ТЕМА_11_ФІЛОСОФІЯ_ПРИРОДИ_ТА_ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ_ВИКЛИКИ_СЬОГОДЕННЯ_

1.

ТЕМА 11. ФІЛОСОФІЯ
ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ
СЬОГОДЕННЯ
ПРИРОДИ ТА
ВИКЛИКИ

2.

Поняття глобалізації
Глобалізація – це процес інтенсифікації глобальних зв’язків, що призводить до
стирання кордонів між національними економіками, культурами та політичними
системами.
Ключові автори:
● Ентоні Гідденс
● Мануель Кастельс
● Девід Гелд
(Е. Гідденс): «Глобалізація – це інтенсифікація світових соціальних відносин, які
пов’язують віддалені локальності таким чином, що локальні події формуються
подіями, що відбуваються за багато миль від них».

3.

1. Геополітична фрагментація і криза глобального
порядку
Геополітична фрагментація і криза глобального порядку
Після завершення холодної війни здавалося, що світ рухається до ліберального універсалізму. Проте
сьогодні ми спостерігаємо:
перехід до багатополярності (США, Китай, ЄС, регіональні сили);
ерозію міжнародних інституцій;
повернення силової політики.
Ключовим маркером є війна Росії проти Україна, яка демонструє:
кризу міжнародного права;
обмеженість глобальних механізмів безпеки;
повернення територіальних конфліктів як норми.
Виклик: глобалізація більше не гарантує миру, а може співіснувати з війною.

4.

2. Економічна нерівність і “розшарована глобалізація”
2. Економічна нерівність і “розшарована глобалізація”
Глобалізація створила безпрецедентне зростання, але нерівномірно:
● зростання розриву між глобальною Північчю і Півднем;
● концентрація багатства у транснаціональних корпорацій;
● вразливість локальних економік до глобальних криз.
Це породжує:
● популізм;
● антиглобалістські рухи;
● кризу довіри до ліберальної економіки.

5.

3. Технологічна трансформація і цифрова влада
3. Технологічна трансформація і цифрова влада
Цифрова глобалізація створила нову форму влади:
● домінування технологічних гігантів (наприклад, Google, Meta);
● контроль над даними як новий ресурс;
● алгоритмічне управління поведінкою.
Основні ризики:
● цифровий колоніалізм;
● втрата приватності;
● інформаційні війни.

6.

4. Культурна гомогенізація vs ідентичнісна реакція
4. Культурна гомогенізація vs ідентичнісна реакція
Глобалізація сприяє поширенню універсальних культурних форм, але водночас:
● активізує локальні ідентичності;
● провокує “культурний спротив”;
● посилює конфлікти навколо традицій, релігії, мови.
Це проявляється у:
● націоналізмі;
● політиці ідентичності;
● постколоніальних дискурсах.

7.

5. Екологічна криза як глобальна межа
5. Екологічна криза як глобальна межа
Глобалізація інтенсифікує:
● зміну клімату;
● втрату біорізноманіття;
● виснаження ресурсів.
Ключова проблема:
● глобальні наслідки vs локальна відповідальність.
Виклик: як створити ефективне глобальне управління довкіллям?

8.

6. Криза суверенітету держави
6. Криза суверенітету держави
Держава втрачає монополію на владу через:
● транснаціональні корпорації;
● міжнародні організації;
● мережеві структури.
Виникає “розщеплений суверенітет”:
● формально держава існує;
● реально — залежить від глобальних потоків.
Виклик: чи можлива держава як автономний актор у глобалізованому світі?

9.

7. Міграція і демографічні зсуви
7. Міграція і демографічні зсуви
Глобалізація стимулює:
● масові міграції;
● “витік мізків”;
● мультикультурні суспільства.
Це породжує:
● соціальні напруження;
● політичні конфлікти;
● переосмислення громадянства.

10.

8. Онтологічний вимір глобалізації
8. Онтологічний вимір глобалізації
Глобалізація змінює сам спосіб існування соціального:
● соціальні об’єкти стають мережевими;
● кордони — проникними;
● ідентичність — процесуальною.
У термінах сучасної метафізики:
● відбувається перехід від “субстанційної” до “реляційної” онтології;
● соціальна реальність стає потоковою і децентрованою.

11.

Узагальнююча модель
Глобалізація сьогодні = напруження між трьома
логіками:
1. Інтеграція (економіка, технології)
2. Фрагментація (політика, культура)
3. Планетарні обмеження (екологія)

12.

Ознаки глобалізації
Ознаки глобалізації
● економічна інтеграція (світові ринки, ТНК)
● цифровізація і мережевість
● мобільність капіталу, праці, інформації
● культурна гібридизація
● транснаціональні інституції

13.

