Тема 11

1. Українська РСР в умовах радянської модернізації (1929-1938роках).

2. План

1. Міжнародне та внутрішнє становище Укра
іноземної інтервенції та громадянської війни
2. Союзний договір від 30 грудня 1922 року,
сучасна політична оцінка.
3. Соціально
-економічні перетворення в Україн
основі нової економічної політики.
4. Сталінська політика індустріалізації, її про
недоліки. Етапи та наслідки індустріалізації в
5. Колективізація українського села, методи
здійснення та соціально
-економічні наслідки.
Голодомор -1933рр.
1932
6. Масові репресії
-х 30
років в Україні, їх наслідки

3. Міжнародне та внутрішнє становище України після іноземної інтервенції та громадянської війни.

Після Першої світової війни
українські землі опинилися у
складі різних держав.
Основна
їх частина входила до
Української СРР (452 тис. кв.
км, населення 25,5 млн осіб).
Західна Україна (Східна
Галичина, Західна Волинь,
частина Полісся) відійшла до
Польщі. Тут проживало 8,9
млн
осіб, у тому числі 5,6 млн
українців.

4. Союзний договір від 30грудня 1922 року, його сучасна політична оцінка

Напередодні Нового 1922 року, 30
грудня, в Москві відбувся Перший з'їзд
Рад СРСР, на якому було утворено нову
державу — Союз Радянських
Соціалістичних Республік. Одним із
фундаторів Союзу була й Українська
Соціалістична Радянська Республіка.
Для неї цей передноворічний захід, який
породив нову геополітичну реальність,
став переломним. Крім того, утворення
СРСР породило принципово нову
соціально-політичну ситуацію в
Україні.

5. Сучасна політична оцінка

Україна втратила рештки державного суверенітету і
незабаром, як і інші союзні республіки,
перетворилася на адміністративну одиницю
Радянського Союзу.
Проте певні ознаки державності - територіальна
цілісність, власний адміністративний і державний
апарат збереглися.
Українізація - це політика в національно-культурній
сфері, яка здійснювалася радянським керівництвом
в Україні у 20-ті рр., яка передбачала задоволення
певних національних вимог українського народу:
- висування українців на керівні посади;
- української мови в державні та культурні
установи, пресу, навчальні заклади;
- розвиток національної за формою й радянської за
змістом культури;

6. 1922 р. -утворення СССР

Договір про утворення СРСР –
договір про об'єднання в одну
союзну
державу – Союз Радянських
Соціалістичних Республік,
укладений
30 грудня 1922 року Російською
Соціалістичною Федеративною
Радянською
Республікою, Українською
Соціалістичною Радянською
Республікою, Білоруською
Соціалістичною Радянською
Республікою і Закавказькою
Соціалістичною Федеративною
Радянською Республікою.

7. Історична правда

8. Соціально-економічні перетворення в Україні на основі нової економічної політики (НЕП)

Основні зміни в період НЕПу:
У сільському господарстві:
- заміна продрозкладки продподатком;
- дозвіл на вільну торгівлю надлишками
сільськогосподарської продукції;
- дозвіл на оренду землі і використання найманої праці.
У промисловості:
- продаж у приватні руки і передача в оренду дрібних і
частини середніх підприємств. В Україні було здано в оренду
5200 підприємств - майже половина наявного фонду;
- децентралізація управління промисловістю. Багато
підприємств об'єднувалися в трести і переводилися на
госпрозрахунок.- ліквідація загальної трудової повинності і
зрівнялівки в оплаті праці;

9. Причини згортання НЕПу

НЕП не міг бути тривалим,
оскільки:
- комуністична партія від початку
розглядала НЕП як вимушену і
тимчасову поступку капіталізмові, її
стратегічна мета залишалася
незмінною - побудова
комуністичного суспільства;
- він був несумісний з політикою
Сталіна, спрямованою на
встановлення в краііні
тоталітарного режиму.
У кін. 20-х рр. сталінське
керівництво відмовилося від непу і
перейшло до командноадміністративної економіки.

10. Сталінська політика індустріалізації, її прорахунки й недоліки. Етапи та наслідки індустріалізації в Україні.

У грудні 1925 р. XIV з'їзд РКП(б)
проголосив курс на індустріалізацію:
передбачалося прискорення
промислового росту Радянського Союзу
і досягнення ним у короткі строки рівня
розвитку економічно розвинутих країн
світу. Сталін заявив, що «ми відстали
від передових країн на 50-100 років. Ми
повинні подолати цю відстань за 10
років».

