Повторення_вступ_fbedcc9b_a877_400f_afff_6798e10a217e (1)

1.

Вступ. Україна і світ на порозі XX ст.: основні тенденції
політичного, соціально-економічного та культурного розвитку

2.

Пригадайте
1
Який період історії України ви вивчали
минулого року? Назвіть його хронологічні межі.
2
Які події Нової історії України кінця XVIII —
початку XX ст. ви вважаєте найважливішими?
3
Які українські землі, що належали до Російської
та Австро-Угорської імперій у XIX ст.?
4
Яку політику здійснювали імперські уряди
щодо українців на початку XX ст.?
5
Назвіть основні тенденції соціальноекономічного, політичного і культурного
розвитку світу та України на межі XIX—XX ст.
Назвіть історичного діяча/діячку.
Чим він/вона відомий/відома?

3.

Назва періоду
Хронологічні межі
Стародавня історія Поява людини на Землі — IV ст. н. е.
Середньовічна
історія
V ст. н. е. — кінець XV ст.
Нова історія
I частина: кінець XV — кінець XVIII ст.
II частина: кінець XVIII — початок XX ст.
Новітня історія
I частина: 1914—1939 рр.
II частина: 1939 р. — початок XXI ст.

4.

Повторення XIX ст.
Загальна характеристика
Промислова
революція
Перехід від мануфактур до фабричнозаводського виробництва; Інтенсивний
розвиток промисловості та транспорту;
Політичні
зміни
Формування республік та конституційних;
монархій, розширення прав і свобод громадян;
Соціальний
розвиток
Урбанізація і зростання міст;
Покращення рівня життя та освіти;
Культурний
розвиток
Поширення ідей Просвітництва;
Розвиток науки, літератури та мистецтва;
Колоніалізм
Активне захоплення колоній провідними
країнами; Встановлення контролю над
значними територіями у світі;

5.

Адміністративно-територіальний устрій українських земель
у складі Російської імперії.
Правобережжя
Лівобережжя та
Слобожанщина
Південь
Київське
генерал-губернаторство
Малоросійське
генерал-губернаторство
Новоросійське
генерал-губернаторство
Губернії
Губернії
Губернії
Київська
Чернігівська
Катеринославська
Волинська
Полтавська
Таврійська
Подільска
Харківська
Херсонська

6.

Адміністративно-територіальний устрій
українських земель у складі Російської імперії
✓
Для посилення військово-політичного контролю на
✓ певний час утворювалися генерал-губернаторства;
На українських землях було утворено 3 генерал✓ губернаторства по 3 губернії в кожній;
Частина суцільно заселених українством земель
✓ опинилася за межами 9 українських губерній;
80% етнічних українських території входили до
складу Російської імерії;
Території
Великі райони Кубані, Війська Донського, Воронезької,
Курської, Гродненської, Мінської, Могилівської,
Люблінської губерній і частина Бессарабії.
Отже
Адміністративно-територіальний поділ не враховував
географію національного розселення українців;

7.

Склад населення та русифікація
✓
Згідно перепису за 1897 р. населення
Наддніпрянської України становило 23,8 млн.
Українці
Росіяни
Євреї
Поляки
Інші
73-75%
10-12%
8-10%
3-5%
3-5%
✓
Високий рівень русифікації населення спостерігався
✓ у великих містах і промислових центрах;
Влада Російскої імперії продовжувала здійснювати
політику русифікації;
Поміркуйте
? Яку загрозу для українців несла така політика?
Русифікація — сукупність дій та заходів царського уряду в
Російській імперії, спрямованих на звуження й витіснення на
другорядні ролі національних мов, культури, історії з одночасним
висуненням на провідні позиції російської мови, культури, історії.

8.

Адміністративно-територіальний устрій українських земель
у складі Австрійської імперії
Східна Галичина
Північна Буковина
Королівство Галичини і Лодомерії
Закарпаття
Угорське королівство
Дистрикти і округи
(після 1867 р. громади і повіти)
Комітати (жупи)
Золочівський
Тернопільський
Чортківський
Коломийський
Коломийський
Львівський
Бережанський
Бережанський
Жовківський
Станіславський
Станіславський
Стрийський
Самбірський
Сяноцький
Перемишльський
Буковина
Тернопільський

9.

Склад населення та денаціоналізація
✓
Згідно перепису за 1910 р населення
✓ західно-українських земель становили 6,4 млн осіб.;
20% етнічних українських території входили до
складу Австро-Угорської імерії;
✓
Українці
Поляки
Євреї
65-70%
20-22%
10-12%
Інші
етноси
3-5%
Українське населення зазнавало імперської політики
онімечування;
Поєднувалось
Галичина
Буковина
Закарпаття
Полонізація
Румунізація
Мадяризація
Денаціоналізація — втрата національних особливостей
культури, звичаїв, побуту, мови тощо.

10.

«Коротке XX століття»
Хронологічні рамки
1914 – 1991 рр.
Період характеризується
Світові війни
Перша світова війна (1914–1918);
Друга світова війна (1939–1945);
Деколонізація
Розпад колоніальних імперій;
Створення нових незалежних держав;
Технологічний
прогрес
Швидка індустріалізація, НТР;
Політ людини в космос, комп'ютеризація;
Соціальні та
культурні зміни
Поява і поширення тоталітарної ідеології;
Рух за громадянські права;
Холодна війна
Біполярний світ. Гонка озброєнь;
Політична, економічна і військова напруженість;
Розпочала Перша світова війна
Завершив розпад «соціалістичного
табору» та Радянського Союзу.

11.

«Коротке XX століття» для України
1914 – 1918 рр. Перша світова війна;
✓
Спричинить
Розпад Російської та Австро-Угорської імперій та
постання на їхніх теренах молодих національних держав;
1917-1921 рр. Українська революція
Українська Народна
Республіка
✓
✓
Західноукраїнська
Народна Республіка
Однак визвольна боротьба українського народу зазнала
поразки;
Українські землі поділили між собою:
радянська Росія, Румунія, Польща, Чехословаччина
На більшій частині України був нав’язаний
більшовицький тоталітарний політичний режим;
1939 – 1945 рр. Друга світова війна;

12.

У 10 класі ви вивчатимете
1914 – 1917 рр.
Україна в Першій світовій війні;
1917 – 1921 рр.
Утворення Української Народної республіки;
1918 – 1920 рр.
Україна в боротьбі за незалежність;
1921 – 1938 рр.
Утвердження радянського ладу в Україні;
1921 – 1938 рр.
Західноукраїнські землі у міжвоєнний період;
1939 – 1945 рр.
Україна в Другій світовій війні;

13.

Домашнє завдання
1. Опрацювати с. 5-8

14.

Основні дати
1914 –1918 рр. — Перша світова війна;
1939 –1945 рр. — Друга світова війна;

15.

Терміни і поняття
Русифікація — сукупність дій та заходів царського уряду в Російській імперії, спрямованих на звуження й
витіснення на другорядні ролі національних мов, культури, історії з одночасним висуненням на провідні позиції
російської мови, культури, історії.
Денаціоналізація — втрата національних особливостей культури, звичаїв, побуту, мови тощо.