Урок № 18. Активна і пасивна лексика української мови застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми (1)

1. Активна і пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми

Урок № 18
6 клас

2. Мета уроку

1
2
дати відомості про активну й пасивну лексику, сформувати
поняття про застарілі слова та неологізми
пояснити відмінність між архаїзмами та історизмами, витлумачити
їхню роль та роль неологізмів у мовленні та особливості їхнього
використання
3
формувати вміння визначати застарілі слова в реченнях і текстах
4
удосконалювати навички користування словниками,
збагачувати словниковий запас, розвивати спостережливість

3.

oМи знатимемо…
oМи вмітемемо…
oМи вдосконалюватимемо…

4.

Вставити букви И, І в іншомовних словах
Д..ректор, Ваш…нгтон,
ц…ферблат, пон…, д…зель,
Т…бет, в…траж, бенз…н,
…нкубатор, міт…нг,
…спанія, с…стема,
…нститут, рад…ус,
р…тм, кемп…нг, СанФранц…ско.

5.

Вставити букви И, І в іншомовних словах
Директор, Вашингтон,
циферблат, поні, дизель,
Тибет, вітраж, бензин,
інкубатор, мітинг,
Іспанія, система,
інститут, радіус, ритм,
кемпінг, Сан-Франциско.

6.

Активна лексика – це слова,
що вільно вживаються в
живому щоденному
спілкуванні в усіх сферах
людського суспільства
(хліб, пшениця, мати,
щоденник, змагання)
Пасивна лексика – це слова,
що вживаються в мові рідко,
які не є повсякденними в
спілкуванні людей (мушкет,
крисаня, піїт, сонцесяйний)

7.

Пасивна лексика
Застарілі
слова
вийшли або
виходять із
звичайного
вжитку
Нові слова
недавно
виникли і не
стали
загальновжи
ваними

8.

Проскануйте QR-код
та виконайте
завдання

9.

Часто можна зустріти людей на
прізвище Бондар, Стельмах, Мірошник,
але багато хто не може пояснити, що
вони означають:
Бондар — ремісник, що виробляє
дерев’яні ложки та відра, діжки.
Стельмах — ремісник, що робить сани,
вози, колеса.
Мірошник — власник млина, або той, хто
працює в млині.
Гутник — майстер на скляному заводі.
Як бачимо, усі ці слова — назва
професій, яких уже немає, залишилися
тільки поодинокі майстри, які
показують нам своє вміння.

10.

Слова, які вийшли з нашого вжитку і
позначають явища з минулого,
називаються історизмами.
Слова «гайник, ліцедей, тинькар,
постригач» для нас також є
незрозумілими, але на сьогодні ці професії
залишилися, вони взяли собі за назву
синонімічний аналог: лісник, актор,
штукатур, перукар.
Слова, що замінили сінонімічною назвою,
називаються архаїзмами.

11.

Зверни увагу!
Історизми і архаїзми
часто плутають, тому
запам’ятаймо:
Історизми — це явища
або предмети, що
зникли.
Архаїзми — це явища
або предмети, що
замінили іншими
синонімами.

12.

Історизми
1. Назви предметів одягу, які носили
колись, а тепер зовсім не носять
Жупан
Очіпок
Запаска

13.

Історизми

14.

Історизми
2. Назви зниклих побутових понять
Досвітки
(Вечорниці – вечірні зібрання
молоді, на яких у будні дні поряд
із розвагами виконувалась і
певна робота, а в святкові —
влаштовувались гуляння)
Світилка
(Дівчина, що виконує обряд
тримання меча й свічки на
весіллі)

15.

Історизми
3. Назви забутих знарядь праці
Соха
(землеробське знаряддя
для орання землі)
Ступа
(Пристрій для
лущення та
подрібнення різних
речовин (зерна і т. ін.)

16.

Історизми
4. Назви старовинної зброї
Рогатина
(Холодна зброя у
вигляді ножа,
насадженого на
довгий дерев'яний
держак)
Арбалет
(Старовинна
зброя, що має
форму лука
для метання
стріл)
Сагайдак
(Шкіряна сумка
або дерев'яний
футляр для
стріл)

17.

Історизми
5. Назви монет
Гривеник
Червінець

18.

Історизми
6. Назви колишніх професій
Гутник
Стельмах
(Майстер, який
(Майстер, який
виготовляв скляні робить вози, сани,
колеса і т. ін.)
вироби)
Бондар
(Майстер, ремісник,
що виробляє діжки,
бодні, дерев'яні
відра і т. ін.)

19.

Історизми
7. Назви представників неіснуючих
тепер соціальних груп населення
Боярин
Челядь

20.

