44.91M

Категория:

Литература

Похожие презентации:

Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Жіночі образи роману. Художні особливості твору

Панас Мирний. (Панас Якович Рудченко) 1849 - 1920

Панас Мирний (Панас Якович Рудченко)

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – перший соціально-психологічний роман в українській літературі

’’Хіба ревуть воли як ясла повні?’’ Характеристика героїв

Хіба ревуть воли як ясла повні

Шлях Ничипора Варениченка: від правдошукацтва до розбійництва (за романом П. Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?")

Ілюстрації до роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Підготовка до ЗНО з української мови

Швидко ЗНО. Література

Роман_«Хіба_ревуть_воли,_як_ясла_повні»_2_уроки

1.

Соціально-психологічний роман
Панаса Мирного та Івана Білика
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Учителька - Тетяна
Бутурлим

3.

22 вересня - Усесвітній день троянд
© Тетяна Бутурлим

6.

ОБОВ'ЯЗКОВЕ ЗАВДАННЯ:
Виписати елементи комічного із твору.
Інсценізувати уривок із повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»
© Тетяна Бутурлим

Образ «пропащої сили»
Образ «пропащої сили» – центральна модель образу української літератури II
половини XIX століття. Митці своєрідно підходили до його трактування, зображуючи, як
гине особистість у несприятливих умовах. До цієї проблеми звертались українські класики:
І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, Т. Шевченко, Марко Вовчок, М. Омелькович, Іван
Нечуй-Левицький, Л. Яновська та інші. Спільною рисою цих митців був не осуд деградуючої
особистості, а засудження суспільного середовища, соціальної нерівності тощо.
Образ «пропащої сили» є провідним у творчості Панаса Мирного. Звідси й
песимістична картина світу, яка позначена апокаліпсисом, вимиранням повноцінно здорових,
гармонійно розвинених особистостей у пореформений період патріархатного суспільства.
Застосування ґендерної методології при дослідженні романістики Панаса Мирного дозволяє
прослідкувати позиції статей, відмінності в деградації між чоловіком та жінкою в
патріархатному суспільстві (причини, еволюцію розвитку «падіння сторч головою», наслідки,
можливі шляхи виходу з несприятливої ситуації).
У творчості митця спостерігається тенденція еволюції образу «пропащої сили» в бік
зростання активного начала, відмінний і підхід у трактуванні жіночої / чоловічої деградації.
Панас Мирний у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» розширив чинники деградації
особистості, надав їй узагальнювального характеру. Вона в Чіпки обумовлена економічними,
соціологічними, психологічними чинниками. Він утілює ідею боротьби проти соціальної
несправедливості, пригноблення трудящих мас буржуазно-поміщицьким ладом. Проте бунт
Чіпки – стихійний, не освітлений політичною свідомістю. Нове в його характері – результат
зіткнення абсолютно протилежних начал (козацької та селянської свідомості).
© Тетяна Бутурлим

14.

15.

16.

17.

ПОМИЛКА ЧІПКИ
Помилка Чіпки в тому, що він став жертвою власної концепції «правди». Усе життя прагнув
подолати соціальну марґінальність, але зустрічав опір із боку соціуму. Намагаючись відстояти
соціальну справедливість у суспільстві, Чіпка не змінив себе, а звинувачував у всьому владу, яка
ґрунтується на брехні, корупції, пригніченні прав нижчих верств населення.
Він міг би бути високоповажним хазяїном, гарним сім’янином, адже йому Бог дав
працездатність, цілеспрямованість, наполегливість та прекрасну дружину Галю. Проте Чіпка не
скористався цим шансом – і в результаті став жорстоким мстителем, грабіжником, убивцею,
агресором, пиякою. Він не міг пробачити всі обрағ зи, які завдали йому в дитинстві, не змирився й
з тим, що в нього забрали землю. Ненависть до панів спроектувалася на всіх простих людей, що не
визнавали його філософії «правди». Не усвідомлює, якого лиха накоїв: убив козацьку родину,
завдав душевної травми матері й дружині, яка не витримала всього цього й повісилася. Страшно
те, що Чіпка не кається навіть тоді, коли його засилають на каторгу, навпаки планує в
майбутньому помститися за те, що його заслали до Сибіру.
© Тетяна Бутурлим

18.

19.

20.

21.

