Урок55_9кл_літ

1.       «Росли укупочці, зросли…». Риси автобіографізму в образі ліричного героя. Ностальгія за ідилією родинного життя, висока

«Росли укупочці, зросли…». Риси
автобіографізму в образі ліричного
героя. Ностальгія за ідилією
родинного життя, висока філософія
життя людини на землі

2. Мета:

• розкрити особливості лірики
Т. Шевченка періоду арешту й заслання і після
повернення із заслання на прикладі програмових
поезій;
• аналізувати настрої, внутрішній світ героїв
поета, звертаючи увагу на красу їх особистості;
• виховувати усвідомлення відчуття власної
життєвої визначеності, краси особистості.

3.

Цикл «В казематі» (1847–1857)
Відкриває один з найтяжчих періодів у житті і
творчості Шевченка, період арешту й заслання.
Складається з 13 віршів, згодом поет додав до нього
ще дві поезії. Для цих творів характерні мотиви
розлуки, поневіряння на чужині, тяжкої жіночої долі,
нерозділеного кохання, самотності, безнадії, смерті.
Особисті болісні переживання поета зливаються із
стражданнями рідного народу.

4.

Шевченкова поезія цього періоду має широкий
тематично-жанровий діапазон. Можна виділити такі групи
віршів: автобіографічна, пейзажна, побутова, політична,
філософська лірика.
До цього циклу належать поезії «Не кидай матір!», «За
байраком байрак», «Чого ти ходиш на могилу?», «Косар»,
«Н. Костомарову», «Мені однаково, чи буду », «Ой три
шляхи широкії», «Рано-вранці новобранці», «Ой одна я,
одна», «Садок вишневий коло хати», «Не спалося, – а ніч,
як море», «В неволі тяжко, хоча й волі», «Чи ми ще
зійдемося знову?». Перебуваючи в Орському укріпленні,
Тарас Григорович переписав створені в казематі поезії в
«Малу книжку».

5. Творчість періоду заслання

Перші три роки перебування Шевченка в
Орському укріпленні були дуже плідними.
Творчість цього періоду становить новий, вищий
етап у розвитку поетичного генія Шевченка,
опанування
методом
практичного
реалізму,
досконалістю художньої форми. До нас дійшло
більше ста творів, серед них дев’ять поем. Провідна
тема цього періоду-трагізм людської долі в
«темному царстві імперії», жорстокого світу і
водночас
здатність
людини
протистояти
суспільному злу.
У роки заслання Т.Шевченко працює в різних поетичних жанрах:
• соціально-побутові етичні поеми;
• історичні поеми та вірші;
• автобіографічні мотиви;
• медитативна лірика.
Найважливішою стильовою особливістю «невільницької» лірики
поета є поглиблення психологізму (майстерності дослідження найтонших
порухів людської душі).

6. Творчість після заслання (1857–1861)

Останні роки життя поета були
періодом найвищого розквіту його
таланту, хоча у цей час він написав
менше, ніж у період «Трьох літ».
1857
2 поеми – «Неофіти» і «Юродивий» (остання
залишилася незакінченою);
1858
5 віршів: «Доля», «Муза», «Слава», «Сон» («На
панщині пшеницю жала»), «Я не нездужаю,
нівроку»;
11 віршів, 1 поему;
1859
1860
35 поезій.

7. Теорія літератури

Ліричний герой – образ поета (його ліричне
«я»), чиї переживання, думки та почуття
відображено в ліричному творі. Уявлення про
ліричного героя складають на основі знайомства
з його внутрішнім світом, який розкривається не
через вчинки, а через переживання, душевні
стани.
Медитація (від лат. medetatio – роздум) –
форма філософської лірики: вірш, в якому поет
висловлює свої думки над проблемами життя і
смерті, над баченим і пережитим.

8.

«Доля»
Триптих «Доля», «Муза», «Слава» – вірші, що становлять
емоційно-смислову єдність, написані 9 лютого 1858 р. у Нижньому
Новгороді. Ліричний герой у цих художніх текстах виразно
еволюціонує та піднімається до висоти філософа життя. Поет
усвідомлює свою долю, висловлює потребу по-новому поглянути на
прожиті роки, осмислити моральний досвід свого життя.

9. Паспорт твору

Тема
осмислення пройденого шляху, свого призначення як
митця, мети життя, самоусвідомлення поетом своєї
творчості.
Ідея
возвеличення долі, яка супроводжувала Т. Шевченка
впродовж усього його життя.
Основна
думка
«Учися, серденько, колись / З нас будуть люде»; «Слава –
заповідь моя».
Жанр
філософська (медитативна) лірика.
Художні
особливості
твору
•Повтори: «дальше, дальше», «слава …слава».
•Звертання: «учися, серденько…», «ходімо
доленько моя», «мій друже вбогий, нелукавий!»
•Риторичне запитання: «Які з нас люде?»
•Риторичні оклики: «Та дарма!», «Ходімо
доленько моя!», «Мій друже вбогий, нелукавий!»
ж,
ж,

10. «Росли укупочці, зросли…» (червень 1860 р.)

Медитацію
«Росли
укупочці,
зросли…» Шевченко написав після
знайомства з Ликерою Полусмак. Його
уява
вже
малювала
гармонію
родинного життя, і передчуття щастя
вилилося поетичними рядками майже
молитовного змісту.
Поезія складається з двох частин: у
першій автор малює образ ідеальної
подружньої пари, що зуміла крізь роки
пронести святість родинних стосунків.
Друга частина – думки ліричного
героя, висловлені в молитовній формі,
про цінність подружжя і людського
життя взагалі.

11. Т.Шевченко «Росли укупочці, зросли…»

12. Паспорт твору

Тема
звернення поета до Бога, щоб Всевишній сприяв щасливому
подружньому життю кожному, хто прагне одружитися.
Ідея
возвеличення гармонії, взаєморозуміння, дружньої
підтримки, що є обов’язковою передумовою для подальшого
подолання труднощів тим, хто побрався.
Основна
думка
«Не плач, не вопль, не скрежет зуба – / Любов безвічную,
сугубу / На той світ тихий принести».
Жанр
інтимна лірика
Художні
особливості
твору
•Повтори: «росли – зросли», «розійшлись … зійшлись»,
«на той світ тихий».
•Риторичні оклики: «Неначе й справді розійшлись!»,
«Подай же й нам, всещедрий боже!»
•Епітети: «в тяжкій дорозі», «світ тихий», «любов
безвічна».
•Звертання: «всещедрий боже»

13. Чи знаєте ви?

1. Зразком якої лірики є вірш «Доля»?
Філософської
2. Зразком якої лірики є вірш «Росли
укупочці, зросли...»?
Інтимної
3. З чим асоціюється дитинство ліричного
героя?
Грою і сміхом

14. Чи знаєте ви?

4. З якого твору узято вислів, що став
крилатим: «...у нас нема/ Зерна неправди за
собою»?
«Доля»
5. Як називається лірика, побудована на
осмисленні ліричним героєм проблем
життя, сенсу існування?
Медитативною
6. У якому вірші Т.Шевченка відтворено
ідеал родинного щастя ?
«Росли укупочці, зросли…»