Взаємозв’язок процесів
Економіка → політика → культура
● економічна глобалізація стимулює політичні союзи
● політичні структури формують культурні рамки
● культура легітимує економічні моделі
Ідея Кастельса: мережеве суспільство як нова форма
соціальності

14.

Глобалізація як філософська проблема
Глобалізація – це не лише економічний процес, а онтологічна трансформація світу
як цілісності.
Аналітика:
● світ переходить від множинності локальних порядків до мережевої єдності
● формується новий тип реальності – глобально взаємозалежний світ
«Глобалізація – це інтенсифікація світових соціальних відносин, що
пов’язують віддалені локальності» (Ентоні Гідденс)

15.

СХЕМА: ТРИ РІВНІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ
│
┌────────────────┼────────────────┐
│
│
│
ЕКОНОМІЧНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ КУЛЬТУРНИЙ
│
│
│
┌───┼────┐ ┌────┼────┐ ┌────┼────┐
│ │ │ │ │ │ │ │ │
Ринки ТНК Капітал Держава Інституції Мова Символи Культура
│ │ │ │ │ │ │ │ │
інтеграція виробництво обмін суверенітет ООН ЄС медіа ідентичність
│
│
│
└────────┬───────┴────────┬───────┘
│
│
ГЛОБАЛЬНА ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ
│
┌────────┴────────┐
│
│
ПЕРЕВАГИ
РИЗИКИ
│
│
розвиток
нерівність
інтеграція
конфлікти
обмін
втрата суверенітету

16.

Взаємозв’язок економіки, політики і культури
Глобальна спільнота формується через три взаємопов’язані виміри:
● економічний (ринок, капітал)
● політичний (інститути, влада)
● культурний (цінності, символи)
Аналітика:
● економіка задає структуру залежностей
● політика – механізми регуляції
● культура – легітимацію і сенси
«Світова система є історичною структурою, де економіка визначає рамки
політики та культури» (Іммануїл Валлерстайн)

17.

Глобалізація як система
Схема (можна оформити як інфографіку):
● Центр (розвинені країни)
● Напівпериферія
● Периферія
Аналітика:
● нерівномірність розвитку — фундаментальна риса глобалізації
● залежність периферії від центру
«Капіталізм ніколи не був глобально рівним – він завжди структурований
ієрархічно» (Валлерстайн)

18.

Вплив глобалізації на національну ідентичність
Глобалізація розмиває традиційні ідентичності, але водночас провокує їх
посилення.
Аналітика:
● виникає гібридна ідентичність
● зростає роль символічних маркерів (мова, пам’ять, культура)
● націоналізм часто є реакцією на глобалізацію
«Ідентичність формується не як даність, а як відповідь на глобальні
виклики» (Стюарт Голл)

19.

Культурні трансформації
Глобалізація створює напругу між:
● універсалізацією (масова культура)
● локальністю (традиції)
Аналітика:
● стандартизація культур (McDonaldization)
● одночасно — ренесанс локального
«Глобалізація не знищує культури, а перетворює їх у поле боротьби
значень»

20.

Соціальні практики в глобальному світі
Зміни:
● мобільність (міграції)
● цифровізація повсякденності
● нові форми спільнот (онлайн-ідентичності)
Аналітика:
● людина стає «мережевим агентом»
● соціальність переходить у віртуально-гібридну форму
«Мережеве суспільство є новою соціальною морфологією нашого часу»
(Мануель Кастельс)

21.

Роль технологій і мас-медіа
Технології – ключовий драйвер глобалізації.
Аналітика:
● стирання просторових і часових меж
● формування глобального інформаційного поля
● медіа як інструмент влади
«Медіа не просто передають реальність – вони її конструюють» (Жан
Бодрійяр)

22.

Зміни у колективній свідомості
Глобалізація змінює спосіб мислення людини.
перехід від локального мислення до глобального
формування «планетарної свідомості»
водночас — фрагментація реальності
«Ми мислимо глобально, але діємо локально – і в цьому наша суперечність» (Рене Жюль
Дюбо (1901–1982) – французько-американський мікробіолог, еколог і гуманіст, один із
засновників сучасного екологічного мислення).
“Сучасна глобалізація породжує структурну напругу: проблеми набувають глобального
масштабу, тоді як механізми дії залишаються переважно локальними” (Giddens; Beck).

23.

Соціальна нерівність
Проблема:
● концентрація багатства
● нерівний доступ до ресурсів
Аналітика:
● глобалізація посилює нерівність
● вигоди розподіляються нерівномірно
«Багатство концентрується там, де вже є влада» (Томас Пікетті (Thomas
Piketty, нар. 7 травня 1971 р., Кліші, Франція) – французький економіст, дослідник нерівності
та історії розподілу доходів і капіталу).

24.

Глобалізація та ідентичність
● посилення гібридних ідентичностей
● криза національної держави
● реакція у формі націоналізму
«Глобалізація одночасно об’єднує і роз’єднує».( Зигмунт
Бауман):

25.