Ґендерна картина світу роману
Патріархатне суспільство репрезентує культ «сильного» чоловіка. Це найбільш поширена форма влади, що характеризується
домінуючою роллю чоловіка в господарстві, суспільстві, сім’ї. Існують дві теорії, які по-різному розглядають це поняття. Так, М.
Косвен зазначає, що патріархат є універсальним етапом в історії «родового суспільства». Протилежну точку зору висловили А.
Золотарев, С. Толстов, стверджуючи, що це одна з форм розпаду первісних відносин. Спільним положенням двох напрямків є те, що
при переході від первісних до класових відносин утворюються батьківсько-правові. Перехід до патріархату здійснювався в ході значного розвитку виробничих сил, зростання виробничої праці в усіх формах господарства (землеробства, скотарства, рибальства). У
період домінування чоловіка як символу влади здійснюється витіснення жінки із сфери основного виробництва й обмеження її праці
домашньою роботою. Отже, патріархат – це система взаємопов’язаних соціальних структур, за допомогою яких чоловіки пригнічують
та експлуатують жінок.
Для тогочасної епохи, зображеної у творах Панаса Мирного, характерним був патріархатний уклад життя: політика – це сфера
життя, яка потребує від її учасників всебічної обізнаності, інтелектуальності, наполегливості, витриманості, патріотизму,
організаторських та лідерських здібностей, усі ці риси характеру поєднані в особі гармонійно розвиненого чоловіка; жінка не здатна
вирішити важливі питання, займати посадові місця, оскільки наділена нижчим рівнем розвитку інтелекту, організаторських,
комунікабельних здібностей. Таким чином, жіночі функції в патріархатному суспільстві зводилися виключно до біологічних,
виховних, домогосподарських, тобто її діяльність обмежувалася сферою побуту, втручатися в хід політичних, громадських справ не
мала права. Вирішення важливих питань належить чоловікам. Наслідуючи стереотип пасивності, другорядності, жінки в романах
Панаса Мирного не намагаються захистити свої політичні права. Лише внутрішні думки, переживання героїнь говорять про їхнє
обурення протипатріархатних законів. Цим вони докорінно відрізняються від переважної більшості чоловіків, що відстоюють свою
точку зору.
© Тетяна Бутурлим

22.

ТЕСТ
1. Визначте персонажа за цитатою: «низенька, чорнява, заквітчана польовими квітками», «маленька, кругленька, швидка й жвава», «одягнена в зелене убрання».
а) Галя;
б) Христя;
в) Мотря;
г) Оришка.
2. Визначте персонажа за цитатою: «Коли б хто заглянув тоді в її душу, – що там робилося!»
а) Галя;
б) Христя;
в) Мотря;
г) Оришка.
3. Визначте персонажа за цитатою: «І прокидалася невеличка злість у його невеличкому серці, росла виростала – і сторонився він людей далі та далі...»
а) Чіпка;
б) Грицько;
в) Іван;
г) Максим.
4. Визначте персонажа за цитатою: «Думка його закаламутилась; завихорилась; кров прилила в голову».
а) Чіпка;
б) Грицько;
в) Іван;
г) Максим.
5. Визначте персонажа за цитатою: «Приймайся краще коло землі. Не все ж чужим та чужим її робити. Може, як -небудь розгорюємось на скотинку: свій хліб буде».
а) Галя;
б) Христя;
в) Мотря;
г) Оришка.
6. Визначте персонажа за цитатою: «Так оце та правда?! Оце вона!!!»
а) Галя;
б) Христя;
в) Мотря;
г) Чіпка.
© Тетяна Бутурлим

23.

ВІДПОВІДІ
1. Визначте персонажа за цитатою: «низенька, чорнява, заквітчана польовими квітками», «маленька, кругленька, швидка й жвава», «одягнена в зелене убрання».
а) Галя;
б) Христя;
в) Мотря;
г) Оришка.
2. Визначте персонажа за цитатою: «Коли б хто заглянув тоді в її душу, – що там робилося!»
а) Галя;
б) Христя;
в) Мотря;
г) Оришка.
3. Визначте персонажа за цитатою: «І прокидалася невеличка злість у його невеличкому серці, росла виростала – і сторонився він людей далі та далі...»
а) Чіпка;
б) Грицько;
в) Іван;
г) Максим.
4. Визначте персонажа за цитатою: «Думка його закаламутилась; завихорилась; кров прилила в голову».
а) Чіпка;
б) Грицько;
в) Іван;
г) Максим.
5. Визначте персонажа за цитатою: «Приймайся краще коло землі. Не все ж чужим та чужим її робити. Може, як -небудь розгорюємось на скотинку: свій хліб буде».
а) Галя;
б) Христя;
в) Мотря;
г) Оришка.
6. Визначте персонажа за цитатою: «Так оце та правда?! Оце вона!!!»
а) Галя;
б) Христя;
в) Мотря;
г) Чіпка.
© Тетяна Бутурлим

24.

