Еволюція орнаментально-декоративного оздоблення _20261013_121252_0000_compressed

1.

:
Роботу виконала Блохіна Анжеліка

2.

Орнаментально-декоративне оздоблення система художніх елементів, що
прикрашають рукописну кингу та
організовують ї візуальну структуру.
• естетична — надання книзі художньої виразності;
• структурна — виділення початку тексту та його розділів;
• символічна — передавання релігійних і культурних
уявлень;
• композиційна — поєднання тексту, зображень і вільного
простору сторінки.

3.

Заставка — орнаментальна композиція перед
початком тексту або розділу.
Ініціал — збільшена декоративна початкова літера.
Кінцівка — оздоба, що завершує текстову частину.
Орнаментальна рамка — обрамлення тексту,
мініатюри або заголовка.
Маргінальні прикраси — декоративні елементи на
полях рукоп
ису.
Орнаменти виконували фарбами, іноді із застосуванням золота. Їхні
форми, кольори та композиція залежали від часу створення рукопису й
місцевої художньої традиції

4.

Розвиток книжкового орнаменту був пов'язаний із
поширенням християнства, формуванням рукописних
майстерень і культурними контактами Русі з Візантією,
Болгарісю та Сербією
Основними чинниками еволюції є:
засвоєння візантійських зразків книжкового
мистецтва
взаємодія слов'янських художніх традицій
розвиток техніки письма й оздоблення
творче переосмислення запозичених мотивів
В українській рукописній книзі стилі не просто змінювали
один одного, а могли співіснувати та взаемодіяти.

5.

Характерні ознаки
Поєднання геометричних і рослинних мотивів;
симетрія та чіткість композиційної організації;
зображення трипелюсткової квітки лілії, листків
і пагонів;
використання кіл, овалів, ромбів і трикутників;
щільні фарби, іноді із золотим обрамленням
Приклади:
«Остромирове Євангеліє» (1056–1057),
«Ізборник Святослава» (1073).
Остромирового Євангелія
(1056–1057 рр.)
Значення: сформував основу орнаментального
оформлення старослов'янської рукописної книги.

6.

Приклади :

7.

Походження назви:
• від грецького teras — чудовисько, дивовижна істота.
Характерні ознаки:
• фантастичні тварини, дракони, змії, грифони та
птахи;
• переплетення тіл істот із рослинними пагонами й
стрічками;
• видовжені, зігнуті та стилізовані форми;
• динамічні композиції;
• використання в ініціалах, заставках і рамках.
Приклад: тератологічний ініціал «Остромирового
Євангелія»
Література: І. Шпігель, «Стилістичні тератологічні орнаменти
болгарських та українських книг XII — початку XV ст.» (2000).

8.

Приклади:

9.

Походження:
пов'язання із книжковими традиціями
Болгарії та Сербії.
Характерні ознаки:
• геометричне стрічкове плетення;
• петлі, вузли та перехрещення ліній;
• округлі форми, схожі на цифру «8»;
• повторення елементів і симетричність;
• додаткові стилізовані рослинні мотиви.
Особливість: головну роль відіграє переплетення
геометризованих стрічок, а не зображення істот.
Значення: українські майстри творчо запозичували балканські
зразки, формуючи власний варіан
т декору.

10.

Приклади:

11.

Основа стилю:
переосмислення заставок візантійських
рукописів X–XII століть.
Характерні ознаки:
• геометричні рамки та численні перегородок;
• стилізовані квіти, листки й рослинні пагони;
• яскраве розфарбування елементів;
• поєднання геометрії з рослинними мотивами.
Приклад: Київський Псалтир (1397).
Особливість: не набув значного поширення, але
демонструє повторне звернення до візантійської
спадщини
.

12.

Характерні ознаки:
• Квіти, листки, стебла, гілки, декоративні завитки
• Складні рослинні композиції
• Поєднується симетрія з вільним розташуванням мотивів
• Прикрашання заставок, ініціалів і полів рукописів
• Взаємодія рослинних мотивів із геометричними та
плетеними елементами
Основні різновиди:
• Готичний
• Ренесансний
• Бароковий
• У XVI ст. — переважає ренесансний орнамент.
• З XVII ст. — помітне посилення барокових рис.
Значення: один із найпоширеніших напрямків оздоблення
українських рукописів.

13.

Приклади:

14.

Візантійський
Квіти, геометричні фігури
Симетрична, впорядкована
Тератологічний
Фантастичні істоти
Динамічна, переплетена
Балканський
Стрічки, петлі
Геометрична, ритмічна
Рослини , геометричні фігури
Чітко структурована
Квіти, листи, пагони
Розгалужена, декоративно
насичена
Нововізантійський
Рослинний

15.

Еволюція орнаменту відбувалася через запозичення,
адаптацію й поєднання художніх традицій.
Візантійська спадщина заклала основу композиційного
оформлення.
Тератологічний стиль поєднав зооморфні образи з
плетінчастими та рослинними елементами.
Балканський орнамент поширив геометричне стрічкове
плетення.
Нововізантійський стиль відновив інтерес до давніх
візантійських композицій.
Розвинений рослинний орнамент увібрав різні мистецькі
впливи та набув місцевих рис.
Висновок: українські майстри не лише запозичували зразки, а й перетворювали
їх відповідно до власних традицій.

16.

Орнамент був важливою частиною художньої мови книги.
Візуально структурував текст і допомагав орієнтуватися в ньому.
Підкреслював урочистість і значення богослужбових книг.
Відображав релігійні уявлення та мистецькі смаки епохи.
Засвідчував культурні контакти між Візантією, балканськими
землями й Руссю-Україною.
Зберігав особливості місцевих книжкових осередків і трад
ицій.
Символічне значення окремих мотивів необхідно визначати з
урахуванням змісту й контексту конкретного рукопису.