Екологічна криза
Глобалізація призводить до планетарних екологічних ризиків.
Аналітика:
● кліматичні зміни
● виснаження ресурсів
● антропоцен як нова епоха
«Сучасне суспільство – це суспільство ризику» (Ульріх Бек)

26.

Права людини в глобальному світі
Глобалізація розширює дискурс прав людини, але не гарантує їх реалізації.
Аналітика:
● універсалізація прав
● конфлікт із культурною специфікою
● проблема подвійних стандартів
«Права людини стають глобальною мовою, але не завжди глобальною
практикою» (Самуель Мойн – американський історик і правознавець,
професор права та історії в Єльському університеті)

27.

Конфлікт локального і глобального
Це ключова напруга сучасності.
Аналітика:
● глобальне → уніфікація
● локальне → ідентичність і спротив
● виникає феномен «глокалізації»
«Глобальне і локальне не виключають одне одного – вони взаємно
конструюються» (Роланд Робертсон (Roland Robertson) – британський
соціолог, один із провідних теоретиків глобалізації та автор концепції
«глокалізації»).

28.

Глокалізація
Поєднання глобального і локального.
Приклади:
● адаптація глобальних брендів до локальних культур
● локальні інтерпретації глобальних трендів
«Глокалізація – це відповідь локального на глобальний тиск» (Роланд
Робертсон (Roland Robertson) – британський соціолог, один із провідних
теоретиків глобалізації та автор концепції «глокалізації»).

29.

Висновки
Ключові ідеї:
● глобалізація — багатовимірний процес
● вона створює як можливості, так і ризики
● майбутнє залежить від балансу:
○ глобальної інтеграції
○ локальної автономії
«Глобалізація – це не доля, а процес, який можна переосмислити і
спрямувати» (Ентоні Ґідденс (Anthony Giddens, барон Ґідденс із
Саутгейту, нар. 18 січня 1938, Лондон) – британський соціолог, політичний
теоретик і громадський інтелектуал).

30.

Томас Фрідмен «Лексус і оливкове дерево»
Основна метафора:
● Lexus – модернізація, технології, глобальний ринок
● Olive tree – традиція, ідентичність, коріння
Ключова теза: Глобалізація – це постійна напруга між
прагненням до процвітання і потребою у приналежності.
«Кожна країна повинна навчитися балансувати між
Лексусом і оливковим деревом» (Т. Фрідмен)

31.

Аналітика Фрідмена
● глобалізація як неминучий процес
● «золотий гамівний жилет» (обмеження держав)
● роль США як глобального стабілізатора
Критика:
● недооцінка конфліктів
● надмірний економічний редукціонізм

32.

ЛЕКСУС І ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО
СВІТОВА СИСТЕМА (Т. ФРІДМЕН)
│
┌─────────────┴─────────────┐
│
│
ЛЕКСУС
ОЛИВКОВЕ ДЕРЕВО
(модернізація)
(ідентичність)
│
│
┌──────┼────────┐
┌────────┼────────┐
│ │
│
│
│
│
Технології Ринок Швидкість Культура Релігія Традиція
│ │
│
│
│
│
інновації конкуренція глобалізація коріння спільнота пам’ять
│
│
└──────────┬────────────────┘
│
ГОЛОВНА НАПРУГА СВІТУ
│
“Як бути сучасним, не втрачаючи себе?”
│
┌──────────┴──────────┐
│
│
Включення в глобальність Ризик втрати ідентичності

33.

Права людини в глобальному світі
Глобалізація розширює дискурс прав людини, але не гарантує їх реалізації.
Аналітика:
● універсалізація прав
● конфлікт із культурною специфікою
● проблема подвійних стандартів
«Права людини стають глобальною мовою, але не завжди глобальною
практикою»

34.

Конфлікт локального і глобального
Це ключова напруга сучасності.
Аналітика:
● глобальне → уніфікація
● локальне → ідентичність і спротив
● виникає феномен «глокалізації»
«Глобальне і локальне не виключають одне одного — вони взаємно
конструюються»

35.

ЛОКАЛЬНЕ vs ГЛОБАЛЬНЕ
СУЧАСНИЙ СВІТ
│
┌─────────────┴─────────────┐
│
│
ЛОКАЛЬНЕ
ГЛОБАЛЬНЕ
(ідентичність)
(універсальність)
│
│
┌──────┼────────┐
┌────────┼────────┐
│ │
│
│
│
│
Культура Традиція Мова Економіка Технології Інформація
│ │
│
│
│
│
│ стабільність пам’ять коріння ринки мережі швидкість
│
│
└──────────┬────────────────┘
│
КОНФЛІКТ / НАПРУГА

36.

Глобалізація як система напруг і взаємозалежностей