Історизми
8. Назви установ
Земство
Губернія

21.

Історизми
9. Назви адміністративних посад
Губернатор
Гетьман

22.

Проскануйте QR-код
та виконайте
завдання

23.

Архаїзми
Вия – шия
Уста – губи
Град – місто
Гудець – музикант
Ланіти – щоки
Піїт – поет
Живот – життя
Весі – село
Всує – даремно
Зріти – бачити
Зигзиця – зозуля
Чоло – лоб
Ректи – говорити
Бран – полон
Вражий – ворожий

24.

Проскануйте QR-код
та виконайте
завдання

25.

Чому так сталося, що деякі слова
зникли з нашої мови, а деякі ми
замінили?
Наш світ постійно змінюється, а разом
з ним змінюється і словниковий склад
мови.
Він весь час перебуває в русі: зникають
слова, які ми не вживаємо, але
натомість з’являються нові слова, адже
виникає потреба називати нові
предмети, явища, поняття:
екофорум, комп’ютер, модельєр,
марафон, стиліст, прес-секретар,
телефакс.
Деякі слова втрачають своє попереднє
значення і набувають нового.

26.

Слова, що є новими у мові називаються неологізмами,
вони позначають нові поняття і предмети.
Зверни увагу!
Не варто вживати в українській мові неологізми,
запозичені з інших мов, якщо в мові є прямі
відповідники усталеного традиційного значення, це
допоможе уникнути небажаних помилок.
Приклад:
домінувати — переважати
ексклюзивний — виключний
креативний – творчий
шоп, бутик, маркет – крамниця
Не можна використовувати в одному тексті іншомовне
слово і його український відповідник.

27.

Приклад:
Планшет:
застаріле значення — дошка, на яку наклеєно
креслярський папір;
сучасне значення — підвид сучасного комп’ютера.
Троль:
у скандинавському фольклорі — потворний карлик,
гігант чи демон;
у сучасному світі набуло значення — той, хто
розміщує
брутальні повідомлення в мережі Інтернет.

28.

Неологізми — це нові слова (від грецьких neos —
новий, logos — слово), вони з'являються в мові у
всі періоди її розвитку. Якщо архаїзми виходять
з ужитку, то неологізми поповнюють
словниковий склад мови. Кожне нове слово, що
з'являється в літературній мові, є неологізмом
доти, поки воно не стає загальновживаним,
загальнолітературним і перестає сприйматись
як нове. Зазвичай не входять до активного
лексичного запасу й індивідуальні неологізми,
створені окремими письменниками.
Приклад:
Не дивися так привітно, яблуневоцвітно (П.
Тичина). Зазимую тут і залітую, в цій великій
хаті не своїй у кутку відтихну, відлютую (М.
Вінграновський).

29.

Причини появи неологізмів можуть бути різні.
Багато з них з'являється в мові тому, що виникають
нові предмети, явища, яким потрібно дати назву
(телефон, принтер, інтернет, біометрика). Поява
деяких неологізмів зумовлена потребою дати
предметові нову, більш зрозумілу або більш точну
назву.
Приклад:
Гвинтокрил, порохотяг, безвіз, медіа-простір,
гіперлуп, ЗЗСО (заклад загальної середньої освіти
замість ЗОШ — загальноосвітня школа), зво (заклад
вищої освіти замість вуз, виш).

30.

Проскануйте QR-код
та виконайте
завдання

31.

Прочитайте речення. Визначте застарілі слова
(архаїзми). Доберіть з довідки до них
загальновживані слова.
1. Аж ось учувся йому знайомий глас.
2. Я йому для того музею дерев’яне рало
віддав. Ще від покійного діда зосталося.
3. Піїти в одах вихваляли войну й царицю.
4. Він, шаблюку вхопивши потатарському, лівицею, хоч і не був
шульгою, рубався люто.
Довідка: плуг, голос, поети, війна,
ліва рука, лівша

32.

1) Що таке активна й пасивна лексика?
2) Що таке історизми?
3) Що таке архаїзми?
4) Що таке неологізми?

33.

До активної лексики сучасної української мови
належать загальноукраїнські слова, які ми
постійно вживаємо:
земля, світло, вільний, білий, п’ять, писати,
завтра, тут.
До пасивної лексики мови належать слова, які
рідко вживаються. Сюди належать усі застарілі
слова і нові слова, які недавно виникли і ще не
ввійшли до загальнолітературного вжитку, а
також слова спеціального призначення: діалекти,
професійна лексика тощо .

34.

Рефлексія

35.

Вивчити матеріал нової
теми
Проскануйте QR-код
та виконайте
завдання