11. Причини

Труднощі індустріалізації
Радянський Союз міг розраховувати лише на
внутрішні джерела фінансування
індустріалізації;
не вистачало кваліфікованих кадрових
робітників та інженерів, хоч Україна в цьому
плані була в більш вигідному становищі;
низький рівень економічної освіти радянського
керівництва, відсутність досвіду здійснення
планової індустріалізації.

12. Наслідки

Політика прискореної індустріалізації призвела
до важких соціально-економічних і політичних
наслідків:
1. Здійснення індустріалізації за рахунок сільського
господарства посилило тиск на селян: збільшився
продподаток, заборонялася вільна торгівля
2. Форсована індустріалізація обумовила перехід до
насильницької колективізації, результатом якої мало
стати забезпечення країни дешевими продуктами
харчування, а промисловості - дешевою сировиною.
3. Випереджаючий розвиток важкої промисловості
зумовив посилення диспропорцій між промисловістю і
сільським господарством, між важкою і легкою
промисловістю. Величезні кошти витрачалися на
розвиток важкої індустрії, яка сама по собі не була
орієнтованою на задоволення потреб населення.

13.  Позитивні досягнення

- Україна із аграрної країни перетворилася в
індустріально-аграрну;
- У 1940 р. рівень промислового потенціалу у
порівнянні з рівнем 1913 р. збільшився у сім разів;
- За обсягом виробництва важкої промисловості
Україна випереджала ряд розвинутих
західноєвропейських країн. Вона посіла друге місце
в Європі по виробництву машин (після Англії) і
виплавці чавуну (після Німеччини);
- За три довоєнні п'ятирічки в Україні з'явилися
сотні великих і середніх заводів, фабрик, шахт,
електростанцій. Серед них - сім промислових
гігантів: Дніпрогес, Харківський тракторний
завод, Краматорський машинобудівний і
Дніпровський (Запоріжжя) алюмінієвий заводи,
"Азовсталь" "Запоріжсталь", "Криворіжсталь".

14. Азовсталь

15. Запоріжсталь

16. Схема Сталінської індустріалізації України

17. Колективізація українського села, методи її здійснення та соціально-економічні наслідки. Голодомор 1932-1933рр.

Згідно з більшовицькою доктриною, шлях до соціалізму
був пов'язаний із переходом селянства до
колективного виробництва. Форсована
колективізація, як і форсована індустріалізація,
здійснювалася в рамках єдиної політики
"соціалістичного штурму".
Беручи курс на колективізацію, сталінське
керівництво прагнуло:
- завдяки колгоспам повністю підпорядкувати сільське
господарство державі;
- забезпечити населення країни дешевими продуктами
харчування і сировиною, отримати кошти для
індустріалізації;
- ліквідувати дрібнотоварний селянський уклад, який,
на думку більшовиків, був джерелом капіталізму на селі.

18. Голодомор(1932-1933рр)

До конкретних причин голодомору треба
віднести:
- завищені норми державних хлібозаготівель;
- партійно-державне керівництво на чолі з Й.
Сталіном намагалось здійснити
індустріалізацію за рахунок селян. Експорт
зерна за кордон продовжувався навіть тоді,
коли в УСРР спостерігалась масова
смертність селян від голоду;
- примусова колективізація та
розкуркулення;
- значні втрати зерна при зборі врожаю
1932р.;
покарання радянським
керівництвом українського селянство за
спротив колективізації голодом;
приховування факту голоду.

19. Масові репресії 30-х років в Україні, їх наслідки.

19 квітня 1930 р. особливий склад
Верховного суду УРСР виніс вирок у
справі «Спілки визволення України»
(СВУ), трактованої як
контрреволюційна організація. Всього
було звинувачено 45 провідних учених,
письменників, діячів культури,
включаючи академіків Сергія
Єфремова та Михайла Слабченка,
науковців Андрія Ніковського, Йосипа
Гермайзе, церковного діяча Володимира
Чехівського, письменницю Людмилу
Старицьку-Черняхівську. Разом з ними
до судової відповідальності притягалися
молоді люди, яким інкримінували
членство в юнацькій організації СВУ —
«Спілці української молоді».

20. Домашнє завдання

➢