Державно-правовий та політичний статус українських земель у XIV- середині XVI ст.
Література
Магдебурзьке право — міське право, що виникло в XIII ст. в Німеччині. Воно передбачало звільнення міста від управління, судової
Великий литовський князь Вітовт (1392-1430).
Грюнвальдська битва, 1410 р. (картина Яна Матейка)
Виникнення козацтва:
Військова організація Запорізької Січі
КЛЕЙНОДИ ВІЙСЬКА ЗАПОРІЗЬКОГО
Люблінська унія – створення Речі Посполитої
Люблінська унія 1569 р.
Реєстрове козацтво Сигізмунда II Авґуста 2 червня 1572 р.
Герб гетьмана
Внаслідок поразок козацьких повстань 20-х – 30-х років ХVII ст. в Україні встановився «золотий спокій» 1638-1648 рр. – час
Дякую за увагу!
40.89M
Категория: ИсторияИстория

Державно - правовий та політичний статус українських земель у XIV - середині XVI ст

1. Державно-правовий та політичний статус українських земель у XIV- середині XVI ст.

Державно-правовий та політичний
статус українських земель у XIVсередині XVI ст.
План
1.Перехід українських земель до складу Польського королівства
2. Перехід українських земель під владу Великого князівства
Литовського та їх адміністративно-політичний статус.
3.Вихід на історичну арену українського козацтва. Запорізька
Січ та її устрій.
4.Люблінська унія 1569 р. і посилення польської експансії на
українські землі.

2. Література

Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: У 3 т. – К.,19901991.
Дорошенко Д. Нарис історії України.-К.,1991.
Голобуцький В. Запорозьке козацтво.-К.,1994.
Боплан Г. Опис України. - К.,1990.
Українське козацтво. Мала енциклопедія / Кер. авт. колект.
Ф.Г.Турченко.- К.2006.
Полонська-Василенко Н. Історія України. - Т.1.-К.,1992.
Наталія Яковенко. Нариси історії України.
С. Плохій. Брама Європи.

3.

4.

5.

Містам було надано
Магдебурзьке право –
право міщан на
самоврядування. (Але ним
користувались жителі міст
лише католики)
На Українських землях
запроваджувалась польська
система судочинства, а
католицька церква почала
наступати на православну.
(Заборона будувати нові
православні храми,
православним заборонялось
обіймати державні посади.

6. Магдебурзьке право — міське право, що виникло в XIII ст. в Німеччині. Воно передбачало звільнення міста від управління, судової

та адміністративної влади
місцевих феодалів-власників міст і створення міського самоврядування.
Система самоврядування за магдебурзьким правом

7.

8.

Дивитись детальніше:
https://localhistory.org.ua/videos/bezbromu/boris-cherkas/

9.

Князь Ольгерд з дружиною

10.

11.

Hedvig Rex
Poloniæ.
Король Польщі
Владислав ІІ Ягайло 1386 – 1434
Королева Ядвіга
( бл.1374-1399)

12. Великий литовський князь Вітовт (1392-1430).

Великий литовський Кревською унією були невдоволені деякі литовські князі,
князь Вітовт вони виступили за збереження Литви.
(1392-1430).
Городельська
унія
У 1392 р. Ягайло був змушений визнати Вітовта
Кейстутовича намісником Литви, однак Київський,
Новгород-сіверський і Подільський князі не визнали
влади Вітовта.
Вітовт розпочав ліквідацію удільних князівств, що сприяло
централізації і зміцненню незалежності Литви.
Владу Вітовта підтримувала українська знать, що була проти
покатоличення.
У 1399 р. – битва на р. Ворскла – Вітовт зазнав поразки від
татар, через що почав шукати компроміс із Ягайлом.
1401 р. – Віленська угода, яка визнавала Велике князівство
Литовське васалом Польщі. (Усі землі Вітовта після його
смерті повинні відійти Польщі).
1410 р. Вітовт разом із Польщею брав участь у боротьбі із
Тевтонським орденом – Грюнвальдська битва , яка
завершилась перемогою союзників.
1413 р. в результаті цього, було укладено Городельську
унію:
Польща визнавала незалежність ВКЛ до смерті Вітовта
Лише Католики могли отримати високі посади в державі
У 1414 р. Вітовт, намагаючись домогтись незалежності

13. Грюнвальдська битва, 1410 р. (картина Яна Матейка)

14.

Помер Вітовт у 1430 р., не встигнувши коронуватись
Див.: http://litopys.volyn.ua/index.php/litopys/article/view/134/95
Литовська та українська знать без згоди Польського короля обрала князем
ВКЛ Свидригайла Ольгердовича (молодший брат Владислава ІІ
Ягайла)
Берестейщина, Підляшшя, Сіверщина, Київщина, Волинь, Сх. Поділля
підтримали Свидригайла, об’єднавшись у Велике князівство РУСЬКЕ
Литовська католицька знать обрала своїм князем брата Вітовта –
Сигізмунда (Жигмонта) Кейстутовича, що був лояльний до Ягайла.
1435 р. біля міста Вількомир відбулась битва двох князів та їх
прихильників, у якій Свидригайло зазнав поразки.
1438 р. Сигізмунд повністю заволодів Литовськими землями.
Сигізмунд:
проводив політику, спрямовану на зміцнення ВКЛ
Спирався на дрібних землевласників і рицарів, а владу удільних князів
обмежував.
Удільні князі вбивають князя Сигізмунда в 1440 р. (змовники –
вoлинський князь Oлeксaндр Чoртoрийський і київський бoярин
Скoбeйк)

15.