25.

26.

27.

28.

29.

САМОСТІЙНА РОБОТА
Вправа “Упізнай персонажа”
1. «Чорні, як гайворон, уси починали вже по краях рудіти; борода стирчала чорна, остюкувата,
давно, мабуть, не бачила скіска».
2. «Стала нудьга виглядати його очима, журба невимовна гнітити його душу і серце».
3. «Коли б хто заглянув тоді в її душу, – що там робилося! Якби зазирнув у серце, – що в йому
поверталося!»
4. «...він прозивався не Хрущ, а Притика... що він кинув у нас жінку й троє дітей, пропадав був – не
знать де – три роки без малого».
5. «Не зазнала вона його [щастя] змалку, не бачила дівкою, жінкою, не сподівалася замужньою
вдовою».
6. «Повновиде, чорняве, головате, розумне... Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе».
7. «І прокидалася невеличка злість у його невеличкому серці, росла виростала – і сторонився він
людей далі та далі».
8. «Вона зареготалася молодим та дзвінким сміхом, мов хто срібло розкотив по золотій тарілці».
9. «... І росло лихо в його серці – і виростало до гарячої відплати, котра не зна ні впину, ні
заборони».
10. «Широкоплечий панище, високий, бравий, з хорошим панським личком, з чорними гарними
вусами, з карими веселими очима».
11. «Голова величезна, обличчя татарське, кругле, як гарбуз, ноги короткі та товсті, як стовпці».
12. «Худощавий, низький, мишастий – справжній пацюк, такий і прудкий, говіркий, співучий – на
селі перший співака».
© Тетяна Бутурлим

30.

31.

САМОСТІЙНА РОБОТА
Вправа “Кому належать слова?”
1.«Через те ж він і смутний такий; того й нерадісний завжди».
2.«Ти ж мені радість у двір принесла; ти з моїх очей полуду зняла, що їх цілий мій вік закривала!»
3.«Кривда кругом, скрізь неправда».
4.«Так оце та правда?! Оце вона!!!»
5.«А нашому братові /…/ треба стерегти свого брата, а не тільки про себе думати...»
6.«І нащо воно тобі, сину, з панами тягатись? /…/ Ще, не дай боже, підведуть як... Самі ж
поховаються, а тобі – буде».
7.«Я людям служу... мене люди вибрали... мене люди й скинуть!»
8.«Живеш, нудишся, тратиш силу, волю, щоб куди заховатись від неї, втекти від неї; плутаєшся в
темряві, падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш... не вхопиш тропи, куди йти: не
знаходиш місця, де б прихилитися... Сказано: великий світ, та нема де дітися!..»
9. «Згадай: у яких ми злиднях жили, у якій нужді гибіли, та ніхто про нас не скаже слова лихого...
А тепер і достатки...»
10. «Ні!.. розбишака не вміє пестити так любо, не вміє пригортати так щиро, так гаряче цілувати
/…/ Ні... ні! /…/ Він карає неправду... карає?... Хто йому велів карати?»
11. «Дивись: зуба в роті немає, а ти ще й досі живеш – марно тільки хліб переводиш!»
«Грицьку! Поклонись матері... Скажи: хай мене дожидає в гості, коли не сконіє до того часу».
© Тетяна Бутурлим

32.

33.

ЧУДОВА РОБОТА!
ПИШАЮСЯ СОБОЮ!
НЕПОГАНО ПОПРАЦЮВАВ
(-ЛА), АЛЕ ПРИПУСКАЮСЯ
ПОМИЛОК!
МОЖУ ПРАЦЮВАТИ
НА УРОЦІ ЩЕ КРАЩЕ,
АЛЕ ПОКИ НЕДОСТАТНЬО
АКТИВНИЙ (-А)!
СЬОГОДНІ, НА ЖАЛЬ, НЕ
ВДАЛОСЯ ПОДОЛАТИ ЛІНЬ
ТА СВОЇ ПОМИЛКИ!
УСЕ ВДАЛОСЯ!

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

Домашнє завдання
ОБОВ’ЯЗКОВЕ ЗАВДАННЯ:
Прочитати роман роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Виконати тестові завдання за довідником О. Авраменка. Довідник О. Авраменка:
https://drive.google.com/file/d/1PtacOoIWTlgZjc2fImdh7aadCdLPYI1L/view?usp=sharing
ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ:
Варіант І. Створити літературні мульки (меми) до роману.
Варіант ІІ. Виписати по 5 цитат до образу Чіпки та Галі.

English Русский Правила