кошти на утримання армії, палаців, придворних.

20. Перемістив резиденцію королів до Версалю, де побудував розкішний палацово-парковий ансамбль.