16.

17.

18.

Кримське ханство
Утворилось у 1449 р. під
проводом Хаджі Гірея,
з 1475 р. під протекторатом
Османської імперії

19.

20. Виникнення козацтва:

21. Військова організація Запорізької Січі

22. КЛЕЙНОДИ ВІЙСЬКА ЗАПОРІЗЬКОГО

Появa козацтва – цe свoгo рoду кoмпрoмiс iз Пoлeм, дe сaмe
життя витвoрилo eлaстичну буфeрну смугу, нa якiй
пoєднaлися нaвички виживaння в Пoлi з oрiєнтaцiєю нa
цiннoстi oсiлoгo свiту.

23. Люблінська унія – створення Речі Посполитої

Дивитися детальніше:
https://localhistory.org.ua/videos/bez-bromu/triiedina-rich-pospolita-mif-chirealnist-petro-kulakovskii/

24.

Люблінська унія – угода про
об*єднання Королівства
Польського та Великого
князівства Литовського в єдину
федеративну державу – Річ
Посполиту, яку було
затверджено польським і
литовським сеймами 1 липня
1569 р.
Aкт, зaпoчaткoвaний зa
пoгoджeнням дiдiв, щeдрo пoлили
крoв’ю вжe їxнi oнуки.

25. Люблінська унія 1569 р.

•Королівство Польське і Велике князівство
Литовське
об’єднуються в одну федеративну державу Річ
Посполиту;
•король польський є одночасно великим князем
литовським;
•держави мають спільний сейм, спільну монету і
ведуть спільну зовнішню політику;
•Окремі залишаються печатка, герб,
адміністрація та військо;
•польська шляхта отримала право набувати
землі на території Литви, а литовська – Польщі.

26.

27.

28. Реєстрове козацтво Сигізмунда II Авґуста 2 червня 1572 р.

Виникнення козацтва
дивитися:
https://localhistory.org.ua/videos/bez-bromu/ukrayinski-litsariperedumovi-viniknennia-kozatstva-sergii-lepiavko/
Реєстрове козацтво
Сигізмунда II Авґуста 2 червня 1572 р.
Реєстрові козаки одержали додаткові привілеї:
звільнення від податків, право землеволодіння,
самоуправління з .назначеною старшиною;
вони мали свій прапор, литаври й
інші клейноди.
Реєстрові козаки одержували платню грішми й
одягом; їм передано
у власність містечко Трахтемирів з Зарубським
монастирем для розміщення арсеналу і
військового шпиталю.
Реєстрові козаки дістали офіційну
назву Запорозького, або Низового війська.

29.

Перший литовський статут – 1529
Привілеї шляхти
Другий Литовський статут -1566 р.
Закріпив статус руської мови
Третій Литовський статут 1588 р.
Остаточно закріпив привілеї шляхти і
закріпачив селян.
Чинний у Київській, Подільській та
Волинській губерніях до 1840.

30.

31.

1591-1593 – Повстання К. Косинського
Пeрший дeбют кoзaцтвa в рoлi
збрoйнoї oпoзицiї тoчився як
сутo внутрiшнiй кoнфлiкт вищoгo
фeoдaлa з нeпoкiрним вaсaлoм, бeз
втручaння стoрoннix (дeржaвниx) сил.
Козацько-селянські
повстання
Северин Наливайко
керівник козацьких військ
під час повстання
1594 – 1596
Страчений у Варшаві
У 1597 р.

32. Герб гетьмана

Гетьман Петро Конашевич- Сагайдачний
1614-1616; 1618-1622

33.

Хотинська фортеця
1621 р. козацькі війська під
командуванням гетьмана Петра
Конашевича-Сагайдачного у союзі з
польськими військами розгромили
турецьку армію

34.

35.

36.

Трясило Тарас Федорович
гетьман Війська
Запорозького
нереєстрового (з 1629 р.),
організатор походу в
Крим (1629 р.), керівник
атиурядового козацькоселянського повстання
1630 року.

37.

Павлюк (Бут) Павло
гетьман нереєстрового
запорізького козацтва,
керівник селянськокозацького повстання в
Україні 1638 р., потрапив
до польського полону,
страчений у Варшаві
Яків Острянин
Керівник козацького повстання 1638 р.

38. Внаслідок поразок козацьких повстань 20-х – 30-х років ХVII ст. в Україні встановився «золотий спокій» 1638-1648 рр. – час

жорстокої
польсько-шляхетської диктатури .
Причинами поразок козацьких повстань кінця 16 – першої половини
17 ст. були:
- слабка організованість,
- технічна і кількісна перевага суперника – польських військ,
- низька свідомість повсталих, що проявилася у видачі своїх керівників.
Повстання водночас засвідчили, що в надрах українського суспільства
нагромаджується сила спрямована на ліквідацію чужоземного гніту над
Україною

39. Дякую за увагу!

Далі буде…
English     Русский Правила