Реферат про Васю Пупкина

1. Історія польотів на повітряних кулях.

2.

З давніх давен задля покорення повітря використовували
повітряні кулі, іншими словами аеростати або
дирижаблі(керовані аеростати). Вперше зображення
повітряної кулі знайшли в печерах Перу, що дає можливість
свідчити про польоти давніх людей. Вперше
задокументований політ на повітряній кулі відбувся 1709
року, священиком єзуїтом – Бортоломео Лоренцо де
Гусмао.

3.

В 1766 році було піднято у небо аеростат
із наповненим воднем. В 1785 році
американець Джон Джеффрис та
француз Жан-П’єр Бланшар були
першими, хто перелетіли на кулі ЛаМанш.
Відомий фізик і хімік Ж.Л. Гей-Люссак зробив у вересні 1804
року наукову повітряну подорож за дорученням Паризької
Академії Наук. Пролетів він 160 верст за 6 годин.

4.

В американському штаті Індіана 17 серпня 1859 року
запустили повітряну кулю з цікавим вантажем: поштою. А
через два роки за допомогою аеростата було передано
телеграфне повідомлення військовими США.
За допомогою повітряної кулі було зроблено спробу
покорити Арктику – Соломоном Огюстом Андре у липні
1897 року.

5.

В Парижі було відкрито перший Міжнародний
повітроплавальний конгрес в 1900 році, а в 1905 – створено
Міжнародну Авіаційну Федерацію аеронавтів.
Троє американців у 1978 році, а саме Максі Андерсон, Бен
Абруццо та Ларі Ньюмен перетнули на повітряній кулі
Атлантику. А в 1981 році було скорено Тихий океан японцем
Аски та американцями.

6.

У 1995 році було здійснено перший політ на повітряній кулі
над Антарктидою.
Особливо відзначився березень 1999 року – встановлено
абсолютно світовий рекорд польоту навколо Землі у
дальності польоту – він тривав 19 днів, 21 годину та 55
хвилин.
У 2002 році, липень, було здійснено другий переліт навколо
земної кулі американцем Стивом Фоссетом. На даний час
створено Федерацію повітроплавання, яка займається
проведенням чемпіонату світу із повітроплавання.

7.

Повітряна куля – апарат, наповнений газом, за допомогою
якого людина може підніматися в повітря на невеликий час.
У нього є істотний недолік – відсутність елементів
управління, тобто він просто летить в ту сторону, в яку дме
вітер. Так що такий вид транспорту швидше підходить для
прогулянок, ніж як засіб постійного пересування. До того ж
в його кошик не можна помістити надто багато людей чи
важкого вантажу, вага дуже обмежена.